Рішення № 38688529, 29.04.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Цивільне провадження № 2/428/845/2014

Справа № 428/7163/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

при секретарі Волковій О.М.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» звернулося до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення.

В обґрунтування заявлених та уточнених позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Ключове рішення» отримало у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі довіреності від 21.12.2009 року, яка посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_3, нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрована у державному реєстрі під номером 13138455 (копія додається). Після отримання права власності на вказану нерухомість, Позивач здійснив намагання отримати доступ до житла, однак перешкодою для вчинення зазначених дій стало проживання у ньому наступних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з вказаної квартири. На виконання положення ч. 1 ст. 109 Житлового кодексу УРСР позивачем було направлено відповідачу письмову претензію про добровільне звільнення приміщення та зняття з реєстраційного обліку, однак останніми законні вимоги позивача були проігноровані та нерухомість не була передана позивачу у вільне користування, а отже у позивача не залишилось іншого вибору, окрім звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача Коваль Д.О. у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглядати без її участі та підтримала уточнену позовну заяву. В судовому засіданні 04.02.2014 року пояснила, що відповідач ОСОБА_1 мала зобов'язання перед ПАТ КБ «ПриватБанк». Позивачем відповідачці було запропоновано викупити у неї квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на що остання погодилась. На даний час квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у власності ТОВ «Ключове рішення». Відповідачам було направлено письмову претензію про звільнення зазначеної квартири, проте відповіді на неї отримано не було. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала позовні вимоги та пояснила, що квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 вони придбали у 2008 році, оскільки у них не вистачало коштів на придбання житла, частково кошти були взяті в ПАТ КБ «ПриватБанк» у кредит. Згодом вони не змогли виконувати свої зобов'язання за кредитним договором та сплачувати чергові платежі, тому ТОВ «Ключове рішення» їй було запропоновано продати їм вищевказану квартиру. З 2009 року вона виконує свої зобов'язання за кредитним договором та сплачує чергові платежі у розмірі 1 тис. - 1, 5 тис. грн. на місяць. На даний час у квартирі зареєстрований її колишній чоловік.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно із ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

В судовому засіданні було встановлено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ТОВ «Ключове рішення», що підтверджується інформаційними довідками з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 20521709 від 15.04.2014 року та № 20817909 від 23.04.2014 року, копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26209602 від 25.05.2010 року, копією витягу з Державного реєстру правочинів № 8136276 від 28.12.2009 року, копією договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6

Відповідно до довідки № 250 від 18.03.2014 року, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1, та має наступний склад сім'ї: ОСОБА_2, колишній чоловік.

На адресу ОСОБА_1 було надіслано повідомлення від 10.06.2013 року № 30.1.0.0/2-QF9, в якому відповідачу було запропоновано позивачем добровільно звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачі не виселилися із займаного ними житлового приміщення у добровільному порядку, суд на підставі вищевикладених норм Закону прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд зазначає, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у загальному розмірі 114 грн. 70 коп., по 57 грн. 35 коп. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 246-249 ЦПК України, ст.ст. 11, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. 109, 157 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ключове рішення» судові витрати у розмірі 57 грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Ключове рішення» судові витрати у розмірі 57 грн. 35 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі складено 29.04.2014 року.

Суддя Т.О. Комплєктова