Рішення № 38697943, 13.05.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 р. Справа № 909/260/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

в особі Івано-Франківської дирекції УДППЗ "Укрпошта",

вул. Незалежності,6, м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про стягнення неустойки за період користування орендованим майном

після закінчення дії договору

за участю представників сторін:

Від позивача: Пинчук Н.В.- представник, (довіреність № К-248 від 30.12.13р.)

Від відповідача: представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Івано-Франківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" заявило позовну вимогу до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки за період користування орендованим майном після закінчення дії договору.

Ухвалою суду від 20.03.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи в судовому засіданні на 08.04.2014 року. Ухвалою суду від 08.04.2014 року відкладено розгляд справи на 13.05.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Представник відповідача явку повноважного представника в судове за сідання не забезпечив, причини такої неявки суду не повідомив. З приводу цього варто вказати таке.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив, що між Івано-Франківською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" (надалі за текстом - орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі за текстом - орендар) було укладено договір оренди державного майна №42 від 01 жовтня 2001 року, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 23,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 Договір було укладено строком на 5 (п'ять) років з 01 жовтня 2001 року до 01 жовтня 2006 року. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.10.2008 року по справі №3/225-22/31 договір було пролонговано на той самий строк - до 01.10.2011 року.

За словами позивача, 12.06.2012 року господарським судом Івано-Франківської області по даній справі було прийнято додаткове рішення, яким зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення загальною площею 23,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди державного майна № 42 від 01.10.2001 року.

Як вбачається з позовної заяви, на підставі заяви Івано-Франківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" про відкриття виконавчого провадження №13/5675 від 23.10.2013 року та згідно з наказом господарського суду Івано-Франківської області №662 від 22.06.2012 року, відділом виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №40420138 від 28.10.2013 року.

Позивач стверджує, що 12.03.2014 року відповідачем звільнено нежитлове приміщення, про що складено акт державного виконавця та винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №40420138 від 28.10.2013 року.

За словами позивача, дія договору оренди державного майна №42 від 01 жовтня 2001 року припинена 01.10.2011 року, а приміщення звільнено 12.03.2014 року. Тому, як вказує позивач, відповідачем порушено умови договору щодо повернення орендованого майна внаслідок припинення строку дії договору, що призвело до порушення інтересів підприємства.

Згідно позовної заяви, за період користування орендованим майном після закінчення строку дії договору, Івано-Франківською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" нарахована неустойка за орендну плату у зв'язку з простроченням повернення приміщення на загальну суму 29 043 грн. 14 коп. в період з 01.12.2011 року по 12.03.2014 року.

З огляду на викладене, позивач просив суд позов задоволити та стягнути з відповідача неустойку в розмірі 29 043 грн. 14 коп.

Відповідач в судові засідання не з'являвся. Відзиву на позовну заяву та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду на подав.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено оренди державного майна №42 від 01.10.2001 року.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 1.1 договору оренди державного майна №42 від 01.10.2001 року встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 23,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі, що знаходиться на балансі Івано-Франківського поштампу. Майно передається в оренду з метою здійснення торгівлі непродовольчими товарами (крім товарів дитячого асортименту), а також надання побутових послуг - хімічне чищення та фарбування одягу.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди державного майна №42 від 01.10.2001 року орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна. З матеріалів справи вбачається, що акт приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень від 01 жовтня 2001 року підписано сторонами та скріплено печатками без жодних зауважень.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 3.3. передбачено, що орендна плата перераховується орендарем щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним в розмірі 100 % на розрахунковий рахунок орендодавця в АППБ "Аваль". Орендодавець не пізніше 14 числа перераховує 30 % орендної плати до державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2012 року по справі №5010/2049/2011-14/105, яке набрало законної сили згідно з постановою Вищого господарського суду України від 08.05.2012 року, встановлено, що дія договору оренди державного майна №42 від 01.10.2001 року припинена 01.10.2011 року. Додатковим рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 року по даній справі зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення загальною площею 23,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди державного майна №42 від 01.10.2001 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на виконання додаткового рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 року по справі № 5010/2049/2011-14/105 видано наказ №662 від 22.06.2012 року. З постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2014 року та акту державного виконавця від 12.03.2014 року, копії яких міститься в матеріалах справи, вбачається, що відповідач звільнив нежитлове приміщення загальною площею 23,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 2.4. договору оренди державного майна №42 від 01.10.2001 року встановлено, що у разі припинення дії договору майно повертається орендарем. Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Пунктом 9.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно Акту державного виконавця від 12.03.2014 року нежитлове приміщення площею 23,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 звільнено в примусовому порядку. Це підтверджує той факт, що відповідач не виконав вимог п.2.4. договору, оскільки договір припинив свою дію 01.10.2011 року, а приміщення звільнено 12.03.2014 року.

Відповідач жодним чином не спростував доводи позивача. Не подав також суду жодних доказів про сплату ним неустойки в розмірі 29 043 грн. 14 коп.

Таким чином, суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 759, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 76000, код НОМЕР_1 / на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Івано-Франківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" / вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, 76018, код 22178632 / неустойку за період користування орендованим майном після закінчення дії договору в розмірі 29 043 грн. 14 коп. (двадцять дев'ять тисяч сорок три гривні чотирнадцять копійок) та судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.05.14

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Гавінська Л.Д. 16.05.14