ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 травня 2014 року м. Київ №826/2016/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адмініс-трації, треті особи: Центр захисту дітей "Наш діти", ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням ухвал суду від 26.03.2014 про залишення без розгляду позовної заяви в частині і про закриття провадження в частині, просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.02.2013 №80 про призначення ОСОБА_2 опікуном над малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;
2) визнати протиправним та скасувати клопотання Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.01.2013 №41/306 про влаштування мало-літньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Центру захисту дітей "Наші діти".
Під час розгляду справи позивач та її представник підтримали позов. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що влаштування ОСОБА_3 до Центру захисту дітей "Наші діти" від-булося після того як Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація прийняла розпо-рядження від 12.11.2012 №486 про припинення опіки над ОСОБА_3, яке в подальшому було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду міс-та Києва від 19.06.2013 №826/7019/13-а. Також позивач стверджує про порушення п. 31 Пос-танови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866, оскільки тимчасове влаштування ОСОБА_3 до Центру захисту дітей "Наші діти" здійснювалося за клопотанням від 31.01.2013 №41/306, а не за направленням служби у справах дітей, що відсутнє. Крім того, позивач стверджує, що оскаржуване розпорядження Дніпровської районної у м. Києві дер-жавної адміністрації порушує п.п. 31, 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 і п.п. 9, 15 Типового положення про центр захисту дітей "Наші діти", зат-вердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1421, оскільки опіку-ном може бути адміністрація (директор) центру, а не особисто ОСОБА_2, як фізична особа, що проживає в іншому місці.
Представники відповідачів не визнали позов, надали письмові заперечення, в яких просять відмовити в його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень. Відпові-дачі зазначають, що влаштування ОСОБА_3 до Центру захисту дітей "Наші діти" від-булося за відсутності офіційного опікуна (опіка ОСОБА_1 була припинена), а дитина по заяві про тимчасове влаштування передана на проживання ОСОБА_1, але була виявлена співробітниками міліції за іншої, ніж його місце проживання, адресою. Також відповідач стверджує, що призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 після влаштування останньої до Центру захисту дітей "Наші діти" відповідає ст. 245 Сімейного кодексу України (далі - СК), п.п. 40, 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866. Оформ-лення відповідачем клопотання від 31.01.2013 №41/306 відповідає ст. 12 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
ОСОБА_2, як третя особа і представник третьої особи - Центру захисту дітей "Наші діти", не визнала позов, надала письмовий відзив, в якому позов не підтримує, поси-лаючись на достатність клопотання Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.01.2013 №41/306 для влаштування ОСОБА_3 згідно із ст. 12 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", а також правильність призна-чення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3, оскільки саме вона є директором Центру захисту дітей "Наші діти".
Згідно з ч.ч.4, 6 ст.128 КАС суд продовжив розгляд справи в письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що Дніпровською районною у м. Києві державною адміністра-цією прийнято розпорядження від 20.02.2013 №80 "Про призначення опіки над малолітньою дитиною", згідно з яким гр. ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного уп-равління юстиції у м. Києві, актовий запис №1374 від 04.09.2004) у зв'язку з тим, що мати, гр. ОСОБА_6 та батько, гр. ОСОБА_7, рішенням Соло-м'янського районного суду м. Києва від 18.11.2005 року позбавлені батьківських прав.
Вказане розпорядження прийнято за заявою ОСОБА_2 та наданих документів, а також з врахуванням рекомендацій Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської райо-нної у м. Києві державної адміністрації від 11.02.2013 (протокол №2).
Статтею 243 СК визначено, що опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування (ч. 1). Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ч. 2). Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (ч. 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦК органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Статтею 245 СК визначено, що якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
Між тим, відповідно до ст. 63 ЦК опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч. 2); лише за її письмовою заявою (ч. 3).
Згідно з Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 (далі - Порядок) особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання перелік документів (п. 40), визначений цим пунктом. Також передбачено підготовку службою у справах дітей висновку про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини (п. 41).
Як встановлено судом, малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, позбавлена батьків-ського піклування, у зв'язку з позбавленням її біологічних батьків батьківських прав згідно з рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.11.2005 №2-4221, та перебуває на первинному обліку в службі у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації .
Судом встановлено, що на час прийняття Дніпровською районною у м. Києві держав-ною адміністрацією оскаржуваного розпорядження від 20.02.2013 №80, малолітня ОСОБА_3 не перебувала під опікою і на підставі клопотання Служби у справах дітей Дніпров-ської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.01.2013 №41/306 та наказу Центру захисту дітей "Наші діти" від 31.01.2013 №2, копії яких наявні у справі, була прийнята до вказаного Центру і зарахована до сімейної групи кв. №2.
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації з відповідною письмовою заявою і документами про вста-новлення опіки над малолітньою ОСОБА_3, які розглядалися на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та щодо якої Комісією ухвалено позитивне рішення, оформлене протоколом від 11.02.2013 №2, копія якого наявна у справі.
З огляду на викладене, суд, погоджуючись із запереченнями відповідачів і третіх осіб, дійшов висновку про відповідність оскаржуваного розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.02.2013 №80 вимогам ст.ст. 56, 60, 63 ЦК, ст.ст. 243, 245 СК та п.п. 40, 41 Порядку №866.
Твердження позивача про те, що опікуном малолітньої ОСОБА_3 може бути адміністрація Центру захисту дітей "Наші діти" є вірними і відповідають п.п. 31, 35 Порядку №866 і п.п. 9, 15 Типового положення про центр захисту дітей "Наші діти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1421.
Разом з тим, вказані твердження не є достатньою підставою для висновку про непра-вомірність оскаржуваного розпорядження, оскільки саме ОСОБА_2 є директором Цент-ру захисту дітей "Наші діти" згідно з наказом Центру захисту дітей "Наші діти" №1-к від 01.06.2012, копія якого наявна у справі. Крім того, вищевказані акти є підзаконними, водно-час нормою ч. 2 ст. 63 ЦК, що має вищу юридичну силу, встановлено, що опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Посилання позивача на те, що розпорядження Дніпровської районної у м. Києві дер-жавної адміністрації від 12.11.2012 №486 про припинення опіки ОСОБА_1 над малоліт-ньою ОСОБА_3 в подальшому було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2013 №826/7019/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014, також не є достатньою підставою для висновку про неправомірність оскаржуваного розпорядження, оскільки дані судові рішення винесені і набрали законної сили після прийняття оскаржу-ваного розпорядження і не спростовують настання тих обставин, що стали підставою для його прийняття.
До того ж, на час вирішення даної справи, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2014 №К/800/19664/14 (справа №826/7019/13-а) зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2013 №826/7019/13-а і ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014.
Окремо слід зазначити, що припинення опіки визначено ст. 75 ЦК, ст.ст. 250, 251 СК і розглядається в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим скасування судом розпо-рядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 12.11.2012 №486 про припинення опіки ОСОБА_1 над малолітньою ОСОБА_3 може бути предметом роз-гляду для питання про припинення опіки звільнення ОСОБА_2, що проте не є предме-том даної адміністративної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.02.2013 №80 необґрунтованою і не вбачає підстав для її задоволення.
Також у суду відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання протиправним і скасування клопотання Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.01.2013 №41/306 про влаштування малолітньої ОСОБА_3 до Цент-ру захисту дітей "Наші діти", зважаючи на наступне.
Так, вказане клопотання не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індиві-дуальної дії, тобто не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст 17 КАС, як помилково вважає позивач, і законодавством не передбачено можливості його оскарження до суду. Водночас право мірність дій щодо передачі малолітньої ОСОБА_3 до Центру захисту дітей "Наші діти" встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 №826/18200/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляцій-ного адміністративного суду від 10.04.2014.
Отже, враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163 КАС, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Суддя Д.А. Костенко
Судове рішення № 38715545, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 16.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/2016/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: