Ухвала суду № 38684841, 15.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/737/14-к Головуючий у І інстанції Лисенко В.В.Провадження № 11-кп/780/378/14 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 34 15.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

14 травня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Орла А.І.

суддів Ігнатюка О.В., Зіміної В.Б.,

при секретарі Вороніній А.В.

за участю прокурора Пуха І.Ю.

захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.02.2014 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця село Медвин, Богуславського району, Київської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, працюючого водієм ПП «Нічний експрес» м. Київ, вул. Івана Франка, 9 «а», раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Вироком також вирішено питання про речові докази та судові витрати по справі.

Колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

03.12.2013 року, приблизно о 01 години 20 хвили, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2108» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись на 21 км + 300 м автодороги Київ -Одеса поблизу с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області в напрямку м. Києва, діючи необережно, в порушення вимог п.п. 2.3 б), д); 2.9 «а»; 12.1 Правил дорожнього руху України, не вірно вибрав безпечну швидкість, що спричинило втрату керованості над транспортним засобом з подальшим зіткненням з бетонним колесовідбійником, що розділяє зустрічні потоки транспортних засобів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-2108» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 552 від 20.12. 2013 року слідує, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлено: множинні переломи ребер справа з розривами плеври та правої легені, розрив аорти, рідка кров в правій плевральній порожнині (1100 мл), в лівій плевральній порожнині (1200 мл), розриву печінки, крововиливи в зв'язках печінки, 300 мл рідкої крові в черевній порожнині. Смерть ОСОБА_3 наступила внаслідок закритої травми грудей та живота, що супроводжувалась переломами ребер, розривами внутрішніх органів та крововтратою. Закрита травма грудей та живота відноситься до тяжких тілесних пошкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Виявлені тілесні пошкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути деталі салону автомобіля при ДТП. Виходячи із ступеню розвитку трупних змін, що визначались при експертизі трупа в морзі 03.12. 2013 року в 11: 10, та виду смерті, смерть настала за 8-24 годин до розтину. Виявлене в крові кількість етилового спирту 2, 73 о % за життя могло відповідати сильному алкогольному сп'янінню.

Порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 2.3 б), д); 2.9 «а»; 12.1 Правил дорожнього руху України перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання, звільнити його від покарання з випробуванням. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що, при призначенні йому покарання, суд не прийняв до уваги наявність ряду обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, у зв'язку з чим не встановив підстав для застосування положень ст. 75 КК України. Такими обставинами апелянт вважає те, що він раніше не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності та позитивно характеризується, внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження і не завершив лікування до сьогоднішнього дня, під час судового слідства він активно співпрацював зі слідчим, пропонував надати потерпілій допомогу, але вона відмовилась і не має до нього претензій.

В аналогічній за змістом апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 посилається на судову практику, відповідно до якої обвинувачені у справах про злочини у сфері порушення безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту за наявності обставин, що обтяжує покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння звільняються від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подані апеляційні скарги, прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення.

Фактичні обставини справи та кваліфікація злочину учасниками судового розгляду не оскаржуються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

На думку колегії суддів, зазначені вище вимоги закону судом першої інстанції належним чином не дотримані.

Як вбачається з вироку суду, судом першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_2, враховано ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, обставинами, що пом'якшують покарання, визнане щире каяття, обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, у вироку суду зазначено що судом враховано позитивні характеристики обвинуваченого, те, що він має неповнолітнього сина, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимий.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції хоча і зазначив у вироку про наявність обставин, що пом'якшують покарання, позитивну характеристику, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність судимості, наявність статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак належним чином всі ці обставини не врахував.

Колегія суддів зазначає, що потерпіла по справі ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою, в якій зазначає про відсутність у неї претензій по обвинуваченого та з проханням призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Колегія суддів вважає за можливе з врахуванням думки потерпілої, особи обвинуваченого, його щирого каяття, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 КК України. На думку колегії суддів, на даний час його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 підлягає зміні в частині призначеного судом покарання.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 задовольнити. Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.02.2014 року щодо ОСОБА_2 змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим терміном 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. ОСОБА_2 звільнити з під варти з залу суду негайно.

В решті вирок суду залишити без змін.

С У Д Д І :