Постанова № 38709578, 12.05.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року справа № 823/1111/14

м. Черкаси

12 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Овсієнко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути податковий борг з єдиного податку в сумі 1468 грн. 30 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач станом на час подання позову має непогашений податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1 468 грн. 30 коп.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника не направив, заперечення на адміністративний позов не надав, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.

Виходячи з положень ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 11.04.2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку в Звенигородській об'єднаній державній податковій інспекції з 21.04.2006р. за №101.

Пунктом 291.2 ст. 291 ПКУ визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Користуючись цим правом, відповідач обрав зазначену систему оподаткування, звернувшись 15.03.2012 року до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції з відповідною заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01 квітня 2012 року.

Згідно поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідач обрав в якості виду підприємницької діяльності: роздрібна торгівля по Україні та обрано першу групу платника єдиного податку.

Підпунктом 1 пункту 291.2 статті 291 ПКУ визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень

Відповідно до п. 293.1, п. 293.2 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно рішення Звенигородської міської ради Черкаської області від 30.12.2011 року № 15-50/VI фіксована ставка єдиного податку у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2012 року для обраного відповідачем виду діяльності з розрахунку на календарний місяць складає 10% (для платників податку першої групи) та Звенигородської міської ради Черкаської області від 20.06.2012 року № 22-29/VI фіксована ставка єдиного податку у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2013 року для обраного відповідачем виду діяльності з розрахунку на календарний місяць складає 10%.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання виконує неналежним чином, а саме - ним не сплачено єдиний податок за грудень 2012 року (107 грн. 00 коп.) та з січня по грудень 2013 року (1376 грн. 40 коп.) - переплата (15 грн. 10 коп.), а всього на загальну суму 1 468 грн. 30 коп. Наявність боргу підтверджується скороченою формою зворотного боку облікової картки платника податків на 2012р. та 2013р.

Відповідно до п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідачу надіслано корінець податкової вимоги форми «Ф» від 25 квітня 2013 року № 84-19.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 94, 159 - 163 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь бюджету через Звенигородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (ідентифікаційний код 38265581, місцезнаходження: 20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Енгельса, 142) податковий борг зі сплати єдиного податку на загальну суму 1468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) грн. 30 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку визначеному ст. ст. 185 - 187 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 16 травня 2014 року