Постанова № 38691522, 08.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18967/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Лічевецького І.О.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного агентства автомобільних доріг України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати бездіяльність Державного агентства автомобільних доріг України, що полягала в ухиленні від розгляду запиту на одержання публічної інформації від 08.11.2013 щодо штатного розпису центрального апарату Державного агенства автомобільних доріг України на 2010 рік протиправною та зобов'язати Державне агентство автомобільних доріг України розглянути запит на одержання публічної інформації від 08.11.2013 щодо штатного розпису центрального апарату Державного агенства автомобільних доріг України на 2010 рік.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, 08.11.2013 до інспекції Державного агентства автомобільних доріг України надійшли інформаційні запити ОСОБА_2, в яких позивач просив надіслати йому на адресу електронної пошти копії штатних розписів центрального апарату Державного агентства автомобільних доріг України на 2010, 2011, 2012, 2013 роки.

11 листопада 2013 року, у відповідь на вказані запити, позивачу надіслано лист №7159/2/6.3-16-206/15, за змістом якого, штатний розпис центрального апарату Укравтодору, відповідно до абзацу 10 статті 2 Закону України «Про захист персональних даних», підпадає під визначення персональних даних і належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про надання доступу до публічної інформації». Окрім того, відповідачем повідомлено позивачу, що структура центрального апарату, а також перелік підпорядкованих підприємств та організацій, представ на офіційному сайті агентства за адресою: http://www.ukravtodor.gov.ua, розділ «Структура Укравтодору».

Водночас, з даного листа вбачається, що відповідь надавалась на такі поставленні питання:

- «Прошу надати мені копії штатних розписів Служби автомобільних доріг в Автономній республіці Крим на 2013 рік»;

- «Прошу надати мені копії штатних розписів центрального апарату Державного агентства автомобільних доріг України на 2011 рік»;

- «Прошу надати мені копії штатних розписів центрального апарату Державного агентства автомобільних доріг України на 2012 рік»;

- «Прошу надати мені копії штатних розписів центрального апарату Державного агентства автомобільних доріг України на 2013 рік».

Вважаючи, що відповідачем не надано відповідь на один із чотирьох запитів, а саме щодо копії штатних розписів центрального апарату Державного агентства автомобільних доріг України на 2010 рік, ОСОБА_2 звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що запитувана позивачем інформації віднесена до інформації з обмеженим доступом, а сама по собі відсутність листі відповідача цитати звернення позивача щодо надання розпису за 2010 рік не свідчить про бездіяльність відповідача, оскільки відповідь по суті звернення надана була.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (тексту - Закон № 2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону N 2939-VI).

Відповідно до частини другої статті 32 вказаного Закону громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем надавалась інформація виключно на поставленні позивачем питання. Однак, в переліку, що зазначений у листі від 11.11.2013 №7159/2/6.3-16-206/15, не вбачається надання відповіді щодо можливості видачі копії штатних розписів центрального апарату Державного агентства автомобільних доріг України на 2010 рік.

Також, судова колегія вважає без підставним вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог, що виражено в аналізі та наданні відповідного висновку листу №7159/2/6.3-16-206/15, адже, позивачем не заявлено вимог щодо встановлення його протиправності.

Підсумовуючи наведене та надаючи юридичну оцінку вказаним обставинам, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до переконання, що оскільки відповідачем надана відповідь не в повному обсязі, що у свою чергу свідчить про допущення з його боку бездіяльності, то в даному випадку виникають підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим виникає необхідність у задоволені апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного агентства автомобільних доріг України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати бездіяльність Державного агентства автомобільних доріг України, що полягала в ухиленні від розгляду запиту на одержання публічної інформації від 08 листопада 2013 року щодо штатного розпису центрального апарату Державного агенства автомобільних доріг України на 2010 рік протиправною.

Зобов'язати Державне агентство автомобільних доріг України розглянути запит на одержання публічної інформації від 08 листопада 2013 року щодо штатного розпису центрального апарату Державного агенства автомобільних доріг України на 2010 рік.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Л.О. Костюк,

І.О. Лічевецький

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Лічевецький І.О.