Рішення № 38718588, 15.05.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4236/13-ц

Номер провадження 2/629/46/14

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Торенко Ю.П, адвоката - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищевказним позовом, з вимогами до відповідача, з посиланням на те, що за час спільного їх проживання, як подружжя у шліб, з 28 грудня 2002 року по 20 червня 2013 року, вони придбали майно, яке згідно до вимог закону, є спільною сумісною власністю подружжя. Після розірвання шлюбу, між ними, не було досягнуто добровільної згоди про розподіл сумісно нажитого майна подружжя, що й стало підставою для її звернення до суду з вищевказним позовом. В ході розгляду справи, позивачем подано уточнені позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлені уточнені позовні вимоги та зазначила, що з 28 грудня 2002 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4. Ві даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 року. 30 листопада 2006 року вони придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1, м. Лозова, Харківської області. З 25 жовтня 2012 року, стали проживати за адресою: АДРЕСА_2, м. Лозова, Харківської області, де і мешкають по теперішній час. 20 червня 2013 року, шлюб між ними було розірвано. Під час шлюбу та спільного проживання ними, за взаємною згодою та домовленістю, за рахунок спільного сімейного бюджету, було придбано речі, які наявні і на даний час. Загальна вартість побутового майна, яке підлягає поділу, на сьогоднішній день, з урахуванням уточнень, становить 122850 гривень. Між нею і відповідачем, не досягнуто домовленості про порядок поділу майна. А тому просить задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі. Оскільки, посилання відповідача на те, що більшість майна, яке необхідно розподілити, придбано саме за рахунок коштів, які надава його батько, не відповідають дійсності. Так як, батько відповідача, в загалі не мав ні якого відношення, до придбання квартири і того майна, яке купувалося у в квартиру. Квартиру було оформлено на батька відповідача лише тому, що сам відповідач, займав досить високу посаду на державній службі і не потрібно було афішувати ті доходи, які він отримував по за основним місцем роботи. Мова йде про сотні гектар землі у вигляді земельних ділянок - паїв, обробітком яких, відповідач займайвся не офіційно, бо це заборонено йому за законом у зв"язку з зайнятою посадою. Майно купувалося нею разом із відповідачем, вони обговорювали, що треба купити. Вона сама, особисто, займалася їх вибором та плануванням. Саме з тієї причини і всі документи на майно, було оформлено на її ім"я. Більшість речей - майна, вони з відповідачем, купували у м. Павлоград Дніпропетровської області. Про це знали як їх рідні так і близькі знайомі. Позивач зазначає, що вважала, що в їх з відповідачем сімейному житті, все було добре. Однак, з"ясувалося, що відповідач їй зраджує з іншою жінкою, яку разом з її дитиною, привів проживати у квартиру за адресою: АДРЕСА_2, м. Лозова, Харківської області. Саме, із-за таких неприязних відносин, вони і не змогли у добровільному порядку, поділити майно нажите у шлюбі. Батько відповідача, звичайно став на бік сина-відповідача по справі. Він навіть подав позов до суду про її виселення, де вона проживала із їх відповідачем спільними дітьми.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 підтримала правову позицію своєї довірительниці, прохала задовольнити уточнені позовні вимоги та зазначила, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідач на протязі всього строку розгляду справи, заперечував проти позовних вимог. Він був не згоден як і із порядком прозподілу майна так і його вартістю, та заперечував цілий перелік майна, який підлягає розподілу. посилаючись на те, що воно купуваолося за кошти його батька. Однак, будьз-яких доказів в обгрунтування заперечень на позовні вимоги, окрім як зачвлення клопотання про допит свого батька, до суду не заявлявне подав. При цьому, йому судовм було роз"яснено його права та обов"язки. Крім того. інтереси відповілача, представляв адвокат, який також, заперечуєчи проти позову позивача, не послався на існування жодного доказу в підтвердедння цього та не заячвив жодного клопотання по справі, окрім як прот оголошення перерви в даному судоволму засідвння для подання запису судовового засідання. що було в іншого суді Лозівського міськраойонного суду Харківської області, який так і не подали з невідомих причин. А як відомо, закон зазаначає, що заперечення мають грунтуватися на докказах, а припущення, не є доказом. Що стосується свідчень батька позивача - як свідка по справі, то на її думку, до його свідчень. взагалі треба віднестися критично, так як навіть у судовлму засідванні всім було видно, що між ним та позивачем, склалися напружені відносини і він до неї відноситься з упередженням та неповагою. В свою чергу, дісно, у Лозівському міськраойонному суді знаходилася на розгляді цивільна справа за позовом батька відповідача, яким він вимагав виселети позивача з їх квартири. На думку адвоката, якщо відповідач не був згоден з жодною вимогою в позові, то міг би вчинити будь-яку дію, яка передбачена Постановою Пленуму ВСУ від.21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання йог недійсним та поділ спільного майна подружжя. Однак, ні чого не вчинив і не заявив по справі жодного клопотання.