Рішення № 38686046, 12.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4665/14 12.05.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доПриватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім"простягнення 1859 грн. 89 коп.Представники: від позивача: Леонов О.Є. - представник за довіреністю № 3398/18 від 24.12.2014;від відповідача: не з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.03.2014 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" про стягнення 1859 грн. 89 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Renault Duster, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_2, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3475910, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4665/14 та справу призначено до розгляду на 07.04.2014.

03.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

03.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного) бюро України надійшов витяг з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.04.2014 розгляд справи відкладено на 25.04.2014 у зв'язку із задоволенням клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

09.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог.

10.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові документи.

18.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.04.2014 розгляд справи відкладено на 12.05.2014 у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Представник відповідача у судове засідання 12.05.2014 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 27330596.

У судове засідання з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимог з урахування заяви про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 12.05.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Відомостей про дорожньо-транспортну пригоду № 9144374, сформованих АІПС ДТП станом на 20.06.2013, та постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 18.02.2013 у справі № 435/1240/13-п встановлено, що 15.01.2013 о 11 год. 40 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_2, на парковці біля супермаркету «Абсолют» в кварталі Сонячному в місті Луганськ, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Renault Duster, державний номер НОМЕР_1, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Вищевказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. 00 грн.

Згідно з договором добровільного страхування наземного транспортну № 93462Га/12л від 08.08.2012 та додатковою № 1 від 13.05.2013 до нього, укладеними між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) (вигодо набувач - ПАТ «Креді Агріколь Банк»), застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Renault Duster, державний номер НОМЕР_1.

У відповідності до пункту 14 договору страхування строк дії договору визначено з 08.08.2012 по 07.08.2013.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

З урахуванням рахунку на оплату № 160 від 18.01.2013, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Кар», вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Duster, державний номер НОМЕР_1, склала 2904 грн. 34 коп.

Наведені у рахунку роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області, складеної за обставинами ДТП.

Згідно з страховим актом, складеним позивачем, № 1.002.13.00567/VESKO32394 від 08.02.2013 та розрахунком страхового відшкодування розмір страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортну № № 93462Га/12л від 08.08.2012, складав 1859 грн. 89 коп.

11.02.2013, позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 1859 грн. 89 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Кар», що підтверджується платіжним дорученням № 8 932 від 11.02.2013 (призначення платежу: «Страхове відшкодування згідно акту VESKO4620/2013, ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_3, рах. НОМЕР_4 Без ПДВ»), належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_2, застрахована Приватним акціонерним товариством "Український Страховий Дім" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3475910 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., франшизи - 1000 грн.

24.09.2013 позивачем відповідачу направлено регресну вимогу № 3799/2 від 18.09.2013 про відшкодування шкоду на суму 1859 грн. 89 коп. та документи в підтвердження розміру страхового відшкодування, яка була отримана останнім 26.09.2013, що підтверджується наявної в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 04080 19711268.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Український Страховий Дім" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3475910 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_2, власнику автотранспортного засобу Renault Duster, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Renault Duster, державний номер НОМЕР_1, становить 2904 грн. 34 коп.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Renault Duster, державний номер НОМЕР_1, (копія якого міститься у матеріалах справи) вбачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак сторонами не було надано доказів щодо існування вказаних обставин.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автотранспортного засобу Renault Duster, державний номер НОМЕР_1, є рахунок № 160 від 18.01.2013, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Кар» та платіжне доручення № 8 932 від 11.02.2013, яким підтверджується факт оплати позивачем рахунку.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3475910 розмір франшизи складає 1000 грн., розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн.

У судовому засіданні 12.05.2014 представником позивача підтримано заяву про уточнення позовних вимог від 09.04.2014 № 1413/2, подану до відділу діловодства Господарського суду м. Києва 09.04.2014, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 859 грн. 89 коп.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог розцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Заява про уточнення позовних вимог від 09.04.2014 № 1413/2 підписана представником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 24.12.2013 № 3398/18, відповідно до якої ОСОБА_1 не надано права на зменшення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що представнику позивача ОСОБА_1 не надано права на зменшення позовних вимог, господарський суд не приймає заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача коштів у розмірі 1000 грн. 00 коп., оскільки такі дії суперечать законодавству та порушують охоронювані законом інтереси позивача.

Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, щодо неправомірності здійснення позивачем страхового відшкодування на користь страхувальника (в даному випадку на користь підприємства, що здійснювало відновлювальний ремонт транспортного засобу - Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Кар»), оскільки договір добровільного страхування наземного транспортну № 93462Га/12л від 08.08.2012 в розумінні норм частини 3 статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 985 Цивільного кодексу України, є договором укладеним на користь третьої особи, у зв'язку з чим ПАТ «Креді Агріколь Банк» є єдиним вигодонабувачем, на користь якого повинно було бути здійсненне страхове відшкодування, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 4 статті 3 Закону України «Про страхування» страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до пункту 4 договору добровільного страхування Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» є єдиним вигодонабувачем за договором і не може бути змінений без погодження з ним.

Згідно з пунктом 24.1.3. договору добровільного страхування для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов'язаний надати страховику лист вигонабувача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування (страхувальник, вигодо набувач або СТО, що обирається відповідно до умов виплати страхового відшкодування) (окрім випадків, коли сума страхового відшкодування не перевищує 5000 грн.).

Страхувальник може скористатися правом не надавати страховику документи компетентних органів у випадку, якщо розмір збитків в результаті страхового випадку не перевищує 5000 грн. або 5 % від страхової суми по відповідному транспортному засобу. При цьому страхове відшкодування сплачується страхувальнику, виключно, шляхом перерахування на рахунок СТО (пункт 24.4. договору добровільного страхування).

Положеннями пункту 25.14. договору добровільного страхування при визначенні страховиком події страховим випадком, страхове відшкодування виплачується протягом десяти робочих днів з дня складання страхового акту. Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком особі, вказаній у листі вигодонабувача (пункт 24.1.3. договору), окрім випадків, коли сума страхового відшкодування не перевищує 5000 грн. (в цьому випадку страхове відшкодування сплачується без погодження з вигонабувачем).

Таким чином, оскільки згідно зі страховим актом, складеним позивачем, № 1.002.13.00567/VESKO32394 від 08.02.2013 та розрахунком страхового відшкодування розмір страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортну № № 93462Га/12л від 08.08.2012, складає 1859 грн. 89 коп., страховик мав право здійснити виплату страхового відшкодування, без погодження з вигонабувачем, за заявою страхувальника на рахунок СТО.

Враховуючи вищезазначене, з урахуванням норм статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 859 грн. 89 коп. (1859 грн. 89 коп. сума сплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 93462Га/12л від 08.08.2012) - «мінус» 1000 грн. 00 грн. (франшиза за полісом № АВ/3475910).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" (01023, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 3, ідентифікаційний код 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8,ідентифікаційний код 20474912) грошові кошти у розмірі 859 (вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 89 коп. та 844 (вісімсот сорок чотири) грн. 68 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 14.05.2014

Суддя І.М. Отрош