Постанова № 38682819, 06.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 р. Справа № 820/12355/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. по справі № 820/12355/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідач), в якому просив суд скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.11.2013 р. № 0004471702.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення.

В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі постанови старшого слідчого ОВС СУ ГУМВС України в Харківські області Бондаренко Г.І. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки складено акт від 04.11.2013 р. № 1269/1702/НОМЕР_2 (а.с. 6-16), в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку з загального річного оподатковуваного доходу за 2012 рік у розмірі 2275883,80 грн. (а.с. 15).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 22.11.2013 р. № 0004471702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2844854,75 грн., з яких: 2275883,80 грн. - за основним платежем, 568970,95 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 19).

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що позивачем у 2012 році було занижено річний оподатковуваний дохід за перевіряємий період у розмірі 13402700,00 грн., в результаті чого занижено податок з загального річного оподатковуваного доходу за 2012 рік у розмірі 2275883,80 грн. Вказана сума повинна включатись до загального річного оподатковуваного доходу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік. В акті перевірки податковим органом встановлена відсутність сум витрат на придбання інвестиційного активу у перевіряємий період.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 22.11.2013 р. № 0004471702 відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України).

Підпунктом 170.2.2 пункту 170.1 статті 170 ПК України встановлено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Згідно з п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що у 2005 році ОСОБА_1 було придбано 40 простих іменних акцій емітованих Закритим акціонерним страховим товариством "УСК" номінальною вартістю 100,00 грн. кожна акція на загальну суму 4000,00 грн., про що було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 68-К/1 від 20.09.2005 р. (а.с. 23).

Відповідно до договору купівлі-продажу акцій додаткової емісії ЗАСТ "УСК" № 26/09-2005 від 26.09.2005 р., ОСОБА_1 було придбано у ЗАСТ "УСК" прості іменні акції додаткової емісії в кількості 160000 штук номінальною вартістю 100,00 грн. кожна акція на загальну суму 16000000,00 грн. (а.с. 20-21).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 231, виданої Харківською філією ЗАСТ "УСК", ОСОБА_1 27.09.2005 р. було внесено в касу продавця оплату за вказані акції в сумі 16000000,00 грн. (а.с. 22).

08.12.2005 р. реєстроутримувачем ВАТ "КОМЕКС-РЕЄСТРАТОР" позивачу було видано сертифікат акцій серії НОМЕР_3, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є власником 160040 простих іменних акцій емітованих ЗАСТ "УСК" номінальною вартістю 100,00 грн. кожна акція (а.с. 24).

У 2012 році ОСОБА_1 частину зазначених акцій ПрАТ "УСК" (правонаступник ЗАСТ "УСК") в кількості 134027 шт. номінальною вартістю 100,00 грн./шт. на загальну суму 13402700,00 грн. було продано ТОВ "ЮВІД-2009" відповідно до договорів купівлі-продажу цінних паперів від 11.06.2012 р. та від 15.06.2012 р. Оплата за продані акції відбувалась шляхом взаємозаліку між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮВІД-2009". Всього за договорами по взаємозаліку було зараховано суму в розмірі 13402700,00 грн. (а.с. 17, 18).

Позивач після проведення вказаної операції з інвестиційними активами, та на теперішній час має залишок акцій у кількості 26013 штук.

Отже, у 2012 році дохід ОСОБА_1 від продажу цінних паперів склав 13402700,00 грн.

З огляду на викладене, висновок відповідача про наявність порушення податкового законодавства у вигляді заниження позивачем загального річного оподатковуємого доходу за 2012 рік на суму 2275883,80 грн. є неправомірним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав інвестиційний дохід і не довів факту понесених витрат на придбання зазначених акцій.

В свою чергу, представником позивача на підтвердження наявності сум витрат на придбання інвестиційного активу до суду апеляційної інстанції було надано акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 1100/22-0/33301622 від 02.03.2006р. господарської діяльності Харківської філії ЗАСТ "УСК" за період з 17.02.2005р. по 30.09.2005 р., в п. 3.3. якого зазначено, що в ході планової документальної перевірки Харківської філії ЗАСТ "УСК" встановлено продаж ЗАСТ "УСК" фізичній особі ОСОБА_1 простих іменних акцій додаткової емісії на суму 16000000,00 грн. Грошові кошти були занесені до каси ХФ ЗАСТ "УСК" готівкою (ПКО № 231 від 27.09.2005) та потім перераховані на розрахунковий рахунок ЗАСТ "УСК" платіжним дорученням № 236 від 27.09.2005р.

При цьому, ненадання вказаного акту перевірки до суду першої інстанції позивач пояснює тим, що вказаний акт отриманий останнім лише 14.04.2014 року.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з п. 73.3. ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності певних підстав, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не було надано жодних доказів того, що з моменту отримання копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та до моменту отримання податкового повідомлення-рішення позивачем, ДПІ надсилалися та отримувалися позивачем запити про надання документів та пояснень за перевіряємий період стосовно проведених операцій з інвестиційними активами.

Таким чином перевірку позивача (акт перевірки від 04.11.2013 р. № 1269/1702/НОМЕР_2) податковим органом було проведено виключно по документах, наданих старшим слідчим ОВС СУ ГУМВС України в Харківські області Бондаренко Г.І. в рамках кримінального провадження № 32012220000000141 в приміщенні податкового органу.

Отже, прийнявши податкове повідомлення-рішення від 22.11.13р. № 0004471702 (винесене у день отримання акту перевірки) та не направивши запит про надання необхідних документів, відповідачем було позбавлено позивача можливості надати документи, які підтверджують факт понесених витрат на придбання інвестиційного активу, в результаті чого, податкове повідомлення-рішення винесене незаконно, а тому підлягає скасуванню.

З огляду на викладене судом першої інстанції невірно застосовано приписи ст. 44 Податкового Кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. по справі № 820/12355/13-а скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 22.11.2013 р. № 0004471702.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С. Повний текст постанови виготовлений 12.05.2014 р.