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимоги, про що надав письмові заперечення, в якій зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що підлягає лише задоволенню. В запереченняВідповідно до п. 23 постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з»ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім.»я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Таким чином, позивач при зверненні до суду з позовом повинен в першу чергу довести, що дане майно, що є предметом позову, насправді існує, надавши відповідні докази, а також довести той факт, що самі ці речі, які вказані в позовній заяві, придбані в період шлюбу. В той же час, позивач в порушенні вище вказаних норм матеріального та процесуального права не довів належними та допустимими доказами, факт існування даних речей і придбання їх у шлюбі. Крім того, позивач просить суд визнати право власності, за певним переліченим в позові речами, за нею, а по іншим речам за відповідачем. Вважає дані вимоги безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах Сімейного та Цивільного кодексах України. Відповідно до п. 25 постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4. 5 ст. 71 СК щодо обов»язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.. 365 ЦК, за умови звернення подружжя до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. Таким чином, чинне законодавство передбачає лише один випадок, коли суд може стягнути грошову компенсацію з іншої сторони у випадку неможливості поділу неподільних речей, а це наявність згоди іншого подружжя на такий спосіб поділу та внесення грошової компенсації ініціюючою стороною. Інших випадків стягнення грошової компенсації чинне законодавство не передбачає, на що і було наголошено у вище наведеній постанові ВСУ та в постанові пленуму. В той же час позивач не навів конкретних норм матеріального права, який би надавав можливість суду визнавати за іншою особою права власності без звернення такої особи до суду за захистом свого оспорюваного права. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі за безпідставністю. На протязі розгляду справи, відповідач змінив свою думку з приводу уточнених позовних вимог позивача і вказав, що позов може бути задоволено лише частково. Він не проти того, що між позивачем та ним, було розподілено майно, яке вони купували саме за свої кошти, але проти того, щоб розподіляти майно, яке вони купували за кошти батька і саме для останнього за його особистим проханням. Так як квартира, про яку вказує позивач і де вони зараз живуть, була придбана саме на ім"я батька, а вони переїхали лише туди жити. Саме на прохання батька, вони робили ремон, та купували всі необхідні для нього у квартиру речі. Батько жив у іншому помешканні і інколи приїздив подивитися як проходить ремонт. Дійсно, певними замовленнями та проектуванням меблів, займалася позивач, однак, знову ж таки, на прохання саме його батька. Який, особисто, ремонтом і всім іншим, у квартирі не займався, бо є дуже зайнятою людиною, він має свій особистий бізнес, керування, яким, займає дуже багато часу. Однак, так як на його ім"я було придбано квартиру, то, в ній потрібно було робити ремонт, тому він і попрохав його та позивача, цими питаннями зайнятися і давав на це кошти. Квартиру вони дійсно купили за рекомендацією ОСОБА_7, яка була допитана як свідок у судовому засіданні. З приводу того, що більшість документів на придбані речі у квартиру, оформлено саме на позивача, то це простий збіг обставин, так як тоді, коли вони купували майно, чамусь, в більшості випадків, лише у позивача був наявний паспорт, тому і записувалося все на її ім"я. Відповідач також зазначив, що батько їм допомогав тому що, в їх з позивачем сім"ї, працював лише він один. Адже, позивач не працювала жоного дня, а займалася сім"єю та вихованням дітей. Відповідач зазначив, що окрім того, що він пояснив, він не має по справі більше ніяких доказів та не заявляє ніяких клопотань, оскільки не важає це потрібним. На його думку, все і так зрозуміло.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з»явився, але в попередньому судовому засіданні підтримав правову позицію свого довірителя та прохав відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог позивача. Підстави, за яких в позові має бути позивачу відмовлено, відповідач виклав у своїх письмових щапереченнях, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач заявив клопотання про слухання справи за відсутності його адвоката. При цьому, на запитання суду, зазначив, що відсутність його адвоката, не буде ніяким чином, порушувати його право на отримання належної правової консультації по справі. Так як із своїм адвокатом, ними всі питання були обговорені і правова позиція по справі, читко визнанчена, і ні яких консультацій він не потребує.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідночини.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, і кожен з подружжя має рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном.

