Справа № 356/1618/13-ц Головуючий у І інстанції Голік Г.К.Провадження № 22-ц/780/1857/14 Доповідач у 2 інстанції МельникКатегорія 56 08.05.2014
РІШЕННЯ
Іменем України
08 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,
та секретаря Химинець Н.М.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» на рішення Березанського міського суду Київської області від 16 січня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника,-
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2013 року позивач звернувся із вказаним позов та просив в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «Деу», д.н.з. НОМЕР_2, який належить відповідачу ОСОБА_1, шляхом продажу автомобіля та укладення від імені власника позивачем договору купівлі-продажу та надати позивачу право його підписувати; витребувати з відповідача цей автомобіль, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, номерні знаки та передати у володіння позивачу; надати позивачу право вчиняти від імені відповідача усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 13 178,00 дол. США для придбання автомобіля, з строком повернення до 12.06.2014 року зі сплатою 12,50% річних. Відповідно до п 2.1 вказаного договору в забезпечення виконання грошових зобов'язань відповідач передав у заставу автомобіль, Daewoo-FSO, рік випуску 2007, д.н.. НОМЕР_2, який належить йому на праві власності, заставна вартість якого становила 73 950 ,00 грн. 20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ «Укрсиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за вищевказаним договором, який в свою чергу право вимоги відступив на користь ТОВ «Вердикт Фінанс». Оскільки відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, то станом на 04.11.2013 року у нього виникла заборгованість у розмірі 147 458,02 гривні. Позивач вважає, що у відповідності до чинного законодавства має право на звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля від імені відповідача.
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 16 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Вердикт Фінанс» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Згідно з ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки договір про заставу транспортного засобу нотаріально не посвідчений, то він є неукладеним і таким що не створює прав та обов'язків для сторін.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 12.06.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11168261000, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 13 178,00 дол. США з метою придбання автомобіля, строком повернення до 12.06.2014 року зі сплатою 12,50% річних.
Відповідно до п 2.1 вказаного договору, у забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань в повному обсязі позичальник передав в заставу, а банк прийняв транспортний засіб, марки Daewoo-FSO; Модель TF69Y; рік випуску 2007; колір чорний; тип ТЗ легковий Седан-В; номери шасі НОМЕР_3; д/н НОМЕР_2, який належить йому на праві власності відповідно до п.2.1 вище вказаного договору № 11168261000 від 12.06.2007 року. Згідно договору застави, вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін склала 73 950,00 грн.
Оскільки договір про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу був укладений 12.06.2007 року, то при вирішенні спору необхідно керуватись законодавством чинним на час виникнення цих правовідносин.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Заставу» (в редакції Закону N 997-V від 27.04.2007) лише у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів.
Тобто на час укладення вказаного кредитно-заставного договору на транспортний засіб його нотаріальне посвідчення законом не вимагалось.
При цьому судом встановлено, що рішенням загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «Укрсиббанк» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм ЗУ "Про акціонерні товариства" змінив своє найменування на ПАТ «Укрсиббанк».
20.04.2012 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладеного договір факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ «Укрсиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11168261000 від 12.06.2007 року.
20.04.2012 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено договір факторингу № 0512-КВ, відповідно до умов якого ТОВ «Кредекс Фінанс» відступив на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань за кредитно-заставним договором станом на 04.11.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 147 458,02 грн., з яких: заборгованість за кредитом- 77 171,26 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 35 028,16 грн.; нараховані відсотки на дату подачі позову - 15 112,69 грн.;пеня за несвоєчасно виконанні зобов'язання - 17 830,75 грн.; три проценти річних від простроченої суми-2 315,16 грн. При цьому належних та допустимих доказів щодо відсутності боргу або обґрунтовану зміну його розміру відповідачем не надано.
Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Позивачем вищезазначена вимога Закону була виконана, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 40269411 від 25.03.2013 року (а.с. 35-36).
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.
Крім того позивачем було направлено відповідачу повідомлення про порушення зобов'язання від 30.05.2013 року, в якому було зазначено про зміну кредитора на нового ТОВ «Вердикт Фінанс» та про необхідність погашення боргу або передати у володіння позивача заставлений автомобіль для його реалізації разом з довіреністю на право підпису та зняття автомобіля з обліку та усіма приналежностями до нього: комплектом ключів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та номерними знаками (а.с.54-56). При цьому відповідачем заборгованість не була погашена, обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувала не виконана.
Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Згідно із кредитно-заставним договором, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця
Таким чином вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Пунктом 42 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», передбачено, що при знятті автомобіля з обліку у Центрі вимагається пред'явити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку, представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає майно і зобов'язується сплатити грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 40 вказаного «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів», під час зняття з обліку транспортних засобів номерні знаки здаються.
Оскільки транспортний засіб перебуває у володінні та користуванні відповідача, то позивач має право витребувати у нього транспортний засіб з усіма його приналежностями для подальшої реалізації цього майна.
За таких обставин, оскільки на момент укладення договору застави нотаріальне посвідчення такого договору законодавством не вимагалось, а відповідачем порушено умови кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка на час розгляду справи не погашена, позивачем було надіслано боржнику письмову вимогу, передбачену умовами кредитного договору та законом, яка відповідачем також не виконана, то колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Також відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору в розмірі 1474,58 грн. за подачу позову +737,29 грн. за подачу апеляційної скарги, а всього - 2 211,87 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» задовольнити.
Рішення Березанського міського суду Київської області від 16 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу №11168261000 від 12.06.2007 року, укладеного між ним та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» у розмірі 147 458, 02 грн. звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб, автомобіль : Тип ТЗ: легковий седан-В, марка: Daewoo-FSO, модель: TF69Y, рік випуску - 2007, номер кузова:НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу №214141-839 від 06.06.2007 року, шляхом продажу вказаного автомобіля товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» з укладенням договору купівлі - продажу з іншою особою - покупцем будь-яким способом за початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності, надати товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» всі повноваження для здійснення продажу автомобіля, зняття його з обліку в органах ДАІ та витребувати його у ОСОБА_1 і передати цей автомобіль товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс».
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 38684818, Апеляційний суд Київської області було прийнято 08.05.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 356/1618/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: