Ухвала суду № 38697983, 14.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/8184/14

14.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Делаіда»

До Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Стандарт»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дрім Фінанси»

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фортстронг»

Про стягнення 26 648 580,14 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Делаіда» (далі – позивач) до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі – відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Стандарт» (далі – третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дрім Фінанси» (далі – третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фортстронг» (далі – третя особа-3), про стягнення 26 648 580,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.14. порушено провадження у справі № 910/8184/14 та призначено її до розгляду.

29.04.14. позивачем на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Зазначена заява обґрунтована тим, що у позивача є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво утруднить або ж зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки, як стверджує позивач, відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання зобов’язань за спірним Договором та уможливить виконання рішення суду.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами (ст. 67 ГПК України).

Так, відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому, як на тому наголошено в п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Судом встановлено, що за Договором строкового депозитного вкладу № 83 від 16.05.13. відповідачем було відкрито депозитний рахунок в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Стандарт» та розміщено на депозитному рахунку грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн. на строк з 16.05.13. по 20.05.14.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

У даному випадку накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми на депозитному рахунку за Договором депозитного вкладу № 83 від 16.05.13. в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

При цьому, судом враховано, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг постановлено тимчасово зупинити (обмежити) дію ліцензії відповідача на провадження страхової діяльності у формі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та заборонено укладати договори зі споживачами фінансових послуг щодо видів фінансових послуг, на право провадження якого вона видана. Вказане розпорядження набрало чинності з 03.04.14.

Таким чином, відповідач, за умови виконання тимчасового зупинення дії ліцензії та обов’язку виконувати свої зобов’язання за укладеними договорами зі споживачами фінансових послуг, не в змозі здійснювати акумулювання грошових коштів, що як наслідок, в майбутньому суттєво утруднить виконання рішення в даній справі за умови стягнення з відповідача грошових коштів на користь позивача у справі № 910/8184/14.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що застосування вищезгаданих заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, беручи до уваги те, що позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та прийняття рішення в даній справі.

З огляду на вищенаведене, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва у даній справі на користь позивача, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Делаіда» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову, до прийняття рішення в даній справі, накласти арешт на грошові кошти Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13; 03067, м. Київ, вул. І.Лепсе,4; ідентифікаційний код 21130899) в межах суми 5 000 000 (п’ять мільйонів) грн. 00 коп., що знаходяться на рахунках: № 26525001001123 та № 6503001001123, відкритих в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Стандарт», МФО 380690.

3. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

4. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є Товариство з обмеженою відповідальністю «Делаіда» (01135, м. Київ, вул. Глібова, б. 4/10, офіс 203; ідентифікаційний код 38947680).

5. Боржник: Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13; 03067, м. Київ, вул. І.Лепсе,4; ідентифікаційний код 21130899).

6. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 14.05.14.

7. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред’явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

Суддя Т.М. Ващенко