В судовому засіданні встановлено, що 28 грудня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений шлюб. У даному шлюбі, у подружжя народилося двоє дітей - син ОСОБА_5 та донька ОСОБА_6, про що свідчать Свідоцтва про народження (а.с.№15, 16).

Під час шлюбу та спільного проживання сторонами, за рахунок спільного сімейного бюджету були придбані речі, які наявні в квартирі АДРЕСА_2, Харківської області. Зазначена квартира була придбана 30 вересня 2011 року на ім"я ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу квартири, що підтверджується копією Договору (а.с.№210) та Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.№201, 203). У даній квартирі, з 25.10.2012 року заресєтована позивач і проживає там разом із двома дітьми (а.с.№12).

10 червня 2013 року, шлюб був розірваний Лозівським міськрайонним судом Харківської області, що підтверджується копією рішення суду (а.с.№ 17). Згідно до даного Рішення, місце проживання дітей, визначено саме з ОСОБА_3 (а.с.№17). Із пояснень сторін, судом з"ясовано, що вони, у добровільному порядку, не змоги розподілити майно, яке було ними придбано у шлюбі.

Згідно зі ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, і кожен з подружжя має рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном.

Із пояснень позивача та відповідача, судом було з"ясовано, що за час їх проживання однією сі"єю у шлюбі, ними було придбано майно, яке заявлено позивачем, і про придбання якого, відповідач не заперечує (а.с.№1-9, 99-102). Придбання вищевказаного майна, сторонами, саме за час їх проживання у шлюбі, підтверджено і наявними платіжними квитанціями (чеками) на його придбання та замовлення (а.с.№58-94). Крім того, судом також з"ясовано, що 29.02.2012 року та 15.03.2012 року, позивачем було оформлено два кредитні договори на отримання певних грошових коштів, про що свідчать Кредитні договори (а.с.№1819,20,21, 22-24). Дана обставина, також, відповідачем визнається у суді. Однак, із пояснень відповідача, вбачається, що він не має заперечень, щодо розподілу сумісно нажитго ними з позивачем у шлюбі майна, яке придбано лише за їх кошти. Однак, те, що куплено на кошти його батька - розподілу не підлягає, а це саме: варильну панель газову на чотири конфорки, "Whir/роо/", чорного кольору, яка знаходиться на кухні; витяжку декор, "Vento" lux, чорного кольору, яка знаходиться на кухні; кухня МДФ, врізана по два боки кухні, темно-коричневого кольору; тумбу Глорія з кошиком для білизни з умивальником Евіта, білого кольору у ванній кімнаті; дзеркало Глорія з підсвітлюванням та пеналом, білого кольору висить на стіні над умивальником, у ванній кімнаті; пенал на ніжках з кошиком для білизни, білого кольору, у ванній кімнаті; стільці кухонні 2 шт., які стоять на кухні; електросушарка сріблястого кольору, висить у ванній кімнаті; ванна акрилова SAMANTA з панеллю, білого кольору, кутова, яка знаходиться у ванній кімнаті; система інсталяції 310 CarreWC. знаходиться у ванній кімнаті; унітаз підвісний Sense з сидінням для унітазу з мікроліфтом, білого кольору, який знаходиться у ванній кімнаті; змішувач для умивальника сріблястого кольору, у ванній кімнаті; змішувач для ванни сріблястого кольору, у ванній кімнаті; душовий гарнітур, висить на стіні над ванною, сріблястого кольору, у ванній кімнаті; натяжні стелі: у дитячій кімнаті - голубого кольору у прихожій - гірчичного кольору, у залі - бежевого кольору, у великій кімнаті - кремового кольору, у ванній кімнаті - чорного кольору; двері металеві протипожежні; полотно дверне; паркет - дошка King..дуб, знаходиться на полу у: залі, великій кімнаті, і двох маленьких кімнатах, а також на балконі; полотно дверне; килимок у ванній 2 шт., стіл кухонний, темно-коричневого кольору, який стоїть на кухні.

