Вирок № 38716382, 16.05.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2789/14-к р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сировєтнік Т.І.

при секретарі - Махлай К.М.

з участю прокурора - Карабаш Ю.О.

захисника - адвоката ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12013180100000183 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, працює за домовленістю, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, раніше судимий 12.01.2012 року Крюківським райсудом м. Кременчука Полтавської області на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України на 1 рік,

за ч.1 ст.122 КК України,

в с т а н о в и в :

01.09.2012 року приблизно 03 год. неповнолітній ОСОБА_3, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, в ході виниклої сварки, умисно наніс ОСОБА_2 удари кулаками та ногами по голові,тулубу, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки зі зміщенням фрагментів; струсу головного мозку, забійної рани правої тім*яної області, синців, саден обличчя, які згідно висновку судово-медичного експерта №424 від 09.04.2013 року за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що потягли тривалий розлад здоров*я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК України визнав повністю. Суду показав, що 1.09.2012 року в нічний час він відпочивав з двома друзями за місцем свого проживання. Коли друзі пішли скупитися до магазину «Кошик», розташованого по вул. Красіна, вони привели з собою потерпілого ОСОБА_2, якого він побачив вперше. В ході відпочинку між ним - ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого потерпілий, підійшовши до нього взяв його за руки. Він - ОСОБА_3, відштовхнув ОСОБА_2, після чого той наніс йому удар кулаком в ліве око, від чого він - ОСОБА_3 поточився. Після цього він - ОСОБА_3, у відповідь наніс до 5 ударів кулаком в обличчя потерпілого та до 5 ударів по тулубу, від чого потерпілий впав на каміння біля двору. Знайомі, що перебували на його - ОСОБА_3, подвір*ї , розняли їх, після чого потерпілий пішов з двору.

Крім повного визнання вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими стороною обвинувачення.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 01.09.2012 року приблизно 3 год. він знаходився біля магазину «Кошик» по вул. Красіна, де познайомився з двома хлопцями, які запропонували піти в гості. Прибувши до будинку за адресою по АДРЕСА_1, проживав обвинувачений, він разом з чотирма незнайомими хлопцями вживав пиво. Між ним та обвинуваченим виник конфлікт, в ході якого хтось наніс йому ззаду по голові удар, від чого він впав. Після цього невідомі йому особи, в тому числі і обвинувачений почали наносити удари ногами в різні частини тіла. Накривши голову руками, він побачив, як обвинувачений ОСОБА_3 наніс удар ногою в його ліву руку, від чого він відчув біль. На деякий час він втратив свідомість . як він прийшов до тями і попав до себе додому, він не пам*ятає. З приводу тілесних ушкоджень він - ОСОБА_2, на наступний день звернувся до 3-ої міськлікарні, де він був покладений на стаціонарне лікування спочатку до нейрохірургічного відділення, а потім до травматологічного , лікувався 2 тижні.

Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_6 підтримала в судовому засіданні заявлений потерпілим цивільний позов про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в сумі 4291 грн.35 коп. та моральної шкоди в сумі 50000 грн.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що побачив сина ОСОБА_2 02.09.2012 року в лікарні, довідавшись від нього, що він був побитий невідомими на подвір* АДРЕСА_1, бачив опухле обличчя свого сина, садна по тілу, поламану руку. Більше місяця син не мав можливості працювати і отримувати заробітну платню.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується дослідженими письмовими доказами - матеріалами кримінального провадження №12013180100000183, наданими стороною обвинувачення, а саме:

Протоколом усної заяви ОСОБА_2 01.09.2012 року по проведенню правоохоронними органами перевірки по факту спричинення йому тілесних ушкоджень.

Протоколом огляду місця пригоди від 01.09.2012 року, де зафіксовано будинок та прибудинкова територія на місці вчинення злочину за адресою АДРЕСА_1.

Висновком судово-медичної експертизи №424 від 09.04.2013 року відносно потерпілого ОСОБА_2, у якого виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки зі зміщенням фрагментів; струсу головного мозку, забійної рани правої тім*яної області, синців, саден обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що потягли тривалий розлад здоров*я, які утворилися від дії тупих предметів, більш вірогідніше від ударів ногами та руками сторонньої особи.

Протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_2, де він показав механізм та локалізацію нанесення йому ударів в ніч на 01.09.2012 року з боку обвинуваченого та його друзів.

Висновком судово-медичної експертизи №767 від 26.06.2013 року, відповідно до якого показання потерпілого ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту по механізму, локалізації, кількості нанесення йому тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи.

Оскільки учасниками судового провадження не оспорювалися фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та зібрані докази, надані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_3, суд, визнавши недоцільним дослідження всих доказів, які є належні, допустимі, достатні для визнання винуватості обвинуваченого у вчиненому злочині, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитами обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого та цивільного позивача, та свідка.

Суд вважає вину ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК України, а саме в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що потягли його тривалий розлад здоров*я, доведеною.

Обговорюючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який є раніше судимою особою, тимчасово не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обвинуваченого обставини.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд вважає вчинення кримінального правопорушення в неповнолітньому віці, щире каяття, сприяння органам досудового розслідування в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не встановив.

За довідками ПНД, КНД обвинувачений ОСОБА_3 на обліку не перебуває, вважає себе працездатним.

На підставі вище викладеного суд доходить до висновку про достатність виправлення та перевиховання ОСОБА_3 в умовах ізоляції його від суспільства, застосувавши до нього покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.1 ст.122 КК України, за якою його визнано винним.

Оскільки даний злочин обвинувачений ОСОБА_3 вчинив в період іспитового сроку покарання за попереднім вироком Крюківського райсуду м. Кременчука від 12.01.2012 року, суд вважає на необхідне призначити ОСОБА_3 остаточне покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю покарань за різними вироками шляхом часткового складання покарань за різними вироками.

Враховуючи, що відповідно до п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 18.04.2014 року зі змінами від 06.05.2014 року обвинувачений ОСОБА_3 підпадає під дію даного закону. Суд заслухавши клопотання захисника обвинуваченого, думки всих учасників судового засідання, які не заперечували проти застосування до ОСОБА_3 амністії, вважає, що до нього може бути застосована амністія і він може бути звільнений від відбування призначеного судом покарання. Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив даний злочин, який відповідно до ст..12 КК України є злочином середньої тяжкості в неповнолітньому віці, дав згоду на застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 18.04.2014 року ( зі змінами відповідно до п. 3 ст.1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні» від 06.05.2014 року), якими дається можливість застосування амністії до осіб, які вчинили злочин в період іспитового строку покарання новий умисний злочин, який не є тяжким та особливо тяжким.

Суд вважає заявлений прокурором прокуратури м. Кременчука цивільний позов про відшкодування з ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 2891 грн. 48 коп. обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3, як з винної особи, який на даний час є повнолітнім, працездатним і з якого можно проводити стягнення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 4291 грн. 35 коп. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. суд вважає обґрунтованим, оскільки потерпілому ОСОБА_2 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, з приводу яких він лікувався стаціонарно в 3-й міській лікарні і амбулаторно, використовував для свого лікування, придбання ліків власні грошові кошти, про що свідчать надані представником потерпілого чеки та квитанції про придбання в період лікування ліків та витрачених на це коштів. В цій частині позовних вимог потерпілого про стягнення з винної особи матеріальних витрат суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає повному стягненню з винної особи - обвинуваченого ОСОБА_3

Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 в частині стягнення з винного моральної шкоди, яка виразилася в порушенні його нормального життєвого укладу, то дана моральна шкода в грошовому еквіваленті повинна бути стягнута з врахуванням особи обвинуваченого, фактичних обставин справи, та розумності стягнень, і тому зменшена в загальній сумі до 10000 грн.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 18.04.2014 року зі змінами від 06.05.2014 року , суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у вигляді 1 року позбавлення волі .

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю покарань шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Крюківського райсуду м. Кременчука Полтавської області від 12.01.2012 року призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі .

Застосувати до ОСОБА_3 п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 18.04.2014 року (зі змінами від 06.05.2014 року), звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання, призначеного за даним вироком.

Цивільний позов прокурора прокуратури м. Кременчука про відшкодування з ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 2891 грн. 48 коп. задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради ( р/р 31414544700008 в ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, колд ЄДРПОУ 37965850, код платежу 24060300) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 2891 (дві тисяч вісімсот дев'яносто одну) грн.. 48 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 4291 грн. 35 коп. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 4291 (чотири тисячі двісті дев'яносто одну) грн. 35 коп. та 10000 (десять тисяч) грн.. моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя: