Постанова № 38680736, 07.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 р. Справа № 820/10722/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Шевцової Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Мельнік М.А.

представника відповідача Іхненко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2014р. по справі № 820/10722/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпроект - Україна"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" (далі - позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач)., в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби від 09.07.2013 року №0002032202 з ПДВ на суму 452209,00 грн., з них за основним платежем 361767,00 грн., за штрафними санкціями 90442,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби від 09.07.2013 року №0002042202 з Податку на прибуток на загальну суму 159372,19 грн., з них за основним платежем 122697,75 грн., за штрафними санкціями 30674,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що укладені у періоді з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року правочини між позивачем та ТОВ УФК "ТРИТОН", повністю підтверджуються первинними, господарськими та фінансовими документами сторін, є дійсними. Первинні документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, як зазначає позивач, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій між підприємствами.

Також, позивач вважає, що відповідач не мав обґрунтованого права при надані оцінки первинним документам, наданим позивачем, посилатись на висновки інших ДПІ - у Київському та Московському районах м. Харкова, оскільки в силу положень Цивільного та Господарського кодексів України, ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" та його контрагенти є окремими суб'єктами права, і тому в силу положень ПК України, є окремими платниками податків.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 09.07.2013 року №0002032202 та №0002042202.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 21.06.2013 року №1271, виданого ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, наказу ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.06.2013 року №2223 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНИ", код ЄДРПОУ 37765820, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ УФК "ТРИТОН", код ЄДРПОУ 37797318, за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року" , Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у відповідності до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА", код ЄДРПОУ: 37765820, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ УФК "ТРИТОН", код ЄДРПОУ 37797318, за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №33/22.2-07/37765820 від 04.07.2013 року (а.с.11-13).

За висновками податкової інспекції, викладених у згаданому акті перевірки, податковою інспекцією встановлено порушення позивачем:

- п.138.4. ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підприємством занижено податок на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ УФК "ТРИТОН" на суму 122697,75грн.;

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, в сумі 361767 грн., у тому числі за період: жовтень 2012 року на суму 57600грн., листопад 2012 роуку на суму 154875грн., грудень 2012 року на суму 149292 грн.

09.07.2013 рокуз посиланням на зазначений вище акт перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0002032202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 452209,00 грн., з яких 361767 грн. - основний платіж, 90442,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.9) та №0002032202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток, на загальну суму 153372,19 грн., з яких 122697,75 грн. - основний платіж, 30674,44 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того що, господарські операції між ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНИ" та ТОВ УФК "ТРИТОН" фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області є незаконними та необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.(п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України)

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, підтверджений податковими накладними.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, до складу витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) та підтверджені відповідними первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що господарські відносини між ТОВ "Інпроект - Україна" та ТОВ "Тритон" склалися в межах наступних договорів:

-№2/09-12 від 03.09.2012 року (виготовлення і поставка комплекту вузлів та блоків згідно специфікації) (а. с. 29);

-№3/09-12 від 10.09.2012р. (монтаж шафи управління та шафи власних потреб) (а. с. 32);

-№4/09-12 від 11.09.2012 року (доопрацювання і корегування програмного забезпечення

АРМ для об'єктів "Алан", "Култак") (а. с. 36);

-№5/09-12 від 11.09.2012 року (доопрацювання і корегування програмного забезпечення шафи управління для об'єктів "Алан" "Култак");

- №7/09-12 від 28.09.2012 року (монтаж шафи управління та шафи власних потреб) (а. с. 42);

- № 9/10 від 01.10.2012 року (виготовлення і поставка комплекту вузлів та блоків згідно

специфікацій) (а. с. 46);

- №11/11-12 від 06.11.2012 року (проведення монтажу двох комплектів шаф управління

та шаф власних потреб) (а. с. 49);

-№12/11-12 від 06.11.2012 року (розробка програмного забезпечення АРМ оператора для об'єктів "Степове", "Камишня") (а. с. 52).

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано податкові накладні (а.с.58-80), видаткові накладні , акти здачі - прийому виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення (а. с. 134- 140).

Колегія суддів зазначає, що у зазначених документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Разом з тим, досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Податковий кредит з ПДВ та витрати можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з пп. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної. Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено.

Відповідно до абз. 2 пп. 11.1 п. 11 Правил №363, залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

За приписами пп. 11.4 п. 11 Правил №363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.121995).

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.5 договору №3/12/08 від 27.08.2012 року зазначено, що здача-приймання замовленої продукції має відбутись на території ТОВ "Інпроект-Україна", натомість саме ця продукція згідно заявкам на перевезення (№2 від 11.12.2012 року, №1 від 11.11.2012року) та актам приймання виконаних робіт (№1/011 від 13.11.2012 року №2 від 13.12.2012 року) були відвантажені за адресою КБ "Промавтоматика".

Договорами №2\09 від 03.09.2012 року та 9/10 01.10.2012 року передбачено виготовлення і поставка вузлів та блоків. ТМЦ було виготовлено в м. Києві, транспортування було здійснено ТОВ "Іпроект-Україна" за договором №1/11 від 03.11.2012 року укладеним з ФОП ОСОБА_4 При цьому документи, які б надавали право на отримання ТМЦ позивачем не надані.

Крім того, колегія суддів зазначає, що документів на підтвердження оплати послуг з перевезення вантажу передбачених договором №1/11 від 03.11.2012 року не надано.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не підтверджено транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ УФК "Тритон" до ТОВ "Інпроект - Україна" (місцезнаходженням продавця є м. Харків) транспортними накладними.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наявність у ТОВ "Інпроект - Україна" виписаних ТОВ УФК "Тритон" податкових накладних, видаткових накладних за відсутністю виконання істотних умов договору у спірних правовідносинах, відсутністю документів про фізичне переміщення придбаних товарів та інших супроводжувальних документів на товар не створює належного права для формування податкового кредиту та валових витрат.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з отриманим актом від Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова №226/2220/3779713 від 09.04.2013 року ТОВ УФК "Тритон" за період 01.04.2012 року по 28.02.2013 року за результатами перевірки встановлено: відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т. ч. за спеціальною освітою, наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспорті засоби та приміщення для зберігання товарів.

ТОВ УФК "Тритон" не знаходиться за юридичною адресою, а саме: м. Харків, пр. 50- річчя ВЛКСМ, буд. 56. У відповіді на запит, щодо надання списку орендарів, власник зазначеної будівлі підтвердив наявність договору оренди з ТОВ УКФ "Тритон", та ще з 32 підприємствами за цією адресою, площа оренди складає 5 кв.м. Також директор та засновник підприємства ОСОБА_5 значиться посадовою особою ще у 4 підприємствах , та у 6 - засновником.

Тобто, колегія суддів зазначає, що господарська діяльність ТОВ УКФ "Тритон" має ознаки нереальності здійснення по взаємовідносинам з контрагентами.

Отже, колегія суддів погоджується з рішенням податкового органу про донарахування позивачу зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств за результатами проведеної перевірки.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування таких рішень є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2014р. по справі № 820/10722/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений 13.05.2014 р.