Вирок № 38684121, 28.04.2014, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5433/13-к

Провадження № 1-кп/442/21/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Івасівки А.П.

при секретарі - Грабар Л.І.,

з участю прокурора - Кріцак Л.Ф.

захисника - адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №120113150110000713 від 11.04.2013 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Рава Руська Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, непрацюючого, з вищою освітою, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,-

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч.1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2013 року близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_2, знаходячись на подвір»ї будинку АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків, вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_5, під час якого умисно наніс йому удар у ділянку голови, після чого схопив його обома руками за руки в області передпліччя, та шарпаючи в різні сторони відштовхнув від себе, внаслідок чого останній упав на землю. Згідно висновку експерта №196, від 07.05.2013 року у ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження у вигляді восьми синців, що розташовувались на передньо - внутрішніх поверхнях обох пліч на межі верхньої та середньої третини, на задній поверхні обох ліктьових суглобів і закритого компресійного перелому першого поперекового хребця без різкого порушення функції спинного мозку, що в сукупності по ступеню тяжкості відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як таких, що не були небезпечними для життя в час їх спричинення, але викликають тривалий (більше 3-х тижнів) розлад здоров'я. Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 128 КК України як такі, які виразились у необережному середньої тяжкості тілесному ушкоджені.

Крім цього, 10 квітня 2013 року близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_2 знаходячись за вищевказаною адресою на ґрунті особистих неприязних стосунків, вчинивши словесний конфлікт із ОСОБА_5 також умисно наніс йому удар рукою в ділянку голови. Після чого схопив його обома руками за руки, грубо стиснувши їх пальцями своїх рук в ділянці плечей, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді ранок восьми синців, що розташовувались на передньо - внутрішніх поверхнях обох пліч і на межі верхньої та середньої третини та по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України як такі, які виразились у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вини у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав. Суду пояснив, що 10.04.2013 року по його скарзі, що стосується руйнації його будинку, приходила комісія, яка підтвердила, що руйнація його будинку відбувається через реконструкцією ОСОБА_5 горища. Тому мотивів вирішити питання з приводу викладеного з ОСОБА_5 у нього не було. При цьому ОСОБА_5 також знаходився на подвір»ї, він же у той час переглядав документи, а ОСОБА_5 підійшов до нього ззаду та вдарив правою рукою в обличчя, а саме у верхню губу з якої просочилася кров, однак такому в той день він не надав ніякої уваги, рідні обробили рану, і лише наступного дня звернувся з цього приводу до лікаря. Після чого, він розвернувся до ОСОБА_5 обличчям, а той налетів на нього вдруге, що змусило відійти назад. ОСОБА_5 знову намагався його вдарити, і заподіяв удар ділянку плечей. Після чого, ОСОБА_5 знову наступав на нього, однак він відскочив та пішов геть, а ОСОБА_5 спіткнувшись з прискоренням по інерції упав вперед. На місці його падіння знаходилась металева огорожа -сітка, на яку ОСОБА_5 упав зіткнувшись з такою плечима, ймовірно його від намагання нанести удар розвернуло, в той момент, припускає, що він міг зачепитися нога за ногу. Після чого сповз по сітці, упавши на сідниці; кричав «ОСОБА_2 мене забив», чи «зламав» щось. Категорично заперечує покази свідків ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_5, так як він фізично не зміг би підняти ОСОБА_5 і кинути до землі, перенісши операцію на серце. Вважає, що ОСОБА_5 будучи у нетверезому стані, що підтверджують працівники швидкої допомоги, та й він сам не заперечив, що вживав зранку 10.04.2013 року алкоголь. Також його син повідомив, що напередодні 09.04.2013 року ОСОБА_5 вживав алкоголь з нагоди ювілею дня народження доньки ОСОБА_6 У зв'язку з цим, вважає, що ОСОБА_5 був у неадекватному стані, мав сильне алкогольне сп'яніння, в якому наніс йому удар у лице і розсік губу з якої кровоточила кров, що в свою чергу підтверджують свідки, зокрема його семирічна внучка. При першому виїзді працівники швидкої допомоги зафіксували, що ОСОБА_5 був у стані алкогольного сп'яніння, медичної допомоги не потребував, пізніше дописано іншим почерком та іншим чорнилом, що у такого забій хребта. При цьому, він просив зафіксувати працівників швидкої після огляду те, що ОСОБА_5 п'яний, і є пияком. Для госпіталізації, потрібно було викликали також працівників міліції, однак ОСОБА_5 сказав не потрібно, встав, і відмовився від госпіталізації. Біля 21 год. за викликом ОСОБА_5 виїхала друга швидка, йому незрозуміло, що якщо у людини поломаний хребет, він чекає близько 8 годин без допомоги, з сильними болями, які зазвичай є при переломах. У нього є підозра, що ОСОБА_5 та його рідні чекали на перезміни лікарів, та для того, щоб ОСОБА_5 витверезився. При госпіталізації ОСОБА_5 брали кров на вміст алкоголю, результати аналізів забрала слідча ОСОБА_7, яка на допиті в суді пояснила, що такі аналізи хтось забрав і їх доля їй не відома. Також зазначає, що його було викликано 27.06.2013 року до слідчого ОСОБА_8 для проведення слідчих дій, однак насправді його намагалися заставити підписати розписку про отримання ще однієї постанови про звинувачення його у ще одному злочині, який базується на неправдивих свідченнях ОСОБА_9, яка перебуває з ним та його сім'єю у неприязних стосунках. Після чого, у нього стався серцевий напад і його забрала швидка допомога. Поряд з цим, вважає, що експертиза проведена з порушенням, так як бралися до уваги рентгенівські знімки, які не мали чіткого зображення. Також пропав рентгенівський знімок, який був зроблений 21.07.2013 року в Дрогобицькій міській поліклініці. Просить поряд з наведеним взяти до уваги, що він є інвалідом ІІІ групи, переніс операцію на серце, тому не міг фізично заподіяти ОСОБА_5 такі тілесні ушкодження. Допускає, що коли ОСОБА_5 йшов на нього, він би міг схопити його, запобігти падінню, так як такий людина хвора, мав проблеми з попереком, має таке сумління.

В подальшому вину у інкримінованих йому правопорушеннях визнав, щиросердечно розкаявся, просить застосувати до нього п. «г» ст. 1, ст.9 Закону України «Про амністію в 2014 році» та звільнити від відбування покарання, так як є інвалідом ІІІ групи та пенсіонером.

Окрім визнання вини обвинуваченим, його винність у вчиненні інкримінованих йому у вину правопорушеннях доведено наступними доказами, зокрема:

- Показами потерпілого ОСОБА_5, який суду пояснив, що він разом зі своєю сім»єю проживає АДРЕСА_1 10.04.2013 року близько 12 год. до нього прийшли працівники ЖЕО та попросили показати підтвердження квартплати. Після такої перевірки, вони пішли геть, а він вийшов в слід за ними та побачив ОСОБА_2 Він поцікавився у ОСОБА_2 навіщо такий пише на нього скарги протягом 5-6 років та зачепив його за куртку. Після чого, ОСОБА_2 вдарив його кулаком в лівий бік обличчя з середньою силою в результаті чого в нього відбулось запаморочення, відчув, що падає. Однак, ОСОБА_2 підніс його за руки, почав кричати «хребет-хребет» і кинув об землю. Тоді він впав, а ОСОБА_2 пішов геть. Він не міг підвестися і почав кликати на допомогу. Сусіди викликали швидку допомогу, в цей час він ще лежав на місці падіння - біля сітки, однак працівники такої йому нічим не допомогли, він також не вимагав госпіталізації. Сусід ОСОБА_10 підвів його та провів до порогу квартири. Після чого, приїхав його син ( ОСОБА_5), йому стало ще гірше, відчував гостру біль, знову викликали швидку і його забрали в лікарню. Лікарі говорили, що він ходити не буде, так як пошкоджений хребет, змушений весь час вживати ліки та носити пов'язку на хребті. Крім цього, вже в лікарні виявив синці на руках. В цей день він випив 150-200 грам вина. ОСОБА_9 бачила конфлікт. Більше при такому нікого не було. До таких подій він був у добрих відносинах з ОСОБА_2 на даний час не хворіє остехондрозом. Чи був ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння в той день йому не відомо. Відносно міри покарання, то просить, щоб така була суворою.

- Показами свідка ОСОБА_10, який суду пояснив, що проживає за однією адресою з потерпілим та обвинуваченим, з останнім намагається бути в нормальних відносинах. 10.04.2013 року близько 12 год. він разом з дружиною ОСОБА_9 знаходились у своїй квартирі, почули шум на дворі. Чув крики ОСОБА_5 та ОСОБА_2, останній був агресивніший. Він хотів з'ясувати причину конфлікту, однак дружина не пустила, так як не хотіла, щоб на них писали скарги. З будинку він вийшов на крик «хребет зламали» та побачив потерпілого, який лежав під огорожею, спиною до такої, біля металевого відра для сміття, а ОСОБА_2 стояв на три метри від нього. При цьому, окулярів на потерпілому не було вони лежали поруч, пошкоджень на його обличчі він не бачив. Він побіг за водою для ОСОБА_2, зателефонував його сину, а дружина викликала швидку. Однак, по приїзду швидка потерпілого відмовилась забирати, так як їм пояснили, що то пияк - про таке він чув як ОСОБА_2 говорив лікарям. Працівники швидкої підняли ОСОБА_2 на ноги, переміщали, взявши попід руки, а він допоміг йому присісти на крісло, яке стояло біля під'їзду. В стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_5 не був. Коли приїхав син потерпілого - допоміг занести його до хати, при цьому потерпілий опирався руками за шиї, а вони підхопили його за ноги. Після чого, положили його в ліжко. В той момент ОСОБА_5 не наполягав на виклику швидкої допомоги. Коли швидка приїжджала в друге, то він також допомагав в його транспортуванні на щиті, який прогинався під сідницями потерпілого. В цей момент потерпілий мовчав, не скаржився на біль, коли його несли на щиті, який розкладався шириною близько 1 м., довжиною 1,5 м.. Очевидцем конфлікту він не був. Відомо, що ОСОБА_2 вів себе агресивно у зв'язку з тим, що до ОСОБА_5 приходила комісія з ЖЕКу. ОСОБА_5 знає з дитинства і може ствердити, що він не був пияком, раніше міг випивати, а останнім часом за ним такого не помічав. З ОСОБА_2 у нього дружні відносини, було таке, що останній жалівся на нього з приводу його автомобіля у міську раду. Відомо також, що обвинувачений весь час пише скарги на ОСОБА_2 через проведення ним будівництва.

- Показами свідка ОСОБА_9, яка суду пояснила, що з ОСОБА_2 у неї погані відносини, вони не спілкуються, з потерпілим - добрі. Вона є судідкою як для потерпілого, так і для підсудного. 10.04.2013 року близько 12 год. вона готувала їсти і через вікно побачила як ОСОБА_2 йшов з якимось чоловіком. Відкрила двері, так як ОСОБА_5 кричав «ОСОБА_2, ОСОБА_2», а ОСОБА_2 обернувся та вдарив кулаком правої руки в ліву частину обличчя потерпілого. Вони почали шарпатися. Вона кричала «дядя ОСОБА_5», ОСОБА_2 не реагував, а вона пішла до дому. Через деякий час, вона побачила як ОСОБА_2 підняв ОСОБА_5 та кинув на землю, сперся своєю вагою на нього. ОСОБА_5 кричав, що він переніс три операції, щоб той його не чіпав. ОСОБА_5 упав біля металевого відра та стола і просив його не чіпати. Сутичка відбувалась біля вікна ОСОБА_2 Після цього, зателефонувала невістка та попросила викликати швидку. Коли приїхали працівники швидкої, то припідняли ОСОБА_5, він дійшов до дверей будинку, присів на крісло. ОСОБА_5 казав, що все добре. Після чого, швидка поїхала геть. Працівники швидкої не припіднімали футболку у потерпілого, не оглядали його. Після чого, приїхав син потерпілого, який разом з її чоловіком ОСОБА_10 попід руки занесли потерпілого до квартири, а у вечері на щиті до швидкої. Інцидент крім неї ніхто не бачив. ОСОБА_2 казав працівникам швидкої допомоги, що ОСОБА_5 алкоголік. ОСОБА_5 не наносив ОСОБА_2 ударів. У вечері, коли вона прийшла до потерпілого у квартиру, він лежав на ліжку та кричав, що йому боляче і він не може сідати. В нього на обличчі чи інших ділянках тіла синців вона не бачила. Тоді, з квартири до швидкої потерпілого зносило 4 -ро осіб, було важко, дерев'яний стелаж швидкої допомоги складався з частин на якому його несли не прогинався, а він кричав «палаю, бо мене болить». ОСОБА_2 конфліктує з усіма сусідами.

- Показами свідка ОСОБА_12, яка дала суду покази про те, що до подій з учасниками судового процесу не була знайома. Працює фельдшером швидкої медичної допомоги у м. Дрогобичі. 10.04.2013 року вона була на зміні та у складі виїзної бригади близько 12-30 год. виїхала на виклик в АДРЕСА_1 і побачили, що ліворуч від огорожі лежав мужчина, відра при цьому не бачила. Поруч стояли мужчина та жінка, а праворуч - можливо ОСОБА_2. Коли вона запитала, що сталося, жінка відповіла їй, що побив сусід. Тоді вона з'ясувала у потерпілого де побив, такий показав на спину. Тоді вона попальпувала поясничний відділ хребта, потерпілий зойкнув. Також з'ясувала чи зможе встати, почувши ствердну відповідь, вона за допомогою мужчини та жінки припідняли його, на її запитання чи зможе йти, той відповів, що потихеньку. Однак, її насторожив запах алкоголю від ОСОБА_5, тому йому не пропонували госпіталізацію. Тоді вона сказала потерпілому, щоб йшов до дому, а якщо стане погано, щоб викликав швидку. Йшов він дуже повільно, допомагали йому сусіди. При цьому можливо ОСОБА_2, не пригадує його обличчя, не звертала на нього уваги, такий агресивно вигукував у бік потерпілого образливі слова, зокрема те, що він алкоголік. Картку медичної допомоги заповнює на протязі чергування, щодо потерпілого, то записала, що такий був у стані легкого ступеня сп'яніння, був адекватний, поводив себе нормально, йшов. Видимих ознак почервоніння на обличчі у потерпілого не бачила, такі могли пізніше проявитися. Потерпілий був одягнутий на короткий рукав, в області пліч синців не бачила. Діагноз вона має право встановлювати, сумнівів щодо забою хребта потерпілого у неї не було і немає, однак переживала, що могло бути й більш серйозне пошкодження хребта. Тому погоджується, що ОСОБА_2 потрібно було госпіталізувати одразу. Дошка на якій переносять хворих з ушкодженим хребтом не прогинається. У неї немає повноважень проводити освідування на вміст алкоголю. Після бійки, ОСОБА_2 пішов до хати, розмовляв з внуком.

- Показами свідка ОСОБА_13, який суду пояснив про те, що є сином ОСОБА_5 та проживає разом з ним та сімє»ю за однією адресою. З ОСОБА_2 знайомий, відносин між ними жодних, він постійно пише на його сім»ю безпідставні скарги в різні установи. Він не був очевидцем бійки. 10.04.2013 року до нього на мобільний телефон зателефонував сусід ОСОБА_10 та повідомив, що його батька побив сусід ОСОБА_2. В слухавку було чути крик від болю батька. Він попросив викликати швидку та міліцію. Коли через 20 хв. прибіг до дому, ні міліції, ні швидкої допомоги не було. Побачив як біля під»їзду будинку сидів його батько на стільці, натягувався від болю, та не міг стояти. Тоді він та ОСОБА_10 взяли батька попід руки і ноги, зробивши стілець, не чіпаючи його за руки, припідняли, фактично перемістили з стільця на якому він сидів, і занесли до хати, де поклали на диван. Після цього, він зателефонував працівникам міліції, які повідомили, що не має транспорту, щоб приїхати, однак є дільничний інспектор, який може його почекати. Тоді він побіг у відділення міліції, де написав заяву. Коли приїхав до дому, то батько жалівся на біль у попереку. На вечір йому стало ще гірше, тому близько 20 год. він викликав швидку. Приїхали працівники швидкої допомоги оглянувши батька вирішили його госпіталізувати. Для цього батька з покривала перемістили на щит, який складався з трьох частин, не прогинався, хіба - що на стиках міг прогнутись. Перенести батька до швидкої також допомагав сусід ОСОБА_10, в загальному переносили 4-ри чоловіка і ОСОБА_9 страхувала. Перешкод для переміщення по сходах з квартири не було. В цей момент батько нічого не говорив, однак виявляв ознаки болю. ОСОБА_10 розповів йому, що швидка не надавала медичної допомоги батьку, після від'їзду якої ОСОБА_2 обзивав батька алкоголіком та побив його. Батько після перенесення операцій не зловживав алкоголем. Того дня, коли він зранку йшов з дому, батько був тверезий, випив 100 гр. вина. Чи був того дня запах алкоголю від батька, він не помітив. Батько не зловживає спиртним, більше того у нього дуже відповідальна робота. У нього були почервоніння на обох щоках, синців не було. На болі у хребті батько ніколи не жалівся та поперековий відділ хребта батько не перев'язував. На наступний день у батька на руках були сліди пальців, на обличчі не було. Йому відомо, зі слів ОСОБА_9, що ОСОБА_10 бійки не бачив. Того дня батько був одягнутий у футболку на тричетверті рукав.

