Постанова № 38683267, 25.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 р. Справа № 804/3768/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представника позивача представників відповідача Юрченко О.О. Сімченко Н.В., Путря А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекці з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2014 Державне підприємство «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі - позивач, ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську), в якому просить суд: визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління міністерства доходів і зборів України від 17.10.2013 року №0000332330 та №0000322330.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено позапланову не виїзну перевірку Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, про що було складено Акт від 10 жовтня 2013 року №223/23.3-14310112.

Не погодившись із висновками Акту позивач звернувся до відповідача із зауваженнями, які на думку позивача, не були взяті до уваги відповідачем.

Державне підприємство «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» не погоджується із висновками викладеними в акті перевірки від 10 жовтня 2013 року №223/23.3-14310112 та вважає податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління міністерства доходів і зборів України від 17.10.2013 року №0000332330 та №0000322330 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, проти позову заперечували, надали до суду письмові заперечення, в яких зазначили наступне.

Встановлено, що ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» укладено з ФОП ОСОБА_6 договір постачання від 03.06.2010 № 3/06/10-1-334010, згідно з яким ФОП ОСОБА_6 продає, а ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод купує щебеневу продукцію виробництва кар'єрів України.

Схема фінансово - господарських відносин за цими операціями, в тому числі спроби по встановленню фізичного руху товарів, вказаних у накладних за ланцюгами придбання. Дані про стан контрагентів свідчать про відсутність доказів як фактичного отримання товарів постачальниками, так і здійснення ними фактичного відвантаження на адресу ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод». Факт оплати коштів на користь контрагентів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце.

Отже, на думку відповідача, договір, укладений між ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» і ФОП ОСОБА_6 має протиправний характер, оскільки укладений без мети настання реальних наслідків, спрямований на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків. Документи, якими оформлені зазначені в акті перевірки операції, не мають юридичної сили та доказовості.

На обґрунтування цього висновку СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську зазначає, що за наслідками проведення зустрічних перевірок постачальників позивача та аналізу динаміки господарських правовідносин між цими постачальниками та позивачем було встановлено, що товар придбавався у постачальників, які не були виробниками товарів та мали ознаки фіктивності (відсутні за місцезнаходженням, не декларували та не сплачували необхідні суми податків до бюджету, не мали необхідного обсягу матеріально-технічної бази та трудових ресурсів для виконання розглядуваних поставок з урахуванням виду, обсягу та кількості поставленої продукції). Крім того, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську наголошує на тому, що позивачем не представлено належних документів на підтвердження транспортування товару, його зберігання, прийняття за кількістю та якістю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено позапланову не виїзну перевірку Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6

За результатами перевірки було складено акт від 01.10.2013 р. № 223/23.314310112 яким встановлено порушення:

- пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст. 137, п. 138.2, п. 138.10.3 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 843 982 грн.;

- п. 198.1. 198.2. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, встановлено заниження рядка 18 декларації з податку на додану вартість на загальну суму 1 278 984 грн.

ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» були отримані податкові повідомлення-рішення:

- від 17.10.2013 року № 0000332330 на загальну суму 1 584 081 грн. 57 кои. в тому числі суму збільшення грошового зобов'язання 1 291 126 грн. та суму штрафних санкцій 292 955 грн. 57 кой., щодо порушення норм податкового законодавства з податку на додану вартість.

- від 17.10.2013 року № 0000322330 на загальну суму 3 540 928 грн. 50 коп.„ в тому числі суму збільшення грошового зобов'язання 2 843 982 грн. та суму штрафних санкцій 696 946 грн. 50 коп. щодо порушення норм податкового законодавства з податку на прибуток.

У судовому засіданні встановлено, що ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» укладено з ФОП ОСОБА_6 договір постачання від 03.06.2010 № 3/06/10-1-334010, згідно з яким ФОП ОСОБА_6 продає, а ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» купує щебеневу продукцію виробництва кар'єрів України.

Суд зазначає, що факт оплати коштів на користь контрагентів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце.

При проведені перевірки було використано акт Коростенської ОДПІ ГУМ у Житомирській області від 05.04.2013 року № 152/346/17-02/3000618833 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ПП «Кортехбуд» (код 35824449), ТОВ «Будстрой 2000» (код 37406754), ТОВ «Трініті Трейд» (код 37266804), ТОВ «Арагон Торґ»(код 38164764), ТОВ «Юта-Софт» (код 37997547), а також з ТОВ «Мозаїк Технолоджи» (код 37100359) та контрагентами - покупцями за період з 01.01.2010 р. по 25.03.2013р.

Коростенською ОДПІ на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Житомирській області, капітана податкової міліції Сидоржевського О.М. про призначення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України), згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 1 п. 78.1 ст. 78. п. 79.1 ст.79 ПК України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ПП «Кортехбуд» (код 35824449), ТОВ «Будстрой 2000» (код 37406754), ТОВ «Трініті Трейд» (код 37266804), ТОВ «Арагон Торг» (код 38164764), ТОВ «Юта-Софт» (код 37997547), а також з ТОВ «Мозаїк Технолоджи» (код 37100359) та контрагентами - покупцями за період з 01.01.2010р. по 25.03.2013р. за результатами якої було складено акт № 152/346/17-02/3000618833 від 05.04.2013р.

В постанові слідчого зазначено, що досудовим слідством встановлено, що невстановлені особи, які діяли від імені ФОП ОСОБА_6 умисно, шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, за рахунок відображення в бухгалтерському та податковому обліку проведення безтоварних операцій з підприємствами з ознаками фіктивності: ПП «Кортехбуд» (код 35824449), ТОВ «Будстрой 2000» (код 37406754), ТОВ «Трініті Трейд» (код 37266804), ТОВ «Арагон Торг» (код 38164764), ТОВ «Юта-Софт» (код 37997547), а також з ТОВ «Мозаїк Технолоджи» (код 37100359), ухилилися від сплати податків до державного бюджету на загальну суму 1,7 млн. грн.

3 постанови слідчого ОВС СУ ДПС у Житомирській області від 01.03.2013р. встановлено факти, які свідчать про те, що правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що ПП «Кортехбуд» (код 35824449), ТОВ «Будстрой 2000» (код 37406754), ТОВ «Трініті Трейд» (код 37266804), ТОВ «Арагон Торг» (код 38164764), ТОВ «Юта-Софт» (код 37997547), а також з ТОВ «Мозаїк Технолоджи» (код 37100359) проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Отже, згідно вимогам статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якою складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_6 для перевірки не надав договорів купівлі-продажу продукції, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей на придбання товару, маршруту перевезення. Перевіркою не встановлено та для проведення перевірки не надано документи, які підтверджують хто отримував товар та транспортування товару.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року N 1955-ІV:

- «Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення»;

- «Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill): міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС): коносамент (Bill of Lading): накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема типова форма товарно - транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтранса України, Мінстата України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» із змінами та доповненнями. Згідно із п. 2 вказаного наказу застосування вказаних форм первинного обліку усіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Таким чином, суд вважає, що основним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення, є належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, оскільки за даними заповненої ТТН можна повністю ідентифікувати перевезення певного виду вантажу від постачальника до покупця, тому цей документ і є підставою для віднесення даних операцій до складу податкового кредиту.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що ФОП ОСОБА_6 не було надано товарно-транспортні накладні.

Відповідно до п. 11.5 ст. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику .

Крім того, відповідно до ст.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 та зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.98 за №1282568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно ст. 50 вищевказаного Закону для перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається договір відповідно до законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є найменування та місцезнаходження сторін, найменування та кількість вантажу, його пакування, умови та термін перевезення, місце та час навантаження і розвантаження, вартість перевезення, інші умови, узгоджені сторонами.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться приватним підприємцем. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина 2 статті 3 Закону № 996).

Статтею 9 Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На час виникнення спірних правовідносин порядок формування податкового кредиту визначався за правилами Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Суд зазначає, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Зокрема, з урахуванням доводів СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську щодо відсутності у постачальників позивача об'єктивної можливості поставити продукцію та фіктивності їх діяльності судом перевірено за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) виконувалися спірні поставки контрагентами, з'ясовано факт залучення спірними постачальниками третіх осіб до виконання зазначених поставок, а також досліджено наявність у цих контрагентів платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта.

Судом з'ясовано і обставин щодо прояву платником розумної обережності при укладенні договорів зі спірними постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем не надано доказів фактичного постачання товару ФОП ОСОБА_6, а тому відповідачем правомірно, зроблено висновок про відсутність реальної поставки товару.

У судовому засіданні ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» не погоджується також із включенням до складу доходів вартості ТМЦ на підставі пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135. п. 137.10 п. 137 ПК України та наголошують на включенні вартості ТМЦ одночасно до витрат за нормами пункту 138.2, статті 138 ПК України, та Наказу Державної податкової служби України від 5 липня 2012 року за № 581.

Як встановлено перевіркою ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» відображено у бухгалтерському обліку (Дт 2812, Дт 2814), які отримані безоплатно від невстановленої особи, а у обліку товариства оприбуткування та розрахунки по ньому відображено на підставі паперових носіїв інформації, що не відповідають вимогам до складання первинних бухгалтерських документів (детальний опис операцій наведено у розділі 3.2.1 поточного акту перевірки).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір, укладений між ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» і ФОП ОСОБА_6 має протиправний характер, оскільки укладений без мети настання реальних наслідків, спрямований на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків. Документи, якими оформлені зазначені в акті перевірки операції, не мають юридичної сили та доказовості.

Таким чином, суд зазначає, що фінансово-господарська діяльність вищеназваних підприємств здійснювалася поза межами правового поля, тобто фінансово - підприємницькі взаємовідносини з їх контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися здійсненими ними правочинами.

Наявність документів на придбання товарів ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» у ФОП ОСОБА_6 та наведена в них інформація про здійснення фінансово-господарських операцій, не спричинили реального наслання правових наслідків.

Таким чином, суд вважає, що ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» отримано від ФОП ОСОБА_6 паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат, оскільки вони є складеними всупереч вимогам п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, на підставі акту про нереальність здійснених операцій.

Юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості наміру платників податку - учасників відповідних операцій.

Відповідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено відхилення сум ПДВ за період червень, липень, вересень-грудень 2011 року, січень-серпень 2012 року між податковими зобов'язаннями ФОП ОСОБА_6 та податковим кредитом ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» в сумі 1 291 126,33 грн.

Таким чином перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю.

Отже, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_6 надавались видаткові та податкові накладні, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємця призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Суд звертає увагу на те, що незрозумілим залишається факт придбання товару ДП «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод», а саме: щебеневої продукції виробництва кар'єрів України по ланцюгу постачання через ФОП ОСОБА_6, а не безпосередньо через контрагентів - постачальників, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління міністерства доходів і зборів України від 17.10.2013 року №0000332330 та №0000322330 є правомірними та законними, а тому не підлягають скасуванню.

Такими чином суд вважає, що відповідач діяв правомірно, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 25.04.2014 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук Н.В. Захарчук В.В. Кухар