Постанова № 38686179, 13.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" травня 2014 р. Справа № 918/118/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - Піхоцький А.Л. (довіреність №187 від 26.12.2013р);

від відповідача - Панасюк Я.М. (голова правління витяг з протоколу №17 від 15.04.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Публічного акці-онерного товариства «Рівневтормет» на рішення господарського суду Рівненської області від 17.03.2014р. у справі№918/118/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго»

до Публічного акціонерного товариства «Рівневтормет»

про затвердження оспорюваних умов договору в редакції позивача,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господар-ського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.03.2014р. у справі №918/118/14 (суддя Політика Н.А.) задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Рівне-обленерго» (надалі в тексті - Обленерго) до Публічного акціонерного товариства «Рівневтормет» (надалі в тексті - Товариство) про затвердження оспорюваних умов договору в редакції позивача.

Рішенням суду першої інстанції на підставі ч.4 ст.179, ст.ст. 181, 187 ГК України затвердже-но оспорювані Відповідачем умови договору №37 про постачання електроенергії від 20.12.2013р. та Додатку №4 (надалі в тексті - Договір) в редакції Позивача, яка за висновком суду відповідає ст.ст. 25, 26 Закону України «Про електроенергетику», Правилам користування електричною ене-ргією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України 31.07.1996р. №28 (з наступними змінами, надалі в тесті - ПКЕЕ) та Типовому договору, який є додатком до ПКЕЕ.

Крім того, з Товариства на користь Обленерго підлягає до стягнення 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору.(арк.справи 87-96).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 17.03.2014р. у даній справі, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду пер-шої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник вважає, що судом неповно і необ'єктивно досліджено обставин, що мають зна-чення для справи, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, оскільки рі-шення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що згідно ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК та ГК України. А відповіднодо п.1 ст.626 ЦК України, договір є домовленістю двох сторін і тому кожна сторона має право на власне бачення договору і укладення його на вигідних для неї умовах. Тому на думку Скаржника, дії енергопередавальної організації, які полягають в ущемленні інтересів споживачів, тобто встановлення або ж нав'язування непередбачених законодавством умов можуть бути злов-живанням монопольним становищем, оскільки споживач не може обирати надавача послуг, а від-повідно до ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Обленерго є таким, що займає монопольне становище на ринку постачання електричної енергії.

Разом з тим, оспорюючи рішення суду вцілому, яке стосується тринадцяти пунктів Догово-ру та одинадцяти пунктів Додатку №4 до Договору - Товариство просить змінити редакцію лише двох пунктів Договору (п.2.3.5 та 3.1.5) та двох пунктів Додатку №4 (п.2 та п.3.1), вважаючи, що суд першої інстанції припустився помилки, затвердивши їх в редакції Позивача.(арк.справи 101-103).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 07.04.2014р. прийнято апеляційну скаргу Відповідача до провадження і призначено справу до слухання.(арк. справи 99).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.05.2014р. представник Позивача заперечив проти доводів та доводів апеляційної скарги, надав пояснення, з яких вбачається, що рішення су-ду першої інстанції прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, вважає її мотиви безпідставними та нео-бґрунтованими.

Представник Відповідача в судовому засіданні 13.05.2014р. підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, просив апеляційний суд скасу-вати рішення господарського суду Рівненської області від 17.03.2014р. та прийняти нове, яким змінити редакцію пунктів п.2.3.5 та 3.1.5 Договору та абз.2 п.2 та п.3.1 Додатку №4 на запропоно-вану Товариством.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначають сторони у справі, ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», яке є правопопередником Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго»-постачальник та ВАТ «Рівневтормет», яке є правопопередником Публічного акціонерного товариства «Рівневтормет»-споживач 30.09.2002 року уклали Договір №37 про постачання електричної енергії, умовами якого користуються до-тепер.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із змінами в законодавстві України, які відбу-лись протягом 2002-2012 років і зметою приведення відносин у відповідність до сучасних вимог, Обленерго 20.11.2013р. надіслало Товариству проект нового Договору про постачання електрое-нергії №37. Даний Договір 20.12.2013р. був підписаний Обленерго і Товариством з протоколом розбіжностей.(арк.справи 18-43).

09.01.2014р. Обленерго отримало складений Товариством Протокол розбіжностей до До-говору №37 від 20.12.2013р.(арк.справи 41-42).

Підписуючи договір про постачання електричної енергії №37 з протоколом розбіжностей, Відповідач не погодився з пунктами Договору та просить їх доповнити, а саме: Вступну частину Договору після слів «...уклали цей договір про...» доповнити словом: «постачання»; п.2.3.5 До-говору після слів «...вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії» до-повнити «в присутності відповідального представника Споживача»; п.3.1.1 Договору викласти в редакції: «отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними та-рифами та інші платежі, обумовлені цим договором»; п.3.1.3 Договору викласти в редакції: «виз-начати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини потужності»; п.3.1.5 Дого-вору доповнити: «...для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії у супро-воді відповідального представника споживача»; п.3.2.3 Договору викласти в редакції: «вимагати поновлення постачання електричної енергії в установленому порядку»; п.4.2.2 Договору викласти в редакції «За перевищення договірних величин потужності...»; п.6.1.3 Договору викласти в редак-ції: «3 повідомленням Споживача не пізніше, ніж за три робочих дні у разі: відсутності у спожи-вача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроус-тановок; несплати Споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком №4 «Поря-док зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків»; п.7.4 Договору викласти в редакції: «Заміна, ремонт, перепрограмування засобів обліку електричної енергії здійснюються у відповідності до правил користування електричною енергією»; п.8.1.1 Договору викласти в редак-ції: «...відносини між Споживачем та електропередавальною організацією регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, а відносини між Споживачем та суб-споживачем (субспоживачами) - договором про технічне забезпечення електропостачання субспо-живача...»; п.8.1.2 Договору викласти в редакції: «Споживач передає електричну енергію субспо-живачам тільки в тому разі якщо їх перелік визначений в додатку №3.1...»; п.8.1.3 Договору вик-ласти в редакції: «Споживач передає Постачальнику дані про обсяги споживання електричної енергії субспоживачами в тому разі, якщо їх засоби обліку встановлені на межі балансової належ-ності...»; п.8.1.4 Договору викласти в редакції: «Відключення (крім аварійних), виведення в ре-монт та ввімкнення після ремонту електроустановок Споживачів, які беруть участь у передачі електричної енергії субспоживачам, здійснюється Споживачем у випадку недотримання вимог п. 8.1.3 з повідомленням постачальника».(арк.справи 41-42).

Крім того, протоколом розбіжностей до Додатку №4 до Договору Відповідач просить допо-внити наступні пункти: абзац 2 п.2 Додатку №4 викласти в редакції: «...надається постачальнику нарочним або по електронній пошті, але не пізніше п'яти робочих днів після зняття показів та от-римує рахунок за фактично спожиту електроенергію»; абзац 5 п.2 Додатку №4 - виключити; абзац 6 п.2 Додатку №4 - виключити; п.3.1 Додатку №4 викласти в редакції: «Оплату електричної енергії не пізніше п'яти банківських днів з дня отримання рахунку. Може проводитись попередня оплата в розмірі 30% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії у відповідному періо-ді.»; п.3.2 Додатку №4 - виключити; п.3.4 Додатку №4 - виключити; Абзац 2 п.4. Додатку №4 вик-ласти в редакції: «...протягом п'яти операційних днів від дня отримання Споживачем рахунку.»; абзац 2 п.6 Додатку №4 викласти в редакції: «Проведення засобів обліку у відповідність до вимог ПУЕ здійснюється у відповідності до ПКЕЕ»; абзаци з 3 по 8 п.6 Додатку №4 - виключити; п.12 Додатку №4 викласти в редакції: «У разі виявлення представниками Постачальника спільно з від-повідальною особою Споживача...».(арк.справи 43).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає за-доволенню, з огляду на наступне:

Предметом даної справи є переддоговірний спір.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є зма-гальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх пе-реконливості. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.(ст.43 ГПК України).

Статтею 187 ГК України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарсь-ких договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону розглядаються судом.

Статтею 25 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживачі елект-ричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання «Правил ко-ристування електричною енергією», а також на отримання електричної енергії, якісні характерис-тики якої визначені державними стандартами. Згідно ст.26 цього Закону передбачено, що спожи-вання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Даній нормі кореспондує пункт 1.3 ПКЕЕ, яким передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Договір про постачання електричної енергії, відповідно до п.5.1 ПКЕЕ - є основним доку-ментом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Постачальник електричної енергії, за регульованим тарифом, зобов'язаний надати проект договору про постачання електричної енергії на вимогу спо-живача.

Таким чином, укладення договору про постачання електроенергії є обов'язковим, він укла-дається на підставі Типового договору, тому зазначений спір підлягає розгляду господарським судом, незалежно від того надавалася чи ні згода на розгляд цього спору відповідачем.

Згідно ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укла-дення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограма-ми, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконан-ня замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект дого-вору викладено, як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір від-повідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання дого-вору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект дого-вору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиден-ний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазна-чений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропози-ції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язко-вим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів дер-жавної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів у разі наявності Типового договору, сторони визначають зміст договору саме на основі такого Типо-вого договору і не можуть відступити від змісту Типового договору, оскільки умови Типового до-говору є обов'язковими для сторін і не підлягають зміні ними. Те саме говориться у п.5.2 ПКЕЕ, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі Типового договору, який є додатком до ПКЕЕ.

При цьому, п.5.22 ПКЕЕ передбачено, що до договорів, укладення яких передбачено цими Правилами, за взаємною згодою сторін можуть бути оформлені додатки.

В додатках до відповідного договору обумовлюються технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами. Додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі ПКЕЕ та нормативно-технічним документам.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстан-ції щодо задоволення позовних вимог Обленерго, оскільки Відповідачем не стверджено належни-ми доказами підставності запропонованих ним редакцій спірних умов Договору та Додатку №4. Твердження, що дії Обленерго під час укладення Договору, які на думку Скаржника полягають в ущемленні інтересів споживачів, тобто встановлення або ж нав'язування непередбачених законо-давством умов і свідчать про зловживання монопольним становищем - є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях та довільному трактуванні законодавства, позаяк зазначеними вище приписами законодавства не передбачено права сторін відступати від змісту Типового договору, за наявності такого Типового договору або змінювати його умови.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до зако-нодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджува-тись іншими засобами доказування.

З мотивів, викладених вище, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаю-ться апеляційним судом такими, що можуть згідно ст.104 ГПК України бути підставою для ска-сування чи зміни оскаржуваного рішення, тому рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте у відповідності до норм мaтеріального та процесуального права і його належить зали-шити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Рівневтормет» на рішення гос-подарського суду Рівненської області від 17.03.2014р. у справі №918/118/14 - залишити без задо-волення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №918/118/14 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.