Рішення № 38704020, 28.04.2014, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/370/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

до Острозького районного суду звернувся ПАТ КБ «Надра» з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 12 504 долари США та 31 908,25 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 09.03.2005 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» (надалі-Банк) та ОСОБА_1 (надалі-позичальник) укладено кредитний договір №0903/05-01А, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 8 400 доларів США на умовах повернення, строковості, платності та забезпеченості. Банк належним чином виконав зобов'язання по видачі кредиту, проте ОСОБА_1, порушивши умови кредитного договору, допустив виникнення заборгованості у розмірі 12 504 долари США та 31908,25 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 5 748,63 долари США, заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом - 5 449,62 доларів США, заборгованість зі сплати комісії - 1 305,75 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту - 2 430,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ становить 23 712,54 грн., та штраф за порушення умов кредитного договору - 840 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ становить 8 195,71 грн. Так як, кредит надавався під поруку ОСОБА_2 згідно договору поруки № 0903/05-01А від 09.03.2005р., позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в розмірі 12 504 долари США та 31 908,25грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, розгляд справи просив здійснювати у його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується неодноразово надісланими на їх адресу судовими повістками, повідомлення про вручення яких повернулися до суду з відміткою про їх отримання. Заперечень проти позову відповідачі до суду не надали, а тому, керуючись ст.224 ЦПК України, суд, за згодою позивача, прийшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані позивачем докази, прийшов до наступного.

Згідно загальних засад змагальності, передбачених ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи судом встановлено, що 09.03.2005 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0903/05-01А, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит в розмірі 8 400 доларів США для придбання автомобіля марки «Ford Transit», 1999 року випуску, на 60 місяців, з кінцевим терміном повернення кредиту - 05.03.2010 р. та щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 14 % річних і щомісячним внесенням плати за управління кредитом (комісія) за ставкою 0,18 % від суми кредиту (п.п.1.1-1.4, 3.4.4 кредитного договору).

В матеріалах справи відсутні та сторони не надали суду доказів на підтвердження того, що укладений між банком та ОСОБА_1 кредитний договір оспорений.

Відповідно до ч.1 ст.1049, ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю грошові кошти (кредит) у строк та в порядку, встановленому договором.

Видача банком та отримання ОСОБА_1 кредиту підтверджується дублікатом валютного меморіального ордера № NL-3 від 10.03.2005 р., відповідно до якого ОСОБА_1 через касу банку на виконання умов кредитного договору було видано грошові кошти в сумі 8 400 доларів США для оплати за автомобіль Ford Transit, 1999 р.в., білого кольору.

У відповідності до п.п.3.4.1-3.4.4, 4.3.7 кредитного договору, позичальник ОСОБА_1 зобов'язувався здійснювати повернення кредиту до 10-го числа поточного місяця шляхом внесення чергового мінімального платежу в розмірі 196,14 доларів США.

З розрахунку заборгованості, виконаного станом на 18.03.2014 р., вбачається, що ОСОБА_1 впродовж 2005-2009 р.р. неодноразово здійснював погашення кредиту, відсотків та інших платежів, що свідчить про згоду позичальника з умовами кредитного договору та прийняття договору до виконання, проте платежі вносились несвоєчасно та не в повному розмірі.

Оскільки положеннями кредитного договору передбачено умови повернення кредиту та вказані умови було порушено ОСОБА_1, а відтак з нього на користь ПАТ «КБ «Надра» слід стягнути заборгованість за кредитом у заявленому позивачем розмірі 5748,63 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості, розмір якої відповідачами не спростовано.

Відповідно до ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Згідно п.1.3.1 кредитного договору позичальнику ОСОБА_1 надається кредит зі сплатою відсотків за його користування з розрахунку 14 % річних, та згідно розрахунку заборгованості залишок боргу зі сплати відсотків за користування кредитом становить 5449,62 доларів США, та вказана сума відповідачами не спростована, а тому вказана сума також підлягає стягненню з позичальника.

Відповідно до п.1.3.2 кредитного договору, окрім відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язувався щомісячно сплачувати плату за управління кредитом (комісія) з розрахунку 0,18 % від суми кредиту. Згідно розрахунку заборгованості залишок боргу зі сплати комісійного платежу становить 1305,75 доларів США, та вказана сума відповідачами не спростована, а тому також підлягає стягненню з позичальника.

Згідно п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч.3 ст.533 ЦК.

У відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п.4.3.8 кредитного договору, у випадку порушення виконання зобов'язань, передбачених договором, позичальник зобов'язаний сплатити банку штрафні санкції, визначені у п.п.5.1-5.3 кредитного договору.

Так, згідно п.5.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.3.4.2 договору, а також у випадку прострочення строку дострокового виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.4.2.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

З встановлених судом обставин вбачається, що позичальник неодноразово допускав прострочення встановленого кредитним договором строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування неустойки.

Згідно розрахунку заборгованості розмір пені становить 2 430,36 доларів США, що згідно курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ станом на день виконання такого розрахунку, складає 23 712,54 грн., а відтак з урахуванням встановлених судом обставин, які вказують на неодноразові порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору в частині недотримання строків погашення кредиту та розміру мінімально обов'язкового до погашення платежу, з ОСОБА_1 на користь банку підлягає до стягнення пеня у заявленому банком розмірі 23 712,54 грн.

Відповідачі не повідомили про обставини, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру пені, обрахованої банком, та суд у відповідності до ст.11 ЦПК України та з урахуванням положень ст.ст.10, 60 ЦПК України, за відсутності мотивованої заяви відповідачів про зменшення розміру неустойки, позбавлений можливості з власної ініціативи зменшити обраховану банком неустойку.

Позивач, окрім пені, також просить стягнути з відповідачів штраф на підставі п.5.3 кредитного договору у розмірі 840 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 8195,71 грн.

У відповідності до п.5.3 кредитного договору у разі порушення позичальником вимог п.п.4.3.2, 4.3.4, 4.3.10, 4.3.12, 4.3.13, 4.3.14 цього договору, він зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 10 % від суми кредиту, тобто 840 доларів США, за кожен випадок порушення.

Банк не навів у позовній заяві будь-яких обставин та доводів, які б вказували на порушення позичальником впродовж дії кредитного договору положення будь-якого з пунктів, зазначених у п.5.3 кредитного договору.

В матеріалах справи відсутні та позивачем в ході судового розгляду не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення позичальником вимог п.п.4.3.2, 4.3.4, 4.3.10, 4.3.12, 4.3.13, 4.3.14 кредитного договору.

Беручи до уваги наведене, суд не вбачає підстав для застосування до позичальника п.5.3 кредитного договору та приходить до висновку, що вимога банку про стягнення штрафу у вищевказаному розмірі є необґрунтованою та у її задоволенні слід відмовити.

З договору поруки №0903/05-01А від 09.03.2005р., укладеного між банком та ОСОБА_2, встановлено, що остання є поручителем перед банком за належне виконання ОСОБА_1 його обов'язків за кредитним договором, та зобов'язалася виконати за нього зобов'язання перед банком на умовах, в порядку та терміни, встановлені кредитним договором (п.п.1.1-1.5 договору поруки).

У відповідності до п.п.1.2-1.4 договору поруки ОСОБА_2, як солідарний з позичальником боржник, відповідає перед банком у повному обсязі. Відповідальність поручителя виникає у випадку невиконання позичальником як будь-якої частини кредитного договору, так і при невиконанні такого договору в цілому.

Відповідно до ст.553 ЦК України визначено, що поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Оскільки ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання перед банком, а тому відповідно до ст.554 ЦК України він та ОСОБА_2 повинні відповідати перед банком як солідарні боржники, а відтак з них солідарно на користь банку слід стягнути 12504 доларів США (5748,63 долари США заборгованість по тілу кредиту + 5449,62 доларів США заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом + 1305,75 доларів США заборгованість зі сплати комісії) та 23712,54 грн. пені за прострочення сплати кредиту.

З письмових повідомлень ПАТ КБ «Надра» (вих.№50/105, №50/104 від 15.01.2014р.) направлених на адресу відповідачів, вбачається, що у зв'язку з виникненням заборгованості банк ставив перед відповідачами вимогу про погашення заборгованості відповідно до умов кредитного договору.

Відповідачі не представили суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості з повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та інших обов'язкових до сплати платежів, передбачених кредитним договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так як позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а відтак з відповідачів відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, підлягають до стягнення понесені позивачем і документально підтверджені витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1457,12 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.11, 60, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 0903/05-01А від 09.03.2005 р. в розмірі 12 504 (дванадцять тисяч п'ятсот чотири) долари США та 23 712 (двадцять три тисячі сімсот дванадцять) грн. 54 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра 1 457,12 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто Острозьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Василевич О.В.