З приводу викладеного, суд зазаначає, що згідно до ст.71 СК Ураїни визначено, що майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтерсеси дружини та чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істостне значення. Неподільні речі присуджаються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

З метою, повного, всебічного та об"єктивного дослідження даних по справі, за клопотанням позивача та представника позивача, зі згоди відповідача, у судовому засіданні 12.12.2013 року (а.с.№ 141-146), у присутності свіх сторін, судом було допитано трьох свідків - ОСОБА_11. ОСОБА_12 та ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_11, зазначила, що вона знає позивача по справі, ОСОБА_3 вже близько 4 років. Спочатку позивач та відповідач, проживали АДРЕСА_1 мікрорайоні у м. Лозова Харківської області, а потім, для сім"ї, придбали квартиру у будинку АДРЕСА_2 Коли сторони придбали квартиру, то облаштуванням квартири, займалася ОСОБА_3, оскільки відповідач, завжди був на роботі. Позивач замовляла будівельні матеріали, вибирала колір натяжних стель. Меблі в нову квартиру вони перевезли зі старої квартири, ці меблі позивачка збирала сама, без допомоги відповідача. До ОСОБА_3 вона приходила в гості, але відповідача там не бачила, він був на роботі. ОСОБА_3 їй розповідала, що за кошти отримані за народження другої дитини, вона купила меблі у дитячу кімнату. В цій квартирі була зроблена нова кухня, акрилова ванна, натяжні стелі у всіх кімнатах. Саме завдяки ОСОБА_3, був зроблений такий ремонт. В цій квартирі, жили тільки подружжя ОСОБА_3. Інших людей не було. За той час, скільки вона знає позивачку, остання не працювала, тому що знаходилася в декретній відпустці по доггляду за дітками. Під час опису майна у квартирі у вересні 2013 року, вона була присутня і речі, вказані у переліку, знаходяться в спірній квартирі.

Свідок ОСОБА_12 вказала, що родину ОСОБА_3, вона знає з грудня 2007 року. Вони були сусідами за старою адресою, але продовжували спілкуватися і пізніше, коли подружжя переїхали в нову квартиру. Спочатку ОСОБА_3 жили однією сім»єю у новій квартирі, а після розлучення, ОСОБА_4, перевіз свою співмешканку до цієї квартири і приїхав його батько. Хоча батька вона бачила дуже рідко. Протягом часу знайомства, ОСОБА_3 не працювала. Оскільки у 2008 році вона народила доньку ОСОБА_6. За отримані гроші від народження дитини, позивач купила меблі в дитячу кімнату. Меблі у нову квартиру подружжя перевезли старі, а вже потім, зробили нову кухню, ванну та натяжні стелі. Свідок пояснила, що сім»ю знає добре, оскільки давно спілкуються, разом святкували дні народження, вона працює вихователькою, а тому іноді займалася з дітьми, як вихователь. Переїжджати у нову квартиру допомагали ОСОБА_3 батьки. Подружжя переїхали в нову квартиру тільки після того, коли зробили ремонт. ОСОБА_3 не працювала, займалася дітьми та ремонтом. Свідок зазначила, що була присутня при переліку майна в новій квартирі у вересні 2013 року, де були всі речі визначені в списку, а саме люстри, кутова ванна, телевізори, натяжні стелі, пральна машинка та інше.

