Ухвала суду № 38683053, 14.05.2014, Болградський районний суд Одеської області

Болградський районний суд Одеської області

14.05.2014

Справа № 1507/2589/12

Провадження № 2/1507/849/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2014 м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Бачур А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_1 про примусовий вхід до приміщення боржника, -

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним поданням та просить постановити судове рішення, яким надати дозвіл на примусове входження у житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 для подальшого проведення виконавчих дій щодо виявлення майна належного боржнику ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчих листів за № 1507/2589/12, виданих 19.12.2012 року Болградським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь стягувачів боргу на загальну суму 586 126.97 гривен.

В судове засідання державний виконавець не з'явився, подав заяву про розгляд подання у його відсутність.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно п. 10 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Таким чином, Закон «Про виконавче провадження» передбачає виключне право державного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Таке подання державного виконавця обов'язково погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного процесуального кодексу України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Суд розглядає подання державного виконавця негайно за участю лише державного виконавця. Сторони та інші заінтересовані особи не викликаються та не повідомляються про такий розгляд. За результатами розгляду питання про примусове проникнення до житла постановляється ухвала, на яку може бути подано апеляційну скаргу.

З огляду на викладе вбачається, що подання державного виконавця не містить дати та вихідного номеру, подання не погоджено з начальником Відділу.

Згідно супровідного листа, яким надіслано подання дата значиться « 25.04.2014 року» проте до суду фактично подання надійшло 14.05.2014 року, тобто не дотримано вимоги процесуального закону щодо негайного розгляду даного подання.

Крім того, державний виконавець в судове засідання не прибув, подавши заяву про розгляд подання у його відсутність, хоча ЦПК України передбачає розгляд за участю державного виконавця. Матеріали виконавчого провадження у повному обсязі до суду також не надані, для можливості дослідження їх в судовому засіданні.

В поданні державний виконавець посилається на те, що з метою виявлення майна, належного боржнику ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, яке за нею зареєстровано, неодноразово здійснювалися виїзди, що підтверджуються актами державного виконавця від 23.04.2014 року, 25.10.2013 року, але до будинку державного виконавця не було допущено.

Однак, з досліджених копій актів слідує, що

- 25.10.2013 року виходом за адресою встановлено, що боржниця відмовляється від проплати, мотивуючи тим, що не згодна з рішенням суду. Тобто питання про входження до будинку взагалі не розглядалося.

- 23.04.2014 року, боржниця взагалі була відсутня вдома, зі слів родичів перебуває у лікарні в м. Ізмаїлі, родичі до будинку державного виконавця не впустили. Однак відмову самої боржниці державний виконавець не отримав.

Разом з цим, слід зазначити, що у відповідності до ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Суду не наведено правових підстав для проведення виконавчої дії, пов'язаної із проникненням до житла чи іншого володіння боржника та не надано належних і допустимих доказів щодо відмови у доступі до житла, а також для правильного розуміння діяльності державного виконавця при застосуванні у виконавчому провадженні конституційного положення про недоторканість житла у справі про виконання грошових зобов'язань, заявником не наведено доказів, що не можуть бути порушені права інших осіб.

На підставі викладеного, у суду відсутні підстави для задоволенню даного подання.

Керуючись 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 376 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.В.Кодінцева