Постанова № 38706503, 18.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 р. Справа № 804/15813/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Євраз Баглійкокс" до Дніпропетровської митниці Міндоходів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Євраз Баглійкокс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів (далі - відповідач, митниця, митний орган) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2013 року №110010000/2013/00256, від 06.10.2013 року №110010000/2013/000273, від 06.10.2013 року №110010000/2013/000299;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 року №110010000/2013/600269/1, від 06.10.2013 року №110010000/2013/600291/1, від 06.10.2013 року №110010000/2013/600292/1, від 08.10.2013 року №110010000/2013/600307/1, від 09.10.2013 року №110010000/2013/600317/1;

зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області про повернення Публічному акціонерному товариству "Євраз Баглійкокс" надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі-227541,52 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних рішень.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за контрактом №1225/12/ДГЮК-001788 від 19.12.2012р. було імпортовано вугілля, у зв'язку з чим до Дніпропетровської митниці були подані всі необхідні документи для митного оформлення даного товару за ціною договору, проте відповідачем безпідставно,в порушення норм законодавства були прийняті рішення про коригування митної вартості товару та видані картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів. Позивач зазначає, що сам факт існуючого взаємозв'язку між продавцем і покупцем не є підставою для сумніву у правильності заявленої декларантом митної вартості товару. Відповідач, витребуючи додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, не дослідив особливостей зовнішньоекономічної операції та задекларованого товару, а перелік витребуваних відповідачем документів є необгрунтованим та складеним із порушенням законодавства.

Позиція відповідача, відображена у наданих до суду запереченнях на позовну заяву, полягає у тому, що посадові особи митного органу при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні карток відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки виявлена в ході аналізу ризиків зовнішньоекономічної операції взаємопов'язаність продавня і покупця, відсутність документального підтвердження відсутності впливу взаємопов'язаності на вартість товару, виявлені розбіжності, унеможливили визначення митної вартості товару за першим методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області заперечує проти задоволення позову.Позиція третьої особи полягає у тому, що у відповідності до ст. 45 Бюджетного кодексу України, державне казначейство веде бухгалтерський облік всіх надходжень до Державного бюджету України, та за поданням органів стягнення, в т.ч. митних органів, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Дослідивши чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та матеріали справи, судом з'ясоване наступне.

19.12.2012 року між ВАТ "Об'єднана вугільна компанія "Южкузбасвугілля" (Російська Федерація) (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Євраз Баглійкокс" (Покупець) (далі- позивач, ПАТ "Євраз Баглійкокс") укладено контракт № 1225/12/ДГЮК-001788 на поставку вугілля.

Відповідно до пункту 1.1 контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788 Продавець продає, а Покупець купує вугілля кам'яне (вугільний концентрат) марок Г. ГЖ, ГЖ+Ж, КС, вугілля кам'яне марок Г, КС. Д.

У відповідності до підпункту 1.1.1 контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДНОК-001788 вантажовідправниками за контрактом є: ВАТ "Кузнецкпогруз гране". ВАТ "Об'єднана вугільна компанія "Южкузбасвугілля", ВАТ "ЦОФ "Абашевская", ВАТ "ЦОФ "Кузнецкая", ТОВ "Шахта № 12", ТОВ "ОФ "Прокопьевская".

Відправником товару за даними поставками у відповідності до підпункту 1.1.1 контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788 є ВАТ "ЦОФ "Кузнецкая".Згідно із підпунктом 1.1.2 контракту від 19.12.2012 р. № 1225/12/ДГЮК-001788 вантажоотримувачем за контрактом є ПАТ "Євраз Баглійкокс".

Так, здійснення платежів третім особам на користь продавця не проводилось та умовами контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788 не передбачено.

Строки, обсяги, та умови поставок погоджених партій товару відповідно до пункту 4.1 контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788 вказуються у додаткових угодах до даного контракту. При тлумаченні контракту мають силу умови "Інкотермс - 2010".

У відповідності до пункту 3.1 контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788 ціна 1 тони товару встановлюється за домовленістю сторін шляхом оформлення додаткових угод до даного контракту. Залежно від кон'юнктури ринку ціна товару може бути змінена за домовленістю сторін.

У відповідності до пункту 1 додаткової угоди від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, яка є невід'ємною частиною даного контракту, вартість вугілля марки "ГЖ+Ж" встановлюється - 145,00 доларів США за метричну тону на умовах поставки СРТ - станція Баглій Придніпровської залізної дороги.

Виходячи з вимог статті 49 Митного кодексу України та умов поставки СРТ ст. Баглій згідно Інкотермс - 2010, а також у зв'язку з тим, що місцем поставки є станція на митній території України, то транспортні витрати до митної вартості задекларованого товару не включаються. Таким чином, контрактна вартість товару становить його митну вартість, витрати на транспортування закладені у ціні контракту.

Пунктом 2 додаткової угоди від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГКЖ-001788 передбачено, що обсяг поставки за даною додатковою угодою становить 50 000,00 (+ / - 10%) тон.

Позивач звернувся до Дніпропетровської митниці Міндоходів для митного контролю та митного оформлення товару: "Вугілля кам'яне, бітумінозне, коксівне, непиловидне, неагломероване: вугільний концентрат марки ГЖ+Ж; клас 0 -50 мм.", який надійшов на адресу ПАТ "Євраз Баглійкокс" на підставі зовнішньоекономічного контракту від 19.12.2012 № 12-25/12/ДГЮК7-001788, укладеного між ВАТ "Объединенная угольная компания "Южкузбассуголь" (Росія) та ПАТ " Євраз Баглійкокс" та надав митні декларації:

№ 110010000/2013/006684 від 02.10.2013р.;

№ 110010000/2013/006714 від 03.10.2013р.;

№ 110010000/2013/006715 від 03.10.2013р.;

№ 110010000/2013/006834 від 07.10.2013р.;

№ 110010000/2013/006961 від 09.10.2013р.

Так, позивачем 02.10.2013 року разом із митною декларацією (далі-МД) № 110010000/2013/006684 до митного оформлення для підтвердження митної вартості задекларованого товару у відповідності до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України подано такі документи (згідно з графою 44 МД від 02.10.2013 року № 110010000/2013/006684):

-декларація митної вартості (далі - ДМВ) від 02.10.2013 р. № 110010000/2013/006684;

-зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; -додаткова угода від 23.08.2013р. до контракту від 19.12.2012р. №1225/12/ДГЮК-001788;

-інвойс від 12.09.2013 року № 215;

-накладні СМГС від 23.09.2013 року №№ АС856123, АС856124, АС856125, АС856126,АС856127, АС856128, АС856129, АС856130, АС856131, АС856132, АС856133, АС856134, АС856135, АС856136, АС856137, АС856138, АС856139, АС856140, АС856141, АС856142, АС856143, АС856144, АС856146, АС856147, АС856148, АС856149, АС856150, АС856151;

-рахунки - фактури від 23.09.2013 року б/н по кожному вагону у кількості 29 шт.;

-копія експортної митної декларації країни вивезення від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669.

Так, згідно МД від 02.10.2013 року № 110010000/2013/006684 до митного контролю та митного оформлення позивачем подано товар - вугілля - у кількості 4 339 700 кг (вага нетто), що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, накладними СМГС від 23.09.2013 року №№ АС856123, АС856124, АС856125, АС856126, АС856127, АС856128, АС856129, АС856130, АС856131, АС856132, АС856133, АС856134, АС856135, АС856136, АС856137, АС856138, АС856139, АС856140, АС856141, АС856142, АС856143, АС856144, АС856146, АС856147, АС856148, АС856149, АС856150, АС856151, сертифікатом якості від 24.09.2013 року № 1094, експортною митною декларацією Російської Федерації від 05.09.2012 року № 10608050/05092013/0003669.

Ціна товару згідно контракту становить 629 526, 50 доларів США (5 029 647,20 грн. за курсом перерахунку - 7,993), тобто ціна товару за 1 тонну складає - 145,00 (1 158,98 грн.) (що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, рахунками - фактурами від 23.09.2013 року б/н, експортною митною декларацією країни вивезення від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669).

03.10.2013 року разом з МД №110010000/2013/006714 до митного оформлення для підтвердження митної вартості задекларованого товару у відповідності до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подано такі документи (згідно з графою 44 МД від 03.10.2013р. №110010000/2013/006714):

-ДМВ від 03.10.2013 р. №110010000/2013/006714;

-зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788;

-додаткова угода від 23.08.2013р. до контракту від 19.12.2012р. № 1225/12/ДГЮК-001788;

-інвойс від 12.09.2013 року № 215;

-накладні СМГС від 23.09.2013р. №АС856154, АС856155;

-рахунки-фактури від 23.09.2013р. б/н по кожному вагону у кількості 2 шт.

Згідно МД №110010000/2013/006714 від 03.10.2013р. до митного контролю та митного оформлення позивачем подано товар- вугілля-у кількості 134 700 кг (вагга нетто), що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013р. до контракту від 19.12.2012р. №1125/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013р. №215, накладими СМГС від 23.09.2013р. №АС856154 і АС856155, сертифікатом якості від 24.09.2013р. №1094, експортною митною декларацією Російської федерації від 05.09.2013р. №10608050/05092013/0003669.

Ціна товару згідно контракту становить 19 531, 50 доларів США (156 115, 28 грн. за курсом перерахунку - 7, 993). Ціна товару за 1 тонну складає - 145 доларів США (1158, 98 грн.), що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013р. до контракту від 19.12.2012р. №1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013р. №215, рахунками-фактурами від 23.09.2013р. б/н, експортною митною декларацією країни вивезення від 05.09.2013р. №10608050/05092013/0003669.

03.10.2013 року разом із МД № 110010000/2013/006715 до митного оформлення для підтвердження митної вартості задекларованого товару у відповідності до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України подано такі документи (згідно з графою 44 МД від 03.10.2013 року № 110010000/2013/006715):

-ДМВ від 03.10.2013 року № 110010000/2013/006715;

-зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788;

-додаткова угода від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788;

-інвойс від 12.09.2013 року № 215;

-накладні СМГС від 23.09.2013 року №№ АС856145 та АС856152;

-рахунки - фактури від 23.09.2013 року б/н по кожному вагону у кількості 2 шт.

Так, згідно МД від 03.10.2013 року № 110010000/2013/006715 до митного контролю та митного оформлення Позивачем подано товар - вугілля - у кількості 134 100 кг (вага нетто), що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, накладними СМГС від 23.09.2013 року №№ АС856145 та АС856152, сертифікатом якості від 24.09.2013 року № 1094, експортною митною декларацією Російської Федерації від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669.

Ціна товару згідно контракту становить 19 444,50 доларів США (155 419,89 грн. за курсом перерахунку - 7,993), тобто ціна товару за 1 тонну складає - 145,00 (1 158,98 грн.) (що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, рахунками - фактурами від 23.09.2013 року б/н, експортною митною декларацією країни вивезення від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669).

07.10.2013 року разом із МД № 110010000/2013/006834 до митного оформлення для підтвердження митної вартості задекларованого товару у відповідності до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України подано такі документи (згідно з графою 44 МД від 07.10.2013 року № 110010000/2013/006834):

-ДМВ від 07.10.2013 року № 110010000/2013/006834;

-зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; -додаткова угода від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788;

-інвойс від 12.09.2013 року № 215;

-накладна СМГС від 23.09.2013 року № АС856153;

-рахунки - фактури від 23.09.2013 року б/н по кожному вагону у кількості 2 шт.

Так, згідно МД від 07.10.2013 року № 110010000/2013/006834 до митного контролю та митного оформлення Позивачем подано товар - вугілля - у кількості 67 800 кг (вага нетто), що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, накладною СМГС від 23.09.2013 року № АС856153, сертифікатом якості від 24.09.2013 року № 1094, експортною митною декларацією Російської Федерації від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669.

Ціна товару згідно контракту становить 9 831,00 доларів США (78 579,18 грн. за курсом перерахунку - 7,993), тобто ціна товару за 1 тонну складає - 145,00 (1 158,98 грн.) (що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГКЖ-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, рахунками - фактурами від 23.09.2013 року б/н, експортною митною декларацією країни вивезення від 05.09.2013 року№ 10608050/05092013/0003669).

09.10.2013 року разом із МД № 110010000/2013/006961 до митного оформлення для підтвердження митної вартості задекларованого товару у відповідності до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України подано такі документи (згідно з графою 44 МД від 09.10.2013 року№ 110010000/2013/006961):

-ДМВ від 09.10.2013 року № 110010000/2013/006961;

-зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788;

-додаткова угода від 23.08.2013р. до контракту від 19.12.2012р. №1225/12/ДГЮК-001788;

-інвойс від 12.09.2013 року № 215;

-накладна СМГС від 12.09.2013 року № АС855622;

-рахунок - фактура від 12.09.2013 року б/н на вагон.

Так, згідно МД від 09.10.2013 року № 110010000/2013/006961 до митного контролю та митного оформлення Позивачем подано товар - вугілля - у кількості 68 300 кг (вага нетто), що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, накладною СМГС від 23.09.2013 року № АС856153, сертифікатом якості від 24.09.2013 року № 1094, експортною митною декларацією Російської Федерації від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669.

Ціна товару згідно контракту становить 9 903, 50 доларів США (79 158,68 грн. за курсом перерахунку - 7,993грн.), тобто ціна товару за 1 тонну складає - 145,00 доларів США (1 158,98 грн.) (що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, рахунком - фактурою від 12.09.2013 року б/н, експортною митною декларацією країни вивезення від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669).

Загальна сума задекларованої позивачем митної вартості товару становить - 5 498 920, 23 грн.

Митна вартість товару була заявлена ПАТ "Євраз Баглійкокс" шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані наступні документи:

-картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 11.09.2013 № 110/2012/0001168;

-накладні ЦІМ/УМВС;

-рахунок-фактура (інвойс) від 12.09.2013 № 215;

-зовнішньоекономічний договір від 19.12.2012 № 12-25/12/ДГЮК7-*001788;

-доповнення до контракту від 23.08.2013 № 1;

-доповнення до контракту від 23.08.2013 № 2;

-сертифікати якості;

-копії митних декларацій країни відправлення.

За результатом спрацювання Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) було сформовано наступні обов'язкові форми контролю: 105-2 - "Заявлена митна вартість товару нижча, ніж при попередньому митному оформленні такого товару одержувача. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів." та 106-2 - "Заявлена митна вартість товару нижча, ніж при попередньому митному оформленні такого товару одержувача. Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів."

Відповідач, здійснивши коригування митної вартості в розрахунку - 175,00 доларів США (1 398,77 грн.) за 1 тонну товару, збільшив митну вартість задекларованого позивачем товару до 6 636 627,87 грн.

Згідно інформації, наведеній посадовою особою відповідача на зворотному боці аркуша ДМВ від 02.10.2013 року № 110010000/2013/006684, від 03.10.2013 року № 110010000/2013/006715, від 03.10.2013 року № 110010000/2013/006714, від 07.10.2013 року № 110010000/2013/006834, від 08.10.2013 року № 110010000/2013/006661 в результаті здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки її числового значення, наявності усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митним органом встановлено:

-в інвойсі від 12.09.2013 року № 215 та від 23.09.2013 року б/н відсутні реквізити додаткових угод від 23.08.2013 року № 1 та №2 до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788;

-у копії митної декларації країни відправлення відсутні реквізити додаткової угоди від 23.08.2013 року № 1 до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788 та зазначена додаткова угода від 23.08.2013 року № 6, яка при митному оформленні не надана.

У декларації митної вартості від 02.10.2013 року № 110010000/2013/006684, від 03.10.2013 року № 110010000/2013/006715, від 03.10.2013 року № 110010000/2013/006714, від 07.10.2013 року № 110010000/2013/006834, від 08.10.2013 року № 110010000/2013/006661 Відповідач в якості сумнівів щодо заявленої митної вартості товару наводить наступне: "Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному сайті www.evraz.com, ООО "Объединенная угольная компания "Южкузбассуголь" входить до складу компанії EVRAZ, тому у органу доходів та зборів є підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість".

У разі відмови подати документи декларант або уповноважена ним особа робить відповідний запис із зазначенням часу, дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша ДМВ на паперовому носії.

Позивач був ознайомлений з цим записом під підпис та вчинив запис: „Надати додаткові документи в 10-денний термін немає можливості" та зазначив дату 03.10.2013р.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з наявними розбіжностями, відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи, митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-6 - за ціною договору щодо подібних товарів, з урахуванням наявної у митного органу інформації за МД від 27.09.2013 № 110010000/2013/006529 та МД від 25.09.2013 № 110010000/2013/006479 становить 0,175 USD/кг.

Дніпропетровською митницею Міндоходів було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 року № 110010000/2013/600269/1, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/600291/1, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/600292/1, від 08.10.2013 року № 110010000/2013/600307/1, від 09.10.2013 року № 110010000/2013/600317/1 та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2013 року № 110010000/2013/00256, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/000273, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/000274, від 08.10.2013 року № 110010000/2013/000289, від 09.10.2013 року № 110010000/2013/000299.

Так, на підставі заяви Позивача про надання дозволу на митне оформлення вантажу під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Держбюджету України, митницею прийнято рішення щодо можливості випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов'язання.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року, № 4495-VІ .

Відповідно до ст. 49 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що митні органи наділено повноваженнями щодо здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із використанням передбачених Митним кодексом України форм митного контролю. Крім того, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, але виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявления митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу у разі якщо документи, .зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу, оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо митний орган має обгрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно із частиною 1 статті 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно дсї частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Із системного аналізу даних положень вбачається, що митний орган наділений повноваженнями витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак такі повноваження можуть бути реалізовані тільки у разі наявності обгрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Згідно графи 31 "Код МВВ митного органу" оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів коригування заявленої позивачем митної вартості товару здійснено за методом «2-б», якому згідно статті 57 Митного кодексу України відповідає метод -визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, у графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Однак, відповідачем здійснено коригування заявленої ПАТ «Євраз Баглійкокс» митної вартості в порушення вимог статті 57 та 60 Митного кодексу України без дотримання встановленої послідовності обрання методу визначення митної вартості товарів, без зазначення причин неможливості застосування попередніх методів, без дотримання встановлених умов щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що підтверджується відсутністю будь-яких пояснень та обґрунтувань з боку митниці у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до статті 1 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари, коли вони продаються на експорт до країни імпорту.

Відповідно до пункту 1 а статті 2 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року якщо митної вартості імпортних товарів не може бути визначено згідно з положеннями статей 1 та 2, митна вартість є контрактною вартістю подібних товарів, що йдуть на експорт до тієї самої країни імпорту й експортуються в той самий час або майже в той самий час, що й товари, які оцінюються.

У відповідності до частини четвертої Тлумачних приміток до статті 3 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей статті З контрактна вартість подібних імпортних товарів означає митну вартість, скориговану, як це передбачено підпунктом "Ь" пункту 1 та пунктом 2, яка вже прийнята згідно зі статтею 1.

Тобто, для цілей методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів має братись вартість раніше оформлених товарів, митна вартість яких визначалась на підставі статті 1 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року, тобто - за основним методом визначення митної вартості товарів.

Крім того, метод, за яким відповідачем скориговано митну вартість товару, заявлену позивачем, згідно графи 31 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів -З (2-б), тобто - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Однак, митна вартість, яку митний орган визначив на підставі раніше оформлених товарів, а саме: МД від 25.09.2013 року № 110010000/2013/006479 та від 27.09.2013 року №110010000/2013/006529 є вартістю, скоригованою митним органом за методом 3 (2-б), що підтверджується графами 43 згаданих МД та посиланням у графах 44 МД на рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2013 року№ 110010000/2013/600258/1.

Суд вважає необгрунтованими доводи відповідача з приводу взаємопов'язаності ПАТ "Євраз Баглійкокс" (покупець) та ВАТ "Об'єднана вугільна компанія "Южкузбасвугілля" (продавець), як об'єктивну підставу, що вплинула на митну вартість оцінюваного товару з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) додаткові документи.

Крім того, згідно із ч. 12 ст. 58 Митного кодексу України - той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до частини 2а статті 1 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов'язані між собою в рамках змісту статті 15, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною.

Частиною 14 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі відсутності обгрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

З матеріалів справи та оскаржуваних рішень митниці вбаєчаться, що відповідачем не надавалось жодних обгрунтувань стосовно впливу на ціну товару при взаємопов'язаності продавця та позивача, тому, враховуючи положення ч. 12, 13, 14 ст. 58 Митного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідачем не доведено впливу даної обставини на ціну товару.

Митний орган має право витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджуюють числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, оскільки такі обставини не дають можливості митному органу виконати функції щодо забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до п. 3.16, 3.17 загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання всіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути надані разом із декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обгрунтованими, митний орган дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Стандартним правилом 6.2 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 року передбачено, що митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Слід також зазначити, подання додаткових документів для підтвердження митної вартості є правом декларанта, в той час як, обґрунтування неможливості застосування визначеної декларантом митної вартості переміщуваних через митний кордон України товарів є обов'язком митного органу.

Відповідачем не доведено внесення позивачем до декларації недостовірних або неточних відомостей щодо митної вартості задекларованого товару, наявність суттєвих розбіжностей у наданих позивачем до митного органу документів, а також наявність в останніх ознак підробки або встановлення нестачі відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В обгрутування відмови у прийнятті митних декларацій позивача Дніпрпетровська митниця Міндоходів у наданих запереченнях посилається на встановлення у наданих документах розбіжностей, а саме:

-в інвойсі від 12.09.2013 року № 215 та від 23.09.2013 року б/н відсутні реквізити додаткових угод від 23.08.2013 року № 1 та №2 до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788;

-у копії митної декларації країни відправлення відсутні реквізити додаткової угоди від 23.08.2013 року № 1 до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788 та зазначена додаткова угода від 23.08.2013 року № 6, яка при митному оформленні не надана.

Однак відсутність у первинних облікових документах реквізитів додаткових угод до зовнішньоекономічного контракту не можна вважати обгрунтованою та достатньою правовою підставою для відмови у митному оформленні товару, оскільки їх обов'язковість законодавством не передбачена та не може вплинути на достовірність відомостей стосовно заявленої вартості товару.

Поданий до митного оформлення інвойс від 12.09.2013 року № 215 заповнено у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", якою зазначення у первинних облікових документах реквізитів додаткових угод до зовнішньоекономічного контракту не передбачено.

Рахунки - фактури від 23.09.2013 року складено на кожен вагон із вантажем окремо, даний документ необхідний перевізнику для ідентифікації вантажу за вагонами та не є бухгалтерським документом, а також не є обов'язковим для подачі до митного оформлення. Крім того, законодавством не встановлена форма такого документа. До митного оформлення даний документ було подано за для ідентифікації товару, співставлення номеру вагону із залізничними накладними.

Таким чином, у митниці були наявні всі необхідні документи для визначення дійсної митної вартості товару за першим методом, тобто - за ціною договору.

Окрім того, у відповідності до частини четвертої статті 3 Митного кодексу України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим не може бути достатньою підставою для відмови у митному оформленні товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи наведене, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору та об'єктивна неможливість застосування першого методу відповідачем не були спростовані, тому винесені митним органом оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Результатом збільшення відповідачем митної вартості задекларованого ПАТ «Євраз Баглійкокс» товару стала надмірна сплата податку на додану вартість, яка становить - 227 541,52 грн.

Згідно із вимогами частини першої статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до частини другої статті 2 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Крім того, відповідно до пункту 8 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Відповідно до вимог підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Позивачем здійснено митне оформлення під гарантійні зобов'язання згідно розділу XX Митного кодексу України та перераховані суми митних платежів (на підставі протиправно скоригованої відповідачем митної вартості товарів, шляхом здійснення передоплати за митне оформлення, у зв'язку з чим надмірно сплачена сума ПДВ підлягає поверненню позивачу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Євраз Баглійкокс" до Дніпропетровської митниці Міндоходів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів-підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2013р. №110010000/2013/00256, від 06.10.2013р. №110010000/2013/000273, від 06.10.2013р. №110010000/2013/000274, від 08.10.2013р. №110010000/2013/000289, від 09.10.2013р. №110010000/2013/000299.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013р. №110010000/2013/600269/1, від 06.10.2013р. №110010000/2013/600291/1, від 06.10.2013р. №110010000/2013/600292, від 08.10.2013р. №110010000/2013/600307/1, від 09.10.2013р. №110010000/2013/600317/1.

Зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області про повернення Публічному акціонерному товариству "Євраз Баглійкокс" надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 227 541, 52 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства "Євраз Баглійкокс".

Зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Євраз Баглійкокс" (код ЄДРПОУ 05393079) судові витрати в сумі 4588, 00 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім).

Копію постанови направити сторонам у справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський