Рішення № 38719936, 01.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3449/14 01.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер";

до Товариства з обмеженою відповідальністю " МД Груп";

про про стягнення 33693,06 грн.

О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Дорошенко В.В.,представник, довіреність № 1 від 21.01.2013 р.;

Від відповідача: Липенко М.М., представник, довіреність, № 10 від 13.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 33 693,06 грн. заборгованості за договором № 01/03/2011 суборенди приміщення від 01.03.2011 року, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2014 р. порушено провадження у справі №910/3449/14, розгляд справи призначено на 25.03.2014 р.

У судовому засіданні 25.03.2014 року було оголошено перерву у справі до 01.04.2014 року.

У судовому засіданні 01.04.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у своєму письмову запереченні на позовну заяву проти позову заперечував, просив позовні вимоги задовольнити частково в розмірі 22 100,00 грн., а саме в частині сплати заборгованості по орендній платі за вересень-жовтень 2012 р., в решті позову просив відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «ПРОЕКТ МАЙСТЕР» (орендодавець) та ТОВ «МД Груп» (суборендар) 01.03.2011 року було укладено договір № 01/03/2011 суборенди приміщень (далі-договір), згідно із яким ТОВ «ПРОЕКТ МАЙСТЕР» передає у користування ТОВ «МД Груп» приміщення для розміщення працівників, які розташовані на четвертому поверсі восьмиповерхової будівлі за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. №18/7.

Дане приміщення знаходиться у користуванні позивача у відповідності до договору оренди приміщень № ВЕР/0300/01/11 від 05.01.2011 року, укладеного між позивачем та АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК»,

На виконання умов договору позивач передав в користування відповідачу приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.2011 року, який підписано сторонами договору суборенди.

Відповідно до п. 4.1. договору суборенди розмір орендної плати складає 250,00 грн. за кожний квадратний метр орендованої площі в місяць.

Сплата орендної плати, а також здійснення компенсації вартості комунальних послуг (теплопостачання, електропостачання, та телефонного зв'язку) здійснюється на підставі виставленого орендодавцем рахунку шляхом перерахування суборендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.1.4. договору суборендар зобов'язався компенсувати орендодавцю вартість послуг за тепло постачання приміщень у розмірах, які визначаються співвідношенням орендованої площі приміщень до площі всього адмінбудинку, електропостачання - по показникам електроспоживання в орендованих приміщеннях, телефонного зв'язку - при умові використанні його телефонних номерів, крім того ПДВ 20%, на підставі виставлених рахунків орендодавця, в строки, визначені п. 4.2. цього договору.

Також пунктом 3.1.3. відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Дія даного договору починається з моменту його підписання та становить з 01.03.2011 р. до 01.01.2014 р.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором суборенди не сплатив орендні платежі за період вересень-листопад 2012 року в строк, встановлений договором суборенди, а саме - орендну плату у сумі 33 150,00 грн. та 543,06 грн. за комунальні послуги.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі приміщення від 01.03.2011 р.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду та користування ним відповідачем у спірний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у своєму письмовому заперечені на позов стверджує, що 07.09.2012 року відповідачем на адресу позивача було направлено для підписання додаткову угоду про розірвання договору суборенди з 12.09.2012року та акти приймання передачі орендованого приміщення від 12.09.2012 року. Однак, під час судового розгляду відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження відправлення відповідачем вищезазначеної додаткової угоди та актів приймання-передачі на адресу позивача.

Відповідно до п. 3.2.1. договору, суборендар має право ініціювати розірвання (зміни умов) договору в разі невиконання або неналежного виконання орендодавцем своїх зобов'язань.

Позивач зазначає, що за весь час дії договору суборенди приміщення, претензій зі сторони відповідача до ТОВ «ПРОЕКТ МАЙСТЕР» не було. Зауважень від відповідача стосовно неналежного виконання договору суборенди позивачу не надсилалося, що свідчить про належне виконання орендодавцем своїх зобов'язань по договору суборенди приміщення та відсутності будь яких претензій з боку орендаря.

Умовами п. 4.2. договору сторони передбачили, що повернення суборендарем приміщень орендодавцю здійснюється за актом приймання-передачі протягом 3-х календарних днів з дати закінчення строку договору суборенди, передбаченого п.1.1. цього договору, або дати дострокового розірвання цього договору чи дати його припинення з будь-яких інших підстав, передбачених цим договором та чинним законодавством України. День підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі приміщень вважається останнім днем суборенди.

У матеріалах справи не міститься належним чином оформлена та підписана обома сторонами додаткова угода про дострокове розірвання договору та акт приймання-передачі приміщення з суборенди, а тому договір № 01/03/2011 суборенди приміщення від 01.03.2011 року відповідно до п.1.1. цього договору вважається дійсним до 01.01.2014 р.

Факт наявності боргу з орендних платежів за період вересень-листопад 2012 р. у відповідача за договором суборенди у сумі 33 150,00 грн. позивачем належним чином доведений та документально підтверджений. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" в частині стягнення суми основного боргу з орендних платежів в розмірі 33 150,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 543,06 грн. заборгованості за комунальні послуги за серпень 2012 р.

Пунктом 3.1.4. договору суборендар зобов'язався компенсувати орендодавцю вартість послуг за тепло постачання приміщень у розмірах, які визначаються співвідношенням орендованої площі приміщень до площі всього адмінбудинку, електропостачання - по показникам електроспоживання в орендованих приміщеннях, телефонного зв'язку - при умові використанні його телефонних номерів, крім того ПДВ 20%, на підставі виставлених рахунків орендодавця, в строки, визначені п. 4.2. цього договору.

Згідно п. 4.2. договору, компенсація вартості комунальних послуг здійснюється на підставі виставленого рахунку фактури шляхом перерахування Суборендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця до 10 числа місяця, наступним за розрахунковим.

Однак з матеріалів справи вбачається, що рахунок на оплату вартості комунальних послуг на суму 543,06 грн. відповідно до п. 3.1.4. договору позивачем відповідачу не виставлявся, а тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги в розмірі 543,06 грн. безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " МД Груп" (інд. 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4/7, код ЄДРПОУ 31991010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" (інд. 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 32556179) 33 150 (тридцять три тисячі сто п'ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості та 1 797 (одну тисячу сімсот дев'яносто сім) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 05.05.2014 р.