Постанова № 38698234, 12.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Справа № 902/1693/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І.

судді Василишин А.Р.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників:

апелянта - Лазоренко І.В.;

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.01.14 р. у справі № 902/1693/13 (суддя Банасько О.О.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Реал"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Глоінвест"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні партнери"

про про стягнення заборгованості 123 338 060,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Реал" звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Глоінвест" про стягнення заборгованості 123 338 060,05 грн. /т.1, а.с. 3-7/.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.12.2013 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні партнери" /т.1, а.с.1-2/.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.12.2013 року накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ТзОВ "Глоінвест", в тому рахунку на торгівельний комплекс з інфраструктурою (автостоянки, офіси, товарні склади), розташовані за адресою: проїзд Геологів, буд.7/1, м.Хмельницький, Хмельницька область, загальною площею 27 151,8 кв.м /т.1, а.с.135-137/.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.01.2014 року у справі № 902/1693/13 (суддя Банасько О.О.) позов ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Реал" до ТзОВ "Глоінвест" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТзОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційні партнери" про стягнення 123 338 060,05 грн. задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 69 008 229,29 грн. боргу за позикою, 54 329 830,76 грн. боргу зі сплати процентів за користування позикою, 70 540,50 грн. відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору /т.2, а.с.104-106/.

05 лютого 2014 року господарським судом Вінницької області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Вінницької області від 22.01.2014р. у справі № 902/1693/13 /т.2, а.с.109/.

28.02.2014р. ПАТ "Альфа-Банк", не погоджуючись з зазначеним рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, поскільки під час провадження у справі вирішено питання відносно майна ТзОВ "Глоінвест", що передано в іпотеку ПАТ "Альфа-Банк". Тобто господарський суд Вінницької області прийняв рішення про права і обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме ПАТ "Альфа-Банк".

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить рішення господарського суду Вінницької області від 22.01.2014 року у справі № 902/1693/13 скасувати /т.2, а.с.114-116/.

Позивач та відповідач у відзивах на апеляційну скаргу заперечили проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просять оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /т.2, а.с. 155-158, 191-192/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 року у справі № 902/1693/13 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.03.2014 року /т.2, а.с.112-113/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 року розгляд справи відкладено на 12.05.2014 року в зв'язку із клопотанням відповідача та апелянта /т.2, а.с. 164-165/.

12.05.2014 року до початку судового засідання апелянтом подано клопотання про здійснення технічної фіксації справи, яке судом задоволено в повному обсязі /т.2, а.с.196/.

Фіксування технічного процесу здійснювалося за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

12.05.2014 року в судовому засіданні апелянт подав клопотання про продовження строку розгляду справи № 902/1693/13 на 15 календарних днів до 28.05.2014 року та відкладення розгляду справи в зв'язку з направленою 11.05.2014 року ПАТ "Альфа-Банк" заявою про відвід від 08.05.2014 року № 39473-10-б/б /т.2, а.с.198/, яке судом відхилено з огляду на таке.

Відповідно до част.1 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

За змістом п.91 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 року № 7, можливість продовження визначеного статтею 102 ГПК строку розгляду апеляційної скарги законом не передбачено.

Крім того, ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 27.03.2014 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення було отримано апелянтом 31.03.2014 року; заяву про відвід від 08.05.2014 року № 39473-10-б/б згідно опису вкладення у цінний лист направлено апелянтом на адресу суду лише 11.05.2014 року /т.2, а.с.200-201/, а тому ПАТ "Альфа-Банк" мало достатньо часу для звернення із вказаною заявою до Рівненського апеляційного господарського суду в межах строків встановлених ст. 102 ГПК України.

Відтак, клопотання апелянта ПАТ "Альфа-Банк" про продовження строку розгляду справи № 902/1693/13 на 15 календарних днів до 28.05.2014 року судом відхилено.

12.05.2014 року ПАТ "Альфа-Банк" повністю підтримало вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

12.05.2014 року відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; подав клопотання про розгляд справи без участі представника останнього /т.2, а.с.191-192/.

12.05.2014 року позивач та третя особа участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили; про причини неявки суд не повідомили. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи /т.2, а.с.166, 168-169/.

Поскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 року явка представників сторін в судове засідання 12.05.2014р. обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін та третьої особи.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

21.10.2010 року між публічним акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Реал" (надалі - позикодавець, позивач) від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору № 02/08-2010 про управління активами діє товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні партнери" (надалі - третя особа) та товариством з обмеженою відповідальністю "Глоінвест" (надалі - позичальник, відповідач) укладено договір відсоткової позики № 2 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі установленому Договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю, та сплатити відсотки в розмірі та порядку, встановленому Договором /т.1, а.с.11/.

Відповідно до п.2.1 Договору, сума позики становить 50 000 000,00 грн.

Згідно п.2.2 Договору позичальник зобов'язаний сплачувати відсотки в розмірі 25 % річних від суми позики.

Відповідно до п.2.5 Договору, сплата відсотків здійснюється за 20 днів до завершення строку, на який надана позика.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику не пізніше 20.10.2011 року.

21.10.2010 року між сторонами укладено договір про внесення змін № 1 до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, відповідно до п.1 якого, сторони домовились викласти п.2.5. Договору у наступній редакції:

« 2.5. Сплата відсотків здійснюється на протязі 10 календарних днів з дати нарахування» /т.1, а.с.12/.

01.11.2010 року між сторонами укладено договір про внесення змін № 2 до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, відповідно до п.1 якого, сторони домовились викласти п.2.5. Договору у наступній редакції:

« 2.5. Сплата відсотків здійснюється за 20 днів до завершення строку, на який надана позика»

та доповнити розділ 2 Договору пунктом 2.6. наступного змісту:

« 2.6. Сторони прийшли до згоди, забезпечити виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми позики та сплити процентів шляхом передачі в іпотеку майнових прав на Торгівельний комплекс з інфраструктурою, офісними приміщеннями, товарними складами та автостоянкою по проїзду Геологів, 7/1 в м.Хмельницькому».

Сторони домовились викласти п.4.1 Договору у наступній редакції:

« 4.1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику не пізніше 21.10.2013 року».

Сторони домовились викласти п.6.1 Договору у наступній редакції:

« 6.1. Цей договір набуває чинності з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику та діє до 21.10.2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником свої зобов'язань за Договором» /т.1, а.с.13/.

02.02.2011 року між сторонами укладено договір про внесення змін № 3 до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, відповідно до п.1 якого, сторони домовились викласти п.2.1. Договору у наступній редакції:

« 2.1. Сума позики становить 100 000 000,00 грн.» /т.1, а.с.14/.

06.06.2011 року між сторонами укладено договір про внесення змін № 4 до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, відповідно до п.1 якого, сторони домовились викласти п.2.1. Договору у наступній редакції:

« 2.1. Сума позики становить 150 000 000,00 грн.» /т.1, а.с.15/.

07.09.2011 року між сторонами укладено договір про внесення змін № 5 до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, відповідно до якого, сторони домовились викласти п.2.5., 4.1., 6.1. Договору у наступній редакції:

« 2.5. Сплата відсотків здійснюється за 1 день до завершення строку, на який надана позика.

4.1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику не пізніше 08.09.2016 року.

6.1. Цей договір набуває чинності з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику та діє до 08.09.2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником свої зобов'язань за Договором» /т.1, а.с.16-17/.

22.06.2012 року між сторонами укладено договір про внесення змін № 6 до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, відповідно до якого, сторони домовились викласти текст договору в новій редакції, зокрема:

Відповідно до п.2.1 Договору, позикодавець надає позичальнику позику в межах ліміту, встановленого п.2.2 Договору.

Згідно п.2.2 Договору, ліміт позики становить 150 000 000,00 грн.

Згідно п.2.6 Договору, позичальник зобов'язаний сплачувати відсотки позикодавцю в розмірі 25 % річних від позики.

Відповідно до п.2.9 Договору, сплата відсотків здійснюється на протязі 20 днів з дати нарахування.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику не пізніше 08.09.2016 року /т.1, а.с.18-21/.

25.01.2013 року між сторонами укладено договір про внесення змін № 7 до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, відповідно до п.2 якого, сторони домовились викласти п.3.1 Договору у наступній редакції:

« 3.1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику не пізніше 01.10.2013 року /т.1, а.с.22/.

На виконання п.п.1.1 та 2.2 Договору, ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Реал" перерахував ТзОВ «Глоінвест» 128 273 368,60 грн. в якості надання позики, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями:

- № 11 від 21.10.2010 року на суму 5 160 000,00 грн.; - № 12 від 26.10.2010 року на суму 3 177 000, 00 грн.; - № 11 від 28.10.2010 року на суму 3 136 000,00 грн.; - № 10 від 28.10.2010 року на суму 3 147000,00 грн.; - № 9 від 05.11.2010 року на суму 3 162000,00 грн.; - № 8 від 05.11.2010 року на суму 2 390 000,00 грн.; № 11 від 09.11.2010 року на суму 2394 000,00 грн.; - № 10 від 12.11.2010 року на суму 1586 000,00 грн.; - № 11 від 15.11.2010 року на суму 1595 000,00 грн.; - № 14 від 22.11.2010 року на суму 3 176 000,00 грн.; - № 16 від 23.11.2010 року на суму 1967866,32 грн.; - № 20 від 29.11.2010 року на суму 68 390,00 грн. ; - № 21 від 07.12.2010 року на суму 3 930310,82 грн.; - № 25 від 16.12.2010 року на суму 2391000,36 грн.; - № 26 від 11.12.2010 року на суму 2629000,02 грн.; - № 28 від 24.12.2010 року на суму 18 600,00 грн.; - № 29 від 05.01.2011 року на суму 2343180,35 грн.; - № 31 від 11.01.2011 року на суму 18 309,00 грн.; - № 35 від 19.01.2011 року на суму 237 000,26 грн.; - № 36 від 25.01.2011 року на суму 2417000, 06 грн.; - № 40 від 02.02.2011 року на суму 3 373180,05 грн.; - № 45 від 09.02.2011 року на суму 2378500,60 грн.; - № 48 від 16.02.2011 року на суму 3970 000,65 грн.; - № 49 від 23.02.2011 року на суму 4 364 000,55 грн.; - № 53 від 15.03.2011 року на суму 3 000 000,00 грн.; - № 54 від 15.03.2011 року на суму 2 546 000,91 грн.; - № 56 від 28.03.2011 року на суму 1 471 000,69 грн.; - № 55 від 28.03.2011 року на суму 3 179 500,72 грн.; - № 57 від 04.04.2011 року на суму 1549 172,87 грн.; № 62 від 19.04.2011 року на суму 2786 000,40 грн.; - № 65 від 27.04.2011 року на суму 15 628, 91 грн.; - № 64 від 27.04.2011 року на суму 2383000,56 грн.; - № 68 від 29.04.2011 року на суму 2349000,32 грн.; - № 72 від 12.05.2011 року на суму 2407000,20 грн.; - № 76 від 18.05.2011 року на суму 2789000,46 грн.; - № 78 від 25.05.2011 року на суму 2797000,86 грн.; - № 80 від 02.06.2011 року на суму 36 202,49 грн.; - № 79 від 02.06.2011 року на суму 3863000,96 грн.; - № 62 від 03.06.2011 року на суму 3954000,96 грн.; - № 87 від 06.06.2011 року на суму 4028587,97 грн.; - № 86 від 06.06.2011 року на суму 4000000,00 грн.; - № 120 від 21.10.2011 року на суму 100 000,00 грн.; - № 122 від 02.11.2011 року на суму 419000,00 грн.; - № 126 від 28.11.2011 року на суму 120500,00 грн.; - № 149 від 12.03.2012 року на суму 543112,03 грн.; - № 150 від 13.03.2012 року на суму 48387,97 грн.; - № 167 від 29.03.2012 року на суму 329000,00 грн.; - № 178 від 05.04.2012 року на суму 400 000,00 грн.; - № 181 від 20.04.2012 року на суму 897000,00 грн.; - № 187 від 10.05.2012 року на суму 512000,00 грн.; - № 192 від 16.05.2012 року на суму 2470 000,00 грн.; - № 196 від 06.06.2012 року на суму 402 500,00 грн.; - № 199 від 02.07.2012 року на суму 1169 000,00 грн.; - № 206 від 17.07.2012 року на суму 720 000,00 грн.; - № 5 від 03.08.2012 року на суму 516478,00 грн.; - № 17 від 31.08.2012 року на суму 477 000, 00 грн.; - № 29 від 04.09.2012 року на суму 596 000, 00 грн.; - № 35 від 17.09.2012 року на суму 390 000, 00 грн.; - № 39 від 02.10.2012 року на суму 426 000, 00 грн.; - № 40 від 03.10.2012 року на суму 874 000, 00 грн.; - № 44 від 17.10.2012 року на суму 281600, 00 грн.; - № 60 від 17.12.2012 року на суму 225000, 00 грн.; - № 69 від 27.12.2012 року на суму 759 928, 00 грн.; - № 70 від 28.12.2012 року на суму 7 000, 00 грн.; - № 5 від 11.01.2013 року на суму 1 099000,00 грн.; - № 3 від 31.01.2013 року на суму 399790,00 грн.; - № 4 від 24.04.2013 року на суму 610 114,28 грн.; - № 31 від 18.05.2013 року на суму 140000,00 грн.; - № 36 від 22.05.2013 року на суму 40000,00 грн.; - № 37 від 22.05.2013 року на суму 40000,00 грн.; - № 42 від 06.06.2013 року на суму 3 000 000,00 грн.; - № 45 від 07.06.2013 року на суму 3 000 000,00 грн.; - № 51 від 10.06.2013 року на суму 2 924 000,00 грн.; - № 52 від 02.07.2013 року на суму 19700,00 грн. /т.1, а.с.24-97/.

Позичальник, в порушення умов Договору щодо повернення позики в строк до 01.10.2013 року, виконав взяті на себе зобов'язання частково у сумі 59 265 139,31 грн., з яких 18 622 369,95 грн. грошовими коштами, 40 642 769,36 грн. шляхом передачі векселів на вказану суму позикодавцю, що підтверджується, наявними в матеріалах справи:

- актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2013 року, скріпленого підписами та печатками сторін, згідно якого заборгованість по позиці становить 69 008 229,29 грн. /т.1, а.с. 23/;

- банківською випискою по рахунку № 26506057000765 за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року /т.1, а.с.145-146/;

- банківською випискою по рахунку № 26506057000765 за період з 01.07.2012 по 30.07.2012 року /т.1, а.с.147-149/;

- банківською випискою по рахунку № 26002013040584 за 30.07.2013 року, 18.12.2012 року, 14.08.2013 року, 20.08.2013 року, 22.08.2013 року, 05.09.2013 року, 18.09.2013 року /т.1, а.с.150-155/.

- акти приймання-передачі векселів від 16.07.2012 року, 29.07.2013 року, від 13.08.2013 року /т.1, а.с.157-159/;

- довідкою центрального регіонального департаменту ПАТ "Банк Восток" від 21.01.2014 року № 05Ц/0095БТ /т.1, а.с.160-161/.

- довідкою філії "Розрахунковий центр" ПАТ КБ "Приватбанк" № 299 від 21.01.2014 року /т.1, а.с.162-168/;

- актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2013 року /т.1, а.с.170/;

- актом звіряння розрахунків за період з 01.01.2010 року по 21.01.2014 року /т.1, а.с.187-188/;

- довідкою про дебетові та кредитові операції між сторонами з 01.09.2010 року по 20.01.2014 року /т.1, а.с.208-248, т.2, а.с.1-8/;

- довідкою відділення "Вінницька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" від 21.01.2014 року № 349-бт/700.3.3.1 /т.2, а.с.77-80/;

- довідкою центрального регіонального департаменту ПАТ "Банк Восток" від 21.01.2014 року № 05Ц/0096БТ /т.2, а.с.81/.

Позивач просить стягнути 54 404 892,02 грн. процентів за користування грошовими коштами за період з 21.10.2010 року по 30.09.2013 року, з яких позичальником було сплачено 75061,26 грн., що підтверджується розрахунком відсотків від 17.01.2014 року № 17/01-2014/14 /т.1, а.с.171-172/.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно част.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно част.1, 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку щодо повернення позики в повному обсязі в строк до 01.10.2013 року має місце, а тому позовні вимоги про стягнення 69 008 229,29 грн. основного боргу та 54 329 830,76 грн. процентів за користування позикою є підставними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, ПАТ "Альфа-Банк" обгрунтовує подану апеляційну скаргу рішенням господарського суду Вінницької області від 22.01.2014 року у даній справі, яким, на думку скаржника, вирішено питання відносно майна ТзОВ "Глоінвест", що передано в іпотеку ПАТ "Альфа-Банк" згідно укладеного 08.09.2011 року між ТзОВ "Глоінвест" (надалі - іпотекодавець) та ПАТ «Альфа-Банк» (надалі - іпотекодержатель, апелянт) іпотечного договору № 659/11, відповідно до п.1.1 якого іпотекодавець у забезпечення виконання зобов'язання, визначеного у ст.2 цього Договору, передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у пункті 3.1 цього Договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, якщо інше не встановлено законом /т.2, а.с.122-130/.

Відповідно до п.3.1 іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є об'єкт незавершеного будівництва - торгівельний комплекс з інфраструктурою, офісних приміщень, товарних складів, автостоянки, готовністю 96%, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м.Хмельницький, проїзд Геологів, буд. 7/1. Право власності іпотекодавця на об'єкт згідно з витягом на державну реєстрацію прав від 02.08.2011 року № 30831147, що виданий іпотекодавцю Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, зарестроване у книзі № б/н, номер запису 251, реєстраційний номер 34292451.

В подальшому, а саме 05.12.2011 року, 30.03.2012 року, 25.04.2012 року, 31.05.2012 року, 30.05.2013 року укладено договори про внесення змін до іпотечного договору № 659/11 від 08.09.2011 року /т.2, а.с.131-140/.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованого станом на 23.12.2013 року:

- дата державної реєстрації: 30.05.2013 року;

- об'єкт нерухомого майна: торгівельний комплекс з інфраструктурою (автостоянки, офіси, товарні склади);

- адреса: м.Хмельницький, проїзд Геологів, 7/1;

- власники: товариство з обмеженою відповідальністю "Глоінвест" /т.1, а.с.133-134/.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, поскільки рішення господарського суду Вінницької області від 22.01.2014 року у даній справі стосується виключно стягнення з ТзОВ "Глоінвест" коштів за договором відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, а не прав на майно - об'єкт незавершеного будівництва - торгівельний комплекс з інфраструктурою, офісних приміщень, товарних складів, автостоянки, готовністю 96 %, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м.Хмельницький, проїзд Геологів, буд.7/1. Натомість, вказане майно у відповідності до п.3.1 іпотечного договору залишається в іпотеці, за ПАТ "Альфа-Банк" зберігається пріоритетне право на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки у відповідності до част.7 ст.3 закону України «Про іпотеку».

При цьому, апелянт в судовому засіданні вказав, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення повинен був одночасно скасувати накладений ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.12.2013 року арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ТзОВ "Глоінвест", в тому рахунку на торгівельний комплекс з інфраструктурою (автостоянки, офіси, товарні склади), розташовані за адресою: проїзд Геологів, буд. 7/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, загальною площею 27 151,8 кв.м. /т.1, а.с.135-137/.

Колегія суддів не погоджується з зазначеними доводами апелянта з огляду на таке.

Відповідно до ст.68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Згідно п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

ПАТ «Альфа-банк» ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.12.2013 року у справі № 902/1693/13 про вжиття заходів до забезпечення позову в апеляційному порядку не оскаржив.

Відтак, суд відхиляє заяву апелянта про обов'язок суду першої інстанції одночасно з прийняттям рішення по справі скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.12.2013 року у справі № 902/1693/13, поскільки вжиті заходи діють до виконання рішення або зміни способу його виконання.

Колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта про те, що укладені між сторонами договори про внесення змін № 6 від 22.06.2012р. та № 7 від 25.01.2013р. до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, якими змінено строки повернення позики, є нікчемними, поскільки ПАТ «Альфа-банк» не надавав своєї попередньої згоди на їх укладення, з огляду на наступне.

08.09.2011р. між ПАТ «Альфа-банк» (банк), ТзОВ «Глоінвест» (позичальник), ПАТ «ЗНВКІФ «Реал» (позикодавець) та ТзОВ «КУА «Інвестиційні партнери» укладено чотирьохсторонню Угоду, за змістом п.п.1, 2.1 якої позичальник не має права частково або в повному обсязі виконувати зобов'язання по поверненню позик або сплаті процентів за позиками, наданими згідно з Договорами відсоткової позики № 1 від 14.09.2010р. та № 2 від 21.10.2010р. до моменту повного виконання зобов'язань позичальника за Договором про відкриття кредитної лінії № 128/11 від 08.09.2011р., укладеним між ПАТ «Альфа-банк» та ТзОВ «Глоінвест», у зв'язку з чим позики та проценти за позиками, наданими за умовами договорів відсоткової позики не підлягають поверненню/оплаті (повністю або частково) до моменту повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Згідно п.2.5 Угоди, протягом строку дії кредитного договору позикодавець зобов'язується не вимагати від позичальника повного або часткового повернення позик та/або сплати процентів за позиками та/або здійснювати інші прямі та/або опосередковані дії на повернення отриманих позичальником позик.

Відповідно до част.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) /част.3 ст.215 ЦК України/.

Частиною 1 ст.628 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (част.1 ст.651 ЦК України).

Тобто позивач та відповідач при укладенні договорів про внесення змін № 6 від 22.06.2012р. та № 7 від 25.01.2013р. до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010р., підписаними та скріпленими печатками стрін, діяли у відповідності до ст.ст.628, 651 ЦК України.

Діюче законодавство не визначає, що правочин є нікчемним у разі, якщо він суперечить умовам іншого правочину, поскільки правочин є нікчемним тільки у разі, якщо його недійсність встановлена законом.

ПАТ «Альфа-банк» договори про внесення змін № 6 від 22.06.2012р. та № 7 від 25.01.2013р. до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, якими змінено строки повернення позики, в судовому порядку не оспорювалися.

Відтак, договори про внесення змін № 6 від 22.06.2012р. та № 7 від 25.01.2013р. до договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, якими змінено строки повернення позики, не можуть вважатися нікчемними у зв'язку відсутністю попередньої згоди ПАТ «Альфа-банк» на їх укладення.

За наведеного, правові підстави для задоволення апеляційної скарги ПАТ "Альфа-банк" відсутні.

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір у сумі 70540,50 грн., в т.ч. 68820,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1720,50 грн. судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Вінницької області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 22.01.14 року у справі № 902/1693/13 залишити без змін, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/1693/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.