Ухвала суду № 38692331, 14.05.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 травня 2014 року Справа № 903/1027/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С. (доповідач),суддів :Грека Б.М., Малетича М.М.,розглянувши матеріали касаційної скаргиСільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2014у справі№ 903/1027/13 господарського суду Волинської областіза позовомДержавної екологічної інспекції у Волинській областідоСільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь"простягнення суми,

встановив:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 цієї статті).

Таким чином колегія зауважує, що в касаційній скарзі має чітко зазначатись, які саме норми права порушено господарськими судами, що прийняли оскаржувані рішення. При цьому в касаційній скарзі не допускається посилань на обставини справи та оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, оскільки згідно імперативних положень статей 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена повноваженнями переоцінки зібраних у справі доказів та встановленних обставин справи.

Однак у поданій касаційній скарзі вимога щодо скасування постанови у справі зводиться виключно до викладення обставин справи, до аналізу наявних у справі доказів, а також пропонується надати перевагу певним доказам (податковий розрахунок з плати за користування надрами, довідка ОДПІ від 11.01.2014), та не зазначається, які саме норми права були порушені апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови.

Формальне зазначення про порушення норм матеріального та процесуального права, не є виконанням вимог ст.111 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права

Відтак, враховуючи вищенаведені положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 у справі № 903/1027/13 господарського суду Волинської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий Д. Кривда

Судді Б. Грек

М. Малетич