Постанова № 38706522, 09.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 р. Справа № 804/12782/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Бурмаки С.А. Волошиної В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Жовтоводський хлібозавод" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Жовтоводський хлібозавод" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.05.2013р. №0000852220 та №0000862220.

Представник позивача, позов підтримав і надав пояснення, аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податків, а тільки встановлюють права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна та дорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача аргументована тим, що при проведенні перевірки податковим органом встановлено, що накладні на отримання товарів, товарно-транспортні накладні ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» по взаємовідносинам із контрагентами за перевірюваний період оформлені з порушенням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

На підставі направлень №104/222, №105/222, №106/222, №107/222, №108/222 від 11.03.2013р. працівниками Верхньодніпровської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Жовтоводський хлібзавод», за результатами якої податковим органом було складено Акт № 374/222-20309194 від 26.04.2013 року про результати планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Жовтоводський хлібозавод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.

На підставі зазначеного акту перевірки Верхньодніпровською ОДПІ (Жовтоводське відділення) Дніпропетровської області Державної податкової служби винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000852220 від 31.05.2013 року, яким ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1 703 377,00 грн. і за штрафними санкціями на суму 668 161,00 грн. та № 0000862220 від 31.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток за основним платежем на суму 1 831 697,00 грн. і за штрафними санкціями на суму 139 525,00 грн.

Згідно висновків зазначеного акту перевірки податковим органом встановлено порушення:

п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в

результаті чого донараховано податку на прибуток на загальну суму 1831697 грн., у тому

числі за 2011 рік в сумі 1273598 грн. ; за 2012 рік в сумі 558099 грн.

порушення п. 198.1, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 1703378 грн., у тому числі:

-у квітні 2011 року на суму 103601,00 грн.;

-у травні 2011 року на суму 113058,00 гри.;

-у червні 2011 року на суму 150399,00 грн.;

-у липні 2011 року на суму 197984,00 грн.;

-у серпні 2011 року на суму 117956,00 грн.;

-у вересні 2011 року на суму 150217,00 грн.;

-у жовтні 2011 року на суму 81781,00 грн.;

-у листопаді 2011 року на суму 174056,00 грн.;

-у грудні 2011 року на суму 160113,00 грн.;

-у січні 2012 року на суму 93230,00 грн.;

-у лютому 2012 року на суму 98433,00 грн.;

-у березні 2012 року на суму 113568,00 грн.;

-у квітні 2012 року на суму 88022,00 грн.;

-у травні 2012 року на суму 60959,00 грн.

Відповідно до змісту акту від 26.04.2013 р. № 374/222-20309194 в ході проведення планової виїзної перевірки встановлено придбання товарів:

-на підставі договору купівлі-продажу № 6-09 від 17.08.2009 р. укладеного з ТОВ «ЕКВІТАС». На підставі видаткових та податкових накладних протягом періоду, який перевірявся, ТОВ «ЕКВІТАС» відвантажив, а ПАТ «Жовтоводський хлібозавод» отримав борошно та товари, що використовуються для виробництва хліба та кондитерських виробів на загальну суму 7490500,00 грн., крім того ПДВ 1498100,00 грн..

Перевезення борошна здійснювали підприємства:

ЗАТ «Переробник» - надано послуг автоборошновоза усього на суму 76980,80 грн., ПДВ- 15396,16 грн.

ТОВ «Талісман ЛТД» - надано автопослуг усього на суму 9300,00 грн., ПДВ -1860,00 грн.

ПП «Рубін - 92» - надано автопослуг усього на суму 13080,17 грн., ПДВ - 2616,03 грн.

ФОП ОСОБА_5 - надано автопослуг усього на суму 43524,86 грн., ПДВ - 8704,98 грн.

-на підставі договору купівлі-продажу № 01-07 від 01.01.2011 р. укладеного з Приватним підприємством «Машпромснаб». На підставі видаткових та податкових накладних протягом періоду, який перевірявся, ПП «Машпромснаб», відвантажив ПАТ «Жовтоводський хлібозавод» дріжджі, харчові добавки, розходно-пакувальні матеріали на загальну суму 561614,63 грн., крім того ПДВ 112323,00 грн.

Перевезення дріжджів здійснювало підприємство ТОВ «Талісман ЛТД».

-придбання сільськогосподарської продукції на підставі договору купівлі-продажу № 57 від 27.11.2012 р., укладеного з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Надія». На підставі видаткових та податкових накладних ПАТ «Жовтоводський хлібозавод» в листопаді 2012 року отримало від СТОВ «Надія» сою в кількості 56000 кг. на загальну суму 235200,00 грн.

-придбання ячменя озимого відповідно до договору поставки від 20.06.2012 р. № 5, укладеного з ПАТ «Криворіжхліб». В грудні 2012 року на підставі видаткових накладних

ПАТ «Жовтоводський хлібозавод» отримав від ПАТ «Криворіжхліб» ячмінь озимий в кількості 73000 кг. на загальну суму 153300 грн.

Так, відповідач дійшов висновку, що всі операції по взаємовідносинам ПАТ «Жовтоводський хлібозавод» з ТОВ «ЕКВІТАС», ПП «Машпромснаб», СТОВ «Надія», ПАТ «Криворіжхліб», ЗАТ «Переробник», ТОВ «Талісман ЛТД», ПП «Рубін-92», ФОП ОСОБА_5 не мали реального товарного характеру.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У п. 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В акті перевірки зазначається про відсутність у ПАТ «Жовтоводський хлібозавод» належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, проте факт придбання товарів та послуг підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами наданих послуг, платіжними дорученнями, які були об'єктом перевірки.

До того ж, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здачу вантажу і взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Подорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не дозволяються. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, завірені підписом вантажоодержувача (при необхідності і печаткою або штампом), передаються Перевізнику.

Відсутність товарно-транспортних накладних за операціями з окремими контрагентами не свідчить про відсутність фактичної поставки товарів за цими операціями, оскільки перевезення товарів не завжди передбачає обов'язкове оформлення товарно-транспортних накладних.

Так, відповідно до чинного законодавства ТТН оформляються лише у випадку, якщо перевезення вантажів здійснюється автомобільним транспортом, - обов'язок оформлення ТТН встановлюється Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - "Правила № 363"), дія яких поширюється лише на автомобільний транспорт.

ТТН оформляються лише у тих випадках, коли для перевезення товару залучається перевізник, який надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Якщо ж товар перевозиться власним автомобільним транспортом продавця (вантажовідправника) чи власним транспортом покупця (вантажоодержувача), ТТН не оформляються.

Стосовно тверджень відповідача з приводу того, що товарно-транспортні накладні ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» по взаємовідносинам із контрагентами за перевірюваний період оформлені з порушенням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, слід зазначити наступне.

Згідно із роз'ясненнями Вищого адміністративного суду України у інформаційному листі № 1936/11/13-11 від 01.11.2011р.: будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, оскільки контрагентами було фактично поставлено товар позивачу то, навіть за наявності певних недоліків в оформленні первинних документів позивача, такі недоліки не спростовують фактичного здійснення господарських операцій за договорами з контрагентами.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оскаржуваних рішень, а, отже прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000852220 та №0000862220 від 31.05.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Жовтоводський хлібозавод" (код ЄДРПОУ 20309194) судові витрати в сумі 2294, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2013 року

Суддя Р.А. Барановський