Ухвала суду № 38718434, 15.05.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 травня 2014 року Справа № 921/132/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С. (доповідач),суддів :Грека Б.М., Малетича М.М.,розглянувши матеріали касаційної скаргиБорщівської міської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.09.2013у справі№ 921/132/13-г господарського суду Тернопільської областіза позовомБорщівської станції технічного обслуговування Акціонерного товариства "Тернопіль Авто"до1.Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, 2.Борщівської міської ради,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5,проскасування рішення, визнання права користування земельною ділянкою, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008р. та договору суборенди земельної ділянки від 09.04.2010р., повернення у постійне користування земельної ділянки,В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

З наявних матеріалів вбачається, що заявник вперше звернувся з касаційною скаргою з порушенням вимог статті 111 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2013 касаційна скарга була повернута заявнику з підстав, визначених пунктами 3, 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

04.04.2014 (як свідчить відбиток календарного штемпеля Укрпошти на конверті відправлення) заявник вдруге звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2013, тобто через 6міс. 5дн., та з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги.

Клопотання скаржника мотивовано тим, що касаційна скарга поверталась Вищим господарським судом України з підстав порушення вимог чинного законодавства, що на думку заявника є поважною причиною пропуску встановленого законодавством строку для подачі касаційної скарги, у зв'язку з чим просить поновити пропущений процесуальний строк.

Відповідно до частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, задля відновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Згідно ч.3 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, з системного аналізу змісту ч.3 ст.105 та ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України випливає, що перебіг строку подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду починається з наступного дня після прийняття відповідної постанови.

Виходячи зі змісту ст.ст.52, 110 Господарського процесуального кодексу України недотримання порядку подання касаційної скарги, строку її подання, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, незазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, так само як і ненадіслання копії скарги сторонам по справі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку.

В зв'язку з цим, колегія не приймає до уваги в якості поважних причин пропуску строку обставину правомірного повернення касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2013, на яку заявник посилається в обґрунтування необхідності усунення недоліків оформлення первісної касаційної скарги.

Також колегія суддів зазначає, що ухвала Вищого господарського суду України від 24.12.2013 була надіслана на адресу Борщівської міської ради 24.12.2013, що підтверджується відміткою на зворотному боці останнього аркушу вказаної ухвали.

При цьому, як було зазначено вище, повторно з касаційною скаргою скаржник звернувся до суду лише 04.04.2014, тоді як повинен був невідкладно усунути недоліки касаційної скарги після отримання ухвали Вищого господарського суду України від 24.12.2013.

Відтак колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, що в даному випадку не вбачається за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Наявне подальше усунення допущених процесуальних недоліків оформлення касаційної скарги, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 24.12.2013, не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого 20-денного строку, оскільки усунення зазначених недоліків поза межами процесуального строку жодним чином не впливає на його перебіг. Натомість, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою, передбаченого ч.3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.

Таким чином, можливість своєчасного подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

З клопотання відповідача не вбачається існування дійсних перешкод для своєчасної підготовки належно оформленої касаційної скарги, які б могли об'єктивно завадити скаржнику реалізувати своє право на її подання протягом законодавчо встановленого терміну.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Однак, скаржником не надано переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

На підставі викладеного та керуючись статтею 86, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити заявнику в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги.

Касаційну скаргу Борщівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 у справі № 921/132/13-г господарського суду Тернопільської області повернути скаржнику без розгляду.

Повернути Борщівській міській раді судовий збір у сумі 803 (вісімсот три) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 1443 від 23.10.2013, та судовий збір у сумі 902 (дев'ятсот дві) грн. 20коп., сплачений згідно квитанції №147 від 04.04.2014.

Головуючий Д. Кривда

Судді Б. Грек

М. Малетич