Постанова № 38720465, 07.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07 травня 2014 року 16 год. 30 хв. № 826/18647/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної екологічної інспекції у Сумській області до публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" про вжиття до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року адміністративну справу за позовом державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - позивач) до публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (далі - відповідач) про вжиття до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виконання робіт зі звільнення від технологічної нафти ділянки лінійної частини км 451 - км 479 МН "Мічурінськ-Кременчук" (далі - ділянка лінійної частини) бази виробничого обслуговування "Суми" філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" відповідача за адресою: місто Суми, вулиця Лебединська, 21 (далі - база виробничого обслуговування), які проводяться без позитивного висновку державної екологічної експертизи та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Справа до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла 25 листопада 2013 року та, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для її розгляду та вирішення визначено суддю Данилишина В.М.

Ухвалою суду від 27 листопада 2013 року справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 20 січня 2014 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/16989/13-а.

Ухвалою суду від 03 квітня 2014 року провадження у справі поновлено та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, поданих до суду через канцелярію 06 грудня 2013 року.

У судове засідання 14 квітня 2014 року представник позивача не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином. При цьому, 14 квітня 2014 року до суду через канцелярію надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 14 квітня 2014 року судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що позивача повідомлено письмово.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

На виконання вимоги Сумської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері від 16 жовтня 2013 року № 89-2680вих13 та відповідно до наказу позивача від 16 жовтня 2013 року № 381-П, представниками позивача у присутності начальника бази виробничого обслуговування 17-18 жовтня 2013 року проведено перевірку дотримання вказаною базою вимог природоохоронного законодавства під час виконання ремонтних робіт зі звільнення від технологічної нафти ділянки лінійної частини (далі - перевірка), за результатами якої позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки, зазначені роботи виконувались у 2009 році відповідно до робочого проекту ВАТ "Інститут транспорту нафти" за дозволом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 05 серпня 2009 року № 2/2-02-228-4358.

У ході перевірки висновок екологічної експертизи на даний проект не представлено. Роботи по вилученню технологічної нафти у 2009 році виконувались шляхом видавлювання її з нафтопроводу консервантом на основі технічної води.

При виконанні зазначених робіт застосовувалась технічна вода і азот. Будь-яка проектна документація з розділом ОВНС відсутня. Екологічна експертиза даної діяльності не проводилась, що є порушенням ст. 15 Закону України "Про трубопровідний транспорт", ст.ст. 7, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", ст.ст. 5, 27, 28, 29 Закону Україну "Про охорону навколишнього природного середовища".

Зазначені роботи виконувались за відсутності матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що обґрунтовують обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12 грудня 2011 № 136 (далі - Положення № 136), державна екологічна інспекція у Сумській області (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Згідно з пп. "а", "г" п. 4.2 Положення № 136, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами – нерезидентами вимог щодо додержання вимог висновків державної екологічної експертизи та наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Відповідно до ч. 5 ст. 4, ч.ч. 7-9 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Тобто, з викладених положень вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд, у разі виявлення факту недотримання вимог природоохоронного законодавства, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді, зокрема, повного або часткового зупинення виконання робіт.

Згідно зі ст.ст. 1, 15 Закону України "Про трубопровідний транспорт", магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.

Об’єкти трубопровідного транспорту - це магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об’єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.

Для визначення екологічної безпеки під час розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих об’єктів трубопровідного транспорту, а також під час їх експлуатації проводиться обов’язкова державна екологічна експертиза у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 27 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", екологічній експертизі підлягають матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об’єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище.

У ході судового розгляду справи представники відповідача пояснили, зокрема, що нафта є легкозаймистою рідиною, загорання нафти, окрім значних матеріальних збитків, може призвести до загибелі людей та спричинення непоправної шкоди навколишньому природному середовищу.

Згідно з ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 39, ч. 3 ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу", екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Здійснення державної екологічної експертизи є обов’язковим для видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Відповідно до п. 4 Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 554, до переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку включено видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види продуктопроводів).

Однак, вказаний акт утратив чинність у зв’язку із прийняттям 28 серпня 2013 року постанови Кабінету Міністрів України № 808 "Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", згідно з п.п. 13, 19 якої, до переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку включено нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт магістральних продуктопроводів (трубопроводів для транспортування газу, аміаку, нафти або хімічних речовин) та зберігання, перероблення та транспортування вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу), а також технічні рішення з газопостачання населення і промислових підприємств.

Враховуючи викладені положення та обставини справи, зокрема те, що виконання робіт зі звільнення від технологічної нафти ділянки лінійної частини може призвести до спричинення непоправної шкоди навколишньому природному середовищу, створення загрози життю та здоров’ю людей, факт чого не заперечується представниками сторін, суд вважає обов’язковим отримання відповідачем висновків державної екологічної експертизи для виконання зазначених робіт.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що представниками відповідача у ході судового розгляду справи жодним чином не спростовано доводи позивача щодо виконання зазначених робіт за відсутності матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що обґрунтовують обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Крім того, необхідно зазначити, що матеріалами справи не підтверджується факт усунення відповідачем виявлених у ході перевірки порушень природоохоронного законодавства.

Доводи представників відповідача про безпідставність позовних вимог у зв’язку зі скасуванням у судовому порядку постанови Сумського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері від 15 жовтня 2013 року про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів суд вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається зі змісту акту перевірки, перевірку проведено на виконання вимоги Сумської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері від 16 жовтня 2013 року № 89-2680вих13 та відповідно до наказу позивача від 16 жовтня 2013 року № 381-П, а не постанови вказаної від 15 жовтня 2013 року.

Таким чином, обґрунтованими є доводи представників позивача про порушення природоохоронного законодавства при виконанні робіт зі звільнення від технологічної нафти ділянки лінійної частини.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов державної екологічної інспекції у Сумській області до публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" про вжиття до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі-будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров’ю людей.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Застосувати до публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (ідентифікаційний код 31570412) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виконання робіт зі звільнення від технологічної нафти ділянки лінійної частини км 451 - км 479 МН "Мічурінськ-Кременчук" бази виробничого обслуговування "Суми" філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", які проводяться без позитивного висновку державної екологічної експертизи та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

3. Постанова підлягає негайному виконанню та є підставою для її виконання.

4. Обов’язок щодо забезпечення виконання постанови покласти на державну екологічну інспекцію у Сумській області.

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин