Постанова № 38701649, 15.05.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.05.2014 справа №905/1212/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача: Дорофієнко С.В., довіреність № 30/01 від 30.09.12р.від відповідача:Батура А.М., довіреність № 4450/14 від 17.06.13р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ясиновський коксохімічний завод", Донецька обл., м. Макіївкана рішення господарського суду Донецької областівід04.04.2014р. у справі№ 905/1212/14 (суддя Бойко І.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія", Донецька обл., м. Красноармійськдо Публічного акціонерного товариства "Ясиновський коксохімічний завод", Донецька обл., м. Макіївкапро стягнення 125 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області рішенням від 04.04.2014р. задовольнив позовні вимоги ТОВ "Донбаська індустріальна компанія" про стягнення з ПАТ "Ясиновський коксохімічний завод" на користь позивача основного боргу у розмірі 125 000,00 грн.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до винесення неправомірного рішення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що з доводами апеляційної скарги не згоден, вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає залишенню без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

10.12.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" (Продавець) та публічним акціонерним товариством "Ясиновський коксохімічний завод" (Покупець) був укладений договір № 505у, відповідно до якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити згідно умов договору продукцію виробничо-технічного призначення, що іменується товар. Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару оговорюються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно п. 3.1. договору покупець проводить оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі рахунка в наступному порядку:

- 50% від вартості товару перераховується в формі передоплати на підставі рахунку на передплату, який виписаний продавцем;

- 50% від вартості товару перераховується після отримання покупцем повідомлення про готовність товару до відвантаження, якщо інше не оговорене в додаткових умовах.

У відповідності до п. 8.1 Договору, він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2011р.

За додатковою угодою №4 від 03.02.2012р., яка була укладена сторонами до договору №505у від 10.12.2010р., продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити згідно умовам цього договору обладнання і продукцію виробничо-технічного призначення 2012 г.в., що надалі іменується товар - грохот ГВЧ-61 за ціною 208333,33 грн., ПДВ у розмірі 41666,67 грн., разом 250000,00 грн.

Згідно п. 2 додаткової угоди кінцевий строк повідомлення продавцем про готовність товару до відвантаження - 60 днів з дати 50% передплати. Поставка товару проводиться на умовах СРТ склад покупця м. Макіївка Донецької області (Інкотермс 2000 року) протягом 5-ти днів з дати повної оплати.

31.01.2012р. ПАТ "Ясиновський коксохімічний завод" сплатив 125000,00 грн. на користь позивача, з призначенням платежу "передоплата за ТМЦ- грохот ГВЧ-61 з доп. комплектом сит. згідно договору№505у від 10.12.2010 р.", що підтверджується копією виписки банку від 01.02.2012 р.

На підставі даної додаткової угоди позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними №14/09/1 від 14.09.2012р., №17/09/1 від 17.09.2012р. на загальну суму 250000,00 грн.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що укладена додаткова угода № 4 від 03.02.2012р. є самостійною підставою виникнення господарських відносин між сторонами, оскільки містить всі істотні умови, які необхідні для визнання договору укладеним, та не може бути додатковою угодою до договору купівлі-продажу № 505у від 10.12.2010р., оскільки останній припинив свою дію 31.12.2011р.

Зазначена додаткова угода за своєю правовою природою також є договором поставки.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 Господарського кодексу України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується відмітками про отримання представником відповідача та відтиском печатки підприємства на відповідних видаткових накладних.

За таких підстав місцевий суд дійшов вірного висновку що відповідач товар прийняв, його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Будь-яких доказів повної оплати відповідачем отриманої продукції матеріали справи не містять. Оплату позивачем 125000,00 грн. на користь позивача, з призначенням платежу "передоплата за ТМЦ- грохот ГВЧ-61 з доп. комплектом сит. згідно договору№505у від 10.12.2010 р." судова колегія вважає такою, що зроблена саме в рамках додаткової угоди № 4 від 03.02.2012р., з помилковим зазначенням призначення платежу, оскільки господарські відносини між сторонами виникли на підставі останньої.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Доказом такого вручення є накладні, підписані відповідачем та скріплені його печаткою. Наявність печатки на накладній є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документа. Сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, що має письмову форму.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду доказів повної оплати товару, отриманого ним за видатковими накладними №14/09/1 від 14.09.2012р., №17/09/1 від 17.09.2012р.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 125 000,00 грн. обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог процесуального права спростовуються матеріалами справ, а тому не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів. Жодних додаткових доказів або пояснень, які нібито суд першої інстанції позбавив можливості надати, відповідачем апеляційній інстанції не надано.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Донецької області від 02 квітня 2014 року по справі № 905/1212/14, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ясиновський коксохімічний завод", Донецька обл., м. Макіївка на рішення господарського суду Донецької області від 02 квітня 2014 року по справі № 905/1212/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 02 квітня 2014 року по справі № 905/1212/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Помічник судді О.М. Лебеда

16.04.14р.

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСДО;

1-ДАГС