Постанова № 38721617, 28.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2014 року 15:30 № 826/14531/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, карток відмови, стягнення коштів ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдина торгова система-Київ», (надалі - позивач, ТОВ «Єдина торгова система-Київ»), звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (надалі - відповідач 1, митний орган), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві (надалі - відповідач 2, ГУ ДКС у м.Києві) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, карток відмови, стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно скориговано митну вартість товару та винесено рішення №100270000/2013/410287/2 від 28.05.2013, №100270000/2013/410288/2 від 28.05.2013 та картки відмови у митному оформленні №100270000/2013/10314 від 28.05.2013, №100270000/2013/10315 від 28.05.2013, оскільки позивачем при митному оформленні товару надано всі необхідні документи для митного оформлення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити.

Представником відповідача - 1 на адресу суду подано письмові заперечення проти позовних вимог. В яких зазначено, що позивачем при митному оформленні товару не надано належних доків визначеної митної вартості, в зв'язку з чим митницею скориговано митну вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості і винесено картки відмови у митному оформленні.

Представником відповідача - 2 на адресу суду подано письмові заперечення проти позовних вимог, однак в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про судовий розгляд справи, відповідно до вимог ст.35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

В зв'язку з відсутністю у суду потреби заслухати свідка чи експерта та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

Між ТОВ «Єдина торгова система-Київ» та Компанією United Trading Sistem Scandinavia укладено контракт №1/15/01/09 від 15.01.2009, додатку №279 від 26.04.2013 (торгівельна марка Meilose, виробник Shangai Huiguang Fine Chemical Industry Co.Ltd (Китай) та додатку №277 від 23.04.2013 (торгівельна марка Wekcelo, виробник WeiKem Chemical Co.Ltd (Китай), відповідно до якого ТОВ «Єдина торгова система-Київ» придбаває продукцію: прості ефіри целюлози (метилгідроксипропілцелюлоза).

На виконання умов контракту №1/15/01/09 від 15.01.2009 до митного органу декларантом позивача (уповноважена особа ТОВ «ДХЛ Логістика» електронні митні декларації:

1) №100270000/2013/247235 від 27.05.2013 для митного оформленні товару прості ефіри целюлози - метилгідроксипропілцелюлюза торгівельної марки Meilose:

- Meilose РМК-70Z в кількості 15000кг за ціною за кг. 5,09 USD (загальна сума 76350,00 USD);

- Meilose РМК-40Z в кількості 9000кг за ціною за кг. 4,99 USD (загальна сума 44910,00 USD).

На підтвердження митної вартості товару марки Meilose декларантом подано документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення:

картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0001285 від 10.10.2012;

міжнароднE автомобільну накладну (СМR) №7880 від 20.05.2013;

коносамент (bill of lading) NDAF8V000 від 14.04.2013;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 02.04.2013;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - висновок КНДІСЕ №4708/13-53 від 27.05.2013;

розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 02.04.2013;

рахунок-фактура (інвойс) №861038 від 23.04.2013;

пакувальний лист UTS-U2013-01 від 30.03.2013;

рахунок проформа (інвойс) UTS-U2013-01 від 30.03.2013;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1/15/01/09 від 15.01.2009;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 02.07.2011;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №277 від 23.04.2013;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 26.12.2012;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 19.04.2013;

інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2761 від 14.04.2013;

інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 20.05.2013;

інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2761 від 14.04.2013;

резервну позицію №915 від 26.07.2011;

сертифікат про походження товару загальної форми ССРІТ124276581 від 19.04.2013;

сертифікат аналізу від 02.04.2013;

копію митної декларації країни відправлення №22312012081080 від 05.04.2013.

2) №100270000/2013/247285 від 28.05.2013 для митного оформленні товару прості ефіри целюлози торгівельної марки Wekcelo:

- Wekcelo МР 75 НМ в кількості 4200кг за ціною за кг. 4,92 USD (загальна сума 20664,00 USD);

- Wekcelo МР 150 НМR в кількості 4200кг за ціною за кг. 4,92 USD (загальна сума 20664,00 USD);

- Wekcelo МЕТ 362 в кількості 1200кг за ціною за кг. 5,12 USD (загальна сума 6144,00 USD);

- Wekcelo МАТ 2024 в кількості 2400кг за ціною за кг. 5,12 USD (загальна сума 12288,00 USD).

