Вирок № 38695458, 16.05.2014, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/454/14-к

Провадження №1-кп/743/41/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Воєдило О.В.

з участю прокурора Софієнка В.В.

потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки кримінальне провадження № 12014270220000035 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Черняхівка Ніжинського району Чернігівської області, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, військовозобов"язаного, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, постраждалого від аварії на ЧАЕС 4 категорії, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України;

ВСТАНОВИВ:

26.01.2014 року після 21 години 30 хвилин ОСОБА_3, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_1 не менше трьох ударів руками та ногами в область голови і тулуба, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров"я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що весь день 26.01.2014 року він знаходився за місцем проживання АДРЕСА_1 і спиртних напоїв не вживав. Близько 18-19 години в приміщенні кухні, між обвинуваченим та його дружиною - ОСОБА_1, на побутовому грунті виникла сварка, яка переросла у взаємну штовханину, під час якої потерпіла кидала в сторону ОСОБА_3 посуд, а також нанесла два удари сковородою в область перенісся і руки. Коли через нетривалий проміжок часу конфлікт припинився, обвинувачений вийшов на подвір"я і побачив, як приблизно через п"ять хвилин потерпіла, виходячи з будинку, послизнулась на ганку і падаючи спиною назад, з"їхала ногами вперед зі сходів. Вподальшому ОСОБА_1 пішла у невідомому напрямку, а обвинувачений, зачинивши будинок, пішов до своїх батьків на АДРЕСА_4, де з того дня і проживає. Упродовж перебігу конфліку ОСОБА_3 не наносив потерпілій ударів ні руками, ні ногами, однак у відповідь на дії останньої, кидав у неї посуд. Неприязні відносини між сторонами виникли близько трьох років тому на грунті подружньої зради. ОСОБА_3 не звертався за допомогою до медичних закладів, незважаючи на те, що отримав тілесні ушкодження від дружини. Цивільні позови, заявлені прокурором в інтересах Ріпкинської ЦРЛ, а також потерпілою - про відшкодування майнової і моральної шкоди, обвинувачений не визнає з тих підстав, що тілесних ушкоджень ОСОБА_1 він не спричиняв.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що за період спільного проживання з ОСОБА_3, останній, на фоні вживання алкогольних напоїв, ставав агресивним і неодноразово застосовував по відношенню до неї психічне і фізичне насильство. 26.01.2014 року потерпіла упродовж дня знаходилась за місцем проживання разом з чоловіком і сином - ОСОБА_4. В присутності членів сім"ї обвинувачений спиртного не вживав, однак за зовнішніми ознаками було помітно, що він перебуває у стані алкогольного сп"яніння. Коли близько 18 години син обвинуваченого та потерпілої виїхав з смт.Ріпки, ОСОБА_1 залишилась вдома наодинці з чоловіком, то зрозуміла, що стан сп"яніння обвинуваченого посилився. ОСОБА_3 періодично виходив з будинку, курив, не лягав спати. Близько 21 години 30 хвилин потерпіла заснула на кроваті у спальній кімнаті та прокинулась від декількох ударів, які обвинувачений наніс їй руками і ногами в різні частини тіла. Не маючи можливості вийти з будинку і намагаючись заспокоїти чоловіка, ОСОБА_1 пішла на кухню, де обвинувачений продовжив її бити, руками, ногами і посудом та заспокоївся лише тоді, коли побачив, що у потерпілої пішла кров з голови, яка була розбита внаслідок удару сковородою. Захищаючись від чоловіка ОСОБА_1 також нанесла йому декілька ударів кришкою від чайника, у тому числі в область перенісся. Тілесні ушкодження у вигляді перелому щиколотки гомілково-ступеневого суглобу ОСОБА_1 отримала ймовірно від удару, нанесеного їй у приміщенні кухні, оскільки саме в цей момент відчула найбільш гострий біль, коли знаходилась в сидячому положенні. В момент побиття обвинувачений був взутий в чоботи-дутики. Коли обвинувачений припинив побиття, потерпіла вийшла з будинку та самостійно прийша до Ріпкинського РВ УМВС, де написала заяву про побиття і звідки їй була викликана швидка медична допомога. Коли потерпіла залишала будинок, її чоловік знаходився на кухні. Виходячи з приміщення, ОСОБА_1 не падала з ганку і сходів. Ввечері 27.01.2014 року потерпіла прибула з лікарні до місця свого проживання щоб взяти чистий одяг, однак будинок був зачинений і вона не змогла до нього потрапити навіть після виклику працівників міліції. Заявлений до обвинуваченого цивільний позов потерпіла підтримує.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показав, що він займає посаду завідуючого хірургічним відділенням Ріпкинської ЦРЛ і безпосередньо надавав медичну допомогу ОСОБА_1, котра 27.01.2014 року близько 01 години була доставлена з ушкодженнями голови, кисті, гомілково-ступеневого суглобу. Зі слів потерпілої вона була побита, однак обставин її побиття свідок не з"ясовував. У потерпілої виявлено рвану рану в тім"яній ділянці голови, котра була ушита, а також перелом гомілково-ступеневого суглобу. ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні сім діб, а вподальшому лікувалась амбулаторно. Свідок вказав, що переломи гомілково-ступеневого суглобу є поширеними внаслідок самопадіння.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона проживає по АДРЕСА_3 і являється сусідкою потерпілої та обвинуваченого. Свідок неодноразово бачила, як влітку 2013 року ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, виявляв агресію та переслідував дружину, внаслідок чого остання переховувалась в будинку ОСОБА_6

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона, будучи сусідкою потерпілої та обвинуваченого, 27.01.2014 року дізналася, що ОСОБА_1 перебуває в Ріпкинській ЦРЛ з тілесними ушкодженнями. Того ж дня ОСОБА_7 ходила додому до потерпілої, щоб забрати її мобільний телефон, який знаходився в приміщенні кухні. Ввечері 27.01.2014 року ОСОБА_1 заходила до будинку ОСОБА_7, з метою викликати працівників міліції, оскільки не могла потрапити до власного житла, щоб взяти чистий одяг. Приїхавши того вечора з лікарні, потерпіла була у верхньому одязі, який зазвичай носила вдома та була взута в бурки. 27.01.2014 року ОСОБА_7 бачила синці на руках і ногах ОСОБА_1, рану на голові та гіпсову пов"язку на нозі. В присутності працівників міліції потерпіла також не змогла зайти в будинок і взяти чистий одяг. Свідок показала, що упродовж останніх півтора року мали місце випадки, коли ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, не пускав дружину додому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що обвинувачений доводиться йому сином і 25.01.2014 року він св"яткував свій день народження разом з батьками по АДРЕСА_4 години наступного дня ОСОБА_3 прийшов ночувати до батьків, пояснивши, що посварився з дружиною. На обличчі і руці ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження, котрі йому завдала ОСОБА_1 Обвинувачений не перебував у стані алкогольного сп"яніння. Між потерпілою і батьками обвинуваченого існують неприязні відносини, котрі виникли на грунті аморальної поведінки ОСОБА_1

Аналогічні покази дали, будучи допитаними в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10

При слідчому експерименті проведеному 15.03.2014 року, потерпіла розповіла і показала, яким чином обвинувачений наносив їй удари 26.01.2014 року в приміщенні спальної та кухонної кімнат будинку АДРЕСА_1. З висновку судово-медичної експертизи № 152 від 25.02.2014 року вбачається, що у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у виді закритого перелому внутрішньої щиколотки правого гомілково-ступеневого суглобу; закритої черепно-мозкової травми; струсу головного мозку; забитої рани тім"яної ділянки голови; забиття лівої кисті, котрі могли виникнути 26.01.2014 року від дії тупих твердих предметів, індивідуальні ознаки яких не визначились.

Комплекс тілесних ушкоджень у потерпілої виник внаслідок не менше трьох травмуючих дій і його утворення при падінні з висоти власного зросту на площину, неможливе.

Тілесні ушкодження у виді закритого перелому внутрішньої щиколотки правого гомілково-ступеневого суглобу, відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров"я.

Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 58 від 28.03.2014 року підтверджується, що у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у виді закритого перелому внутрішньої щиколотки правого гомілково-ступеневого суглобу; закритої черепно-мозкової травми; струсу головного мозку; забитої рани тім"яної ділянки голови; забиття лівої кисті, котрі утворилися від дії тупих предметів і по давності утворення можуть відповідати 26.01.2014 року.

Закритий перелом внутрішньої щиколотки правого гомілково-ступеневого суглобу, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров"я понад 21 день. Решта тілесних ушкоджень відноситься до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров"я.

Виявлені у потерпілої тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, на які вона вказувала під час проведення слідчого експерименту 15.03.2014 року, зокрема від впливу не менш ніж трьох травмуючих дій, в тому числі при нанесенні ударів руками, ногами, сковородою.

Цей комплекс тілесних ушкоджень не міг утворитися внаслідок падіння з висоти власного зросту з ганку будинку.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 показала, що вона провадила судово-медичну експертизу потерпілої 25.02.2014 року, а також входила до складу комісії експертів яка давала висновок від 28.03.2014 року, стосовно тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_1

Під час експертних досліджень використовувалась медична документація, а також матеріали кримінального провадження, в тому числі відеозаписи до протоколів слідчих експериментів за участю потерпілої та обвинуваченого.

Виявлені у потерпілої тілесні ушкодження у виді перелому внутрішньої щиколотки правого гомілково-ступеневого суглобу могли утворитися за обставин, на які вказувала ОСОБА_1, зокрема внаслідок удару, отриманого в той час, коли вона знаходилась в сидячому положенні у приміщенні кухні і внутрішня поверхня правої щиколотки була відкрита для травмуюючої дії.

Характер перелому вказував на отримання ОСОБА_1 прямого удару, а ознаки, які б вказували на отримання цих тілесних ушкоджень внаслідок підвертання ступні при падінні, в тому числі з ганку будинку, як на це вказував обвинувачений, були відсутні.

Виникнення як всього комплеску тілесних ушкоджень так і кожного з них окремо, могло відповідати 26.01.2014 року, на що вказує опис цих ушкоджень у первісній документації та час звернення за медичною допомогою.

Після отримання тілесних ушкоджень у виді перелому, потерпіла могла самостійно рухатись і не відчувати гострого болю упродовж тривалого часу, аж до розвитку вторинних явищ травми.

Суд критично ставиться до показів обвинуваченого про його непричетність до вчинення злочину і вважає їх спрямованими на уникнення передбаченої законом відповідальності, з огляду на наступне.

В судовому засіданні обвинувачений стверджував, що ввечері 26.01.2014 року він був тверезий і не наносив ударів потерпілій. В той же час, ОСОБА_3 не зміг чітко і послідовно розповісти про причину конфлікту, який за його версією розпочався на кухні з ініціативи потерпілої та про послідовність власних дій і дій своєї дружини.

26.01.2014 року ОСОБА_3 пішов ночувати до своїх батьків і залишився у них проживати вже за відсутності вдома потерпілої та не знаючи про отримання нею тілесних ушкоджень.

Суд також критично ставиться до показів свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в тій їх частині, що обвинувачений прийшов до них додому саме близько 20 години 26.01.2014 року і будучи тверезим.

Вказані свідки є близькими родичами обвинуваченого, перебувають у неприязних відносинах з потерпілою і безпосередньо заінтересовані в результатах розгляду справи.

Покази ОСОБА_10 про те, що ввечері 26.01.2014 року вона перебувала у батьків обвинуваченого і бачила, що ОСОБА_3 прийшов до них у тверезому стані близько 20 години, суд вважає сумнівними з огляду на похилий вік свідка, час доби, відстань від місця проживання ОСОБА_10 до будинку батьків обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в умисному заподіянні тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров"я, а дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, а також обставини обтяжуючі його покарання.

Обставин пом"якшуючих покарання обвинуваченого, по справі не встановлено.

Обставинами обтяжуючими покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп"яніння.

За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обвинувачений упродовж року двічі притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, а саме вчинення психічного насильства по відношенню до потерпілої.

Приймаючи до уваги обтяжуючі покарання обставини, а також відомості про особу обвинуваченого, суд вважає, що відносно ОСОБА_3 доцільно визначити покарання у вигляді обмеження волі, однак без його реального відбування, з встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України та покладенням обов"язків, передбачених ст.76 КК України.

У відповідності до п."е" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році", ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання, оскільки він є потерпілим від аварії на ЧАЕС 4 категорії, а скоєне ним суспільно-небезпечне діяння віднесено до злочинів середньої тяжкості.

Наприкінці судового слідства ОСОБА_3 не заперечував проти застосування щодо нього амністії.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов завлений прокурором необхідно задовольнити у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_3 на користь Ріпкинської ЦРЛ 1517 грн. 19 коп., в якості відшкодування витрат на лікування потерпілої.

Позов потерпілої про відшкодування шкоди, завданої діями ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні підтверджено причинно-наслідковий зв"язок між діями обвинуваченого та тілесними ушкодженнями, отриманими потерпілою, внаслідок чого ОСОБА_1 перенесла фізичний біль та душевні страждання, тривалий час була непрацездатною, що в свою чергу потребувало від неї додаткових зусиль для організації власного життя.

Таким чином, з урахуванням засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, в якості відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Вимоги потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 400 грн. задоволенню не підлягають, оскільки витрати на лікування і проїзд до медичного закладу, не підтверджено належними і допустимими засобами доказування.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 - визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року шести місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, у відповідності до ст.76 КК України, обов"язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з"являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі п."е" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь комунального закладу "Ріпкинська центральна районна лікарня"(код ЄДРПОУ 02006478, р/р 35418008002173, МФО 853592 банк - ГУДКСУ у Чернігівській області) 1517 грн. 19 коп., в якості відшкодування витрат на лікування потерпілої.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованої в АДРЕСА_1, в якості відшкодування моральної шкоди, 3000 грн.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Суддя Є.А. Жовток