Постанова № 38683360, 07.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2014 р. Справа № 805/2833/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, про скасування вимоги № Ф-315-У від 20.02.2014р. про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 12 743,89 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 09 квітня 2014 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Управління Пенсійного фонду України у м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є пенсіонером за віком, зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування та має статус резидента України. Зазначає, що згідно ч. 4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. З урахуванням зазначеного, просить скасувати спірну вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, в матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову, в яких останній посилається на те, що позивач є пенсіонером за віком відповідно до законодавства Російської Федерації, отримує пенсію у порядку, передбаченому відповідними нормативно-правовими актами Російської Федерації, у зв'язку з чим на нього не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Третя особа відгуку на позовну заяву не надала.

Позивач, представники позивача, відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. В матеріалах справи наявні письмові заяви позивача, представників позивача та відповідача щодо здійснення розгляду справи без їх участі.

Відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2014р. розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, є громадянином Російської Федерації, має дозвіл на постійне проживання в Україні, є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 24.09.2004р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.14), перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку № 280774 (а.с. 15), є платником єдиного внеску, пенсіонером за віком з 07.12.2005 року, що підтверджується пенсійним посвідченням № 0063600 (а.с. 11), та отримує пенсію за віком у відповідності до пп. 6 п. 1 ст. 28 Федерального Закону "О трудовых пенсиях", "О государственном пенсионном обеспечении в РФ".

Відповідач, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є суб'єктом владних поноважень, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 19-1-1.8 Податкового кодексу України, відповідно до якого забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.

Так, з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" повноваження щодо формування податкової політики в частині адміністрування, зокрема, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та забезпечення її реалізації з 01.10.2013 року покладені на органи доходів і зборів України.

Пунктом 3-1 ч. 1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 20 лютого 2014р. прийнято вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску № Ф-315-У на суму 12 743,89 грн. за період 2-й квартал 2011 року - 4-й квартал 2013 року, яка складається з суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 12 403,95 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн., нарахованих податковим органом за неподання позивачем звітності за 2011, 2012 роки.

Позивач вважає зазначену вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску неправомірною, оскільки він є резидентом України, фізичною особою-підприємцем та пенсіонером за віком, отримує відповідну пенсію і на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 звільнений від сплати за себе єдиного внеску.

Предметом доказування в цій справі є правомірність винесеної контролюючим органом вимоги про сплату недоїмки у вищезазначеному розмірі та правильність застосування відповідачем норм діючого законодавства в даних правовідносинах.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведеної норми вбачається, що звільняються від сплати за себе єдиного внеску особи, які є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону України пенсію або соціальну допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачеві призначена у відповідності до пп. 6 п. 1 ст. 28 Федерального Закону "О трудовых пенсиях", "О государственном пенсионном обеспечении в РФ" і він отримує пенсію відповідно до законодавства Російської Федерації, у зв'язку з чим, враховуючи приписи ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, не звільняється від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску № Ф-315-У за період 2-й квартал 2011 року - 4-й квартал 2013 року в частині нарахування до сплати позивачеві єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 12 403,95 грн.

Стосовно суми нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій за неподання платником єдиного внеску звітності за 2011, 2012 роки у розмірі 340,00 грн., включеної відповідачем до складу спірної в даній справі вимоги про сплату боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.

Пунктом 4 ч.11 ст. 25 цього Закону передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом. Територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки позивач, у відповідності до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску, він зобов'язаний подавати до органу Пенсійного фонду України звіт про суми нарахованого та сплаченого єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2013р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області складено акт № 153/06 про неподання (несвоєчасне подання) звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, яким встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не подано до органу Пенсійного фонду звітність про суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік.

На підставі зазначеного акту Управлінням Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області 30.04.2013р. прийняте рішення №251 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким до позивача за неподання звітності за 2011 рік застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Доказів подання зазначеної звітності позивачем до суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 170 грн. за неподання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за 2011 рік та включення цієї суми до складу спірної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За приписами ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року про відкриття провадження в адміністративній справі відповідача зобов'язано, зокрема, надати до суду у разі незгоди письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, з наданням оригіналів документів для огляду та копії до справи, та розрахунок суми боргу за спірною вимогою № Ф-315-У від 20.02.2014 року із зазначенням суми і періоду його виникнення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вказаної ухвали суду, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у відповідача витребувано розрахунок суми боргу за спірною вимогою № Ф-315-У від 20.02.2014 року про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 12 743,89 грн. та роздруківку облікової картки платника єдиного внеску за спірний період часу.

На виконання зазначених ухвал суду 24.04.2014р. відповідачем до суду надані письмові пояснення із зазначенням періоду виникнення суми боргу, нарахованого спірною вимогою, з яких, зокрема, вбачається, що до складу спірної вимоги № Ф-315-У від 20.02.2014р. входить сума нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій за неподання платником єдиного внеску звітності за 2011, 2012 роки у розмірі 340,00 грн.

Також, 07.05.2014 року на виконання зазначеної ухвали суду відповідачем надано до суду копії акту акту №154/06 від 25.04.2013р. про неподання (несвоєчасне подання) звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність нарахування позивачеві штрафних санкцій у сумі 170 грн. за неподання за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за 2012 рік, оскільки відповідне рішення відповідачем станом на дату і час розгляду справи та у порушення вимог суду, викладених в ухвалі від 06.03.2014р. щодо надання доказів, якими обґрунтовуються заперечення, та оригіналів документів для огляду і їх копій до справи, до суду не надано.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано належних в розумінні приписів КАС України доказів в підтвердження правомірності нарахування ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання звітності, за 2012 рік, спірна в даній справі вимога в цій частині підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, про скасування вимоги № Ф-315-У від 20.02.2014 року про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 12 743,89 грн. - задовольнити частково.

Скасувати вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату недоїмки № Ф-315-У від 20.02.2014р. на суму 170,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.