Рішення № 38714988, 12.05.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2014 р. Справа № 924/254/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України м. Чернівці в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" м. Київ, Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" м. Кам'янець- Подільський Хмельницької області

до приватного підприємства "Дифферент" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 01.10.2012р. до договору №06/01-96 від 18.07.2012р.

за участю представників сторін:

від позивача:

Державного концерну "Укроборонпром": Тоцький Б.А. - за довіреністю № Д-712/2014 від 22.04.2014р.

ДП НТК "Завод точної механіки": Савліва Л.О. - за довіреністю від 13.01.2014 р.

від відповідача: Гнідко С.І. за довіреністю від 11.03.2014 р.

від прокуратури: Козирський Ю.В. - за посвідченням від 30.10.2012 р.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсною додаткову угоду №2 від 01.10.2012р. до договору про надання послуг (виконання робіт) № 06/01-96 від 18.07.2012р., укладену між Державним підприємством "Науково- технічний комплекс "Завод точної механіки" м. Кам'янець - Подільський та приватним підприємством "Дифферент" м. Кам'янець-Подільський, посилаючись на ч.1 ст. 215, ч. 2 ст. 203 ЦК України, в зв'язку з відсутністю необхідного обсягу цивільної дієздатності у особи, яка підписала оспорювану угоду.

В підтвердження своєї позиції звертає увагу на те, що додаткову угоду №2 від 01.10.2012 р. до договору про надання послуг (виконання робіт) № 06/01-96 від 18.07.2012р., відповідно до якої було збільшено договірну ціну на виготовлення деталей та вузлів на 20% з 01.10.2012 року, від імені державного підприємства науково - технічний комплекс "Завод точної механіки" було підписано технічним директором підприємства ОСОБА_5, як т.в.о. директора, на підставі Статуту.

Посилаючись на аудиторський звіт № 22-07-08/322 від 05.07.2013 року за результатами проведення державного фінансового аудиту діяльності ДП "НТК "ЗТМ" за 2011-2012 роки та перший квартал 2013 року та акт ревізії від 12 вересня 2013 року фінансово-господарської діяльності ДП "НТК "ЗТМ" за період з 01 грудня 2011 року по завершений звітний період 2013 року (01 серпня 2013 року) проведеної відділом контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром", зазначає, що відповідно до посадової інструкції технічного директора ОСОБА_5, технічний директор заміщає директора підприємства у разі його тимчасової відсутності (відрядження, відпустка, лікарняний), однак відповідно до наказів, які видавалися підприємством та табелю обліку робочого часу, директор підприємства ОСОБА_6 станом на 01 жовтня 2012 року перебував на підприємстві (у відрядженні, відпустці та на лікарняному станом на 01 жовтня 2012 року не перебував).

Стверджує, що ОСОБА_5, перебуваючи на посаді технічного директора, не маючи прав на укладення угод, перевищив свої службові повноваження та уклав оспорювану угоду.

Посилаючись на п.п. 7.2, 7.3, п. 11 р. 8 Статуту ДП "НТК "ЗТМ", вважає, що підписання додаткової угоди №2 від 01.10.2012 р. до договору про надання послуг (виконання робіт) № 06/01-96 від 18.07.2012 р. повинна погоджуватись з Державним концерном "Укроборонпром".

Державний концерн "Укроборонпром" у додаткових поясненнях від 31.03.2014 р., від 12.05.2014р. акцентує увагу на тому, що оспорювана угода не відповідає вимогам ст.ст. 92, 203, 207 ЦК України, ст.ст. 22, 73, 181 ГК України, оскільки підписана особою (ОСОБА_5), яка не мала повноважень на її підписання. При цьому, посилаючись на п.п. 7.1, 7.7 Статуту підприємства, зазначає, що ОСОБА_5 не був директором підприємства та не мав довіреності на підписання оспорюваної угоди. Крім того зазначає, що у директора підприємства відсутні повноваження щодо схвалення дій третіх осіб.

Також зазначає, що Концерн є уповноваженим суб'єктом, якому надано Верховною Радою України та делеговано Кабінетом Міністрів України владні повноваження з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, до яких з-поміж іншого, належить майно державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки".

Відповідач у письмових запереченнях та повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, вважаючи їх необґрунтованими.

В обґрунтування своєї позиції, посилаючись на ст. 241 ЦК України, п.3.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013 року, вважає неможливим визнання недійсним оспорюваного правочину, оскільки підприємство в подальшому схвалило додаткову угоду та приступило до її виконання, зокрема узгодження ОСОБА_6 (директором підприємства) асортименту, кількості та вартості послуг шляхом підписання протоколів погодження договірної ціни, підписання актів приймання наданих послуг та їх оплата, що підтверджується банківськими виписками. Звертає увагу, що борг за надані послуги згідно договору про надання послуг (виконання робіт) № 06/01-96 від 18.07.2012 р. та додаткових угод до нього стягнуто з ДП НТК "Завод точної механіки" за рішенням суду.

Посилаючись на абз. 6 п. 6.1. ст.6 Статуту державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", вважає необґрунтованими посилання прокурора та позивача на порушення п. 11 ст. 8 Статут ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", оскільки між сторонами був укладений договір надання послуг, який не потребує погодження з Концерном, а тому відповідно не потребує і погодження з Концерном внесення будь-яких змін до даних договорів.

Також звертає увагу на те, що в день підписання оспорюваної угоди, директор підприємства ОСОБА_6 був відсутній, так як перебував в м. Хмельницькому в управлінні Служби безпеки України у Хмельницькій області, що підтверджується копією листа №72/2/1763 від 24.09.2012 року, тому відповідно до посадової інструкції технічного директора, затвердженого директором ДП "НТК "ЗТМ" №50 від 07.11.2007 року, оспорювану угоду підписав технічний директор - ОСОБА_5

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" зареєстроване як юридична особа та включене до ЄДРЮО та ФОП (витяг від 11.03.2014р.)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №993 від 31.08.2011р. було прийнято пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо передачі із сфери управління Міністерства оборони та Міністерства промислової політики в управління Державного концерну "Укроборонпром" підприємств, включених до його складу відповідно до постанови КМУ від 29.12.2010р. № 1221, та затверджено статут концерну, згідно додатку до якого ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є учасником концерну.

Згідно з п.1.1 Статуту державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в новій редакції (затверджено наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 01.10.2012р. №182, зареєстровано 18.11.2012р.) ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління Державному концерну "Укроборонпром". Регулювання, контроль та координація діяльності підприємства здійснюються Концерном як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 4.1 Статуту).

Відповідно до п. 6.1 Статуту підприємство має право обирати предмет договору, визначати зобов'язання, будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

Управління підприємством здійснюється його керівником (директором), який підзвітний концерну. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції концерну, зокрема, організовує виробничо-господарську діяльність підприємства, укладає договори, розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до статуту та законодавства, формує адміністрацію підприємства (п.п. 7.2, 7.5, 7.7 Статуту).

Відповідно до п. 11 розділу 8 Статуту Концерн погоджує договори про спільну діяльність, договори комісій, доручення та управління майном, зміни до них та контролює виконання умов цих договорів.

Аналогічні положення містила і редакція Статуту державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" затверджена наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 16.02.2012р. №53, зареєстрована 21.02.2012р. (чинна на момент укладення спірної угоди).

Зокрема, підприємство самостійно від свого імені має право укладати договори з іншими підприємствами, установами та організаціями (п. 28 Статуту); за погодженням з Концерном підприємство має право укладати договори про спільну діяльність, згідно з якими використовується нерухоме майно, що перебуває в господарському віданні; залучати внутрішні довгострокові, зовнішні кредити, внутрішні короткострокові кредити, надавати гарантії або поруки за такими кредитами; укладати договори оренди державного майна; відчужувати та списувати об'єкти управління державної власності підприємства (п.29 Статуту), поточне (оперативне) управління підприємством здійснює його директор, який зокрема укладає договори, видає накази, дає вказівки працівникам підприємства; у разі відсутності директора його функції виконує відповідальна особа з керівного складу підприємства, призначена наказом директора (п.п. 32, 33 Статуту).

Приватне підприємство "Дифферент", м. Кам'янець-Подільський зареєстроване як юридична особа та включене до ЄДРЮО та ФОП (витяг з ЄДРЮО та ФОП від 11.03.2014р.)

