Рішення № 38721836, 08.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6462/14 08.05.14

За позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву;

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 5 137,73 грн.

О. В. Мандриченко

Представники:

Від прокуратури: не з`явився;

Від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 07 від 27.02.2014 р.;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача 4 463,74 грн. заборгованості по орендній платі, 188,10 грн. пені, 35,89 грн. інфляційних нарахувань та 450,00 грн. завдатку з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2014 р. порушено провадження у справі №910/4104/14; розгляд справи призначено на 08.05.2014 р.

У судовому засіданні 08.05.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

В С Т А Н О В И В:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди № 3860 від 19.07.07 (далі договір оренди) нерухомого майна, що належить до державної власності загальною площею 8,0 кв. м. та вартістю станом на 28.02.07 становить 18 205, 00 грн.

Згідно вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно), загальною площею 8, 0 кв. м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 (вестибюль першого поверху), що перебуває на балансі Клінічного санаторію «Перемога» (далі - балансоутримувач).

Відповідно до п. 3.2 договору оренди, орендна плата за перший місяць оренди липень 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень-липень 2007р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3 договору оренди передбачено, що перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.5 договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно та не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 5.1 договору оренди визначено, що орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Крім того, пунктом 5.2 передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 5.6 договору оренди, орендар зобов'язується подавати до регіональному відділенню ФДМ України по м. Києву копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати та завдатку.

Крім того, додатковим договором № 3860/03 від 26.08.13 про внесення змін до договору оренди № 3860 від 19.07.07, договір оренди № 3860 від 19.07.07 продовжено до 19.05.15 включно.

Договором № 3860/04 від 30.09.13 п.1.1. передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно), загальною площею 12, 2 кв. м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 (вестибюль першого поверху), що перебуває на балансі Клінічного санаторію «Перемога» (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про експертну оцінку станом на 31.03.13 р. становить 79300,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до абзацу 1 п. 3.1 розділу 3 договору № 3860/04 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 3860 від 19.07.07 передбачено, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - березень 2013 р. 1189,50 грн.

Розмір орендної плати змінено за домовленістю сторін, відповідно до п. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - березень 2013 р. 1306,07 грн.

Згідно п. 3.7 договору оренди, зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансового платежу в розмірі на менше ніж орендна плата за три місяці, який буде зараховано в рахунок наступних платежів. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 днів з моменту підписання договору та в цей же термін надає до регіонального відділення копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення своєчасно та в повному обсязі орендної плати, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість станом на 07.03.2014 р. в розмірі 4 463, 74 грн. з орендних платежів та 450,00 грн. завдатку (п. 3.7. договору).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача - 4 913,74 грн. основного боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до с. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих прокурором доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування нежитлове приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не сплатив в повному обсязі на користь позивача орендні платежі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендних платежів в розмірі 4 463,74 грн. та завдатку у розмірі 450,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 188,10 грн. пені та 35,89 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 188,10 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку прокурора, з яким погоджується суд.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційного збільшення заборгованості, що складає 35,89 грн., обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (інд. АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) 4 463 (чотири тисячі чотириста шістдесят три) грн. 74 коп. основного боргу, 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. завдатку, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 10 коп. пені, 35 (тридцять п'ять) грн. 89 коп. інфляційних нарахувань. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (інд. АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 15.05.2014 р.

р.