- Показами свідка ОСОБА_14, яка суду пояснила про те, що є невісткою для потерпілого, проживає разом з ним 19 років, з обвинуваченим перебуває у нормальних відносинах. 10.04.2013 року її не було в м. Дрогобичі. Їй зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що ОСОБА_2 побив її батька, при цьому вона також чула крик батька в телефонну слухавку. У вечері, коли вона приїхала до дому, батько стогнав від болю, тому вирішили викликати швидку допомогу. В батька були почервоніння в області обличчя, якщо не помиляється, то ліворуч, а в області передпліччя на наступний день були синці. В той момент, коли вона виглядала швидку, то чула як ОСОБА_2 хвалився своїм рідним про те як побив ОСОБА_5, а коли швидка приїхала такий сміявся, що напевне будуть зносити на ношах. Працівники швидкої після огляду, вкололи батьку укол, повідомили, що такий потребує госпіталізації та необхідно зробити рентген. Після чого знесли батька на щиті. До цього моменту, батько ніколи не жалівся на болі в попереку, в хребті. При цьому, як батька переміщали на щит вона присутньою не була, чула як він стогнав від болю. Одразу після бійки батька не транспортували до лікарні у зв'язку з відповідними рекомендаціями лікаря швидкої допомоги.

- Показами свідка ОСОБА_7, яка пояснила суду про те, що працює слідчим Дрогобицького МВ зі стажем роботи один рік. По вказаній справі допитувала ОСОБА_10., який також ознайомився з протоколом слідчої дії про що розписався. Покази дані ним на досудовому слідстві записані з його слів, на покази, які він давав дільничному така не спиралася. Перш ніж поставити свій підпис на протоколі допиту ОСОБА_9 його читала. Слідчий експеримент відповідав протоколу допиту. Їй було не відомо, що сім»я ОСОБА_10 з ОСОБА_2 перебувають у напружених відносинах не відомо про те, що висновок експертизи по справі проведений на підставі неякісних рентгенівських знімках. Жодної зацікавленості в дачі показів свідків не було, все було записано з їх слів. З висновком токсилогічної експертизи ознайомлена, в крові ОСОБА_5 нічого не виявлено. Повідомлення про підозру ОСОБА_2 було вручено належним чином.

- Показами свідка ОСОБА_15, яка суду пояснила про те, що працює на станції швидкої допомоги в м. Дрогобич лікарем, стаж її роботи 24 роки. 10.04.2013 року, вона разом з фельдшером ОСОБА_16 прибули на виклик в будинок АДРЕСА_1, де їх зустріли родичі ОСОБА_5. при цьому у потерпілого ознак алкогольного сп'яніння не зауважила, як і не бачила в області обличчя тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 скаржився на різку біль при пульпації у відділі хребта. При болі у хребті, хворого можна транспортувати при обережному перенесені на щиті, що було здійснено. Дошки, які для цього використовують, не прогинаються. Носилки в даному випадку не використовувались, так як у будинку де проживає ОСОБА_5 були круті сходи. Вона приймала участь у транспортуванні ОСОБА_5 до карети швидкої допомоги, при цьому він був практично нерухомий. З медичної точки зору, переміщення потерпілого на руках, є не можлива. В больовому шоці людина з такими ознаками закритого компресійного перелому хребта, як у ОСОБА_5, після отримання травми може пересуватись. Біль могла бути наростаючою. На ділянку передпліччя у потерпілого не звертала увагу. Закритий компресійний перелом 1 поперекового хребта неможливо отримати при неправильному транспортуванні особи, жодних ушкоджень при такому не можна отримати. Остехондроз та перелом хребта різні речі.

- Показами свідка ОСОБА_16, який суду пояснив про те, що працює на станції швидкої допомоги в м. Дрогобич фельдшером, стаж його роботи 20 років. 10.04.2013 року, він разом з лікарем ОСОБА_15 прибули на виклик в будинок АДРЕСА_1. Не пригадує чи в ОСОБА_5 були на обличчі почервоніння, опухлість, і чи такий був у нетверезому стані. Потерпілий був належно транспортований на спеціальному щиті. Зі скаргами на здоровя за місцем виклику, окрім ОСОБА_5 ніхто не звертався.

- Показами свідка ОСОБА_17, який суду пояснив про те, що знайомий з ОСОБА_2 близько 13 років, також знайомий з ОСОБА_5. 10.04.2013 року близько 12 год. він був у гостях у тестя та тещі у квартирі АДРЕСА_2. З вікна їхньої кухні видно подвір'я ОСОБА_2. За 80 м. від такого він побачив сутичку. ОСОБА_2 стояв, ОСОБА_5 підійшов до нього з-заду і правою рукою наніс удар в праву щоку ОСОБА_2 З боку ОСОБА_2 ніяких ударів не було. Однак він не бачив чи такий чіпляв ОСОБА_5 за одежу, підносив його. ОСОБА_2 відійшов, ОСОБА_5 полетів і упав близько сітки. Після того, як ОСОБА_5 упав, він більше не спостерігав подальший розвиток подій. ОСОБА_5 був одягнутий в темні штани, верхня частина його одягу була на короткий рукав.

- Показами свідка ОСОБА_18, який суду пояснив про те, що знайомий з ОСОБА_2, також знайомий з ОСОБА_5. На початку квітня ОСОБА_2 попросив його подивитись на ремонт, який він зробив у себе в квартирі. Близько обіду, коли він підходив до будинку ОСОБА_2, то побачив за 50 метрів як ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_2 правою рукою в ділянку правого боку скули чи шиї, який в той час стояв на подвір'ї спиною до гаража на відстані 5-6 метрів. При цьому, між ними була словесна перепалка. Після чого, ОСОБА_2 розвернувся до нього спиною і відступив, а ОСОБА_5 підходивши до такого, перечепився, втратив рівновагу та упав на стінку чи на паркан. При цьому, він не бачив чи наносив ОСОБА_2 удари ОСОБА_5, або ж піднімав його, також не може повідомити чи кричав ОСОБА_5 після падіння. Він розвернувся та пішов геть, оскільки не хотів втручатися у конфлікт. ОСОБА_5 був одягнутий в темні штани, верхня частина його одягу була на короткий рукав. ОСОБА_2 не чіпав ОСОБА_5 Не звернув увагу чи були біля ОСОБА_5 будь-які предмети. За конфліктом могла спостерігати жінка, яка стояла на сходах будинку, не може помідомити чому її покази відрізняються від його. Свій протокол допиту на досудовому слідстві він підписав не перечитуючи.