Між ДП "Науково-технічний комплекс" "Завод точної механіки" (замовник) в особі в.о. директора ОСОБА_6 та приватним підприємством "Дифферент" (виконавець) в особі директора Нагородного О.Г. 18.07.2012р. було укладено договір про надання послуг (виконання робіт) № 06/01-96, відповідно до умов якого ПП "Дифферент" (виконавець) зобов'язується за завданням замовника надати послуги з виготовлення деталей, оснащення, різального та вимірювального інструменту, ремонту устаткування, в порядку та на умовах визначеним цим договором ( п.1.1. договору).

Згідно із п.1.2 договору конкретні роботи в рамках даного договору та розрахунки по них оформляються окремими додатковими угодами чи шляхом обміну листами-заявками, які є невід'ємною частиною цього договору, з рахунками на оплату.

У п. 3.1 договору сторони передбачили, що вартість послуг (робіт) визначається сторонами на підставі взаємопогоджуваних протоколів, які є невід'ємною частиною даного договору, за кожною додатковою угодою. Сторони роблять розрахунки за даним договором по факту наданих послуг (виконаних робіт) згідно акту про надані послуги (виконані роботи).

Відповідно до п.п. 9.1, 9.5 договору термін дії даного договору визначається з моменту його підписання і закінчується 31.12.2013р., дія договору може бути продовжена по взаємному погодженню сторін).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

23.07.2012р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №06/01-96 від 18.07.2012р. відповідно до якої договір доповнили п. 5.6: "Деталі та вузли, що передаються замовнику підлягають перевірці його відділом технічного контролю. До моменту підтвердження їх якості дані деталі та вузли вважаються такими, що перебувають на відповідальному зберіганні у замовника. Після перевірки відділом технічного контролю замовника переданих деталей та вузлів сторонами підписується акт здачі-приймання робіт (наданих послуг)."

01.10.2012р. між ДП "Науково-технічний комплекс" "Завод точної механіки" (замовник) в особі т.в.о. директора ОСОБА_5 та приватним підприємством "Дифферент" (виконавець) в особі директора Нагородного О.Г. підписано додаткову угоду №2 до договору № 06/01-96 від 18.07.2012р. відповідно до якої сторони домовились внести зміни до р. 3 договору №06/01-96 від 18.07.2012р. доповнивши його п. 3.3. в наступній редакції: "Сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20% з 01.10.2012 року згідно взаємопогоджувальних протоколів, які являються невід'ємною частиною даного договору".

Додаткова угода вступає в силу з дати підписання і діє протягом усього терміну чинності договору №06/01-96 від 18.07.2012р., є невід'ємною його частиною, підписана у двох автентичних примірниках українською мовою по одному для кожної із сторін, кожен примірник має однакову юридичну силу (п.п. 2-3 додаткової угоди).

На виконання умов договору та додаткових угод, сторонами підписувались протоколи погодження договірної ціни та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в тому числі й після укладення спірної додаткової угоди №2. При цьому від імені замовника вказані документи підписані директором ОСОБА_6 та скріплені печаткою підприємства.

Так, на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) до договору №06/01-96 від 18.07.2012р., які підписані, затверджені від замовника - ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" директором ОСОБА_6, заступником директора по виробництву Тарнавським О.А., начальником ВЕП Михайловою А.А., погоджені технічним директором ОСОБА_5, скріплені печаткою замовника, підписані та затверджені від імені виконавця - ПП "Дифферент" директором Нагородним О.Г. та скріплені печаткою ПП "Дифферент", ПП "Дифферент" виконано, а замовником прийнято роботи по виготовленню деталей, а саме:

- на суму 174667,76 грн. (без ПДВ) згідно акта від 05.10.2012р., із зазначенням в акті додатків до договору №4, №5.

Відповідно до додатків №№ 4, 5 до договору №06/01-96 від 18.07.2012р. (складені, підписані від замовника - ОСОБА_6 та начальником ВЕП Михайловою А.А., від виконавця - Нагородним О.Г. та скріплені печатками сторін), сторони узгодили протокол погодження договірної ціни на деталі (зокрема відповідно до додатку № 4 на суму 4417,91 грн. (без ПДВ), №5 - на суму 170249,85 грн. ( без ПДВ);

- на суму 100583,34 грн. (без ПДВ) згідно акта від 29.12.2012р., з посиланням в акті на додаток № 6.

Відповідно до додатку №6 до договору на №06/01-96 від 18.07.2012р. (складений, підписаний від замовника - ОСОБА_6 та начальником ВЕП Михайловою А.А., від виконавця - Нагородним О.Г. та скріплені печатками сторін), сторони узгодили протокол погодження договірної ціни на деталі на суму 100583,34 грн.;

- на суму 306220,36 грн. (без ПДВ) згідно акта від 29.03.2013р. з посиланням в акті на додаток № 7

Відповідно до додатку №7 до договору на №06/01-96 від 18.07.2012р. (складений від замовника - ОСОБА_6 та начальником ВЕП Михайловою А.А., від виконавця - Нагородним О.Г. та скріплені печатками сторін), сторони узгодили протокол погодження договірної ціни на деталі, всього на суму 306220,36 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.05.2013р. до договору №06/01-96 від 18.07.2012р., який підписаний, затверджений від замовника - ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" першим заступником директора підприємства Солодковським В.С., начальником ВЕП Михайловою А.А., розподілювачем робіт Кремінською Н.В., начальником ВТК Чорною І.М., скріпленого печаткою замовника, підписаним та затвердженим від імені виконавця - ПП "Дифферент" директором Нагородним О.Г. та скріплені печаткою ПП "Дифферент", ПП "Дифферент" виконано, а замовником прийнято роботи по виготовленню деталей на загальну суму 477084,96 грн. (без ПДВ).

У вищенаведених актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" частково оплатив надані послуги по виготовленню деталей, що підтверджується виписками з банківського рахунку (від 03.10.2012р. на суму 50250 грн., від 14.01.2013р. на суму 100583,34 грн.).

Сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013р. по 04.06.2013р. за договором №06/01-96 від 18.07.2012р. З акту вбачається, що станом на 04.06.2013р. заборгованість перед ПП "Дифферент" складає 783305,32 грн. з врахуванням оплати послуг від 14.01.2013р. на суму 100583,34 грн., актів здачі-прийняття робіт від 29.03.2013р. на суму 306220,36 грн., від 29.05.2013р. на суму 477084,96 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.11.2013р. по справі №924/1177/13 з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь ПП "Дифферент" стягнуто 734805,32 грн. боргу за надані послуги відповідно до договору №06/01-96 від 18.07.2012р., додаткових угод до нього та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2013р., 29.05.2013р.

Вважаючи, що додаткова угода №2 від 01.10.2012р. до договору про надання послуг (виконання робіт) № 06/01-96 від 18.07.2012р., укладена між Державним підприємством науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" м. Кам'янець-Подільський та приватним підприємством "Дифферент" м. Кам'янець-Подільський була підписана неповноважною особою та без погодження з Державним концерном "Укроборонпром", прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду із позовом про визнання її недійсною, посилаючись на ч.1 ст. 215, ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Судом в ході дослідження повноважень посадових осіб ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" встановлено, що відповідно до наказу Міністерства промислової політики України №81-Д від 14.07.2010р. на ОСОБА_6 покладено виконання обов'язків директора Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" з 15.07.2010р.

Згідно наказу Державного концерну "Укроборонпром" №114-к від 27.07.2012р. призначено з 27.07.2012р. ОСОБА_6 на посаду директора ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" та наказом генерального директора ДК "Укроборонппром" №59-к від 30.04.2013р. ОСОБА_6 звільнено з роботи з 07.05.2013р.

Відповідно до наказу директора ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" №38-к від 02.03.2010р. прийнято на роботу з 02.03.2010р. ОСОБА_5 технічним директором та відповідно до наказу №207к від 03.06.2013р. - звільнено за власним бажанням, в зв'язку з виходом на пенсію, з 03.06.2013р.

Згідно посадової інструкції технічного директора (№50 від 07.11.2007р.) технічний директор належить до професійної групи "Керівники", підпорядковується директору підприємства та заміщає директора підприємства у разі його тимчасової відсутності (відрядження, відпустка, лікарняний) (п.п. 1.1.,1.3).

Із змісту поданої в матеріали справи довідки ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" № 05-355 від 20.02.2014р. вбачається, що станом на 01.10.2012р. (дата укладення спірної додаткової угоди) ОСОБА_6 перебував на роботі, наказу про покладення тимчасового виконання обов'язків директора 01.10.2012р. на ОСОБА_5 не видавалось.

В той же час на підтвердження відсутності директора ОСОБА_6 на роботі 01.10.2012р. відповідач подав в матеріали справи лист управління Служби безпеки України у Хмельницькій області № 72/2/763 від 24.09.2012р., згідно якого ОСОБА_6 викликався в управління СБУ на 09:00 год. 01.10.2012р. для дачі пояснень.

Також в матеріали справи позивачем надано аудиторський звіт за результатами проведення державного фінансового аудиту діяльності ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" за 2011-2012 роки та перший квартал 2013р., скаргу №06-638 від 02.09.2013р. на неправомірні дії посадових осіб підприємства, з якою ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" звернулося до Чернівецької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, акт №7.0/2 від 12.09.2013р. ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" за період з 01.12.2011р. по завершений звітний період 2013 року, складений відділом контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром", в якому зокрема зафіксовано, що додаткова угода від 01.10.2012р. до договору про надання послуг (виконання робіт) №06/01-96 від 18.07.2012р. з ПП "Дифферент" була укладена від імені заводу т.в.о. директора ОСОБА_5 в період перебування на підприємстві директора ОСОБА_6

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Положеннями ст. 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі №3-рп/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Статтею 3 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" унормовано, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України; Державний концерн "Укроборонпром". За приписами статті 4 вказаного Закону Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства, на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності. Учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади.

Згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром", додатку до статуту Державного концерну "Укроборонпром", п. 1.1 статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" позивач ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є учасником державного концерну "Укроборонпром" та перебуває в його управлінні.

Зважаючи на викладене, заступником Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України м. Чернівці правомірно заявлено позов в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (аналогічна позиція викладена у постанові ВГСУ від 17.10.2013р. по справі №910/2802/13).

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.ст. 202, 626 ЦК України).

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі частиною 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача просить визнати недійсною додаткову угоду №2 від 01.10.2012р. до договору №06/01-96 від 18.07.2012р., оскільки остання була укладена технічним директором ОСОБА_5 з перевищенням наданих йому повноважень, а також без погодження з Державним концерном "Укроборонпром" як передбачено п. 11 розділу 8 статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки".

Як встановлено в ході судового розгляду між державним підприємством "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" та приватним підприємством "Дифферент" 18.07.2012р. було укладено договір про надання послуг (виконання робіт) №06/01-96, згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався за завданням ДП "НТК "Завод точної механіки" надати послуги з виготовлення деталей, оснащення різального та вимірювального інструменту, ремонту устаткування, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

01.10.2012р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору №06/01-96 від 18.07.2012р., відповідно до якої сторони домовились доповнити р.3 договору №06/01-96 від 18.07.2012 р. п. 3.3. відповідно до якого: "Сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20% з 01.10.2012 року згідно взаємопогоджувальних протоколів, які являються невід'ємною частиною даного договору". Зазначена угода від ДП "НТК "Завод точної механіки" підписана т.в.о. директора ОСОБА_5, який діяв на підставі статуту.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У п. 3.3 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Судом враховується, що припис абзацу першого ч. 3 ст. 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень.

З положень Статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в редакції чинній на момент укладення спірної додаткової угоди, (затверджена наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 16.02.2012р. №53, зареєстрована 21.02.2012р.) вбачається, що поточне (оперативне) управління підприємством здійснює його директор. У разі відсутності директора його функції виконує відповідальна особа з керівного складу підприємства, призначена наказом директора підприємства. Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком віднесених чинним законодавством України, Статутом концерну та цим статутом, до компетенції концерну, зокрема, укладає договори (п.п. 32, 33 Статуту).

Аналогічні положення містяться і в п.п. 7.2, 7.5, 7.7. Статуту підприємства в редакції затвердженій 01.10.2012р., зарестровано 13.11.2012р. - управління підприємством здійснюється його керівником (директором), який підзвітний концерну. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції концерну, зокрема, укладає договори.

Відповідно до наказу Державного концерну "Укроборонпром" №114-к від 27.07.2012р., наказу ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" № 38к від 02.03.2010р. на момент укладення спірної додаткової угоди (01.10.2012р.) директором ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" був ОСОБА_6, технічним директором - ОСОБА_5

Відповідно до посадової інструкції технічного директора (№50 від 07.2007р.) технічний директор належить до професійної групи "Керівники", підпорядковується директору підприємства та заміщає директора підприємства у разі його тимчасової відсутності (відрядження, відпустка, лікарняний).

Однак, доказів, які б підтверджували тимчасову відсутність директора підприємства ОСОБА_6 суду не подано. Натомість із змісту довідки ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" №05-355 від 20.02.2014р. вбачається, що станом на 01.10.2012р. (дата укладення спірної додаткової угоди) ОСОБА_6 перебував на роботі, наказу про покладення тимчасового виконання обов'язків директора 01.10.2012р. на ОСОБА_5 не видавалось.

Поданий відповідачем лист управління Служби безпеки України у Хмельницькій області № 72/2/763 від 24.09.2012р., відповідно до якого ОСОБА_6 викликався в управління СБУ на 09:00 год. 01.10.2012р. для дачі пояснень, сам по собі не підтверджує фактичну відсутність директора ОСОБА_6 на підприємстві.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що спірна додаткова угода №2 підписана ОСОБА_5 від імені ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" з перевищенням наданих йому повноважень.

Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.04.2012р. у справі №2/261, настання наслідків укладення угоди особою, не уповноваженою на це особою, або з перевищенням повноважень закон ставить у залежність від того, чи було схвалено у подальшому угоду особою, від імені якої її укладено.

В п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Судом звертається увага, що уклавши додаткову угоду №2 від 01.10.2012р. до договору №06-01-37 від 15.02.2012р., сторони доповнили пункт 3 договору пунктом 3.3 в наступній редакції: "Сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20% з 01.01.2012 року згідно взаємопогоджувальних протоколів, які являються невід'ємною частиною даного договору".

На виконання умов спірної додаткової угоди №2 від 01.10.2012р. сторонами було складено, підписано, скріплено печатками протоколи погодження договірної ціни (додатки №4 на суму 4417,91 грн., №5 на суму 170249,85 грн., №6 на суму 100583,34 грн., №7 на суму 306220,36 грн.) та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.10.2012р., від 29.12.2012р., від 29.03.2013р., від 29.05.2013р.

Протоколи погодження договірної ціни, акти приймання-передачі робіт від замовника - ДП "Науково- технічний комплекс "Завод точної механіки" підписані директором ОСОБА_6, до повноважень якого відповідно належить укладення угод (п. 33 Статуту в редакції, чинній на момент укладення спірної додаткової угоди, та п.7.7 чинної редакції Статуту), заступником директора по виробництву Тарнавським О.А., начальником ВЕП Михайловою А.А., першим заступником директора підприємства Солодковським В.С., скріплені печаткою замовника.

У актах приймання-передачі робіт зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Крім того, ДП "Науково-технічний комплекс" Завод точної механіки" здійснено часткову оплату наданих послуг, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Також враховується й те, що сторонами було складено та підписано акт звірки розрахунків за період з 01.01.2013р. по 04.06.2013р. за договором №06/01-96 від 18.07.2012р., відповідно до якого сторони погодили наявність станом на 04.06.2013р. заборгованості на користь ПП "Дифферент" в сумі 783305,32 грн. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.11.2013р. по справі №924/1177/13 з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь ПП "Дифферент" стягнуто 734805,32 грн. боргу за надані послуги відповідно до договору №06/01-96 від 18.07.2012р., додаткових угод до нього та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2013р., 29.05.2013р.

Тобто, після підписання спірної додаткової угоди, директором підприємства ОСОБА_6 узгоджувався вид, кількість та вартість послуг шляхом підписання протоколів погодження договірної ціни як додатків до договору, підписувалися акти приймання наданих послуг (робіт), здійснювалась їх оплата, складались акти звірки взаєморозрахунків.

Отже, зазначені дії свідчать про подальше схвалення уповноваженою особою ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" умов спірної додаткової угоди №2 від 01.10.2012р., яка була укладена технічним директором ОСОБА_5 з перевищенням наданих йому повноважень, що унеможливлює визнання її недійсною із вказаної підстави (аналогічна правова позиція викладена в постановах ВГСУ від 26.03.2014р. по справі №5006/15/35пд/2012, від 16.04.2013р. по справі № 920/1502/13, від 22.04.2014р. по справі № 901/1979/13(02-24/901/1979/13).

Посилання прокурора та позивача на ч. 1 ст. 207 ГК України, а саме, що оспорювана угода завідомо суперечить інтересам держави і суспільства в зв'язку з наявністю наміру сторін щодо настання відповідних наслідків є не обґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Не переконливими є і доводи прокурора та позивача про необхідність погодження підписання додаткової угоди до договору №06/01-96 від 18.07.2012р. з Державним концерном "Укроборонпром".

Відповідно до Статуту державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в редакції затвердженій наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 16.02.2012р. №53, зареєстрована 21.02.2012р. (чинна на момент укладення спірної угоди) підприємство самостійно від свого імені має право укладати договори з іншими підприємствами, установами та організаціями (п. 28); за погодженням з Концерном підприємство має право укладати договори про спільну діяльність, згідно з якими використовується нерухоме майно, що перебуває в господарському віданні; залучати внутрішні довгострокові, зовнішні кредити, внутрішні короткострокові кредити, надавати гарантії або поруки за такими кредитами; укладати договори оренди державного майна; відчужувати та списувати об'єкти управління державної власності підприємства (п. 29).

Згідно з абз. 6 п. 6.1. ст.6 Статуту державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в чинній редакції, підприємство має право обирати предмет договору, визначати зобов'язання, будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

У п.11 ст.8 цього Статуту зазначено, що Концерн погоджує договори про спільну діяльність, договори комісій, доручення та управління майном, зміни до них та контролює виконання умов цих договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, спірною додатковою угодою №2 від 01.10.2012р. було внесено зміни до договору №06/01-96 від 18.07.2012р. який за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Тому, з огляду на вищезазначені положення Статуту, договір про надання послуг та додаткові угоди до нього не потребують погодження із Державним концерном "Укроборонпром".

Судом не приймаються до уваги й посилання позивача на наказ Державного концерну "Укроборонпром" № 38 від 13.02.2012р., згідно якого на керівників підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром" покладено обов'язок забезпечити з 14 лютого 2012 року попереднє погодження проектів нових договорів з Державним концерном "Укроборонпром", оскільки спірна додаткова угода не може вважатись новим договором.

Крім того, враховуючи відсутність у Статуті ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" положень щодо обов'язкового попереднього погодження із Концерном усіх договорів, відповідач не знав та не міг знати про наявність визначених у наказі обмежень, тому зважаючи на приписи абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України вони не мають юридичної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 01.10.2012 р. до договору №06/01-96 від 18.07.2012 р. з заявлених підстав є необґрунтованою, не підтвердженою належними доказами, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи відмову у позові, судовий збір стягується в дохід державного бюджету з позивача ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", який виступає стороною спірної додаткової угоди. При розподілі судових витрат судом враховуються положення п. 4.6 постанови ВГСУ від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відповідно до яких приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам).

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 34, 44, 49, 82, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України м. Чернівці в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" м. Київ, Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області до приватного підприємства "Дифферент" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 01.10.2012р. до договору №06/01-96 від 18.07.2012р. відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, вул. Годованця, 28 (код 23831376) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: "Судовий збір, код 03500128") судовий збір у розмірі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Видати наказ.

Повне рішення складено 15.05.2014 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук 5 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу 1 Державному концерну "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36); 3 - позивачу 2 ДП НТК "Завод точної механіки" (Хмельницька обл., м. Кам'янець - Подільський, вул. Годованця, 28), 4 - відповідачу (Хмельницька обл., м.Кам'янець - Подільський, проспект Грушевського 74, кв. 401), 5 - прокуратура (м. Чернівці, вул. Фрунзе, 2а).