Постанова № 38693535, 17.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8222/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверласт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверласт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверласт» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 07.11.2013 року №0000442280, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 541 508 грн. за липень 2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що оскільки позивачем до дати винесення податкового повідомлення-рішення шляхом подання до податкового органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ самостійно виправлено помилку в додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, не відображення в звітному періоді в стовпці 2 додатку 2 до зазначеної декларації всіх звітних (податкових) періодів, в яких виникла сума від'ємного значення попереднього періоду, не змінює суми від'ємного значення та таке відображення не є обов'язковим, а тому податкове повідомлення-рішення винесене неправомірно та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 18.09.2013 року № 1706 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Еверласт» за липень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. п. 4.6.4 п. 4 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228, що призвело до завищення значень рядка 22 та рядка 24 Декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року у сумі 541 508 грн., а тому зазначена сума залишку від'ємного значення попереднього періоду підлягає зменшенню.

Суть порушень полягала в тому, що у додатку 2 декларації за липень 2013 року показників щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, якій після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду , Товариством зазначені недостовірні показники рядків 22 та 24 декларації, а саме, графа 1 «Звітний (податковий) період, в якому виникла сума» не містить даних.

На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000442280 від 07.11.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 541 508 грн. за липень 2013 року.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є законними та обґрунтованими.

Проте колегія судів таки висновки суду першої інстанції вважає помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Податкового кодексу України.

Згідно вимог п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами п.200.4 ст.200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, згідно положень ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 статті 200 ПК України. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами ПК України. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

З детального аналізу наведених правових норм колегія суддів приходить до висновку, що для визначення правильності розрахунку значення суми, обчисленої згідно п.200.1 ст.200 ПК України, необхідним є порявняння суми податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та суми податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Таке порівняння можливе лише при проведенні документальної перевірки, адже під час проведення камеральної перевірки, яка проводится виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, обчислити суму податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду не можливо, отже і не можливо робити висновки про завищення платником податку значення рядків 22 та 24 декларації з ПДВ.

Оскільки податковий орган не проводив документальної перевірки позивача, його висновок про завищення останнім розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у декларації з ПДВ за липень 2013 року зроблений на основі не перевірених даних та не відповідає дійсним обставинам.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, фактично приводом для висновків про порушення Товариством вимог податкового законодавства стала похибка з не відображення номера звітного періоду в стовпці 2 Додатку 2 до декларації з ПДВ за липень 2013 року.

Проте зазначена помилка ніяким чином не призвела до зміни значень, наведених у рядках 22 та 24 декларації та на розрахунки з бюджетом і є суто технічною, а відтак, не може слугувати підставою для нарахування та стягнення фінансових санкцій у вигляді виключення всього залишку від'ємного значення податкового кредиту попереднього періоду, який включений платником податку до декларації з ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних постачальником товарів .

До того ж, відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як встановлено колегією суддів, 27.09.2013 року, тобто до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивачем на адресу ДПІ направлено уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким було сторновано дані, наведені в податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року та у Додатку 2 до цієї декларації.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що у податкового органу не було законних підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, тому воно підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, встановивши всі обставини у справі, надав їм невірну правову оцінку, тому ухвалене у справі рішення не може вважатися обґрунтованим и має бути скасованим з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверласт» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверласт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняДержавної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверласт» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 07.11.2013 року №0000442280, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 541 508 грн. за липень 2013 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.