Вирок № 38716017, 15.05.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

дата документа 15.05.2014

Справа № 320/2775/14-к

Провадження №1кп/320/260/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Ковальової Ю.В.,

за участю прокурора Гошовської М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

при секретарі Бочко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі Запорізької області кримінальне провадження № 12014080140000721 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 26.04.2005 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік;

- 14.11.2005 року Мелітопольським міськрайоним судом Запорізької області за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч.1, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 06.02.2009 року по відбуттю терміну покарання;

- 16.02.2010 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 289 ч. 2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області 12.11.2012 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 01 рік 05 місяців 16 днів;

- 20.02.2014 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. ст. 185 ч. 2, 289 ч. 2 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

03.02.2014 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 7 по

вул. Гвардійська в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, із корисних мотивів, шляхом вільного доступу з поверхні каналізаційного люку, таємно викрав металеву кришку люку, вартістю 562 гривні 50 копійок, яка належить комунальному підприємству «Водоканал», чим спричинив КП «Водоканал» майнову шкоду на суму 562 гривні 50 копійок.

Крім того, 17.02.2014 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи у дворі будинку № 4 по вул. Седовців у м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, із корисних мотивів, шляхом підбору ключа, відкрив передні пасажирські двері, після чого проник в салон автомобіля «ВАЗ 2106» д/з НОМЕР_2, звідки, таємно викрав автомагнітолу «Kenwood» моделі KDC - U 30 R, у корпусі чорного кольору, вартістю 500 гривень, яка належить потерпілому ОСОБА_2, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 500 гривень.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 185 КК України визнав повністю, згоден з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаявся і пояснив суду, що 03.02.2014 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 7 по

вул. Гвардійська в м. Мелітополі Запорізької області викрав металеву кришку люку, яка належить комунальному підприємству «Водоканал».

Крім того, 17.02.2014 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи у дворі будинку № 4 по вул. Седовців у м. Мелітополі Запорізької області, шляхом підбору ключа, відкрив передні пасажирські двері, після чого проник в салон автомобіля «ВАЗ 2106» , звідки викрав автомагнітолу «Kenwood» у корпусі чорного кольору, яка належить потерпілому ОСОБА_2

Просив суворо його не карати, цивільний позов, заявлений КП «Водоканал» визнав повністю.

Дані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Представник потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлений в ході досудового розслідування цивільний позов на суму 562 гривні 50 копійок підтримав, наполягає на його задоволенні.

Потерпілий ОСОБА_2, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, за викликом в судове засідання не прибув, від нього надійшла заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності, матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за можливе за відсутності потерпілого ОСОБА_2 з'ясувати всі обставини під час судового розгляду і тому провести судовий розгляд та розглянути кримінальне провадження за його відсутності.

Вислухавши думку учасників судового провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, судом роз'яснено обвинуваченому, що у випадку дослідження доказів у вказаному обсягу, він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, вчинену повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Як особа, обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується задовільно. Раніше засуджений за низку вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків не зробив та знову скоїв умисне кримінальні правопорушення. Офіційно ніде не працює.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання своєї вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжує покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, а тому покарання йому слід призначити, пов'язане з позбавленням волі, без застосування ст.69 та 75 КК України, в межах санкції статті, за якою кваліфікується його діяння.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення 03.02.2014 року та 17.02.2014 року, тобто до постановлення вироку Мелітопольським міськрайонним судом від 20.02.2014 року, остаточно призначити йому покарання за правилами ч. ч.3, 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання», принцип повного або часткового складання покарань може застосовуватись у випадках призначення за окремі злочини, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видом покарань. При частковому складанні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів має визначатися за найбільш суворим видом покарання за окремі злочини, що до неї входять, і в межах санкції того закону, який передбачає більш суворе покарання. Однак якщо хоча б один зі злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для такого виду покарань у Загальній частині КК ( 2341-14 ).

Призначення покарання у порядку ч. 4 ст. 70 КК України проходить три етапи:

1) суд призначає покарання за другим вироком , тобто за злочин, розкритим останнім.

2) з урахуванням постановленого раніше вироку, суд призначає остаточне покарання шляхом часткового складання покарань, в межах тих розмірів, які вказані в ч. 2 ст. 70 КК України;

3) за правилами ст. 72 КК України до покарання призначеного за сукупністю злочинів, здійснюється зарахування того покарання, яке вже було повністю чи частково відбуте за попереднім вироком.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілим КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області цивільний позов про відшкодування матеріального збитку, завданого злочином, на суму 562 гривні 50 копійок, суд приходить до висновку про його задоволення, оскільки відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, частиною 2 ст. 127 КПК України, передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що саме неправомірними діями ОСОБА_1 потерпілому - КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області була завдана майнова шкода.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної силу - залишити без змін.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України , суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 лютого 2014 року у виді 5 (п»яти) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

В строк покарання зарахувати покарання, частково відбуте за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 лютого 2014 року відповідно до ст. 72 КК України з розрахунку один день за один день, а саме: з 20 лютого 2014 року по 15 травня 2014 року.

На підставі частини третьої ст.70 КК України приєднати до основного покарання додаткове покарання, приєднане вироком від 20 лютого 2014 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області у вигляді конфіскації майна, яке було призначене вироком від 16 лютого 2010 року Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 15 травня 2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної силу - залишити без змін.

Цивільний позов Комунального Підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального Підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області, розташованого за адресою: м. Мелітополь, вул. Луначарського, 100, код ЄДРПОУ 03327090, розрахунковий рахунок №:26001434136 ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827 майнову шкоду в розмірі 562 /п'ятсот шістдесят дві/ гривні 50 копійок.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова