Рішення № 38701556, 24.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2544/14 24.04.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» до Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 рітейл груп Україна» про стягнення 371 808,18 грн., за участю представників позивача - Якименка А.В. довіреність № б/н від 03.01.2014 року, відповідача - Висторобець В.О., довіреність №б/н від 24.03.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 371 236,32 грн. основного боргу, 571,86 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором на реалізацію продукції № 458/03-П/153 від 17.10.2003 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.03.2014 року.

19.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав письмові пояснення.

04.04.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав письмові пояснення.

07.04.2014 року в судовому засіданні представник відповідача надав клопотання про призначення судово-економічної експертизи для отримання висновку про правильність документального оформлення операцій прийому-передачі товару, його реалізації; відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів з бухгалтерського обліку і звітності; кола осіб, на яких лежав обов'язок забезпечити виконання вимог бухгалтерського обліку і контролю; документальної обґрунтованості розмірів сум за позовом позивача.

07.04.2014 року позивач у судовому засіданні заперечував проти клопотання відповідача щодо призначення у справі судової експертизи, зазначив, що потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування по справі у суду відсутня, отже підстав для призначення судово-економічної експертизи по справі у суду не має.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 року № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Оскільки потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування по справі у суду не має, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.

В задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи судом відмовлено.

07.04.2014 року в судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити в задоволенні позову.

07.04.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 14.04.2014 року.

14.04.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 15.04.2014 року.

15.04.2014 року в судовому засіданні позивач надав письмові пояснення.

15.04.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 24.04.2014 року.

23.04.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав письмові пояснення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.10.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (продавець) та Закритим акціонерним товариством «Спар Україна» (яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Ікс 5 рітейл груп Україна» (покупець) було укладено договір на реалізацію продукції № 458/03-П/153, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця покупцю (накладні) та є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.1 договору).

Покупець оплачує поставлений продавцем товар протягом 32 банківських днів з дня поставки суму, що вказана в накладній, по якій поставляється товар (п. 3.2. договору в діючій редакції за додатковою угодою №2 від 31.02.2010 року).

Поясненнями представника позивача та видатковими накладними, що міститься у матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 426 397,23 грн.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки продукції відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та на час подання позову до суду мав перед позивачем заборгованість у сумі 371 236,32 грн.

Однак, після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем було сплачено основний борг у розмірі 28 442,16 грн., що підтверджується поясненнями позивача, банківськими виписками по рахунку позивача та накладними на повернення товару.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач частково сплатив заборгованість за поставлений товар після звернення позивача з позовною заявою до суду в сумі 28 442,16 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, судовий збір в цій частині позову покладається на відповідача.

Тобто, відповідач станом на 23.04.2014 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 342 794,16 грн. після часткової оплати.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 342 794,16 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у розмірі 342 794,16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 536,83 грн. за розрахунком суду. В іншій частині позову в стягненні 3% річних слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 рітейл груп Україна» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34; код 30725116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5; код 30384724) 342 794 (триста сорок дві тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн. 16 коп. боргу, 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 83 коп. 3% річних та 7 435 (сім тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 46 коп. судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 28 442,16 грн. основного боргу припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.05.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна