Постанова № 38711907, 13.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 травня 2014 р. № 820/4968/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача - Камишанової М.С.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 61050) матеріальне забезпечення у сумі 911,55 грн. (дев'ятсот одинадцять гривень п'ятдесят п'ять коп.) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківською міського центру зайнятості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачу був наданий статус безробітного на загальних підставах та призначена допомога по безробіттю відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» у розмірі встановленому законодавством. 05.08.2013 року ОСОБА_2 був знятий з обліку. Позивачем було встановлено, що ОСОБА_2 в період перебування на обліку у центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю надавав послуги за договором цивільно-правового характеру, укладеного з ПАТ «КОННЕКТОР» № 179 з 19.12.2012 року. На підставі встановлення факту належності відповідача до категорії зайнятого населення, Харківським міським центром зайнятості видано наказ № 27 від 13.01.2014 року про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2 у розмірі 911,55 грн. за період з 04.02.2013 року по 08.04.2013 року та направлено відповідний лист-претензію № 394 від 13.01.2014 року на адресу відповідача щодо добровільного повернення коштів у вказаному розмірі. Однак, кошти, виплачені як матеріальне забезпечення, відповідачем Фонду не повернуті. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 вказані кошти у розмірі 911,55 грн. у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. Зазначив, що ним дійсно був укладений договір підряду з ПАТ «КОННЕКТОР» № 179 від 19.12.2013 року, проте роботу за вказаним договором він не виконував та дохід не отримував, тому, на його думку, позивач неправомірно просить стягнути з нього отриману допомогу по безробіттю, розмір якої не оскаржував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості з заявою поновити йому статус безробітного 04.02.2013 року (а.с.16).

Наказом № НТ130204 від 04.02.2013 року відповідачу було поновлено статус безробітного з 04.02.2013 року та призначена виплата допомоги по безробіттю.

З 29.05.2013 року ОСОБА_2 був знятий з обліку, у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 п.п. 2 п. 37 Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

З матеріалів справи судом встановлено, що за період з 04.02.2013 року по 08.04.2013 року відповідачем була отримана допомога по безробіттю в сумі 911 грн. 55 коп., розмір якої відповідачем в судовому засіданні не заперечувався.

Згідно п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» N 5067-VІ від 05.07.2012 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до вимог "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62 (далі - Порядок), розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості.

Судом встановлено, Харківським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ПАТ «КОННЕКТОР» відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", про що складено акт № 2669-Сл від 25.12.2013 року (а.с. 8). Вказаний акт був надісланий на адресу відповідача поштою.

Відповідно до пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, у разі встановлення недостовірних даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та права на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Відповідно до ч. 2 п. 18 ст. 22 Закону України «Про занятість населення» та п. п. 6,7 Порядку Харківським міським центром зайнятості прийнято наказ № 27 від 13.01.2014 року та надіслано відповідачу лист-претензією № ХМЦЗ-02-394-22/14 від 13.01.2014 року про повернення в добровільному порядку коштів виплачених, як допомога по безробіттю, ОСОБА_2 за період з 04.02.2013 року по 08.04.2013 року в розмірі 911 грн. 55 коп. (а.с. 6, 7), відповідно до яких зазначені кошти підлягають поверненню протягом 15 календарних днів з дня отримання листа-претензії та копії вказаного наказу. Відповідач в судовому засіданні зазначив, що вказані документи ним отримані не були. Представником позивача як доказ надіслання вказаних документів на адресу відповідача надано копію повідомлення про вручення поштового відправлення та копії конвертів з відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку, що при реєстрації в Харківському міському центрі зайнятості та наданні відповідачу статусу безробітного, він перебував в цивільно-правових відносинах з ПАТ «КОННЕКТОР» та відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" відносився до зайнятого населення та не мав права бути визнаним безробітним.

Так, на підставі наданих під час перевірки ПАТ «КОННЕКТОР» документів встановлено, що ОСОБА_2 до моменту поновлення реєстрації в центрі зайнятості був укладений договір підряду з ПАТ «КОННЕКТОР» № 179 від 19.12.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власним трудом на власний ризик виконати роботи слюсаря-сантехніка (а.с. 9). Згідно з додаткової угодою до вказаного договору підряду замовник та підрядник домовились розірвати договір підряду № 179 від 19.12.2012 року та договір вважається розірваним з 13.05.2013 року (а.с. 10). Відповідно до пояснень ПАТ «КОННЕКТОР» роботи в період з 01.01.2013 року по 13.05.2013 року ОСОБА_2 не виконувались та відповідно винагорода не виплачувалась. Крім того, в акті перевірки зазначено, що «відсутність нарахувань підтверджується наступними звітами: «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб» 1-ДФ - прийнятий Основ'янською ОДПІ м. Харкова за 1 квартал - 22.04.2013 р. реєстр. № 9022551979, за 2 квартал - 25.07.2013 р. реєстр. № 9045180594; Звіт про суми нарахованої заробітної плати» Додаток 4 - прийнятий ПФУ у Червонозаводському р-ні, за січень - 20.02.2013 р. № 10294, за лютий - 14.03.2013 р. № 12664 ,за березень - 15.04.2013 р. № 16199, за квітень - 16.05.2013 р. № 19077, за травень - 17.06.2013 р. № 22231. Громадянин ОСОБА_2 роботи в періоду січень-травень 2013 р. не виконував».

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.4, 5 Порядку № 60/62: для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання (надання послуг) за цивільно-правовим договором.

Обмін інформацією здійснюється між державним центром зайнятості, Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України як центральними органами виконавчої влади.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводяться центрами зайнятості шляхом:

- звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів;

- проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо та на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Між Пенсійним фондом, що веде Державний реєстр, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами ст. 20 зазначеного Закону реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка, до якої включаються, серед іншого, й такі відомості: частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: розмір єдиного внеску за відповідний місяць; сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць; сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; частина картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Так, до матеріалів справи долучено витяг електронної звірки позивача з пенсійним фондом (реєстр персональних карток) - про застраховану особу - ОСОБА_2, відповідно до якої вбачається наявність трудових відносин/укладеної відповідачем з ПАТ «КОННЕКТОР» (код 14312275) угоди цивільно-правового характеру з 01.01.2013 року по 13.05.2013 року (а.с. 12).

Також, на виконання ухвали суду від 30.04.2014 року про витребування доказів Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова повідомило, що звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованої осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України ПАТ «КОННЕКТОР» (код 14312275) за січень та травень 2013 року надавались в електронному вигляді. Відомості щодо ОСОБА_2 у звіті за січень 2013 року подавались лише в таблиці 5 «Відомості про трудові відносини застрахованих осіб», де зазначено дату початку трудових відносин - 10.01.2013 року та категорію застрахованої особи « 3» - «договір цивільно-правового характеру».

У звіті за травень 2013 року відомості на ОСОБА_2 також подавались лише у таблиці 5, де зазначено дату початку - 1 травня 2013 року та дату закінчення - 13 травня 2013 року трудових відносин за договором цивільно-правового характеру.

Відповідно до інформації Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова також встановлено, що відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_2 за період з січня 2013 року по травень 2013 року не надавались.

Крім того, до матеріалів справи долучено інформацію з пенсійного фонду - індивідуальні відомості про застраховану особу - ОСОБА_2 (номер облікової картки НОМЕР_1) форма ОК-7-з за 2013 рік, відповідно до якої страхувальник відповідача: ПАТ «КОННЕКТОР» (код 14312275) за 2013 рік відрахувань страхових внесків не здійснював.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 у період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної особи мав правовідносини з ПАТ «КОННЕКТОР» за договором цивільно-правового характеру, за яким дохід ним у перевіряємому періоді отримано ним не було, що представником позивача та відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 22 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітною вважається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Системно аналізуючи наведені норми законодавства суд приходить до висновку, що для належності особи до категорії зайнятого населення необхідна наявність одночасно таких умов:

- працевлаштування (за трудовим договором (контрактом) або на інших умовах, передбачених законодавством, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном);

- отримання доходу від такої зайнятості;

а також

- навчання за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах

- поєднання навчання з роботою.

Таким чином, суд зазначає, що в ході судового розгляду судом встановлено наявність лише однієї умови для віднесення ОСОБА_2 до категорії зайнятого населення, а саме: ОСОБА_2 дійсно мав правовідносини з ПАТ «КОННЕКТОР» за договором цивільно-правового характеру, проте наявність другої умови щодо отримання доходу від таких правовідносин позивачем в ході проведення перевірки та в судовому засіданні представником позивача не доведено, позивачем протиправно не було враховану інформацію з Пенсійного фонду України, відповідно якої встановлено, що відповідач за перевіряємий період, перебуваючи на обліку у центрі зайнятості, не отримував дохід за цивільно-правовими угодами.

Судом не приймається до уваги посилання представника позивача в обґрунтування позовних вимог на заяву ОСОБА_2 від 04.02.2013 року про поновлення статусу безробітного, відповідно до якої, як зазначено в позові, відповідач надав Харківському міському центру зайнятості неправдиві відомості, оскільки з вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_2 в даній заяві засвідчив, «що в даний час трудовою діяльністю не займається та доходів не отримує».

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем законно отримано грошові кошти, виплачені йому за період з 04.02.2013 року по 08.04.2013 року як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 911,55 грн.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що представником позивача в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 16 травня 2014 року.

Суддя К.О. Севастьяненко