Ухвала суду № 38717024, 15.05.2014, Піщанський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А 142/802/14-ц

15.05.2014 року Іменем України 2-з/142/9/14

смт. Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області, Щерба Н. Л., розглянувши заяву Приватного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Піщанського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом Приватного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Приватного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якій, посилаючись на те, що відповідач на протязі тривалого часу не виконує взятих на себе зобов'язань та не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, та у банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо невиконання обов'язків перед кредитором, просить суд:

- накласти арешт у межах суми заборгованості за кредитом в розмірі 11 829,65 гривень на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Розгляд заяви про забезпечення позову відбувся в порядку, встановленому ст.153 ЦПК України, а саме заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення і підстави його обрання, порядок виконання. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Також, судом враховано положення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, яка передбачає питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що дану заяву подано без додержання вимог ст.151 ЦПК і вона підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається тільки якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно із нормами ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

В пункті 4 вказаної постанови Пленуму ВСУ передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В заяві, всупереч вимогам п.3 ч.2 ст.151 ЦПК, не вказано достатніх відомостей, потрібних для забезпечення позову, зокрема, в заяві не зазначено про належність певного виду майна відповідачам, його місцезнаходження (реєстрацію), вартість майна та суму коштів для вирішення питання співмірності позовних вимог та вимог про забезпечення позову.

З обсягу наданих позивачем доказів, враховуючи суму заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «ПриватБанк», суд, не може пересвідчитися в існуванні реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

У зв'язку вищевикладеним суд приходить до висновку, що заяву Приватного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Приватного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, відповідно ч. 8 ст. 153 ЦПК України, необхідно повернути заявнику, як таку, що подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 119, 151-153, ст.ст. 208 - 210 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву Приватного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Приватного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, повернути заявнику.

Копію даної ухвали надіслати невідкладно сторонам справи рекомендованим листом.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції, а особами, без участі яких було постановлено ухвалу, апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали через суд першої інстанції.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: