Ухвала суду № 38692877, 12.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року м. Київ К/800/39108/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013

у справі № 2а-7806/11/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби від 13.05.2011 № 0000552301.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010, складено акт перевірки від 27.04.2011 № 1400/23-200/32719869, в якому встановлено порушення вимог п.3.1 ст.3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0000552301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 177 203, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 300,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2011, яка набрала законної сили, у справі № 2а - 7326/10/1470, задоволено позов ТОВ «Амальгама Люкс» до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення. Предметом зазначеного спору була правильність віднесення позивачем сум до складу валових витрат у 2009 році.

Таким чином, податковим органом при обчисленні суми валових витрат за четвертий квартал 2009 року не були взяті до уваги дані перевірки трьох кварталів 2009 року, що призвело до математичних помилок, і, як наслідок, до невірних висновків про завищення позивачем суми валових витрат та заниження суми податку на прибуток.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем при проведенні перевірки, суми валових витрат за три місяці четвертого кварталу 2009 року не обчислювалися, а обчислення було зроблено фактично за весь 2009 рік без урахування даних перевірки третього кварталу 2009 року, що було предметом судового розгляду у справі № 2а - 7326/10/1470, та підтверджується актом перевірки за третій квартал 2009 року.

З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011 № 0000552301.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби - відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль