Вирок № 38703644, 16.05.2014, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

262/430/14-к

1-кп/262/86/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2014 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі: головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Ситнюк Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку кримінальне провадження № 1-кп/262/86/2014 за обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Донецька, із середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, до кримінальної відповідальності не притягувався, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за участю:

прокурора Корольова А.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2013 року приблизно о 2 годині ОСОБА_1 знаходився у приміщенні нічного клубу «ОПЕРА», розташованого за адресою: м.Донецьк, вул. Щетинина, 23 в Пролетарському районі м. Донецька, де у нього виник конфлікт з малознайомим йому ОСОБА_3 що стався на ґрунті особистих неприязних стосунків. Під час конфлікту до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підійшов потерпілий ОСОБА_2 та намагався зупинити конфлікт, ставши між останніми. В цей момент ОСОБА_1, діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, на грунті помсти за втручання у конфлікт, кулаком лівої руки наніс один удар в область обличчя ОСОБА_2, чим заподіяв останньому відкритий двосторонній перелом нижньої щелепи в області суглобного відростка зліва та ментального відділу справа, гематому підборідної області, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як визивають тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні злочину визнав частково та пояснив, що дійсно 17.11.2013 року він перебував у клубі «Опера» зі своїми друзями. Знаходячись біля вхідних дверей клубу, він зустрів свого знайомого ОСОБА_3, із яким у ході бесіди виникла сварка, яка переросла у бійку. У якийсь момент між ним та ОСОБА_3 став ОСОБА_2 та хотів зупинити сутичку, однак він не помітив останнього та не розібрався, а наніс один удар в обличчя останнього. Після цього охорона клубу вивела їх на вулицю. Після конфлікту він спитав ОСОБА_2, навіщо той втрутився у розмову, та просив пробачення за нанесений удар. Позовні вимоги визнає лише в частині витрат на лікування, суму моральної шкоди вважає завищеною.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкриміновано злочину підтверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 17.11.2013 року знаходячись у приміщенні клубу «Опера» він побачив, як його друг ОСОБА_3 з»ясовує стосунки із маловідомим йому хлопцем. Побачивши, що конфлікт переростає у бійку, він підійшов до хлопців та намагався відтягнути їх один від одного, однак несподівано відчув удар у область обличчя, від якого упав на підлогу. Після чого їх усіх вивели з приміщення клубу та сварка припинилась. Внаслідок конфлікту він був вимушений перебувати на лікування з приводу переламу щелепи, витрачав гроші на придбання медичних препаратів. Крім того, йому була завдана моральна шкода внаслідок вчиненого злочину, яку він оцінює у 15000 грн.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що він був очевидцем конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у приміщенні клубу «Опера». У цей момент у конфлікт втрутився ОСОБА_2, який став між ними та хотів припинити сварку, однак отримав один удар в обличчя від ОСОБА_1 та впав на підлогу. Як саме останній наносив удар, він не бачив. Після цього конфлікт припинився, вони усі вийшли на вулицю.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 17.11.2013 року у нічному клубі «Опера» він зустрів свого знайомого ОСОБА_1, із яким вони стали з»ясовувати відносини з приводу колишнього конфлікту. Потім вони нанесли по декілька ударів один одному. У цей момент його друзі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стали розтягувати їх один від одного, щоб не допустити сутички. На цей момент він не слідкував за тим, що відбувалося, а побачив ОСОБА_2, який лежав на підлозі та йому допомагали піднятися. На вулиці він дізнався, що ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 за те, що той втрутився у конфлікт, а потім просив вибачення. Внаслідок цього конфлікту ОСОБА_2 лікувався з приводу переламу щелепи.

Крім того, провина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими під час судового слідства письмовими доказами:

- протоколом слідчого експерименту від 27.12.2013 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, який на місці показував обставини вчиненого злочину, а саме: місце вчиненого злочину, механізм нанесення удару потерпілому ОСОБА_2;

- висновком судово-медичної експертизи № 1487 від 10.12.2013 року, відповідно до якого при зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_2 був виявлений відкритий двосторонній перелам нижньої щелепи в області суглобного відростка зліва та ментального відділу справа, гематома підборідної області, які виникли від одного удару тупим предметом, яким міг бути кулак людини, можливо у зазначений термін та при обставинах, на які вказує потерпілий, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як визивають тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Доводи ОСОБА_1 про те, що у нього не було умислу на спричинення тілесних ушкоджень, суд оцінює критично, оскільки як пояснив у судовому засіданні сам обвинувачений, під час сварки з ОСОБА_3 він почув, що хтось намагається зупинити його дії та перешкодити продовженню конфлікту, внаслідок чого він наніс удар хлопцю, який йому перешкоджав, яким виявився ОСОБА_2. Тобто мотивом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 стала помста за втручання у конфлікт, а не особисті неприязнені відносини із ОСОБА_2, як помилково вважає обвинувачений, що не виключає наявність у його діях умислу саме на спричинення тілесних ушкоджень тобто усвідомлення суспільно-небезпечного характеру своїх дій, передбачення його суспільно-небезпечних наслідків та бажання їх настання.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю та його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, тому що вiн вчинив умисні дії, які виразилися у спричиненні тілесного ушкодження середньої тяжкості тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя потерпілого та не потягло за собою наслідків, передбачених ст.. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, однак має власний дохід, на обліках не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Відповідно до ст.. 67 КК України у якості обставини, що обтяжують покарання суд враховує вчинення злочину у стані алкогольного сп»ягніння.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати принципам та меті його призначення. Однак, враховуючи тяжкість злочину та особу винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, тому його необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матіральної та моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.. 1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому згідно зі ст. 23 Цивільного Кодексу України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.95 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує характер та розмір страждань, які зазнав позивач, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Оскільки у судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина ОСОБА_1 у заподіянні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, внаслідок яких він проходив лікування у ЦМКЛ № 1 м. Донецька та витратив 737,72 грн. на придбання лікарських засобів, що підтверджується копіями квитанцій, суд вважає, що вказана сума обґрунтована та підлягає стягненню з ОСОБА_1 у повному обсязі.

Що стосується стягнення моральної шкоди, то враховуючи характер та розмір страждань, яких зазнав потерпілий (відчуття болю, незручностей у спілкуванні із друзями та у побуті), керуючись принципом розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого на користь потеплілого моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 373 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання, якщо він на протязі двох років випробувального терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов»язати ОСОБА_1:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання та роботи;

- періодично з»являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи;

- не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Випробувальний термін обчислювати з моменту набрання вироком суду чинності.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на орган виконання показання за місцем проживання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, матеріальну шкоду від злочину у розмірі 737,72 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн., а всього 3737,72 грн.

В іншій частині цивільного позову відмовити.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати у Пролетарському районному суді м. Донецька копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя: Ю.О. Пивоварова