Постанова № 38683305, 13.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 р. Справа № 2а-330/10/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик 1» до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним: акту перевірки, рішень за результатами розгляду скарги, податкових повідомлень – рішень від 17.08.2009р. № 0001092342/0 та від 02.11.2009р. № 0001092342/1, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним: акту перевірки, рішень за результатами розгляду скарги, податкових повідомлень – рішень від 17.08.2009 року № 0001092342/0 та від 02.11.2009 року № 0001092342/1. В обґрунтування зазначив, що податковим органом необґрунтовано та незаконно винесені податкові повідомлення-рішення щодо нарахування податку на додану вартість, оскільки податкові зобов’язання сформовано правомірно, що підтверджується первинними документами. Просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2009 року №0001092342/0, визнати недійсними акт про результати виїзної планової документальної перевірки №1818/23-2/32035961 від 29.07.2009 року, акт про результати виїзної позапланової документальної перевірки №2526/23-2/32035961 від 16.10.2009 року, скасувати рішення про результати розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення від 02.11.2009 року №0001092342/1, рішення про результати розгляду повторної скарги.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, через службу діловодства надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив розглянути справу без участі його представника.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, через службу діловодства надав заяву, в якій просив розглянути справу без участі його представника, також надав заперечення, в якому зазначив, що позивачем неправомірно до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість у розмірі 263 021,00 грн. у зв’язку з придбанням послуг у субпідрядних організацій ТОВ «БК «Будінвест-К» та ТОВ «ТД «Південно-Схід-Ліфт» з монтажу, пусконалагодженню, диспетчеризації ліфтів, які не пов’язані з їх подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, з посиланням на відсутність економічної доцільності укладання договорів субпідряду. Просили відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик 1» (ідентифікаційний код 32035961, 87534, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Громовой, б.63) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 25.06.2002 року, діє на підставі статуту.

Судом встановлено, що Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м.Маріуполя проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Ліфтовик 1» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року за результатами якої 29 липня 2009 року складено акт № 1818/23-2/32035961. З висновків акту перевірки, зокрема, вбачається що підприємством порушено вимоги п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 263 021 грн., в тому числі за листопад 2007 року у сумі 24 579 грн., за грудень 2007 року – 71 847 грн., за січень 2008 року – 16890 грн., за лютий 2008 року – 12 807 грн., за травень 2008 року – 19 025 грн., за липень 2008 року – 41 800 грн., за вересень 2008 року – 15 389 грн., за жовтень 2008 року – 32 340 грн., за листопад 2008 року – 17 844 грн., за грудень – 10 500 грн.

7 серпня 2009 року позивачем до податкового органу надано заперечення до акту перевірки № 1818/23-2/32035961 від 29 липня 2009 року.

17 серпня 2009 року на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0001092342/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 394 534,00 грн., у т.ч. за основним платежем – 263 021 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 131 513 грн.

16 жовтня 2009 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м.Маріуполя винесено рішення вих.№ 61522/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга – без задоволення.

Водночас, 16 жовтня 2009 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м.Маріуполя за результатами виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Ліфтовик 1» з питань формування валових витрат за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року складено акт №2526/23-2/32035961.

2 листопада 2009 року на підставі акту перевірки № 1818/23-2/32035961 від 29 липня 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001092342/1, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 394 534,00 грн., у т.ч. за основним платежем – 263 021 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 131 513 грн.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення є неправомірне включення підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 263 021,00 грн. у зв’язку з придбанням послуг у субпідрядних організацій ТОВ «БК «Будінвест-К» (код ЄДРПОУ 34607172 м.Миколаїв) та ТОВ «ТД «Південно-Сххід-Ліфт» (код ЄДРПОУ 33741319 м.Київ) з монтажу, пусконаладки ліфтів, тощо. Також зазначено, що відсутні акти технічної готовності ліфта і акти прийомки ліфта, складання яких передбачено «Правилами улаштування і безпечної експлуатації ліфтів», НПАОП 0.00-1.02.-08, затверджений Наказом Держгірпромнагляду № 190 від 01.09.2008, та зареєстрований Міністерством юстиції 07.10.2008 за №937/15628.

При цьому, судом встановлено, що 1 жовтня 2007 року між замовником ТОВ «Ліфтовик 1» та підрядчиком ТОВ «БК «Будінвест-К» укладено договір підряду №С-1/01/10/07, предметом якого є виконання робіт по монтажу та пусконалагоджувальних робіт ліфтів.

Виконання умов договору підтверджується первинними документами, а саме, актами приймання виконаних підрядних робіт, рахунками-фактурою, локальними сметами, податковими накладними.

1 серпня 2007 року, 17 вересня 2007 року, 30 грудня 2007 року, 18 лютого 2008 року, 1 квітня 2008 року, 1 серпня 2008 року, 7 серпня 2008 року, 1 жовтня 2008 року між замовником ТОВ «Ліфтовик 1» та підрядчиком ТОВ «ТД «Південно-Схід-Ліфт» укладені договори субпідряду №5-К, №9-К, №177-К, №1-К-08, №С-2/04/01/08, №201/08/08, №14/08, №б/н відповідно, предметами яких є виконання робіт по монтажу та пусконалагоджувальних робіт ліфтів.

Виконання умов цих договорів підтверджується первинними документами, а саме, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами приймання виконаних підрядних робіт, рахунками-фактурою, локальними сметами, податковими накладними.

Також, судом встановлено, що до податкового кредиту ТОВ «Ліфтовик 1» включені суми податку на додану вартість у розмірі 263 021,00 грн. по операціям з придбанням послуг субпідрядних організацій ТОВ «БК «Будінвест-К» та ТОВ «ТД «Південно-Сххід-Ліфт».

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена первинними документами.

Також, слід зазначити, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 березня 2010 року по справі № 2а-20555/09/0570, залишеною без змін ухвалами Донецького адміністративного апеляційного суду від 24.06.2010 року та Вищого адміністративного суду від 07.10.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфтовик 1” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними та скасування актів перевірки, рішення, податкових повідомлень-рішень від 17.08.09р. №0001102342/0 та від 02.11.09р. № 0001102342/1 винесених на підставі акту перевірки № 1818/23-2/32035961 від 29 липня 2009 року, зокрема, встановлено, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат - витрат з оплати субпідрядних послуг організацій ТОВ «БК «Будінвест-К» (код ЄДРПОУ 34607172 м.Миколаїв) та ТОВ «ТД «Південно-Сххід-Ліфт» (код ЄДРПОУ 33741319 м.Київ). При цьому, у судовому рішенні зазначено, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про відсутність економічної доцільності укладання договорів субпідряду з ТОВ «БК «Будінвест-К» та ТОВ «ТД «Південно-Сххід-Ліфт», оскільки він ґрунтується на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Судом встановлено, що акти технічної готовності ліфта і акти прийомки ліфта, складання яких передбачено «Правилами улаштування і безпечної експлуатації ліфтів», НПАОП 0.00-1.02.-08, затверджений Наказом Держгірпромнагляду № 190 від 01.09.2008, та зареєстрований Міністерством юстиції 07.10.2008 за №937/15628, не є первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Крім того, зазначений Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 1 вересня 2008 року № 190 (Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за N 937/15628) «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»), набрав чинності тільки 18.10.2008, у зв’язку з чим його вимоги розповсюджуються на правовідносини, які виникли (або відбувалися) після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відтак, у зв'язку з документальним підтвердженням здійснення господарських операцій та встановленням обставин в адміністративній справі №2а-20555/09/0570, суд приходить до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість та, як наслідок, застосування штрафних санкцій.

Щодо визнання недійсними акту про результати виїзної планової документальної перевірки №1818/23-2/32035961 від 29.07.2009 року та акту про результати виїзної позапланової документальної перевірки №2526/23-2/32035961 від 16.10.2009 року, скасування рішення про результати розгляду первинної скарги та рішення про результати розгляду повторної скарги суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Згідно діючого законодавства акт про результати виїзної планової документальної перевірки №1818/23-2/32035961 від 29.07.2009 року, акт про результати виїзної позапланової документальної перевірки №2526/23-2/32035961 від 16.10.2009 року, рішення про результати розгляду первинної скарги, рішення про результати розгляду повторної скарги, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягнуть за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, самі по собі не тягнуть для позивача ніяких правових наслідків.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними акту про результати виїзної планової документальної перевірки №1818/23-2/32035961 від 29.07.2009 року, акту про результати виїзної позапланової документальної перевірки №2526/23-2/32035961 від 16.10.2009 року, скасування рішення про результати розгляду первинної скарги, рішення про результати розгляду повторної скарги.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик 1» підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик 1» до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним: акту перевірки, рішень за результатами розгляду скарги, податкових повідомлень – рішень від 17.08.2009р. № 0001092342/0 та від 02.11.2009р. № 0001092342/1 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Жовтневої міжрайонної ДПІ м.Маріуполя Донецької області від 17.08.2009 року № 0001092342/0 та податкове повідомлення - рішення Жовтневої міжрайонної ДПІ м.Маріуполя Донецької області від 02.11.2009 року № 0001092342/1 про визначення ТОВ “Ліфтовик-1” суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 394 534,00 грн., у т.ч. за основним платежем 263 021 грн., за штрафними санкціями 131 513 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.