На підтвердження митної вартості товару марки Wekcelo декларантом подано документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення:

картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0001285 від 10.10.2012;

міжнародну автомобільну накладну (СМR) №5612 від 27.05.2013;

коносамент (bill of lading) QSUA4483943 від 14.04.2013;

прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 02.04.2013;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - висновок КНДІСЕ №4708/13-53 від 27.05.2013;

розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 06.04.2013;

рахунок-фактуру (інвойс) №861060 від 26.04.2013;

пакувальний лист WK1308067 від 06.04.2013;

рахунок проформу (інвойс) WK1308067 від 06.04.2013;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1/15/01/09 від 15.01.2009;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 02.07.2011;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №279 від 23.04.2013;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 26.12.2012;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 19.04.2013;

інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 27.05.2013;

інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 20.05.2013;

інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2761 від 14.04.2013;

резервну позицію №915 від 26.07.2011;

сертифікат про походження товару загальної форми ССPSN125033845 від 26.04.2013;

сертифікат аналізу від 02.04.2013;

копію митної декларації країни відправлення №223120130811313869 від 10.04.2013.

Митна вартість товару позивачем заявлена за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що рівень заявленої митної вартості значно менший від рівня цін на подібні товари, митне оформлення яких вже здійснено, та документи подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідачем направлено декларанту позивача електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; договір третім особам, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації.

Декларант позивача повідомив митний орган, що відповідно до умов п.5.4 контракту №1/15/01/09 від 15.01.2009 строки оплати для позивача не настали, оскільки оплата за товар здійснюється позивачем на користь продавця - United Trading Sistem Scandinavia АВ (Швеція) протягом 120 днів з дати його поставки.

Строки оплати товару для продавця (United Trading Sistem Scandinavia АВ (Швеція)) перед виробниками-постачальниками товару - Yangzhou Weikem Co Limited (Китай) та Shanhai Huiguang Fine Chemical Industry Co., LTD також не настали, оскільки строк оплати для продавця становить 90 днів з дня виписки коносамента, що підтверджується наданими під час митного оформлення документами: рахунком проформою (інвойс) UTS-U2013-01 від 30.03.2013 та листом продажу-підтвердження (Sales confirmation) від 06.03.2013; рахунком проформою (інвойс) WK1308067 від 06.04.2013.

Тобто, надати рахунки про здійснення платежів та виписки з бухгалтерської документації є неможливим, оскільки умовами контракту передбачена відстрочка оплати товару.

Однак, рішенням Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 28.05.2013 №100270000/2013/410287/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом (з 121260 дол.США до 129600 дол.США, збільшено митну вартість на 8340дол.США, товар марки Meilose) та рішенням від 28.05.2013 №100270000/2013/410288/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом (з 59760 дол.США до 66840 дол.США, збільшено митну вартість на 7080 дол.США, товар марки Wekcelo).

В звязку з чим, митним органом винесено картки відмови у митному оформленні №100270000/2013/10314 від 28.05.2013, №100270000/2013/10315 від 28.05.2013.

ТОВ «Єдина Торгова Система - Київ» не погоджується з вказаними рішенням та просить його визнати протиправним та скасувати.

Оцінивши за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.49 Митного Кодексу України (надалі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.ст.51, 53 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному ст.ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно ч.7 ст.55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Встановленні відповідачем під час контролю правильності визначення митної вартості розбіжностей у товаросупровідних документах та додатково витребуваних відповідачем документів суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що стосовно витребуваних відповідачем в рамках ст.53 МК України додаткових документів, декларантом позивача повідомлено митний орган, що відповідно до умов п.5.4 контакту №1/15/01/09 від 15.01.2009 строки оплати товару для продавця не настали, оскільки оплата за товар здійснюється позивачем не користь продавця протягом 120 днів з дати його поставки.

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не застосовувався, оскільки надані документи для підтвердження митної вартості містять неповні відомості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, витребувані від позивача додаткові документи не входять до переліку документів, які підтверджують митну вартість товару та подаються декларантом за власним бажанням.

Крім того, відповідач зазначає, що розбіжності кодів товарів у експортній митній декларації (код 391239000) та коду зазначеного у ВМД декларантом (код 3912398000), слугували підставою винесення рішення про коригування митної вартості №100270000/2013/410288/2 (товар Wekcelo).

Щодо даного твердження відповідача, суд звертає увагу на наступне.

В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними під позиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Статтею 69 МК України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначається коди відповідно до класифікаційних груп, зазначених у УКТЗЕД.

Для однозначної класифікації товарів в УКТЗЕД застосовуються Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, згідно з п.1 цих Правил назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД, для юридичних цілей класифікації товарів УКТЗЕД здійснюються виходячи з назв товарів позиції і відповідних приміток до розділів чи груп.

Згідно з п.6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних під позиціях, товарних категоріях і товарних під категорій здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Під час порівняльного аналізу двох чи більше під позицій з одним дефісом у межах однієї товарної пропозиції за Правилом 3 (а) можливість віднесення товару до однієї з них повинна визначатися лише за описом товару в цих під позиціях з одним дефісом.

Після того, як позиція з одним дефісом, що дає найбільш конкретний опис товару, обрана і якщо сама позиція поділяється, тоді і тільки тоді беруться до уваги опис на рівні під позицій з двома дефісами і вибирається одна з них.

У назві товарної позиція 3912 ЗУ «Про митний тариф» зазначено, що до неї серед іншого включаються ефіри целюлози прості - це товарна категорія 3912 39.

А, оскільки позивачем придбано прості ефіри целюлози: метилгідроксипропілцелюлоза, то було визначено товарну підкатегорію 3912 39 8000, оскільки товарної під категорії 3912 39 0000 ЗУ «Про митний тариф» не містить. Отже, зазначене жодним чином не може вплинути на коригування митної вартості товару.

Отже, відповідачем протиправно скориговано митну вартість товару та винесено рішення від рішення №100270000/2013/410287/2 від 28.05.2013, №100270000/2013/410288/2 від 28.05.2013 та картки відмови у митному оформленні №100270000/2013/10314 від 28.05.2013, №100270000/2013/10315 від 28.05.2013.

Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами митниці про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товарів, судом не встановлено.

Заявлена позивачем митна вартість товару не є меншою, ніж ціна виробника.

Враховуючи те, що відповідачем при оформлені товару митному органу надано належним чином оформлені документи, передбачені ст.53 МК України, суд приходить до висновку, що відсутні обставини, які унеможливлюють застосування відповідачем першого методу визначення митної вартості товару, задекларованого позивачем до митного оформлення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність рішень Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/410287/2 від 28.05.2013, №100270000/2013/410288/2 від 28.05.2013 та карток відмови у митному оформленні №100270000/2013/10314 від 28.05.2013, №100270000/2013/10315 від 28.05.2013.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем-1 не доведено правомірність прийняття осаржуваних рішень та карток відмови.

Що стосується заявленої позивачем позовної вимоги про стягнення зайво сплаченої до бюджету суму податку на додану вартість у сумі 24650,40грн., суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 301 Митного кодексу України визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з приписами частини третьої зазначеної статті Митного кодексу України, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до приписів частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 (далі - Порядок № 618).

Розділом ІІІ зазначеного Порядку передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 р. № 611/147 затверджено Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Порядок № 611/147).

Згідно з пунктом 2 вказаного вище Порядку, повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).

Пунктом 5 Порядку № 611/147 передбачено, що митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

На підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету (пункт 7 Порядку № 611/147).

Під час судового розгляду справи представником позивача не надано суду доказів подання до митного органу заяви про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано визначеного вказаними вище нормативними актами порядку повернення надмірно сплачених платежів.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2013 р. у справі К/9991/1320/12.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість задоволенню не підлягають, оскільки є формою втручання в дискреційні повноваження митних органів та органів Державного казначейства України та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм, наданих доказів та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдина Торгова Система - Київ» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/410287/2 від 28.05.2013 та картки відмови у митному оформленні №100270000/2013/10314 від 28.05.2013.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/410288/2 від 28.05.2013 та картки відмови у митному оформленні №100270000/2013/10315 від 28.05.2013.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити/

5. Судові витрати в сумі 986,00 грн. (дев'ятсот вісімдесят шість гривень) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" (ідентифікаційний номер 32959643) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко