Ухвала суду № 38695089, 15.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/30/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Жука С.І.судді -Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управлення Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року по адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управлення Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач - ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточненя) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управлення Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення у встановлені законом строки перевірки та аналювання дії свідоцтва про сплату єдиного податку;

- зобов'язати відповідача внести до рішення №27 від 30.09.2013 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку відомості щодо терміну дії свідоцтва платника єдиного податку - «до 30.09.2012 року»;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача від 10.10.2013 року №292-17 в частині нарахування податкового боргу за період з 01.10.2012 року по 30.098.2013 року в розмірі 2013,30 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскільки початок дії свідоцтва платника єдиного податку від 25.01.2012 року № НОМЕР_3 є 01.02.2012 року, а борг виник у позивача з 21.02.2012 року, то відповідно до підпункту 3 пункту 299.15 ст. 299 ПК України, свідоцтво платника єдиного податку від 25.01.2012 року № НОМЕР_3 повинно було бути анульованим в останній календарний день другого послідовного кварталу, в якому закінчився граничний строк погашення боргу (з 30.09.2012 року), незалежно від дати прийняття такого рішення про анулювання свідоцтва платника податку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_4 було задоволено. Було визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва щодо непроведення у встановлені законом строки перевірки та анулювання дiї свідоцтва про сплату єдиного податку.

Було зобов'язано ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва внести до рішення № 27 від 30.09.2013 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку відомості щодо терміну дії свідоцтва платника єдиного податку - «до 30.09.2012 року».

Було визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 10.10.2013 року № 292-17 в частині нарахування податкового боргу за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року в розмірі 2013,3 гривень.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач по справі був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 24.01.2012 року та отримав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця за НОМЕР_2, основний вид діяльності - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, КВЕД 47.99.

Заява про застосування спрощеної системи оподаткування була подана позивачем до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва 25.01.2012 року про здійснення роздрібної торгівлі квітами.

Позивачем була обрана друга група платників єдиного податку. У відповідності до вимог п.п.2 п. 298.1 ст.298 ПК України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Датою початку дії свідоцтва платника єдиного податку позивача від 25.01.2012 року серії НОМЕР_4 слід вважати з 01.02.2012 року. Таким чином, з лютого 2012 року позивач розпочав діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку ФОП ОСОБА_4 вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

За наслідками перевірки відповідачем був складений Акт камеральної перевірки від 30.09.2013 року № 435/17-01/НОМЕР_1, відповідно до якого встановлено порушення позивачем підпункту 3 пункту 299.15 статті 299 ПК України, а саме: несплата протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкових зобов'язань по єдиному податку в сумі 3318,9 гривень.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем було прийнято рішення № 27 від 30.09.2013 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку позивача.

Згідно з податковою вимогою № 292-17від 10.10.2013 року податковий борг позивача по єдиному податку з фізичних складав 3318,9 гривень.

Відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 23.12.2011 року № 12/5 «Про внесення змін та доповнень до рішення Миколаївської міської ради від 07.07.2011 року №7/3 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території міста Миколаєва» і особистої заяви позивача від 25.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування, позивач повинен був сплачувати щомісяця єдиний податок за ставкою 15% розміру мінімальної заробітної плати, що складало у 2012 році - 160,95 грн. щомісяця, у 2013 році - 172,05 грн. щомісяця.

Протягом 2012 року позивач єдиний податок не сплачував. За даними особового рахунку, станом на 01.01.2013 року податковий борг позивача по єдиному податку складав 1770,45 грн. (основний платіж без штрафних санкцій).

Протягом січня-вересня 2013 року позивачу було нараховано авансових внесків по єдиному податку на загальну суму 1548,45 грн., які ним до бюджету не сплачені.

Податкова вимога відповідача № 292-17 від 10.10.2013 року про сплату єдиного податку з фізичних осіб була виставлена позивачу на суму основного платежу 3318,9 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з того, що відповідач був зобов`язаний зробити перевірку та відповідно до статті 299.15 ПК України винести рішення про анулювання дії свідоцтва платника єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу, тобто з 30.09.2012 року, а така бездіяльність відповідача призвела до безпідставного завищення позивачу податкового боргу за ставками для другої групи платників єдиного податку за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року на суму 2013,3 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 3 п. 299.15 ст. 299 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідоцтво платника податку анулюється за рішенням контролюючого органу у випадку несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, - в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Згідно п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Пунктом 295.1 ст. 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп (фізичні особи - підприємці) сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Підпунктом 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Однією із підстав анулювання свідоцтва платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу згідно із підпунктом 3 пункту 299.15 статті 299 Податкового кодексу України є несплата протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому ПКУ, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку.

Згідно статті 295 ПК України платник податку, у якого виник борг (з єдиного податку та/або інших податків і зборів) у поточному кварталі на протязі наступних двох кварталів має можливість сплатити цей податковий борг, у разі несплати свідоцтво такому платнику податків анулюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції відносно того, що оскільки початок дії свідоцтва платника єдиного податку від 25.01.2012 року № НОМЕР_3 є 01.02.2012 року, а борг виник у позивача з 21.02.2012 року, відповідно до п.п 3 п. 299.15 ст. 299 ПК України, то свідоцтво платника єдиного податку від 25.01.2012 року № НОМЕР_3 повинно було бути анульованим в останній календарний день другого послідовного кварталу, в якому закінчився граничний строк погашення боргу (з 30.09.2012 року), незалежно від дати прийняття такого рішення про анулювання свідоцтва платника податку.

Неправомірна бездіяльність відповідача призвела до безпідставного завищення позивачу податкового боргу за ставками для другої групи платників єдиного податку за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року на суму 2013,30 грн., а тому податкова вимога №292-17 від 10.10.2013 року підлягає скасуванню в частині нарахування податкового боргу за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року в розмірі 2013,30 гривень.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управлення Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року по адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управлення Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/С.І. ЖукСуддя:/підпис/Д.В. Запорожан