Рішення № 38721705, 22.04.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/23/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2014 Справа № 908/625/14

за позовом: концерн "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Парамонова, 15-В, м. Запоріжжя, 69059)

до відповідача: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 1 683,29 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Альохіна О.В., довіреність від 31.12.2013р. № 9140/27

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

28.02.2014р. до господарського суду Запорізької області звернувся концерн "Міські теплові мережі" з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 1 683,29 грн. основного боргу за договором від 01.03.2008р. № 501669 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді.

Ухвалою від 28.02.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/625/14, присвоєно провадженню номер 24/23/14, справу призначено до розгляду на 24.03.2014р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами фіксації.

У засіданні суду 22.04.2014р. оголошено рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві у повному обсязі та пояснив, що 01.03.2008р. між сторонами укладено договір № 501669 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого в період з листопада 2011р по грудень 2011р., з січня 2012р. по квітень 2012р., з жовтня 2012р. по грудень 2012р., з січня 2013р. по квітень 2013р., з жовтня 2013 р. по грудень 2013р та січень 2014р. відповідачу відпущено теплову енергію на суму 2 837,69 грн. до приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2. Відповідачу були направлені рахунки та акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період. Однак відповідач не здійснив у повному обсязі оплати за спожиту в спірному періоді теплову енергію. Таким чином, сума основного боргу відповідача становить 1 683,29 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, Закону України «Про теплопостачання», Правил користування тепловою енергією, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи судом відповідач був попереджений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України, ухвалами суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що направлено на адресу відповідача, яка зазначена у позові.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2008р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) та концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району" (Теплопостачальна організація) укладено договір № 501669 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами(цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

Відповідно до додатку № 1а до договору, теплова енергія відпускалась до приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Вбачається, що на виконання умов договору позивач в період з листопада 2011р по грудень 2011р., з січня 2012р. по квітень 2012р., з жовтня 2012р. по грудень 2012р., з січня 2013р. по квітень 2013р., з жовтня 2013 р. по грудень 2013р та січень 2014р. відповідачу відпустив теплову енергію на суму 2 837,69 грн.

Пунктом п. 6.2. договору сторони обумовили, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків відповідача з позивачем, згідно п.6.3. договору, є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно п. 6.7. договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Парамонова, 15А, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Оскільки відповідач не з'явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором, позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією (докази направлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії містяться в матеріалах справи).

Споживач, згідно п. 6.7.1 Договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. В разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.7.2. Договору).

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу концерну «МТМ» не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди. Позивачем здійснено помітки на актах згідно п. 6.7.2 Договору (зі зворотного боку). Отже, оформлені таким чином акти є погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Пунктом 3.2.26 договору сторони узгодили, що Споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Теплопостачальна організація має право вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених актів приймання-передачі теплової енергії в термін передбачений умовами Договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими Споживачем в редакції Теплопостачальної організації (п. 4.1.9 договору).

Відповідно до п. 3.2.6. договору, Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На підставі п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію за період з листопада 2011р по грудень 2011р., з січня 2012р. по квітень 2012р., з жовтня 2012р. по грудень 2012р., з січня 2013р. по квітень 2013р., з жовтня 2013 р. по грудень 2013р та січень 2014р. у встановлений договором строк у повному обсязі не здійснив.

Отже, відповідач порушив умови договору, внаслідок чого сума основного боргу за вказаний період на час розгляду справи в суді становить 1 683,29 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання.

Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Відповідач своїм правом щодо надання суду письмового відзиву на позов не скористався, доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу на момент вирішення спору суду не надав.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 683,29 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в розмірі 1 827,00 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Парамонова, 15В, м. Запоріжжя, 69059, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) - 1 683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 29 коп. основного боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 22.04. 2014р.