В судовому засіданні, свідок ОСОБА_13 зазначила, що знає сім»ю ОСОБА_3 давно, з 2007 року. Вона часто бувала у них дома, як в старій, так і в новій квартирі. Допомагала їм з дітьми, доглядала їх. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завжди бажали переїхати в іншу квартиру, нижче поверхом, але в інший двір не хотіли переїжджати, тому що поряд і школа, і дитячий садок, і друзі. А тому, вона допомогла їм знайти нове житло, поряд з їхнім будинком, на другому поверсі. Познайомила їх з господаркою квартири, ОСОБА_15. ОСОБА_3 з ОСОБА_4 займалися ремонтом в новій квартирі, а свідок часто була з їхніми дітьми, тому що подружжя на машині їздили і в Дніпропетровськ, і в Харків, купувати речі в квартиру. Зробили нову кухню, ванну, змінили стелі. Переїжджати допомагали ОСОБА_3 батьки, ОСОБА_4 батьків не було. І на той час, ОСОБА_4 з батьком був не дуже в добрих стосунках. ОСОБА_3 не працювала, але вона займалася дітьми, ремонтом, облаштуванням нової квартири. ОСОБА_4 був завжди на роботі, або займався бізнесом. Хоча ОСОБА_3 не працювала, але вона отримувала допомогу при народженні дитини, вони брали грошові кредити на придбання нових речей. На протязі всього часу, скільки вона знає цю сім»ю, їм завжди допомагали батьки позивачки, а батько ОСОБА_4, був на дні народженні доньки, коли їй виповнилося три роки. Зазначила, що при купівлі-продажу квартири вона присутня не була, передачу грошей вона не бачила, а читко знає, що цю квартириу ОСОБА_3 купили саме для себе, а не для батька. Батько відповідача з"явився лише тоді, коли ОСОБА_4 вирішив розлучитися із ОСОБА_3. У ОСОБА_4 був свій бізнес, і в них були гроші, у достаній кількості, щоб самим купити квартиру. У них була досить дорога, велика та красива машина іноземного виробництва. На її думку, вони були гарною сім"єю і вона, лише з позитивного боку, може охарктеризувати як позивача так і відповідача. Вони були гарною сімейною парою, виховували двох діток. Однак, ОСОБА_4, почав проживати з іншою жінкою. І тоді, в них почалося все розладжуватися і саме тоді, з"явився батько ОСОБА_4. Він не досить добре ставився до ОСОБА_3. Свідок вказала, що вона була присутня при переписі майна в квартирі, у вересні 2013 року.

Даючи оцінку свідченням свідків, у суду не має підстав недовіряти їм чи ставити їх під сумнів, оскільки свідки під розписку попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та за відомо неправдиві свідчення та принесли присягу свідка. Крім того, свідки у судовому засіданні допитані у присутності сторін; їх свідчення не спростовані жодним учасником процесу; з приводу їх свідчень не заявлено жодного клопотання по справі, і вони відповідають матеріалам справи.

За клопотанням відповідача за згоди позивача, у судовому засіданні 19.02.2014 року (а.с.№ 167-169), у присутності сторін, судом було допитано свідка ОСОБА_10, який зазначив, що він є батьком відповідача. Пояснив, що він попрохав свого сина ОСОБА_4 купити квартиру і дав на неї гроші. Ремонт у цій квартирі, він робив за власний кошт. Натяжні стелі він робив через свого сина, а тому скільки коштують стелі, він не знає. Те, що договори укладала невістка, він не знав. На купівлю квартири, він синові передав 100 тисяч гривень. Гроші на той час у нього були, оскільки він був приватним підприємцем. Кухня також придбана за його кошт. Всім ремонтом займався його син. Те, що невістка оформляла кредити на ремонт квартири, він не знав, тому що син показував чеки на те, що було придбано. Свідок вказав, що він проживає у іншому житловоому будинку в іншому населеному пункті. Однак, йому захотілося на "старість років", пожити не в сільській місцевості а у місті, тому він і вирішив, через свого сина, купити у м. Лозова квартиру. Так як він не розуміється на тому, що є на даний час "модним" у предметах інтер"єру, які меблі є сучасними та престижними, які проводять ремоти, тому він попрохав свого сина ОСОБА_4, всім цим зайнятися. На все він давав йому гроші. Те, що ремонтом займалася ОСОБА_3, він не знав. Він не заперечував, щоб ОСОБА_3 була зареєстрована у цій квартирі, і проживала там, так як вони з ОСОБА_4, мають двох дітей. Свідок квазав, що сама квартира і все, що є в картирі, це його речі. Його невістка, не має до них ніякого відношення, тому, що вона не могла їх купувати, бо не мала грошей, так як ні коли не працювала, за все своє життя. Сім"ю повності забезпечував його син ОСОБА_4. А невістка займалася лише собою. Свідок також зазначив, що між ним та невісткою, зараз дійсно досить напружені відносини, так як вона претендує на те, що їй не належить. Подає різного роду позови до суду. Він також в свою чергу, подавав до суду позов про її виселення з його квартири.

Даючи оцінку свідченням даного свідка, суд, приймає до уваги, що між ним та позивачем, інснують неприязні відносини. Крім того, свідчення свідка, не підтверджено доказами по справі з боку відповідача. Матеріалами справи підтверджено лише дані щодо права власності свідка на вказану вище квартиру.

Інших заяв та клопотань по справі, від сторін та інших учасників процесу, до суду не надходило.

З приводу викладеного, суд знаходить за необхідне зазначити, відповідно до ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.

Таким чином, за відсутності домовленості між сторонами та шлюбного контракту, який би визначав інший розмір часток дружини та чоловіка, суд приходить до висновку, що як позивачу, так і відповідачу належить 1/2 частка майна, набутого за час шлюбу.

Згідно ст. 63, ч.1 ст. 64 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Ст.ст. 68, ч.1 69, ч.1, 2, 3 ст.70 Сімейного кодексу України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, за умов, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно до роз»ясень постанови Пленуму Верховного Суду України у п. 25 Постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення законодавства щодо обов»язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі, коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального розподілу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

У судовому засіданні, судом було роз"яснено сторонам їх права та обов"язки і наслідки вчинення або не вчинення ними відповідних процесуальних дій.

У судовому засіданні, судом було з"ясовано у учасників процесу про відсутність заяв та клопотань по справі.

Отже, з приводу вищевикладеного, суд знаходить за необхідне зазначити про те, що кожна сторона, на протязі розгляду даної цивільної справи, на власний розсуд, розпорядилася наданими їй законом правами та покладеними на неї за законом, обов"язками. Тому, суд розглянув дану справу відповідно до положень ст. 11 ЦПК України. А саме: суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За положеннями ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За положеннями ЦПК України сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки. Позивач сам вибирає, який позов та до кого пред'явити до суду. Предмет позову як його один з основних елементів представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги.

Отже, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення всіх учасників процесу, вивчивши всі докази по справі, суд знаходить уточнений позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Положенням ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичний осіб, поданих відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем заявалено про стягнення на її користь з відповідача витрат на правову допому адвоката в сімі 300 грн. З приводу даної вимоги, суд зазначає, що відповідно до ст.79 ЦПК України до витрат належить витрати на правову допомогу. Згідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Матеріалами справи підтверджено укладання угоди позивача з адвокатом (а.с..№27), повноваження адвоката (а.с.№28) та сума за послуги (а.с.№ 29) в 300 гривень. З боку відповідача заперечень щодо даних позовних вимог позивача не заявлено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, питання щодо судових витрат, суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України та Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Керуючись положенням ст.ст. 7, 15, 27, 57 - 60, 79, 88, 209, 212, 213-215, 223 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Поділити між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільне майно, на загальну суму - 122850 гривень, виділивши ОСОБА_3 та визнав за нею право власності на:

шафу передпокій, яка знаходиться у прихожій, розмір висоти 2м. 10см. ширина 1м.40см., колір бук - 600 гривень;

телевізор плазмений Sonni, КLV-32ВХЗ, чорного кольору, який знаходиться у великій кімнаті -2000 гривень;

пральну машину INDESIT, WISL-103, серійний номер 610280006, білого кольору, знаходиться у ванній кімнаті -500 гривень;

холодильник Samsung, 34MBSW, RT34M, серійний номер 10684ДАL700301Т, білого кольору, який знаходиться на кухні-1000 гривень;

духову шафу Samsung, BFN8391 В, чорного кольору, яка знаходиться на кухні - 3000 гривень;

пилосос Samsung, SC 8870, VCC8870 НЗК/ XEV, чорний з сірим кольором - 600 гривень;

варильну панель газову на чотири конфорки, "Whir/роо/", чорного кольору, яка знаходиться на кухні -2000 гривень;

витяжку декор, "Vento" lux, чорного кольору, яка знаходиться на кухні-1300 гривень;

кухню МДФ, врізана по два боки кухні, темно-коричневого кольору ( горіх) - 23800 гривень;

палас із зали, приблизно ширина 5м довжина 4м., світло-бежевого кольору з квіткою і кубиками зеленого і коричнево-бордового кольору - 1000 гривень;

світильник, артикул 667/23 на 23 плафони білими тюльпанами з пультом ( у великій спальні), - 2300 гривень;

штори тюль у великій спальні, білого кольору з плетеними узорними вставками, розмір ширина 5 м. довжина 2м.70см,- 50 гривень;

ламбрикен у великій спальні, бордового кольору з розовими вставками - ширина Зм - 50 гривень;

ліану для білизни, білого кольору на 6-ть трубок, які піднімаються в гору - 100 гривень;

світильник, артикул 6350/19, білими кульками в прозорий горошок на 19-ть лампочок, на пульті, висить у прихожій -2000 гривень;

кондиціонер Samsung, AQ 07 UGF, білого кольору, який знаходиться у великій кімнаті 2600 гривень;

телевізор плазмений LCD Samsung, модель LE37R82BX/NWT, серійний номер 6623HFPB00390V, чорного кольору, який знаходиться у залі -5000 гривень;

тумбу Глорія з кошиком для білизни з умивальником Евіта, білого кольору у ванній імнаті -2700 гривень;

дзеркало Глорія з підсвітлюванням та пеналом, білого кольору висить на стіні над умивальником, у ванній кімнаті - 1400 гривень;

пенал на ніжках з кошиком для білизни, білого кольору, у ванній кімнаті - 2000 гривень;

стіл журнальний із скла "Вальс", скляний з залізними ніжками на яких вставки з дерева темно-бордового кольору - 200 гривень;

стільці кухонні 2 шт.,темно-коричневого кольору( горіх), зі спинками,тканинними світлими вставками, які стоять на кухні -1400 гривень ( 700грн. х2шт.);

штора-тюль 6 метрів у залі, білого кольору з золотистим рюлексом - 600 гривень;

штори нічні 2 шт.( штора шириною 1м.50см. довжина 2м.80см.), коричневого кольору, з золотистим рюлексом, у залі -300 гривень;

ламбрикен, у залі на вікні, ширина 3 м., коричневого кольору з золотистим рюлексом з бежевими ставками -250 гривень;

електросушарка сріблястого кольору, висить у ванній кімнаті на стіні над пральною машинкою - 1000 гривень;

диван кутовий персикового кольору, стоїть у залі -2500 гривень;

шафа для взуття, колір бук, на три косих полиці, стоїть на лоджії - 400 гривень;

підставка під телевізор,світлого кольору (ясень) з дзеркальними дверцями, стоїть у залі під телевізором - 500 гривень;

На загальну суму - 61150 гривень.

Виділити ОСОБА_4 все інше майно, визнав за ним право власності на:

світильник, артикул 2076/600, кришталевий, золотистого кольору, на 9 лампочок, уся круглими кульками, висить у залі - 4500 гривень;

світильник, артикул 5553/4, золотисто-коричневого кольору на чотири білих плафона з обідками золотисто-коричневого кольору -300 гривень;

кондиціонер Samsung, AQ07 UGF, білого кольору, який знаходиться у залі - 2600 гривень;

ванна акрилова SAMANTA з панеллю, білого кольору, кутова, яка знаходиться у ванній кімнаті -2300 гривень;

система інсталяції 310 CarreWC. знаходиться у ванній кімнаті, на ній знаходиться кнопка для зливу сріблястого кольору -1500 гривень;

унітаз підвісний Sense з сидінням для унітазу з мікроліфтом, білого кольору, який знаходиться у ванній кімнаті -1500 гривень;

змішувач ддя умивальника- це кран на умивальнику, сріблястого кольору, у ванній кімнаті - 1100 гривень;

змішувач для ванни - це кран над ванною, сріблястого кольору, у ванній кімнаті- 2200 гривень;

душовий гарнітур, висить на стіні над ванною, сріблястого кольору, у ванній кімнаті -1000 гривень;

натяжні стелі: у дитячій кімнаті - голубого кольору у прихожій - гірчичного кольору, у залі - бежевого кольору, у великій кімнаті - кремового кольору, у ванній кімнаті - чорного кольору- 14000 гривень;

двері металеві протипожежні №15- це вхідні двері в квартиру темно-коричневого

кольору (горіх), узорні - 4700 гривень;

полотно дверне 17 ст.горіх кількість 2, двері у кімнати з скляними двома вставками- 3000 гривень;

паркет - дошка King..дуб, знаходиться на полу у: залі, великій кімнаті, і двох маленьких кімнатах, а також на балконі - 11900 гривень;

полотно дверне 17 ст. горіх кількість 4, двері у кімнати з скляними двома вставками, міжкімнатні - 6485 гривень;

палас у передпокої, темно-коричневого кольору з світлим, в квадратах та полосах, ширина 2м.65см. довжина 2м.50см. -100 гривень;

палас у кухні, темно-коричневого кольору з світлими квадратами та полосами, довжина 2м20см. ширина їм 60 см. -50 гривень;

штора-тюль у кухні, ширина 2м50см. довжина 1м.50см, білого кольору, з двох частин: одна - білого кольору, друга - візерунок з люрексом -150 гривень;

обігрівач масляний 1 шт., у залі сірого кольору на коліщатках -300 гривень;

обігрівач масляний 1 шт., один на кухні, сірого кольору на коліщатках -300 гривень;

вентилятор Stinger, стоїть у прихожій -30 гривень;

палас натуральний, світлого кольору, світлий беж з візерунком дрібні квіточки, приблизно шириною 2 м, довжиною 3м., у великій кімнаті -1500 гривень;

килимок у ванній 2 шт., бежевого кольору -40 гривень за 2 шт.;

стаціонарний телефон "Panasonik" Чopнoro кольору, на кухні -150 гривень;

стіл кухонний, темно-коричневого кольору (горіх) довжина 1м 15см, ширина 69 см, який стоїть на кухні -1000 гривень;

мікрохвильова піч з грилем Samsung CE287GL, білого кольору, знаходиться на кухні- 1000 гривень;

На загальну суму - 61705 гривень.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі - 600 (шістсот) гривень 78 копійок, та витрати на правову допомогу у розмірі - 300 (триста) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

(Повний текст Рішення суду виготовлений 17 травня 2014 року).

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд