Постанова № 38712612, 08.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2014 року м. Львів № 813/106/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТР-Транс» до Львівської митниці Міндоходів України, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про скасування рішень про визначення митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, повернення надмірно сплачених сум,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТР-Транс» (далі - ТОВ «ТР-Транс», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці Міндоходів України (далі - Львівська митниця, відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - ГУ ДКСУ у Львівській області, відповідач-2) з вимогами:

1) визнати неправомірними та скасувати:

- картку відмови №209150000/2013/00236 від 26.09.2013 року та рішення про коригування митної вартості № 209000003/2013/150144/1 від 26.09.2013 року;

- картку відмови № 209150000/2013/00254 від 21.10.2013 року та рішення про коригування митної вартості № 20900000/2013/150160/1 від 21.10.2013 року;

- картку відмови № 209150000/2013/00253 від 17.10.2013 року та рішення про коригування митної вартості № 209000003/2013/150159/1 від 17.10.2013 року;

2) стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТР-Транс» надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 88530,35 грн. та 40241,07 грн. мита, всього - 128771,42 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у вересні-жовтні 2013 року придбав закордоном та ввіз на митну територію України три сідельні тягачі, яким станом на дату придбання завдано значних пошкоджень внаслідок ДТП, у зв'язку з чим вони є непридатними для експлуатації та потребують ремонту. Представник позивача пояснив, що підприємство займається вантажними перевезеннями; придбання пошкодженого вживаного автомобіля закордоном та його ремонт в Україні дозволяє знизити витрати на придбання основних засобів порівняно із витратами на придбання нових автомобілів в Україні. На підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору митному органу було надано усі необхідні документи, однак останній під час митного контролю і оформлення відмовився визнавати заявлену декларантом митну вартість за ціною договору. Всупереч вимог Митного кодексу України про послідовне застосування методів контролюючий орган самостійно визначив митну вартість транспортних засобів за шостим методом (резервним), при цьому, як стверджує позивач, без будь якого обґрунтування неможливості застосування попередніх п'яти методів. На думку позивача, надані ним для митного контролю документи містили достатні відомості, які в цілому доводять обґрунтованість задекларованої митної вартості, які відповідач-1 з невідомих причин не взяв до уваги і прийшов до помилкового висновку про неправомірне застосування декларантом першого методу (за ціною договору). У зв'язку з прийняттям Львівською митницею оскаржених рішень про коригування митної вартості, до бюджету зайво сплачено ввізне мито та податок на додану вартість на загальну суму 128771,42 грн., які на думку позивача слід стягнути на його користь. Представник позивача таку позицію підтримує, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач-1 позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву від 10.02.2014 року (том 1, а.с. 211-215) та додаткових письмових поясненнях від 24.02.2014 року (том 1, а.с. 219), зміст яких зводиться до наступного. Відповідно до вимог статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідач звертає увагу суду на те, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості виявлено неточності і розбіжності в документах, тому виникла необхідність у поданні додаткових документів, у зв'язку з чим декларанту було виставлено відповідну вимогу. Оскільки декларант не виконав вимог посадової особи щодо підтвердження задекларованої митної вартості, контролюючий орган прийшов до висновку про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору. На думку відповідача, прийняття рішення про застосування саме шостого методу в даному випадку є виправданим, оскільки для застосування попередніх методів не було необхідних даних. З урахуванням наведеного відповідач-1 ствердив, що обґрунтованих підстав для задоволення даного позову немає. Представник відповідача-1 таку позицію підтримав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач-2 письмових заперечень проти позову не подавав, участі повноважного представника у судовому розгляді справи жодного разу не забезпечив, хоча про місце, дату і час проведення судових засідань завчасно повідомлявся.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, та встановив наступні фактичні обставини справи:

Протягом вересня-жовтня 2013 року ТОВ «ТР-Транс» ввезло в Україну три сідельних тягачі на умовах зовнішньоекономічних контрактів з контрагентами з Польщі, Німеччини і Болгарії. Усі три транспортні засоби були суттєво пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортних пригод, тому вони непридатні до експлуатації і ввозилися вони на митну територію України як товар за допомогою автотранспорту.

Так, 26 серпня 2013 року ТОВ «ТР-Транс» (с. Черлянське Передмістя, Городоцький район Львівської області; Покупець) уклало зовнішньоекономічний контракт № 1 з фірмою ON/OFF Кaleta Adam (Республіка Польща, Кєльц; Продавець), відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує сідельний тягач марки MAN TGX 440, шасі НОМЕР_4, 2012 року випуску, пошкоджений в дорожньо-транспортній пригоді, вартістю 22050 євро (далі по контракту - Техніка). Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна техніки за даним контрактом приймається EXW Kielce, Poland. Загальна сума контракту 22050 євро. Згідно з п. 3.1 цього контракту Продавець відвантажує техніку і передає необхідні документи, що підтверджують власність Покупця на Техніку після надходження коштів на банківський рахунок Продавця. Документами, що підтверджують власність Покупця на техніку, є Технічний паспорт і рахунок-фактура (Invoice). Оплата за товар, як зазначено в п. 4.1 контракту, здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця у євро на умовах попередньої оплати (том 1, а.с. 10-11).

На умовах контракту від 26.08.2013 року ТОВ «ТР-Транс» 19 вересня 2013 року ввезло на митну територію України «сідельний тягач марки MAN модель TXG 44, шасі НОМЕР_4, що був у використанні, рік випуску 2012, модельний рік 2012, двигун дизельний, номер двигуна, номер двигуна НОМЕР_1, об'єм 10518 см куб, потужність 324 кВт, колісна формула 4х2, колір білий, пошкоджений після ДТП» (далі - «MAN модель TXG 44, 2012 р.в.). Цю техніку декларант ввозив на підставі митної декларації №209150000/2013/017652 (далі - митна декларація від 19.09.2013 року), відповідно до якої митна вартість товару, визначена за першим методом (за ціною договору), становить 236323 грн. (графа 12,45 декларації; або 22143,70 євро виходячи з курсу валют, встановленого НБУ станом на дату розмитнення на рівні 10,672254 грн. за один євро); ціна ввезеного товару становить 22050 євро (том 1, а.с. 224). Вартість доставки зазначеного товару автомобілем з Республіки Польща до митного кордону України, як повідомив декларант, становить 1000 грн. (том 1, а.с. 140).

На підтвердження задекларованої митної вартості до митної декларації від 19.09.2013 року долучено: інвойс №А/16/2013 року від 05.09.2013 року про поставку транспортного засобу «MAN модель TXG 44, 2012 р.в. вартістю 22050 євро (том 1, а.с. 150), згаданий вище контракт від 26.08.2013 року, платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 28.08.2013 року про сплату 22050 євро відповідно до контракту від 26.08.2013 року (том 1, а.с. 157), сертифікат якості від 28.06.2013 року № 2012DC38351 (том 1, а.с. 158, 159), митну декларацію країни відправника № 13PL341010E0102810 від 16.09.2013 року (том 1, а.с. 160-161), CMR №001452 від 16.09.2013 року (том 1, а.с. 18).

З урахуванням задекларованої митної вартості позивач сплатив 23632,32 грн. ввізного мита і 51991,10 грн. податку на додану вартість, всього - 75623,42 грн.

Під час розгляду поданих декларантом ТОВ «ТР Транс» Гладкою Г.В. документів на підтвердження заявленої митної вартості контролюючий орган на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України виставив декларанту вимогу про необхідність подання додаткових документів, а саме: висновку про якісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Із зазначеною вимогою декларант ознайомилась 19.09.2013 року і на виконання вимог посадової особи митниці подала висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3271 (експерт ОСОБА_4) щодо вартості зазначеного вище автомобіля (том 1, а.с. 24-29, 30-41). Згідно з цим висновком вартість на кордоні України без врахування митних платежів та зборів, не розмитненого і не зареєстрованого в Україні автомобіля марки MAN модель TXG 44, шасі НОМЕР_4, що був у використанні, рік випуску 2012 станом на дату виконання дослідження становить 132504,33 грн.

Втім, контролюючий орган під час митного контролю поставив під сумнів зазначений висновок судового експерта і не брав його до уваги.

З метою встановлення достовірних даних щодо пошкодження транспортного засобу для визначення митної вартості посадова особа відділу контролю за правильністю визначення митної вартості у присутності декларанта Гладкої Г.В. провів огляд транспортного засобу, про що складено акт встановленої форми від 20.09.2013 року (том 1, а.с. 22). В акті зазначено, що під час митного огляду візуально встановлено, що на транспортному засобі знищено передню, ліву та верхню частини кабіни; відсутні передні фари, підфарники, панель приладів, рульова колонка, лобове скло, пошкоджено радіатор, амортизатор кабіни, два паливні баки, бампер, вм'ятина на рамі.

В підсумку, Львівська митниця відмовилася визнавати заявлену декларантом митну вартість, визначену ним за першим методом, в сумі 22143,70 євро (236323,20 грн.) і 26 вересня 2013 року винесла рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/150144/1 (том 1, а.с. 13). Цим рішенням ТОВ «ТР-Транс» визначено митну вартість ввезеного ним транспортного засобу марки MAN, модель TXG 44, 2012 року випуску на загальну суму 35310 євро. Таку митну вартість визначено за шостим (резервним) методом. Як зазначено в рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.09.2013 року, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з невірно проведеним декларантом розрахунку митної вартості. За результатом проведеної процедури консультації з декларантом згідно зі ст. 57 Митного кодексу України досягнуто згоди щодо неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України), та методу 3 (ст. 60 Митного кодексу України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 4 (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 5 (ст. 63 Митного кодексу України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митний орган зазначив про те, що недостатньо інформації щодо документального підтвердження розрахунку заявленої митної вартості; необхідні додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; з покликанням на сайт www.mobile.de відповідач вказав кінцеву вартість - 35310 євро.

У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 26.09.2013 року Львівська митниця винесла також картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209150000/2013/00236 від 26.09.2013 року, якою позивачу відмовлено у випуску товару, зазначеного в митній декларації від 19.09.2014 року. Причиною цього, як зазначено в картці відмови, є невірно розрахована митна вартість. У тій же картці декларанту роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, а саме: подання ВМД із вірно заповненими графам 12 та 45 ВМД відповідно до рішення про визначення митної вартості № 209000003/2013/150144/1 від 26.09.2013 року (том 1, а.с. 14).

27 вересня 2013 року ТОВ «ТР Транс» подало Львівській митниці нову декларацію митної вартості № 209150000/2013/017725 (том 1, а.с. 45), в якій з урахуванням рішення відповідача-1 про коригування митної вартості зазначено вартість товару на суму 238914 грн. (виходячи з встановленого НБУ курсу валют на рівні 10,789751 грн. за один євро). Зі скоригованої митної вартості транспортного засобу позивачу нараховано ввізне мито в сумі 38098,61 грн. та податок на додану вартість в сумі 83816 грн.

З метою випуску товару у вільний обіг позивач доплатив в бюджет обов'язкові платежі виходячи з митної вартості товару, яку визначив митний орган, а саме: 14207,21 грн. ввізного митна та 31255,86 грн. ПДВ (різниця між донарахованими митним органом зобов'язаннями та вже сплаченими коштами при поданні митної декларації від 19.09.2013 року).

27 серпня 2013 року ТОВ «ТР-Транс» уклало з фірмою LKW Welt Ltd (Bulgaria, Ruse; за контрактом - Продавець) зовнішньоекономічний контракт № 1, відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець (ним є ТОВ «ТР-Транс») купує сідельний тягач DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_5, 2011 року випуску, пошкоджений в дорожньо-транспортній пригоді, вартістю 24500 євро. Відповідно до п. 2.1 цього контракту ціна транспортного засобу за даним контрактом приймається EXW Dunafoldvar, Угорщина. Загальна сума контракту 24500 євро. Згідно з п. 3.1 цього контракту Продавець відвантажує техніку і передає необхідні документи, що підтверджують власність Покупця на Техніку після надходження коштів на банківський рахунок Продавця. Документами, що підтверджують власність Покупця на техніку, є Технічний паспорт і рахунок-фактура (Invoice). У п. 4.1 передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця у євро на умовах попередньої оплати (том 1, а.с. 56-57).

16 жовтня 2013 року декларант ТОВ «ТР-Транс» Гладка Г.В. подала митному органу митну декларацію № 209150000/2013/017885 (том 1, а.с. 222), відповідно до якої митна вартість товару «сідельний тягач DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_5, що був у використанні, рік випуску 2011, модельний рік 2011, двигун дизельний, номер двигуна НОМЕР_2, об'єм 12902 см куб., потужність 340 кВт, колісна формула 4х2, колір - чорний, виробник «DAF N.V.», Нідерланди, торгова марка DAF, призначений для транспортування напівпричепів» (далі - сідельний тягач DAF модель FT XT 105.460, 2011 р.в.), яку визначено за першим методом (за ціною договору) становить 266231 грн. (графа 12 і 45 декларації; з урахуванням курсу валют, встановленого НБУ станом на дату подання декларації на рівні 10,734955 грн. за євро); ціна товару - 24500 євро (графа 45 декларації).

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації від 16.10.2013 року долучено: згаданий вище зовнішньоекономічний контракт № 1 від 29.08.2013 року, CMR від 01.10.2013 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу FG15194 від 04.07.2013 року (том 1, а.с. 184, 185), платіжне доручення в іноземній валюті від 09.09.2013 року (том 1, а.с. 112), калькуляцію транспортних витрат від 07.10.2013 року, рахунок-фактуру (інвойс) від 10.09.2013 року (том 1, а.с. 60), рахунок-проформу від 20.08.2013 року (том 1, а.с. 95), сертифікат відповідності від 08.10.2013 року.

Окрім того, суд встановив, що для підтвердження задекларованої митної вартості зазначеного вище транспортного засобу декларант долучив до перелічених вище документів також витяги з веб-сайту mobile.de, на яких розміщено інформацію про продаж таких же і аналогічних вживаних сідельних тягачів, зокрема з пошкодженнями після дорожньо-транспортних пригод. Окрім того, декларант надав митному органу електронну переписку зі своїм контрагентом-постачальником, де в т.ч. йдеться про вартість транспортного засобу, яка як наголошує позивач збігається з тією, що її зазначено у первинній митній декларації (том 1, а.с. 69-91, 97-104).

Для ввезення на митну територію України зазначеного вище транспортного засобу позивач сплатив до бюджету 26623,14 грн. ввізного мита і 58570,91 грн. податку на додану вартість, всього позивач сплатив 85194,05 грн. обов'язкових платежів.

Під час митного оформлення задекларованої митної вартості сідельного тягача DAF модель FT XT 105.460, 2011 року випуску відповідач-1 на підставі п. 3 ст. 53 Митного кодексу України виставив декларанту вимогу про надання наступних додаткових документів: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - виписку з бухгалтерської документації (в частині, що стосується витрат на страхування). З цією вимогою митниці декларант ознайомлена 16.10.2013 року. Наступного дня декларант Гладка Г.В. повідомила, що зазначених вище документів надати не зможе (том 1, а. с. 190). Представник позивача пояснив суду, що така ситуація зумовлена тим, що митний орган напередодні (при поданні додаткових документів по першій поставці техніки) без будь-яких пояснень відмовився враховувати наданий декларантом висновок авторитетної експертної установи - Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

З ініціативи відділу контролю митної вартості товарів з метою визначення митної вартості сідельного тягача DAF модель FT XT 105.460, 2011 р.в. 17 жовтня 2013 року посадовою особою митниці, у присутності декларанта Гладкої Г.В. проведено огляд зазначеного транспортного засобу, за наслідками якого складено акт встановленої форми (том 1, а.с. 177-178). В цьому акті зафіксовано наступні пошкодження: сідельний тягач після ДТП, повністю пошкоджено кабіну, пошкоджено передній бампер, передній кронштейн кріплення кабіни, розбито корпус повітряного фільтру, пошкоджено передній правий бризговик, зламано амортизатор кріплення кабіни, зношеність шин.

На тій підставі, що декларант відмовився надати додаткові документи на підтвердження митної вартості, Львівська митниця відмовилась визнавати задекларовану митну вартість імпортованого транспортного засобу за ціною договору.

17 жовтня 2013 року Львівська митниця винесла рішення про коригування митної вартості №20900000/2013/150159/1 (том 1, а.с. 58), яким визначила митну вартість сідельного тягача DAF модель FT XT 105.460, 2011 року випуску за шостим (резервним) методом в розмірі 33280 євро. Як зазначено в цьому рішенні митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з невірно проведеним декларантом розрахунку митної вартості. Зазначено також про те, що за результатом проведеної процедури консультації з декларантом згідно зі ст. 57 Митного кодексу України досягнуто згоди щодо неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості. Митний орган також зазначив про недостатність інформації щодо документального підтвердження розрахунку заявленої митної вартості та про необхідність надання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З покликанням на веб-сайт www.mobile.de відповідач-1 вказав, що кінцева вартість транспортного засобу становить 35310 євро. На підставі рішення про коригування митної вартості від 17.10.2013 року Львівська митниця оформила і картку відмови у прийнятті митної декларації та митному оформленні (випуску) товарів № 209150000/2013/00253 від 17.10.2013 року у зв'язку з невірно розрахованою митною вартістю (том 1, а.с. 59). Декларанту роз'яснено про необхідність подання нової ВМД з вірно заповненими графами 12 і 45 (у відповідності з рішенням про коригування митної вартості від 17.10.2013 року) для того, щоб товар міг бути ввезений на територію України.

22 жовтня 2013 року декларант ТОВ «ТР-Транс» подав нову митну декларацію № 209150000/2013/017937 (том 1, а.с. 79), в якій визначив за шостим (резервним) методом митну вартість сідельного тягача DAF модель FT XT 105.460, 2011 р.в. в розмірі 269638,81 грн. (графа 12 і 45 декларації; з урахуванням встановленого НБУ курсу валют на рівні 10,924033 грн. за один євро).

Виходячи з такої митної вартості позивач нарахував ввізне мито в розмірі 36355,18 грн. і податок на додану вартість в сумі 79981,40 грн. З урахуванням вже сплачених митних платежів при поданні митної декларації від 16.10.2013 року позивач доплатив в бюджет ще 9391,30 грн. ввізного мита і 20660,86 грн. податку на додану вартість.

13 вересня 2013 року ТОВ «ТР-Транс» та фірма PK Grand Trading & Transpotr GmbH (Німеччина, м. Регенсбург; за контрактом Продавець) уклали контракт № 1, відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує сідельний тягач марки DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_6, 2013 року випуску (за контрактом - Техніка), пошкоджений в дорожньо-транспортній пригоді, вартістю 47500 євро. Відповідно до п. 2.1 контракту ціна техніки за даним контрактом приймається EXW Regesburg, Germany. Загальна сума контракту 47500 євро. У п. 3.1 контракту передбачено, що Продавець відвантажує техніку і передає необхідні документи, що підтверджують власність Покупця на Техніку після надходження коштів на банківський рахунок Продавця. Документами, що підтверджують власність Покупця на техніку, є Технічний паспорт і рахунок-фактура (Invoice). Згідно з п. 4.1 контракту оплата за товар здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця у євро на умовах попередньої оплати (том 1, а.с. 47-48).

21 жовтня 2013 року декларант ТОВ «ТР-Транс» Гладка Г.В. подала митному органу митну декларацію № 209150000/2013/017915 (том 1, а.с. 220), відповідно до якої на митну територію України ввозиться «сідельний тягач марки DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_6, що був у використанні, рік випуску 2013, модельний рік 2013, двигун дизельний, номер двигуна НОМЕР_3, об'єм 12902 см куб. потужність 340 кВт, колісна формула 4х2, колір - жовтий, виробник «DAF N.V.», Нідерланди, торгова марка DAF, призначений для транспортування напівпричепів» (далі - DAF модель FT XT 105.460 2013 р.в.). Відповідно до цієї декларації митна вартість транспортного засобу становить 521537 грн. Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) з урахуванням курсу НБУ станом на дату розмитнення на рівні 10,9376 грн. за один євро.

На підтвердження задекларованої митної вартості до митної декларації від 21.10.2013 року було долучено: згаданий вище зовнішньоекономічний контракт № 1 від 13.09.2013 року, рахунок-фактуру (інвойс) від 13.09.2013 року про поставку сідельного тягача DAF модель FT XT 105.460, шасі НОМЕР_6, 2013 року випуску вартістю 47500 євро (том 1, а.с. 51), платіжні доручення в іноземній валюті від 01.10.2013 року та від 17.09.2013 року про сплату 44500 євро і 3000 євро відповідно за транспортний засіб (том 1, а.с. 199, 204), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (том 1, а.с. 202), а також калькуляцію транспортних витрат.

З урахуванням задекларованої митної вартості транспортного засобу позивач сплатив в дохід бюджету 52153,70 грн. ввізного мита і 114736,14 грн. податку на додану вартість, всього - 166891,84 грн.

Під час розгляду поданих документів митний орган з метою підтвердження задекларованої митної вартості виставив декларанту вимогу про надання додаткових документів, а саме: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - виписку з бухгалтерської документації (в частині, що стосується витрат на страхування). З цією вимогою митниці декларант ознайомлена 21.10.2013 року. Того ж дня декларант Гладка Г.В. повідомила, що зазначених вище документів надати не зможе (том 1, а. с. 196). Представник позивача пояснив суду, що така ситуація зумовлена тим, що митний орган напередодні (при поданні додаткових документів по першій поставці техніки) без будь-яких пояснень відмовився враховувати наданий декларантом висновок авторитетної експертної установи - Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Оскільки декларант не виконав вимог митного органу що надання додаткових документів, то останній відмовився визнавати задекларовану митну вартість за ціною договору. Разом з тим слід зазначити, що огляду транспортного засобу DAF модель FT XT 105.460, 2013 р.в. митний орган не проводив, як пояснив представник відповідача-1, у зв'язку з тим, що пошкодження цього автомобіля не були значними.

21 жовтня 2013 року Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості №20900000/2013/150160/1, яким визначила позивачу митну вартість транспортного засобу марки DAF модель FT XT 105.460, 2013 року випуску в розмірі 62910 євро (станом на дату прийняття рішення НБУ встановив вартість євро на рівні 10,9376 грн. за один євро, тому в перерахунку на національну валюту митна вартість зазначеного транспорту становить 688084,45 грн.). Митну вартість відповідач-1 визначив за шостим методом, зазначивши, що митну вартість імпортованих товарів не може бути визнано за ціною договору у зв'язку з невірно проведеним декларантом розрахунку митної вартості. Як зазначено в рішенні за результатом проведеної процедури консультації з декларантом згідно зі ст. 57 Митного кодексу України досягнуто згоди щодо неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 3 (ст. ст. 59, 60 Митного кодексу України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 4 та методу 5 (ст. ст. 62, 63 Митного кодексу України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митний орган знову ж таки зазначив про недостатність інформації щодо документального підтвердження розрахунку заявленої митної вартості, а також про необхідність подання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З покликанням на той самий сайт www.mobile.de відповідач-1 вказав, що кінцева вартість транспортного засобу становить 62910 євро (том 1, а.с. 50). Того ж дня Львівська митниця оформила картку відмови у прийнятті митної декларації від 21.10.2013 року та митному оформленні (випуску) товарів на тій підставі, що декларант невірно розрахував митну вартість, відповідно неправильно заповнено графу 12 і 45 ВМД. У цій картці відмови декларанту роз'яснено, що умовою випуску товару є подання ВМД із вірно заповненими графами 12 і 45 відповідно до рішення про визначення митної вартості №20900000/2013/150160/1 від 21.10.2013 року (том 1, а.с. 49).

23 жовтня 2013 року декларант ТОВ «ТР-Транс» подала Львівській митниці митну декларацію № 209150000/2013/017947 (том 1, а.с. 53), відповідно до якої митна вартість транспортного засобу «сідельний тягач марки DAF модель FT XT 105.460, 2013 року випуску», визначена за шостим (резервним) методом, становить 687582,90 грн. (або ж 62910 євро з урахуванням курсу НБУ станом на дату подання МД від 23.10.2013 року на рівні 10,929628 грн. за один євро).

З урахуванням такої митної вартості товару ввізне мито становить 68758,29 грн., податок на додану вартість - 151268,24 грн. З урахуванням вже сплачених платежів при поданні митної декларації від 21.10.2013 року позивач з метою випуску товару на митну територію України сплатив до бюджету обов'язкових платежів на загальну суму 53256,19 грн.

Не погодившись з правомірністю дій Львівської митниці та прийнятими нею рішеннями позивач подав скаргу (том 1, а.с. 64-67) з вимогою скасувати згадані вище рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації та пропуску товарів з тих мотивів, що в даному випадку застосування шостого методу для визначення митної вартості транспортних засобів в усіх трьох випадках було необґрунтованим і здійснено з порушенням встановлених законом вимог щодо послідовності застосування кожного наступного методу. У задоволенні скарги ТОВ «ТР-Транс» було відмовлено, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

При оцінці спірних правовідносин суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як зазначено в ч. 2 цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як зазначено у ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 цієї є статті, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 5, ч. 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються: - у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 МК України управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 362 МК України передбачено, що аналіз ризику - це систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. До об'єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб'єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У частині 2 цієї статті передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію, зокрема право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 МК України під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Згідно з ч. 5, ч. 6 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Відповідно до ч. 9 ст. 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Згідно з ч. ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно з ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів (за винятками, передбачених у цій частині статті); 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4. 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів і метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу (метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості) або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до цієї статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Згідно з ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Форми митного контролю передбачено в ст. 336 МК України, відповідно до якої митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів в т.ч. шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Відповідно до ч. 1 ст. 338 МК України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Відповідно до ч. ч. 6-8 МК України огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими. Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про: 1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення; 2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем; 3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення; 4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився. Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд).

При вирішенні даного спору суд виходить із наступних мотивів:

Митну вартість пошкоджених внаслідок ДТП сідельних тягачів: марки MAN модель TXG 44, шасі НОМЕР_4, що був у використанні, 2012 р.в., марки DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_5, що був у використанні, 2011 р.в. та марки DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_6, що був у використанні, 2013 р.в. відповідач-1 визначив за шостим (резервним) методом.

Названий метод визначення митної вартості товарів в силу наведених вище положень МК України застосовується лише в тому випадку, коли неможливо застосувати послідовно попередні п'ять методів. При цьому митний орган повинен обґрунтувати неможливість застосування кожного із п'яти методів. Слід також зауважити, що застосування другорядних методів визначення митної вартості можливе лише тоді, коли є передбачені законом причини для невизнання митної вартості імпортованих товарів, визначеної декларантом за ціною договору.

Митну вартість сідельного тягача марки MAN, модель TXG 44, шасі НОМЕР_4, 2012 р.в., пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач визначив на рівні 236323,20 грн. (22143,70 євро (з урахуванням курсу НБУ станом на 19.09.2013 р. по 10,672254 грн./євро), в т.ч. 22050 євро - ціна транспортного засобу).

На підтвердження задекларованої митної вартості позивач долучив необхідні документи (інвойс, документ про оплату, зовнішньоекономічний контракт), а також на вимогу митного органу - висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3271 (експерт ОСОБА_4), відповідно до якого вартість зазначеного вище автомобіля (без урахування митних платежів та зборів, не розмитненого і не зареєстрованого в Україні) станом на дату виконання цього дослідження становить 132504,33 грн.

Порівняно з висновком експерта №3271 від 23.09.2013 року позивач у своїй митній декларації від 19.09.2013 року задекларував значно вищу вартість сідельного тягача MAN, модель TXG 44, 2012 р.в. і відповідно сплатив більшу суму митних платежів.

Згаданий вище висновок експерта ОСОБА_4 №3271 від 23.09.2013 року серед іншого містить детальний розрахунок митної вартості відповідно до формул, з обґрунтуванням усіх чинників, які впливають на її визначення. Проте відповідач-1 без будь-якого обґрунтованого пояснення не взяв до уваги висновку експерта Львівського НДІ судових експертиз № 3271 від 23.09.2013 року і відмовився визнавати задекларовану позивачем митну вартість за ціною договору.

Мотиви, якими при цьому керувався відповідач-1, судячи зі змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості від 26.09.2013 року, зводяться до наступного: 1) невірно проведений декларантом розрахунок митної вартості; 2) недостатньо інформації щодо документального підтвердження розрахунку митної вартості; 3) необхідні додаткові документи: висновок спеціалізованих організацій про якісні і вартісні характеристики товару.

Під час судового розгляду справи представник відповідача-1 пояснив, що висновок експерта ОСОБА_4 не було взято до уваги, оскільки начальник митного поста «Скнилів» не отримував від експерта ОСОБА_4 жодних письмових звернень щодо проведення огляду транспортного засобу в зоні митного контролю м/п «Скнилів». З цього зроблено висновок, що жодного огляду автомобіля MAN, модель TXG 44, шасі НОМЕР_4, 2012 р.в. в зоні митного контролю м/п «Скнилів» експерт ОСОБА_4 проводити не міг.

Викликаний в судове засідання експерт ОСОБА_4 спростував зазначені вище твердження представника відповідача-1 і детально розповів про те, як він проводив огляд транспортного засобу марки MAN, модель TXG 44, 2012 р.в. Зокрема, ОСОБА_4 підтвердив факт проведення ним огляду автомобіля та повідомив, що його перебування 21.09.2013р. в зоні митного контролю митного поста «Скнилів» підтверджується було зафіксовано як охоронцем на прохідній, так засобами відео спостереження. Пояснив, що при вході на територію митного поста на КПП він віддав службове посвідчення експерта охоронцю та взамін отримав номерну перепустку, провів огляд та фотофіксацію об'єкта дослідження, та в такому ж порядку покинув зону митного контролю - віддав охоронцю перепустку та отримав службове посвідчення. Вважає твердження митного органу про те, що він не проводив огляд об'єкта дослідження, голослівними та такими, що не відповідають дійсності.

Окрім тверджень про відсутність письмового звернення експерта ОСОБА_4 відповідач-1 не надав суду жодних інших доказів, які б свідчили про сумнівність результатів експертизи № 3271 від 23.09.2013 року. Зауважень до змісту висновку експертизи відповідач-1 не висловив.

Щодо тверджень про невірний розрахунок декларантом митної вартості і недостатність інформації для її підтвердження, то відповідач-1 не пояснив у чому полягає помилковість такого розрахунку і які недоліки та/або розбіжності містять документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості.

Суд встановив, що сідельний тягач MAN модель TXG 44, 2012 р.в. позивач ввозив на умовах зовнішньоекономічного контракту від 26.08.2013 року, а для митного оформлення подав усі необхідні товаросупровідні документи, про які зазначено вище, і які в цілому свідчать про обґрунтованість показників і складових задекларованої митної вартості, визначеної за першим методом. За таких обставин суд погоджується з представником позивача у тому, що в даному випадку відмова відповідача-1 у визнанні митної вартості за ціною договору є необґрунтованою.

Окрім того, відповідач-1 визначив митну вартість сідельного тягача MAN модель TXG 44, 2012 р.в. на підставі шостого (резервного) методу, проте застосування цього методу за наведених вище обставин є невиправданим, оскільки не доведено факту послідовного застосування кожного із попередніх методів визначення митної вартості товару, в т.ч. і щодо проведення консультацій з декларантом.

Стосовно двох інших транспортних засобів, то суд встановив, що митну вартість сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460, 2011 р.в. декларант також визначив за ціною договору - 266231,40 грн. (24685,44 євро; в т.ч. 24500 євро - ціна товару).

Митна вартість сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460, 2013 р.в., визначена декларантом за ціною договору, становить 521537 грн. (47682,86 євро, в т.ч. 47500 євро - ціна товару).

Як і попереднього разу до митної декларації від 16.10.2013 року та до митної декларації від 21.10.2013 року було долучено усі передбачені МК України документи на підтвердження правомірності задекларованої митної вартості (зовнішньоекономічний контракт, інвойс, документи про оплату товару, документи щодо транспортування).

Окрім того, як встановлено під час розгляду даної справи, при митному оформленні сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460, 2011 р.в. декларант надав митному органу свою переписку з продавцем цього транспортного засобу, а також витяги з веб-сайту mobile.de, на яких є відомості в т.ч. про технічні характеристики та ціну такого сідельного тягача, а також зображення придбаного транспорту, з яких видно його зовнішній стан, який свідчить про непридатність до експлуатації (без проведення ремонту).

В обох випадках під час митного оформлення декларанту було виставлено вимогу про надання висновку експертних організацій про якісні та вартісні характеристики транспортних засобів. Представник позивача підтвердив, що цих вимог митниці не було виконано. Причиною цьому, як пояснив представник позивача, було те, вартість такої експертизи є доволі значною, а попередньо митний орган при ввезенні на митну територію України сідельного тягача MAN 2012 р.в. проігнорував результати проведеної за рахунок позивача експертизи. Як наслідок, контролюючий орган відмовився визнавати митну вартість товару, визначену за ціною договору і прийняв згадані вище рішення про коригування митної вартості від 17.10.2013 року (щодо сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460, 2011 р.в.) та рішення про коригування митної вартості від 21.10.2013 року (щодо DAF модель FT XT 105.460, 2013 р.в.). Мотиви, якими відповідач-1 обґрунтував їх прийняття такі ж самі, що й при прийнятті рішення про коригування митної вартості від 26.09.2013 року.

Під час судового розгляду справи суд за клопотанням позивача ухвалою від 24.02.2014 року призначив судову експертизу щодо вартості згаданих вище сідельних тягачів DAF. З урахуванням ухвали від 13.03.2014 року на вирішення судової експертизи суд поставив два запитання:

1) яка вартість сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_5, що був у використанні, рік випуску 2011, модельний рік 2011, двигун дизельний, номер двигуна НОМЕР_2, об'єм 12902 см куб., потужність 340 кВт, колісна формула 4х2, колір - чорний, виробник «DAF N.V.», Нідерланди, торгова марка DAF, призначений для транспортування напівпричепів, який є пошкодженим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 16 жовтня 2013 року на кордоні України без урахування митних платежів та обов'язкових зборів, не зареєстрованого в Україні, на підставі огляду транспортного засобу, а також наявних в матеріалах судової справи фотографій, фото таблиць, та інших вихідних даних?

2) яка вартість сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_6, що був у використанні, рік випуску 2013, модельний рік 2013, двигун дизельний, номер двигуна НОМЕР_3, об'єм 12902 см куб. потужність 340 кВт, колісна формула 4х2, колір - жовтий, виробник «DAF N.V.», Нідерланди, торгова марка DAF, призначений для транспортування напівпричепів, який є пошкодженим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 21 жовтня 2013 року на кордоні України без урахування митних платежів та обов'язкових зборів, не зареєстрованого в Україні, без урахування митних платежів та обов'язкових зборів, на підставі наявних в матеріалах судової справи фотографій, фото таблиць, актів та інших вихідних даних (без огляду транспортного засобу)?

Проведення цієї експертизи було доручено судовому експерту ОСОБА_5, який на виконання ухвали суду від 13.03.2014 року надіслав суду висновок судової автотоварознавчої експертизи № 551/05/14 від 17.04.2014 року (том 2, а.с. 27-33), відповідно до якого вартість сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_5, що був у використанні, рік випуску 2011, на кордоні України без урахування митних платежів та обов'язкових зборів, не зареєстрованого в Україні станом на 16.10.2013 року становить 214874,22 грн.

Щодо вартості сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_6, 2013 року випуску, то як зазначив експерт ОСОБА_5 визначити її не видається можливим через відсутність достатніх даних про об'єкти дослідження. Як зазначено в дослідницькій частині висновку № 551/05/14 від 17.04.2014 року, на підставі матеріалів даної адміністративної справи встановлено, що транспортний засіб ввозився в пошкодженому стані. В матеріалах справи немає акта митного органу, де описано пошкодження сідельного тягача станом на момент ввезення на митну територію України. На представлених судом фото таблицях, файлах на CD-диску не достатньо даних, на підставі яких можна було б об'єктивно визначити всі пошкодження сідельного тягача, усі особливості фактичного стану, що свідчать про характер-складність фактично необхідного відновлювального ремонту, довідки, рахунку, акта виконаних робіт, об'єктивних вихідних даних про усі особливості фактичного стану сідельного тягача, які впливають на вирішення поставлених ухвалою питань, в матеріалах справи немає.

Як пояснив представник позивача, неможливість проведення судової експертизи вартості сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460 шасі НОМЕР_6, 2013 року випуску зумовлено тим, що ТОВ «ТР-Транс» після ввезення його на митну територію України здійснило його ремонт з метою використання у господарській діяльності. Разом з тим, суд встановив, що при митному оформленні сідельного тягача DAF модель FT XT 105.460, 2013 р.в. відповідач-1, на відміну від двох інших автомобілів, не проводив його огляду. Представник відповідача-1 підтвердив, що огляду зазначеного транспортного засобу дійсно не було проведено.

Для візуалізації рівня пошкоджень та зовнішнього вигляду сідельного тягача DAF модель FT XT 105.460, 2013 р.в. представник позивача надав суду його фотознімки (том 2, а.с. 7-17). З побаченого однозначно не можна стверджувати, що пошкодження цього транспортного засобу є незначними. Однак, на думку суду, характер пошкоджень автомобіля повинен бути зафіксований митним органом належним чином, оскільки це має істотне значення при визначенні митної вартості такого транспорту.

Попри відсутність акта огляду транспортного засобу DAF модель FT XT 105.460, 2013 р.в. відповідач-1 все ж визначив його митну вартість на суму 62910 євро на підставі шостого (резервного) методу. За таким же методом визначено і митну вартість сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460 2011 р.в. на суму 33280 євро.

Обґрунтування вартісних показників митної вартості усіх трьох сідельних тягачів, яку визначив відповідач-1, міститься у службовій записці від 10.02.2014 року, копію якої долучено до матеріалів даної справи (том 1, а.с. 137-140). В цьому документі зазначено, що митну вартість визначено за основним методом прямого порівняння, який базується на довідкових даних про усереднені ціни продажу ідентичних колісних транспортних засобів, що були у використанні, а в окремих випадках на аналогічні вживані колісні транспортні засоби. Також в документі наведено загальну формулу, за якою слід обчислювати середню ціну колісного транспортного засобу, наведено визначення кожного елемента цієї формули і на основі таких безвідносних до конкретного транспортного засобу пояснень зроблено висновок про вартість кожного із сідельних тягачів, які ввозив позивач. Окремих розрахунків митної вартості кожного із зазначених вище транспортних засобів немає, відомостей про наявні у них пошкодження внаслідок ДТП, які в підсумку впливають на їх вартість, також не зазначено.

Натомість, у висновках як експерта ОСОБА_4 № 3271 від 23.09.2013 року, так і експерта ОСОБА_5 № 551/05/14 від 17.04.2014 року наведено детальний опис об'єкта дослідження, його технічні характеристики, а також міститься формула та розгорнуте обґрунтування методики розрахунку вартості таких пошкоджених транспортних засобів, зокрема вплив рівня пошкоджень на їх кінцеву вартість. Такі докази, на думку суду, є більш переконливими, а ніж службова записка відповідача-1 про узагальнені розрахунки митної вартості.

Суд встановив, що у всіх трьох описаних вище випадках митного оформлення імпортованих на митну територію України пошкоджених транспортних засобів відповідач-1 при прийнятті оскаржених рішень про коригування митної вартості покликався на веб-сайт «www.mobile.de». За допомогою цього сайту є можливість придбати транспортні засоби з-за кордону (в т.ч. нові та вживані автомобілі, а також вантажні, комерційні, спеціальні транспортні засоби). На цьому сайті розміщено інформацію про всі необхідні технічні характеристики транспорту, рівень експлуатації, його ціну, контактні дані продавця, а також зображення транспорту, що дає змогу оцінити його зовнішній стан та характер пошкоджень, якщо такі є.

Інформацію про сідельні тягачі, які у жовтні 2013 року ввезено на митну територію України відповідно до згаданих вище митних декларацій, позивач також отримав на сайті mobile.de. Як повідомив представник позивача, відомості про такі ж і подібні транспортні засоби з аналогічними пошкодженнями на цьому сайті є і досі. Витяги з сайту mobile.de з інформацією про пошкоджені внаслідок ДТП сідельні тягачі було також надано контролюючому органу для порівняння із задекларованою митною вартістю, визначеною за ціною договору (том 1, а.с. 114-115), втім відповідач-1 не надав цьому значення.

Судячи зі змісту службової записки від 10.02.2014 року, а також поданих разом з нею витягів з сайту mobile.de (том 1, а.с. 141, 142) при визначенні митної вартості відповідач-1 послуговувався відомостями про сідельні тягачі тієї ж марки, що їх придбав позивач, але без пошкоджень, що в свою чергу передбачає набагато вищу їх ціну. Натомість, позивач ввозив в Україну сідельні тягачі з доволі істотними пошкодженнями після ДТП, наявність яких суттєво впливає на ціну, а в підсумку і на митну вартість транспортних засобів. Натомість, судові експерти, які проводили експертизу вартості сідельних тягачів, взяли до уваги такий чинник у своєму дослідженні.

За наведених вище обставин суд прийшов до висновку, що у відповідача-1 не було обґрунтованих підстав ставити під сумнів задекларовану позивачем митну вартість двох сідельних тягачів DAF модель FT XT 105.460 2011 р.в. та 2013 р.в. відповідно, визначену за ціною договору. В той же час, надані декларантом документи для її підтвердження в цілому, на думку суду, давали Львівській митниці достатньо інформації, на підставі якої можна було б з'ясувати правомірність її визначення за ціною договору. Тому суд вважає, що мотиви, з яких відповідач-1 відмовився визнавати митну вартість ввезених в жовтні 2013 року сідельних тягачів DAF не ґрунтується на вимогах закону.

Що ж до правомірності застосування резервного методу визначення митної вартості сідельних тягачів DAF, то як і при митному оформленні сідельного тягача MAN модель TXG 44, 2012 р.в., відповідач-1, відмовившись від основного методу, не обґрунтував суду неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості. Відтак, застосування резервного методу визначення митної вартості сідельних тягачів DAF FT XT 105.460 2011 р.в. і 2013 р.в. на думку суду також є неправомірною. Особливо це стосується випадку митного оформлення сідельного тягача марки DAF модель FT XT 105.460, 2013 р.в., під час якого взагалі не було проведено огляду та складено відповідного акта огляду, на основі якого можна було б встановити ступінь пошкодження автомобіля.

На думку суду, використаний відповідачем-1 спосіб визначення митної вартості усіх трьох транспортних засобів свідчить про те, що при прийнятті оскаржених рішень про коригування митної вартості не було взято до уваги істотних обставин, які мали значення для їх прийняття, а сам підхід відповідача-1 до визначення митної вартості свідчить про неналежне виконання вимог закону при митному оформленні товарів.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 2 статті 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. При цьому адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.

Оцінюючи зібрані в справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що дії Львівської митниці щодо самостійного визначення митної вартості товару за шостим методом було вчинено всупереч меті наданих цьому органу повноважень, необґрунтовано, нерозсудливо, непропорційно, без урахування всіх істотних обставин, що мають значення для його прийняття, а також без врахування права особи на участь у прийнятті такого рішення. Відтак, прийняті внаслідок таких дій відповідача рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2013 року, від 17.10.2013 року та від 21.10.2013 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлені у зв'язку з прийняттям таких рішень, є такими, що не відповідають критеріям, передбаченим в ч. 3 ст. 2 КАС України, тому їх слід скасувати як протиправні.

Щодо вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТР-Транс» надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 88530,35 грн. та 40241,07 грн. ввізного мита внаслідок прийняття оскаржених рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу. При вирішенні даного спору суд врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 17.12.2013 року по справі №21-439а13 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36475586), в якій серед іншого зазначено наступне: «суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості. Таким чином, суди, постановляючи у справі, що розглядається, рішення щодо стягнення з державного бюджету на користь Підприємства суми надмірно сплаченого ПДВ, фактично визначили митну вартість ввезеного ним товару за першим методом, чим підмінили митний орган». Беручи до уваги наведені вище норми законодавства, а також правову позицію Верховного Суду України, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині в суду немає.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ТР-Транс» слід задовольнити лише в частині визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного. В решті позову суд відмовляє у зв'язку із безпідставністю позовних вимог.

Стосовно судових витрат, то відповідно до вимог статті 94 КАС України такі відшкодовуються позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати видані Львівською митницею:

- картку відмови №209150000/2013/00236 від 26.09.2013 року та рішення про коригування митної вартості № 209000003/2013/150144/1 від 26.09.2013 року;

- картку відмови № 209150000/2013/00254 від 21.10.2013 року та рішення про коригування митної вартості № 20900000/2013/150160/1 від 21.10.2013 року;

- картку відмови № 209150000/2013/00253 від 17.10.2013 року та рішення про коригування митної вартості № 209000003/2013/150159/1 від 17.10.2013 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2014 року.

Суддя Москаль Р.М.