Ухвала суду № 38719890, 09.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/58635/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012

у справі № 2а-0870/8430/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (надалі - позивач, ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.09.2011 № 0000700801, № 0000730801.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012, адміністративний позов ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 30.09.2011 № 0000730801, від 30.09.2011 № 0000700801.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Дніпроспецсталь» з питань правових відносин з постачальником товарів (послуг) ТОВ «Раміта-2008» за період з 01.02.2010 по 30.04.2010, за результатами якої 15.09.2011 складено акт № 371/08-01/00186536 (надалі - акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів: п. 1.3, п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, п. 8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 № 244, п. 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 у редакції наказу від 15.06.2005 № 213, що призвело до завищення суми податкового кредиту, від'ємного значення за лютий 2010 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року, на загальну суму податку на додану вартість 49 253,30 грн.; завищення суми податкового кредиту, від'ємного значення за квітень 2010 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року, на загальну суму податку на додану вартість 30 546,86 грн.

На підставі акта відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 0000700801, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий та квітень 2010 року на загальну суму 79 800,00 грн.; №0000730801, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 79 800,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 39 900,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено обгрунтованість позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», до складу податкового кредиту включаються суми податку на додану вартість, що підтверджені податковими накладними.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у періоді, який був предметом податкової перевірки ПАТ «Дніпроспецсталь» придбавало у ТОВ «Раміта-2008» матеріальні цінності для власної господарської діяльності.

З метою здійснення господарських відносин у відповідності до вимог чинного податкового законодавства позивач вжив усіх можливих заходів для перевірки ТОВ «Раміта-2008» на предмет його правоздатності та реєстрації як платника податку на додану вартість. Зокрема, на вимогу ПАТ «Дніпроспецсталь» конрагентом були надані наступні документи: копія свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Раміта-2008» платником податку на додану вартість, копії установчих документів та довідки про внесення ТОВ «Раміта-2008» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ліцензії на право здійснення операцій з металобрухтом.

Також ПАТ «Дніпроспецсталь» надано до суду належним чином оформлені податкові накладні, одержані від постачальника та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Крім того, судами встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліках господарських операцій конрагент позивача був зареєстрований у встановленому порядку як суб'єкт господарювання та перебував на податковому обліку як платник податків, у тому числі податку на додану вратість.

Посилання податкового органу на те, що витрати, пов'язані з транспортуванням металобрухту від ТОВ «Раміта-2008» відсутні, не знайшли свого документального підтвердження.

Так, згідно умов договору від 28.01.2010 № 11100255 на поставку товару з ТОВ «Раміта-2008» постачальник зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити лом і відходи чорних металів, вказаних в специфікаціях (додаток № 1). Ціна металобрухту та умови поставки встановлювалися в специфікаціях, які були невід'ємною частиною угод і не підлягали перегляду в односторонньому порядку.

Відповідно до специфікацій поставка лому та відходів чорних металів від постачальника заводу здійснювалася автомобільним транспортом контрагента на умовах СРТ, склад покупця, згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Як встановленом судами, поставка металобрухту здійснювалась автомобільним транспортом контрагента, перелік автотранспортних засобів відображено в додатках до акта перевірки.

Факт поставки товарів також підтверджено актами приймання від 27.02.2010 №1280/10Н, від 09.04.2010 № 2332/10Л та від 21.04.2010 № 2458/10Н.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо законності формування позивачем податкового кредиту за наслідками придбання товарів у ТОВ «Раміта-2008».

Крім того, у судах попередніх інстанцій було досліджено, надані позивачем акти податкових перевірок ТОВ «Раміта-2008» (акт перевірки від 18.05.2010 № 269/08-01/00186536, від 21.06.2010 № 367-08-01/00186536, від 22.07.2010 № 432/08-01/00186536, від 30.08.2010 № 492/08-01/00186536), якими, зокрема, охоплено період, у якому останнє поставляло лом металобрухту позивачу. Згідно висновків, вказаних актів, податковим органом не було виявлено будь-яких порушень податкового законодавства по взаємовідносинах із позивачем.

Крім того, судами правильно зазначено, що чинним законодавством на позивача не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету, а тому він не повинен нести відповідальності за їхніми зобов'язаннями.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій законно визнали протиправними та скасували податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 30.09.2011 №0000730801, від 30.09.2011 № 0000700801.

Таким чином, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права. Зазначена обставина, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 у справі № 2а-0870/8430/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна