Постанова № 38698169, 14.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа№ 910/23907/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Рузінов Р.С. - представник, дов. №13/3061 від 09.12.2013;

від відповідача: Лабик Р.Р. - представник, дов. №85 від 12.11.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2014

у справі № 910/23907/13 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА"

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

про стягнення 23 352,75 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 та 30.04.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/23907/13 відкладався на 30.04.2014 та 14.05.2014, відповідно.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі № 910/23907/13 у позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач не надав суду належних доказів того, що транспортний засіб «Тойота» (д.н. НОМЕР_1), який був застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ПРОВІДНА", пошкоджений з вини ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача - Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", оскільки згідно з постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області №3/269/131/2013 від 20.03.2013 водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Хюндай» (д.н. НОМЕР_2), здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота» (д.н. НОМЕР_1), а позивачем, згідно із договором добровільного страхування, був застрахований автомобіль «Тойота» (д.н. НОМЕР_1).

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі № 910/23907/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 23 352,75 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник посилається на те, що Господарським судом міста Києва не було з'ясовано всіх істотних обставин, що мають значення для вирішення спору, а саме, можливості ідентифікації транспортного засобу не лише за державним номерним знаком, зазначеним в постанові суду, а й з урахуванням інших доказів, таких як довідки ДАІ та дослідження номеру кузова автомобіля.

Скаржник вважає доведеним, що в ДТП 01.02.2013 у м. Макіївка будо пошкоджено саме автомобіль «Тойота» (д.н. НОМЕР_1), номер кузова «НОМЕР_5», який був застрахований позивачем за договором добровільного страхування майна.

Скаржник стверджує, що здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

24.03.2014 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли письмові додаткові пояснення, до яких додано копію постанови Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 27.02.2014 у справі 269/529/13-п №3/269/131/2013, про виправлення описки в установчій частині постанови судді Совєтського районного суду м. Макіївки від 20.03.2013.

Керуючись ст. 101 ГПК України, оскільки представником позивача зазначені додаткові пояснення надані відповідно до доводів апеляційної скарги, на момент прийняття оскаржуваного рішення додана постанова ще не була прийнята, колегія суддів приймає додаткові пояснення та копію постанови суду від 27.02.2014.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вказує на те, що єдиним доказом встановлення вини ОСОБА_4 є постанова Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20.03.2013 у справі №3/269/131/2013; у матеріалах справи відсутня заява про виплату страхового відшкодування страхувальника, що не дає можливості встановити законність виплати позивачем страхового відшкодування; заява № 0501/06 від 01.02.2013 складена та підписана не уповноваженою особою, що ставить під сумнів законність виплати страхового відшкодування; матеріали справи свідчать про те, що позивач здійснив страхове відшкодування особі, яка не має майнового відношення до пошкодженого транспортного засобу.

30.04.2014 представником позивача на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014, подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про укладення шлюбу, яке підтверджує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_5 є однією і тією самою особою.

12.05.2014 представником позивача на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014, подано заяву про долучення до матеріалів справи довідки АКБ «Приватбанк», яка підтверджує, що ОСОБА_5 отримала кошти в сумі 23 352,75 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 23 352,75 грн., як відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.08.2012 між позивачем та фізичною особою ОСОБА_5 укладений договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/0655483/0513/12, транспортний засіб «TOYOTA CAMRY ЗНГ» реєстрацій номер НОМЕР_1, 2008р. випуску, номер кузова НОМЕР_8, страхова сума за ТЗ 170 000, 00 грн.

Згідно із п. 22 договору № 06/0655483/0513/12 строк дії цього договору 1 рік: з 31.08.2012 по 30.08.2013.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону № 85/96-ВР здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У довідці ДАІ м. Макіївки МВС України за № 9152659 про дорожньо-транспортну пригоду вказано, що сталась дорожньо-транспортна пригода (вид ДТП): зіткнення; місце скоєння ДТП: Центрально-міський, Макіївка, Донецька обл., вул. Московская маг. Паравоз; дата та час скоєння: 01.02.2013 о 13 год. 10 хв.; учасники дорожньо-транспортної пригоди: 1. Автомобіль марки "HYUNDAI TUCSON", номерний знак НОМЕР_2 № кузова: НОМЕР_9, водій: ОСОБА_4; 2. Автомобіль марки "ЗАЗ TF", номерний знак НОМЕР_4, № кузова НОМЕР_10, водій: ОСОБА_8; 3. Автомобіль марки "TOYOTA CAMRY", номерний знак НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_5, водій: ОСОБА_9; дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення: ОСОБА_4 - перевищення безпечної швидкості; за фактом правопорушення, які призвели до скоєння ДТП, складено адміністративний протокол АА№61670 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У довідці ДАІ м. Макіївки МВС України, виданій ОСОБА_9, вказано, що 01.02.2013 о 13 год. 10 хв. у м. Макіївка на вул. Московській напроти магазину «Паравоз» сталось зіткнення 3-х автомобілів, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль марки "TOYOTA CAMRY", номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження: деформація заднього лівого крила, кришки багажника, задньої рами; розбито задній бампер, задній лівий блок-стоп-сигнал.

Як вбачається із постанови Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20.03.2013 у справі № 3/269/131/2013, 01.02.2013 о 13 год. 10 хв. гр. ОСОБА_4 керував автомобілем "HYUNDAI TUCSON" номерний знак НОМЕР_2, рухаючись на перехресті вулиці Московська та вулиці 250 років Донбасу м. Макіївки, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль, який стояв: "TOYOTA" номерний знак НОМЕР_1 та від удару автомобіль "HYUNDAI TUCSON" відкинуло на зустрічну смугу, на якій знаходився автомобіль ЗАЗ-ТД номерний знак НОМЕР_4, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження; на підставі ст. 124 КУпАП ОСОБА_4 притягнено до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення.

На виконання умов договору № 06/0655483/0513/12 від 30.08.2012 добровільного комплексного страхування, на підставі заяви №0501/06 від 01.02.2013 про факт настання події, рахунку на оплату №98 від 14.02.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомайстер», акту огляду транспортного засобу "TOYOTA CAMRY" реєстраційний номер НОМЕР_1 від 01.02.2013, позивачем сплачено ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 23 352, 75 грн., що підтверджується відомістю № ВПТ-001955 від 27.03.2013, платіжним дорученням №017202 від 27.03.2013.

Листом від 28.05.2013 № 246-06/ФПА позивач звернувся до відповідача з вимогою, керуючись положеннями ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 35-37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сплатити страхове відшкодування в сумі 23 352,75 грн., зазначивши про пригоду, вину і що, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля "HYUNDAI TUCSON", державний номер НОМЕР_2, на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована у СК "УОСК" за полісом № АЕ/1299241.

У зв'язку із тим, що позивач сплатив страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування в розмірі 23 352,75 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи власника транспортного засобу, водій якого є відповідальний за завдану шкоду.

Згідно із полісом № АЕ/1299241 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком є Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія", строк дії з 11.11.2012 до 10.11.2013, страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000, грн., страхувальником є ОСОБА_4, забезпечений транспортний засіб типу В2, номерний знак НОМЕР_2, марка (модель) - HYUNDAI TUCSON 2.0 5МТ4, номер кузова, шасі, рами - НОМЕР_11.

Апеляційний господарський суд не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що дає підстави вважати про неповне з'ясування фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору та порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у довідці ДАІ м. Макіївки МВС України, виданій ОСОБА_9, у довідці ДАІ м. Макіївки МВС України за № 9152659 про дорожньо-транспортну пригоду, у заяві № 0501/06 від 01.02.2013 про виплату страхового відшкодування, акту огляду транспортного засобу від 01.02.2013, страхового акту № 1 0501/06/5724 від 22.03.2013, пошкоджений транспортний засіб зазначено, як "TOYOTA CAMRY" номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_5, що дає підстави для висновку про ідентичність транспортного засобу, вказаного у згаданих документах та транспортного засобу, вказаного у постанові Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20.03.2013 у справі № 3/269/131/2013, а зазначення у цій постанові номерного знаку АН5420МС є помилковим.

У подальшому постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 27.02.2014 у справі 269/529/13-п № 3/269/131/2013, керуючись ст.ст. 283, 304 КУпАП, судом виправлено описку в установчій частині постанови Совєтського районного суду м. Макіївки від 20.03.2013, зазначивши автомобіль "TOYOTA" номерний знак НОМЕР_1.

Суд апеляційної інстанції вважає, що немає підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору добровільного комплексного автострахування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 352,75 грн., як відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу є такими, що підтверджені матеріалами справи та відповідають чинному законодавству.

Враховуючи викладене, у відповідача, як страхувальника винної у ДТП особи, виник обов'язок відшкодувати позивачу страхове відшкодування у розмірі 23 352,75 грн. здійсненого позивачем.

Також слід вказати, що відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із наданою позивачем копією свідоцтва про укладення шлюбу від 19.11.1991 № 290461, фізичною особою ОСОБА_5, внаслідок укладення шлюбу 19.11.1991, змінено прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_5, отже у квитанції до прибуткового касового ордеру № 5 від 15.03.2013 обґрунтовано вказано прізвище платника ОСОБА_5, оскільки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки "TOYOTA", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, видано на прізвище ОСОБА_5.

Заява № 0501/06 від 01.02.2013 підписана ОСОБА_9, який є водієм автомобіля "TOYOTA" номерний знак НОМЕР_1, у зазначеній заяві, вказано страхувальника - фізична особа ОСОБА_5

Згідно із повідомленням Філії «Київського регіонального управління» Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 29.03.2013 була виплачена сума 23 352,75 ОСОБА_5

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі № 910/23907/13 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, Солом'янський р-н, проспект Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код 23510137) 23 352,75 грн. відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, 1720,50 грн. судового збору.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, Солом'янський р-н, проспект Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код 23510137) 913,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу № 910/23907/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Л.О. Кондес

В.І. Рябуха