Рішення № 38686144, 12.05.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2014 р.Справа № 922/703/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків про стягнення коштів в розмірі 37110,47 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Тарков О.Б., дов. № 3205-О від 02.09.2013 року.

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків, про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку від 11.06.2008р. в розмірі 37110,47 грн. та просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 03.03.2014р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 31.03.2014р. о 12:15 год.

В судовому засіданні 31.03.2014р. оголошувалась перерва до 24.04.2014р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2014р., за клопотанням представників сторін, продовжено строк розгляду даного спору за межами двомісячного строку. Розгляд справи відкладено на 12.05.2014р. о 10:45 год.

У призначеному судовому засіданні 12.05.2014р. представник позивача позов підтримав, додаткових доказів суду не надав.

Представник відповідача у призначене 12.05.2014р. судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Присутній в судовому засіданні 12.05.2014р. позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 11.03.2014р., 07.04.2014р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

11.06.2008р. між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (позивач по справі, банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач по справі) було укладено Договір банківського рахунку № НА0UBB, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та іноземній валюті та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його розрахункове та касове обслуговувння відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

02.07.2008р. сторонами до договору банківського рахунку № НА0UBB було укладено Додаток №7 за № 2220-КРК/08, у відповідності до умов якого банк, за наявності вільних грошових ресурсів зобов"язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта на підставі анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнту з використанням корпоративних платіжних карток, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3. додатку, шляхом дебетування контррахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пункт 1.3. Додатку передбачає надання клієнту ліміту в розмірі 10000,00 грн., з кінцевим терміном повернення - 01.07.2009р.

Овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту та терміну, установлених згідно з п. 1.3. Додатку, з періодом безпреривного користування кредитом не більше 30 днів.

Відповідно до п. 1.5. Додатку, клієнт сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з пунктами 3.1, 3.2. 3.3 цього додатка до Договору.

Пунктом 3.1. Додатку передбачено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта після закриття банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої пооцентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до договору.

У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим додатком до договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2. Додатку).

Відповідно до п. 3.7.Додатку, погашення кредиту, сплата відсотків, інших витрат, винагороди і неустойки за цим додатком до договору здійснюється у валюті кредиту.

Згідно з п. 3.10. Додатку, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на картковому рахунку дебетового сальдо на момент закриття банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних дній у році. Нарахування відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку відсотків не включається.

Відповідно до п. 4.1.1. Додатку, процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом і визначається:

- Термін користування кредитом протягом 1- 3 днів - процентна ставка 20%;

- Термін користування кредитом протягом 4-7 днів - процентна ставка 21%;

- Термін користування кредитом протягом 8-15 днів - процентна ставка 25%;

- Термін користування кредитом протягом 16-30 днів - процентна ставка 27%.

У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього Додатка до договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пунктами 1.3,1 4,1.6,1.7,1.8,1.9, 1.12.2,1.12.4 цього Додатка до договору, винагороди, передбаченої пунктами 1.10, 3.4, 3.5. 3.6 цього Додатка до договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0.2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, шо діяла в період за який виплачується пеня (п. 5.1. Додатку).

Згідно з п. 5.2. Додатку, клієнт сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 5.1. 5 2, здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (п. 5.3. Додатку).

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10000.00 грн. (виписка по рахунку відповідача наявна в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив виконання своїх зобов"язань за даним договором, у зв'язку із чим у нього перед позивачем виникла заборгованість.

За розрахунком позивача, загальна заборгованість відповідача за кредитним договором № 2220-КРК/08 від 02.07.2008р., станом на 03.12.2013р., складає 37110,47 грн., з яких: 9349,92 грн. - заборгованість за кредитом; 15976,83 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 11783,72 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Додатком 7 за № 2220-КРК/08 від 02.07.2008р. до Договору банківського рахунку, укладеною між сторонами 11.06.2008р., сторони встановили, що процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом і визначається наступним чином:

- Термін користування кредитом протягом 1- 3 днів - процентна ставка 20%;

- Термін користування кредитом протягом 4-7 днів - процентна ставка 21%;

- Термін користування кредитом протягом 8-15 днів - процентна ставка 25%;

- Термін користування кредитом протягом 16-30 днів - процентна ставка 27%.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін , зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором №2220-КРК/08 від 02.07.2008р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати суду документи, які б підтверджували сплату заборгованості по кредиту та по відсоткам за користування ним за кредитним договором №2220-КРК/08 від 02.07.2008р. та не надав документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення боргу по кредиту в сумі 9349,92 грн., 15976,83 грн. по процентам за користування кредитом правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього Додатка до договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пунктами 1.3,1 4,1.6,1.7,1.8,1.9, 1.12.2,1.12.4 цього Додатка до договору, винагороди, передбаченої пунктами 1.10, 3.4, 3.5. 3.6 цього Додатка до договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0.2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, шо діяла в період за який виплачується пеня (п. 5.1. Додатку).

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 5.1. 5 2, здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (п. 5.3. Додатку).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу пеню, яка за розрахунком позивача склала 11783,72 грн.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у загальній сумі 11783,72 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи те, що при подачі даного позову, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1720,50 грн., суд вважає за необхідне достягнути з позивача на користь Державного бюджету України суму недоплаченого судового збору в розмірі 106,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 204, 257, 258, 266, 509, 525, 526, 546, 548, 549, 598, 599, 610-612, 625, 626, 627, 628, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193, 198, 202, 216, 232, 343, 345, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61171, АДРЕСА_1, ИНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором № 2220-КРК/08 від 02.07.2008р. в розмірі 37110,47 грн. (9349,92 грн. - заборгованість за кредитом; 15976,83 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 11783,72 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором) та 1827,00 грн. судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код платника 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 106,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.05.2014 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/703/14