Ухвала суду № 38710380, 07.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року Справа № 876/10763/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дяковича В. П.,

суддів Іщук Л.П., Яворського І.О.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представника позивача Борис А.С.,

представника відповідача Збитковської І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі №813/5067/13-а за позовом Львівського міського центру зайнятості до Львівської митниці про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2013 року Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з Львівської митниці кошти в сумі 19 792 грн. 71 коп..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року позов задоволено: стягнуто з Львівської митниці на користь Львівського міського центру зайнятості 19 792 грн. 71 коп. суми виплаченого забезпечення безробітному.

Львівська митниця постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної cкарги вказує, що на час розгляду справи про поновлення ОСОБА_3 на роботі Львівській митниці не було відомо про звернення його за послугами до Львівського міського центру зайнятості, де він набув статусу безробітного і йому було виплачену допомогу по безробіттю. Також необхідно зазначити, що ОСОБА_3 не подавались довідка про виплату йому допомоги у зв'язку з безробіттям. Враховуючи викладене, вважають, що даний спір виник через умисне невиконання ОСОБА_3 своїх обов'язків, а саме, не повідомлення Львівського міського центру зайнятості про поновлення його на роботі за рішенням суду та ненадання інформації у суд про отримання ним допомоги по безробіттю.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно акта №472 від 23.04.2013 року про розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення», розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Львівською митницею з 01.05.2008 року відповідно до наказу про призначення №20-к від 30.04.2008 року та 29.08.2011 року припинено перебування на державній службі в митних органах відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», відповідно до наказу Державної митної служби України №1822-к від 29.08.2011 року та наказу Львівської митниці №734-к від 29.08.2011 року. У ІІІ кварталі 2012 року було нараховано та виплачено заробітну за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 3425 грн. 55 коп. згідно з постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року справа №2а-10440/11/1370 та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №34149432 від 05.09.2012 року, що відображено у формі №1-ДФ за ІІІ квартал 2012 року. Відповідно до наказу Державної митної служби України від 08.02.2012 року №303-к «По особовому складу митних органів», наказу Львівської митниці №262-к від 08.02.2013 року ОСОБА_3 поновлено на посаді з 29.08.2011 року та звільнено з роботи 11.02.2013 року за угодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно з наказом Львівської митниці №266-к від 11.02.2013 року.

Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року у справі №2а-10440/11/1370, наказом ДМС України «По особовому складу митних органів» від 08.02.2013 року за №303-к, наказом Львівської митниці «Про оголошення наказу ДМС» від 08.02.2013 року за №262-к та податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2012 року (форма №1ДФ).

Позивач вважає, що у незаконному звільненні ОСОБА_3 винен відповідач, який повинен контролювати суму коштів, які виплачені останньому Львівським міським центром зайнятості як безробітному. А поскільки митниця добровільно спірну суму не відшкодувала, тому було пред'явлено адміністративний позов про стягнення її у примусовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Колегія суддів зауважує, що згідно п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно ч.2 та ч. 3 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Вище зазначені положення процесуального закону судом першої інстанції залишені поза увагою. А оскільки позивач в позовній заяві просив лише стягнути матеріальну шкоду, при цьому не заявляв вимог вирішити публічно-правовий спір, то у суду першої інстанції не було достатньо правових підстав розглядати даний спір в порядку адміністративного судочинства, а такий слід було розглядати за правилами ГПК України.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду та закриття провадження у справі у зв'язку з неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки дана справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства.

Керуючись ст. ст. 160, 193, 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, 206, 254 КАС України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі №813/5067/13-а - скасувати і провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

І.О. Яворський