- Показами свідка ОСОБА_19., яка суду пояснила про те, що ОСОБА_2 є її сватом, також знайома з ОСОБА_5 і перебуває з ним у нормальних відносинах. На початку квітня до неї зателефонував ОСОБА_2 поросив забрати з школи внучку. Вона перебувала у квартирі ОСОБА_2, з вікна якої бачила комісію ЖЕО та ОСОБА_2, який тримаючи у руках документи читав. Коли відчинила двері, то побачила як ОСОБА_5 підійшов із за кута будинку, де проживає ОСОБА_2 та наніс правою рукою удар зі спини ОСОБА_2 в губу з правого боку, таким чином розсік її, текла кров. В той момент ОСОБА_2 стояв обличчям до неї. ОСОБА_2 повернувся та відскочив, їй здалося, що ОСОБА_5 був випившим та хотів нанести ще один удар, однак не втримавшись на ногах упав на паркан. Все це відбувалося за 1,5 м. від огорожі. Інших людей в той момент на місці події не було. Коли ОСОБА_5 упав на сідниці, то кричав, що йому поламали хребет. Після цього, вона разом з ОСОБА_2 пішли до дому, щоб обробити рану на розсіченій губі ОСОБА_2 Вважає, що ОСОБА_5 впав через те, що був п'яний. Після цього, через 15 хвилин приїхала швидка. Тоді з'явилася ОСОБА_9. Вона разом зі ОСОБА_2 вийшли на подвір'я. ОСОБА_5 піднявся на ноги і дуже переживав з приводу того, що допустив до квартири комісію, як на таке відреагують його рідні. При цьому, працівники швидкої говорили, що ОСОБА_5 п'яний. З моменту проведення самочинного будівництва ОСОБА_5 відносини між ним та ОСОБА_2 стали неприязними.

- Показами свідка ОСОБА_20, яка суду пояснила про те, що є дружиною ОСОБА_2, також знайома з ОСОБА_5 і перебуває з ним у нормальних відносинах, а з його сином ОСОБА_13 та невісткою у поганих. 10.04.2013 року вона побачила чоловіка набряк на правому боці обличчя та розсічену губу. Про події дізналася зі слів чоловіка. В цей день внук ОСОБА_21 був у школі і за конфліктом спостерігати не міг. Близько 15-16 год. з ванни при відкритому вікні, яке знаходиться біля входу в під'їзд, вона чула розмову між сином ОСОБА_5 ОСОБА_13, який погрожуючи її чоловіку повідомив, що він зламав хребет його батьку, тому тепер він зламає ОСОБА_2 Працівники швидкої ствердили, що ОСОБА_5 п'яний. Того дня в квартирі була сваха з внучкою ОСОБА_22. ОСОБА_5 завжди скаржився на спину. Ствердила, що вечером 10.04.2013 року потерпілого до швидкої допомоги несли на покривалі, щита не було. ОСОБА_5 зловживає алкогольними напоями.

- Показами свідка ОСОБА_23, який суду пояснив про те, що є сином для ОСОБА_2, також знайомий з ОСОБА_5 і перебуває з ним у нормальних відносинах. 10.04.2013 року батька не бачив. Стверджує, що ОСОБА_2 не вживає спиртних напоїв, перебуває у нормальних відносинах із сусідами. По АДРЕСА_1 проживає близько 20 років. Йому відомо, що ОСОБА_5 ніколи не приймав участі по облаштуванню благоустрою будинкової території, вживав алкоголь. Причиною сварок між його батьком та ОСОБА_5 є проведення добудови ОСОБА_5, через яку в батька виникли тріщини в стінах квартири. Наступного дня він побачив батька з підпухлою губою, і як такий пояснив таке спричинив йому ОСОБА_5, тому батько звертався за медичної допомогою з цього приводу у м. Бориславі.

- Показами свідка ОСОБА_24, який суду пояснив про те, що з народження проживає по АДРЕСА_3 є сусідом для потерпілого та обвинуваченого, перебуває з обома в товариських відносинах. Зі слів ОСОБА_2 він дізнався про його конфлікт з ОСОБА_5, який виник через те, що відомча комісія провела огляд у квартирі ОСОБА_5. ОСОБА_2 завжди був працьовитим, до 2000 року вживав алкогольні напої. Чи зловживав ОСОБА_5 спиртним не бачив. Після того, як у квартирі ОСОБА_2 з'явилися тріщини на стінах, відносини між останнім та ОСОБА_5 погіршилися. Йому не відомо чи були конфлікти між ОСОБА_2 та сім»єю ОСОБА_10; відомо про складність яка була у їхніх стосунках з приводу того, що ОСОБА_10 залишав свій автомобіль на при будинковій території з чим не погоджувався ОСОБА_2. В той самий день, близько 16-15 год. ОСОБА_2 розповідав йому про конфлікт будучи дуже збудженим, бачив у нього гематому на губі начебто від конфлікту з ОСОБА_5, який йому заподіяв після того як пішла відомча комісія з приводу аварійності будинку. Зі слів ОСОБА_2, відомо, що вийшов ОСОБА_5 вдарив його, а ОСОБА_2 взяв його за руки тримаючи за них та положив корпусом на землю, спиною, і в подальшому на запитання захисту з метою висвітлення подій у ракурсі вигідному для обвинуваченого підсумував, що можливо така розповідь обвинуваченого була його фантазією, точно сказати не може. Йому відомо, що ОСОБА_5 пішов з роботи електрика тому, що вдарив свого співпрацівника в обличчя. ОСОБА_5 скаржився на болі у попереку, то є професійна хвороба, бачив у нього бандажний пояс.

- Показами свідка ОСОБА_25, яка суду пояснила про те, що з народження проживає по АДРЕСА_1 є сусідкою для потерпілого та дочкою для обвинуваченого, перебуває з обома в добрих відносинах. З батьком ОСОБА_2 проживає в одному будинку, однак такий поділений на дві частини, до кожної з яких є окремий вхід. Відомо, що у батька був конфлікт з ОСОБА_10 з приводу автомобіля, який стояв перед входом до будинку, з цього приводу звертався в міліцію. ОСОБА_5 бував випившим, при цьому не хуліганив, чи здійснював важкі роботи не відомо. Ще будучи малою бачила, що ОСОБА_5 ходив з перев'язаним попереком. Того дня коли стався конфлікт була на роботі, повернулася додому близько 18 год. 30 хв., на обличчі у батька побачила розсічення. З дитиною була свекруха, син у школі. Батько розповів, що після приходу відомчої комісії ЖЕКу з приводу аварійності будинку, ОСОБА_5 наніс йому удар, батько розвернувся, а ОСОБА_5 був у стані алкогольного сп'яніння, тому упав, не зацікавило як саме упав. Про такий конфлікт розповідала також свекруха ОСОБА_19 яка була очевидцем події. Її дочка говорила, що дідо прийшов з розсіченою губою. Невідомо по якій причині до ОСОБА_5 приїжджала швидка допомога.

- Показами неповнолітньої ОСОБА_22, в присутності законного представника - матері ОСОБА_25, яка суду пояснила про те, що проживає по АДРЕСА_1. 10.04.2013 року в дідуся ОСОБА_2 бачила кров, і він говорив, що його побив сусід, вказала на ОСОБА_5. Поряд з цим, чула як ОСОБА_5 кричав, що його болить спина. Брата ОСОБА_21 в той час дома не було.

- Показами експерта ОСОБА_26, який свій висновок експерта №196, від 11.04.2013 року підтримав. Додатково суду пояснив, що свої висновки про те, що потерпілий ОСОБА_5 не перебував у стані алкогольного сп'яніння зробив на підставі усного запиту в судово-текстологічній лабораторії - чи робився такий аналіз, де отримав позитивну відповідь, особисто результатів такого не бачив. Відповідь щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_2 дано також у висновку, де вказано, що такі відносяться до категорії легких. Компресійний перелом може утворитися і при незначному застосуванню сили, якщо наноситься удар по вісі йде дія на людину, яка падає з прискоренням на сідниці та опирається ліктями, та як це було відтворено на слідчому експерименті, поперековий відділ хребта все бере на себе, по силі тяжіння, тому при наявності його перелому явні ознаки такого назовні можуть не проявлятися. Протягом першого часу під час отримання перелому, більше того навіть при смертельних травмах, особа може не відчувати болю, так як набряк ще не розвився, проміжок для такого є індивідуальним. Синці можуть утворитися при неправильному переміщенні особи, переміщення на схрещених руках виключає можливість отримання тілесних ушкоджень.

Те, що в даний час, учасники судового провадження дають різні покази, визначити їх правильність входить до компетенції суду. На час огляду ОСОБА_5, його покази співпадали з отриманими ушкодженнями. Якщо б ОСОБА_5 припідняли потім, опустили та сіли на нього, мали б місце інші тілесні ушкодження. Якби мали місце ушкодження на обличчі потерпілого вони б були зафіксовані. Незважаючи на те, що рентгенограми були визнанні неякісними, в таких зазначено що верхній край поверхневого відділу хребця L1 нечіткий, а нечіткий він тому, що поламаний. За рекомендацію обласного рентгенолога був зроблений контрольний знімок в Дрогобицькій міській лікарні, як і два попередні, як наслідок припущень про те, що такий також буде неякісним не було. Дуже важко встановити, що в результаті неправильного транспортування чи інших чинників, тілесні ушкодження, які малися переросли у значніші ушкодження, як і механізм їх утворення.

- висновком експерта №196, від 11.04.2013 року, яким встановлено, що у ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження у вигляді восьми синців, що розташовувались на передньо-внутрішних поверхнях обох пліч, і на межі верхньої та середньої третини, на задній поверхні обох ліктьових суглобів та закритого компресійного перелому першого поперекового хребця Іст. без різкого порушення функції спинного мозку. Всі тілесні ушкодження були спричинені в час, що вказаний у медичних документах, можливо й при грубому стисканні цих ділянок обох рук пальцями з наступним падінням та ударом ліктьовими суглобами та поперековим відділом хребта об землю. Для вирішення конктертного механізму утримання ушкоджень, доцільно провести відтворення обстановки та обставин події з участю судово-медичного експерта. Вказані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості, як такі, що не були небезпечними для життя в час їх спричинення, але викликають тривалий (більше 3-х тижнів) розлад здоров'я (а.с.17-18.).

- довідкою Дрогобицької міської станції швидкої медичної допомоги від 20.05.2013 року №16, про те, що 10.04.2013 року мав місце виклик до ОСОБА_5, 55 років о 12 год. 40 хв., де визначено за діагнозом алкогольне сп'яніння легкої степені, забій хребта. Медичної допомоги не потребує. Також 10.04.2013 року до ОСОБА_5, 69 років о 20 год. 25 хв., де встановленого діагноз забій поперекового відділу хребта, госпіталізований в ДМЛ №1, що підкріплено журналом виклику. В даній довідці допущені помилки в віці потерпілого та його даних «по батькові» (а.с.43-45).

- картою виїзду швидкої медичної допомоги №5992, від 10.04.2013 року з прибуття на місце події 12 год. 50 хв., в якій вказано, що попередній діагноз ОСОБА_5 «алкогольне сп'яніння легкої степені. Забій хребта?». Дано пораду при погіршені стану здоров»я викликати повторно швидку. Також описано мужчина (ОСОБА_5) лежав біля паркана, казав, що його побив сусід, який продовжував його провокувати, сварилися, не звертаючи увагу на працівників медичної домоги (а.с.46).

- картою виїзду швидкої медичної допомоги №6018, від 10.04.2013 року з прибуття на місце події 20 год. 31 хв., в якій вказано, що попередній діагноз ОСОБА_5 «забій попереднього відділу хребта». Дано пораду при погіршені стану здоров»я викликати повторно швидку (а.с.47);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2013 року, зокрема за участю ОСОБА_5, спеціаліста ОСОБА_26, де було відтворено місце подій 10.04.2013 року з механізмом нанесення ОСОБА_2 удари ОСОБА_5, зокрема те, що ОСОБА_2 відштовхнув його від себе і той впав спиною на землю, обпершись на огорожу з металевої сітки. На момент проведення експерименту був відсутній дерев»яний стіл, який стояв під час подій, а також знаходилась металева ванна, яка утруднювала проведення такого експеременту(а.с.48-59).

- довідкою Дрогобицької міської лікарні №1, від 24.05.2013 року №792 про те, що ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені ДМЛ №1, з 10.04.2013 року по 16.05.2013 року, загальна сума його лікування складає 4356 грн. (а.с.64.);

- протоколами проведення слідчого експерименту від 27.05.2013 року, зокрема за участю ОСОБА_9, та окремо ОСОБА_10. що відповідає протоколу слідчого експеременту від 21.05.2013 року (а.с.87-103).

- висновком експерта №311, від 31.05.2013 року, яким встановлено, що у ОСОБА_2 на момент огляду тілесних ушкоджень не виявлено. У зв'язку з тим, що у виписці лікаря-невропатолога не вказано точну локалізацію, колір гематоми в ділянці рота справа, сказати що не будь конкретно про термін виникнення даної гематоми неможливо. Вважає, що доцільно допитати невропатолога, що оглядав ОСОБА_2 і тільки тоді можна дати відповіді на питання чи мали дані тілесні ушкодження виникнути при обставинах. Ушкодження у вигляді гематом, які не нагноюються у живих осіб відносять до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.139).

- витягом з медичної карти стаціонарного хворого №02762, де вказано що у ОСОБА_5 діагноз - закритий компресійний перелом тіла L1. І ступеня, без порушення функції спинного мозку. Остеохондроз поперекового відділу хребта у стадії загострення. ІХС: постінфарктний (1993 р.) кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 3 ст., ризик дуже високий. СНІ І А ст. Хр. Не обструктивний бронхіт синдром курця, ст. нестійкої ремісії ДН1 ст., (а.с.141-144), що також підкріплено довідкою Дрогобицької міської поліклініки №1 від 06.06.2013 року №841 (а.с.153).

- довідкою Дрогобицької міської поліклініки №835 від 26.06.2013 року, за якою ОСОБА_5 протягом останніх 5 років з приводу захворювання та травм хребта не звертався. Первинне звернення до лікаря травматолога з приводу перелому хребта - 17.05.2013 року (а.с. 146).

- протоколом огляду місця подій від 19.06.2013 року (а.с.159-167).

Також суд, бере до уваги те, що між свідками ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 склались не приязні стосунки, що також стверджує відповідь виконкому Дрогобицької міської ради від 07.05.2009 року №3-23 (а.с.223). Однак, не заслуговують на твердження обвинуваченого про те, що його хочуть оговорити, що також вбачається з характеристики з місця проживання, наданої сусідами ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, які також охарактеризували обвинуваченого з позитивної сторони, оскільки в своїй сукупності вони є логічними та послідовними. Більше того, механім нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 про які вказала ОСОБА_9 відповідає показам свідка від захисту ОСОБА_24, показам потерпілого та висновком експертизи.

Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, оскільки такі є суперечливими. Всі вони стверджують, що були очевидцями даної події, інших свідків на місці події не було. ОСОБА_9 також ствердила, що окрім неї інших очевидців події не було. Більше того їхні показання, дані ними в судовому засіданні не спростовують висновків суду про те, що обвинувачений ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_5 як легке умисне так і необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, оскільки такі стверджували лише про конфлікт та нанесення ОСОБА_5 удару обвинуваченому і припущення незважаючи, що такі знаходились на відстані, що потерпілий ймовірно був у стані алкогольного спяніння і тому упав; всі вони залишись спостерігачами і не зважаючи на загрозу саме здоров»ю обвинуваченому не надали йому допомогу, не припинили конфлікту, не викликали міліцію, що є нелогічним розвитком подій, з огляду на те, що серед таких свідків, зокрема ОСОБА_19 перебуває з таким у родинних відносинах.

Суд не бере до уваги показання обвинуваченого про те, що кримінальні правопорушень є причиною нещасного випадку, які спричинила неправомірна поведінка потерпілого, і подальше неправильне транспортування такого (останнє спростовано показами експерта та працівників швидкої допомоги), і розцінює як спроби і намагання подати розвиток подій у своїй інтерпретації, у вигідному для себе світлі, перенести тягар відповідальності на інших осіб і тим самим применшити особисту роль у вчиненні інкримінованого йому діяння і настанні злочинних наслідків, оскільки вони спростовуються наведеними вище дослідженими доказами у справі. Крім цього, сам обвинувачений, ствердив, що має сумління, так як міг запобігти падінню потерпілого; що спростовує покази свідка ОСОБА_19, яка ствердила, що обвинувачений в той момент розвернувся, тобто не міг передбачити падіння, а покликання на те, що того дня потерпілий сам спровокував конфлікт не доведені та не можуть бути підставою для виправдання обвинуваченого. Більше того, обвинувачений в подальшому вину визнав.

Також слід зауважити, що між обвинуваченим та потерпілим мали та продовжують мати місце неприязні відносини, а також зухвала поведінка обвинуваченого після події, про що зокрема дали свідчення працівники швидкої (незацікавлені свідки), його агресивні висловлювання, провокації на продовження конфлікту, незважаючи на зауваження, а також покази свідка ОСОБА_24, який посвідчив агресивність у даній події ОСОБА_2, додатково підтверджує наявність у обвинуваченого умислу на заподіяння легкого тілесного ушкодження потерпілому, яке потягло за собою необережне середньої тяжкості тілесного ушкодження. З огляду на викладене, зазначені докази та встановлені на їх підставі обставини свідчать про те, що стосовно заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середньою тяжкості діяв необережно, адже передбачав можливість настання шкідливих наслідків своїх дій, що потерпілий може впасти від нанесеного удару, але легковажно розраховував на їх відвернення.

Судом також враховані пояснення судового експерта ОСОБА_26 про те, що тілесні ушкодження потерпілого мають індивідуальний характер і залежать від властивостей людського організму, віку, статі, стану здоров»я, тощо, а тому посилання підсудного на те, що потерпілий сам собі заподіяв тілесні ушкодження не ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених під час розгляду справи. покликання сторони захисту на неякісний рентген, є неспроможними, адже як пояснив експерт, в таких зазначено що верхній край поверхневого відділу хребця L1 нечіткий, а нечіткий він тому, що поламаний.

Наведені вище докази винності ОСОБА_2 у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце між ним та потерпілим.

Отже, сукупністю даних досудового та судового слідства, котрі співпадають між собою та об'єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Доведеність вини і кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів, так як:

- за ст.128 КК України, так як ОСОБА_2 заподіяв необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_5, що не було небезпечним для життя в час спричинення, але викликало тривалий розлад здоров»я (більше трьох тижнів).

- за ч. 1 ст. 125 КК України, так як ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_5 умисне легке тілесного ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України при призначенні покарання, суд може визнати такими, що його пом'якшують і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Суд також бере до уваги, що обвинувачений вину визнав, є особою похилого віку, пенсіонером, інвалідом ІІІ групи (пенсійне посвідчення №НОМЕР_1 від 05.10.2013 року), хворіє нестабільною (прогресуючою від 01.11.2013 року) стенокардією. Стенокардія напруги серця форма ІІ ф. кл. Постінфарктний (2006 р.2011 р.) кардіосклероз. Коронарографія (2006 року) Стентування (2006 року) Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст.2, ризик дуже високий СН Іст. (виписка з історії хвороби №08466); а також крім такого, за випискою з історії хвороби №02985, стенокардія напруги стабільна форма Ш ф.кл., Стентування. Атеросклероз аорти з кальцинозом аортального клапана. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст2, ризик дуже високий. СНП А ст. зі збереженою систологічною функцією лівого шлуночка ФК Ш; знаходився на лікування з 14.04.2014 року по 19.04.2014 року; супутній діагноз :збіжна косина, амбліопія правого ока; посередньо характеризується ЖЕО, де вказано, що поступали усні скарги від сусіда ОСОБА_5 на порушення громадського порядку, позитивно характеризується деякими сусідами; на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Також суд приймає те, що вчиненні кримінальні правопорушення обвинуваченим ОСОБА_2 відносяться до категорії легких та середньої тяжкості відповідно.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує те, що обвинувачений є особою пенсійного віку, а тому санкції передбачені ст.128 КК України та частина їх за ч. 1 ст. 125 КК України (громадські роботи, виправні роботи, обмеження волі) відповідно до ст.ст. 56, 57, 61 КК України до нього не можуть бути застосовані.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд не вправі перейти до більш м'якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані, суд повинен постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

Враховуючи наведене, зокрема зміст ст.ст. 56, 57, 61 КК України за ст. 128 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 слід звільнити від призначення покарання, а за ч. 1 ст. 125 КК України обрати покарання, яке буде достатнім для виправлення та відповідати поведінці, - у вигляді штрафу.

Поряд з цим, беручи до уваги заяву обвинуваченого про застосування щодо нього Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року №1185-VІІ, суд, враховуючи вимоги п. «г» ст. 1 даного закону, те, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи, вважає за можливе застосувати до підсудного акт амністії, звільнивши від призначеного покарання на підставі п. «г» ст. 1,9 п. " Закону України "Про амністію у 2014 році " від 08.04.2014 року №1185-VІІ, оскільки на день набрання чинності цим Законом він є інвалідом ІІІ групи (пенсійне посвідчення №НОМЕР_1 від 05.10.2013 року), а кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується, не є тяжкими відповідно до ст. 12 КК України.

Разом з тим, заявлений цивільний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

З матеріалів провадження вбачається, що потерпілим було заявлено цивільний позов про відшкодування йому, зокрема, матеріальної шкоди на суму 1414 грн. 79 коп., пов'язаної з витратами на його лікуванням та 12 тис. грн. моральної шкоди (а.с.17), а за збільшеними моральної шкоди до 25 тис. грн.. (а.с.14).

Вирішуючи питання про розв'язання цивільного позову потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить із того, що така виразилась в затратах на лікування в розмірі 1414 грн. 79 коп., що підтверджується фіскальним чеками на придбання ліків на суму 1414 грн. 79 коп., період придбання яких відповідає довідці Дрогобицької міської лікарні №1, від 24.05.2013 року №792 про те, що ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені ДМЛ №1, з 10.04.2013 року по 16.05.2013 року, загальна сума його лікування складає 4356 грн. (а.с.64.), тому цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1414 грн. 79 коп. підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України і роз'яснень, наданих в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення втраченого здоров'я.

Що стосується моральної шкоди суд враховує характер вчиненого діяння, його тяжкість, глибину фізичних і моральних страждань потерпілого, позбавлення його можливості підтримувати нормальні життєві зв'язки, внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень, перенесеному стресі та болі, яку із врахуванням майнового стану обвинуваченого, суд оцінює в розмірі 1000 грн.. і таку слід стягнути з обвинуваченого.

Запобіжний захід не обирався.

Речових доказів та будь-яких витрат по справі немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 370-372, 373-374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ст. 128 КК України, ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України - у виді штрафу у розмірі 850 гривень .

- за ст. 128 КК України звільнити від призначення покарання.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі п. «г» ст. 1 " Закону України "Про амністію у 2014 році " від 08.04.2014 року №1185-VІІ.

Цивільний позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 1414 грн. 79 коп. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя А.П. Івасівка