Ухвала суду № 38687116, 08.05.2014, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 2-а-204/09

УХВАЛА

08 травня 2014 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестака Олега Володимировича про зміну способу і порядку виконання виконавчого листа № 2-а-204/2009, виданого 14 червня 2013 року Залізничним районним судом м. Львова, суд, -

в с т а н о в и в:

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестак Олег Володимирович звернувся до суду із поданням, в якому просить змінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа № 2-а-204/2009, виданого 14 червня 2013 року Залізничним районним судом м. Львова із «зобов'язання Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із врахуванням виплачених сум за період з 17.09.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України» на «стягнення із Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 2072,75 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із врахуванням виплачених сум за період з 17.09.2007 року по 31.12.2007 року». На обґрунтування подання зазначає, що встановлений резолютивною частиною виконавчого документа спосіб і порядок виконання рішення суттєво ускладнює його виконання, а тому з метою забезпечення в подальшому повного, своєчасного і неупередженого виконання просить змінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа.

Суд, ухвалив подання розглядати без участі державного виконавця та інших осіб, які беруть участь у справі, які належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи, проте до суду не прибули, та про причини неявки не повідомили. У відповідності до ч. 2 ст. 263 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази наявні у справі в сукупності, суд прийшов до висновку, що подання слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. Стаття 263 КАС України не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, однак основними обставинами для цього слід вважати такі, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Як вбачається із роз'яснень, даних в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 846/12/13-13 від 13 червня 2013 року у даній категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року скасовано рішення Залізничного районного суду м.Львова від 19.02.2009 року та прийнято нове про часткове задоволення позовних вимог. Зобов'язано Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із врахуванням виплачених сум за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України. В решті частині позову відмовлено /а.с.88-91/.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року касаційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року змінено, в абзаці 3 резолютивній частині постанови слова «за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року» замінено словами «за період з 17.09.2007 року по 31.12.2007 року» /а.с.141-144/.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 21 червня 2013 року ВП № 38516634 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-а-204/2009 виданого 14.06.2013 року Залізничним районним судом м. Львова /постанова міститься в матеріалах справи/.

Судом також встановлено, що управлінням соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надано державному виконавцю повідомлення від 03.07.2013 року, згідно якого встановлено, що на виконання вимог виконавчого документа боржником проведено нарахування недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною, що підлягає сплаті стягувану, яка становить 2072,75 гривень, однак виконання судового рішення та вимог державного виконавця в частині виплати стягувану нарахованої суми допомоги є неможливим, у зв'язку з відсутністю бюджетного асигнування.

Зі змісту ст. 22 Конституції України вбачається, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є зокрема, державний орган. Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Суд переконаний за необхідне зазначити наступне. Як вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань; чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Аналогічну позицію викладено в справі «Шмалько до України» від 20 липня 2004 року, в якому зазначено, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З огляду на те, що покликання органу державної влади на відсутність бюджетного фінансування як на причину невиконання рішення суду не можуть прийматися до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а тому суд приходить до переконання, що зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.

Керуючись ст. ст. 24, 46, 124 Конституції України, ст. ст. 2, 7-14, 158-163, 184-186, 263 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестака Олега Володимировича про зміну способу і порядку виконання виконавчого листа № 2-а-204/2009, виданого 14 червня 2013 року Залізничним районним судом м. Львова - задовольнити.

Змінити спосіб виконання виконавчого листа № 2-а-204/2009, виданого 14 червня 2013 року Залізничним районним судом м. Львова із «зобов'язання Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із врахуванням виплачених сум за період з 17.09.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України» на «стягнення із Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 2072,75 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із врахуванням виплачених сум за період з 17.09.2007 року по 31.12.2007 року».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.