Ухвала суду № 38716168, 15.05.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 333/10191/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 11-кп/778/495/14 Головуючий в 1 інстанції

ЄУ №333/10191/13-к Дмитрієва М.М.

Категорія ч. 1 ст. 185 ч.1 ст.115 КК Доповідач Бочарников С.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Бочарникова С.О.,

суддів Жечевої Н.І.,

Старовойт І.П.,

при секретарі Вечеренкові Є.М.,

за участі прокурора Свинаренка Р.В.,

захисника ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2014 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту , не одруженого, який працює приватним підприємцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

засуджено

за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 (трьох) місяців арешту;

за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До набрання вироку законної сили ОСОБА_4 залишено запобіжний захід - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахується з моменту його фактичного затримання - з 15 годин 25 хвилин 08 листопада 2013 року.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно вироку суду, 04.11.2013 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись неподалік від ринку «Олександрівський» по вул. Малиновського у м. Запоріжжі, скориставшись тим, що його дії залишаються не поміченими, а також, що потерпіла ОСОБА_5 знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, таємно, викрав мобільний телефон «Nokia 5530», остаточна вартістю 404 грн. 20 коп., чим спричинив ОСОБА_5 матеріальні збитки на вказану суму.

08.11.2013 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого мешкання: у приміщенні квартири АДРЕСА_2, діючи на ґрунті стійких особистих неприязних відносин до своєї бабусі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, маючи умисел, направлений на її умисне вбивство, використовуючи її незадовільний стан здоров'я, що перешкоджав їй вільно пересуватися, підійшов до ліжка останньої та діючи з метою позбавлення її життя, поклав останній подушку на обличчя і утримуючи її таким чином, обома руками протягом не менш 30 секунд, притискав подушку до обличчя ОСОБА_6, тим самим перекривши органи дихання останньої, чим спричинив її смерть.

В апеляційних скаргах, які ідентичні по смислу, потерпілий та захисник обвинуваченого з урахуванням обставин які пом'якшують покарання і характеризують особу обвинуваченого просять змінити вирок і пом'якшити призначене судом покарання.

Заслухавши доповідь судді, доводи потерпілого та захисника обвинуваченого які підтримали апеляційні скарги, висновок прокурора на переконання якого, вирок суду є законним і обґрунтованим, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів апеляційної інстанції, у межах апеляцій, перевірені законність і обґрунтованість вироку та правильність призначення покарання.

Кваліфікація дій і вина обвинуваченого ніким з учасників процесу не оскаржується.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд керувався вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд прийняв до уваги конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості вчинених злочинів, характер і ступінь їх суспільної небезпеки, сукупність всіх характеризуючих обставин: обстановку, мотив і спосіб вчинення злочинних діянь, наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_6, дії обвинуваченого, які були спрямовані саме на настання небезпечних для життя ОСОБА_6 наслідків на ґрунті стійких неприязних відносин.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховував особу обвинуваченого, який розкаявся в скоєному, визнав свою вину, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, не одружений, його поведінку після скоєних злочинів, а також конкретні обставини вчинених ним злочинів. Також була врахована думка потерпілої ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_4, які просили не застосовувати до обвинуваченого суворого покарання.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнав визнання вини, щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнав вчинення злочину відносно особи похилого віку та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи тяжкість злочинів та наслідки, дані про особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 представляє підвищену небезпеку для суспільства, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі.

Зі вказаними висновками погоджується і колегія суддів

Покарання за сукупністю злочинів призначено судом правильно.

Доводи апеляційних скарг про те, що суд не врахував позицію потерпілого і ряд обставин які пом'якшують покарання є безпідставними, адже при призначенні покарання усі перелічені обставини були судом враховані, і покарання за ч. 1 ст. 115 КК України призначено не в максимальних межах, а направлено в мінімальний бік санкції.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції покарання ОСОБА_4, призначено у відповідності з кримінальним законом, тому вирок є законним і обґрунтованим, підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись статями 376, 404, 405, 408, 418 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2014 року, у відношенні ОСОБА_4, залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді