КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6822/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
У Х В А Л А
Іменем України
22 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
при секретарі: Проценко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2013 року позивач звернулася в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати протиправною та скасувати вимогу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2013 № Ф-972.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідач неправомірно та безпідставно звужує коло осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції суперечить фактичним обставинам справи, базується на неповному дослідження обставин справи та застосуванні норм права, що тягне за собою протиправність вказаного судового рішення.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 21.03.1991, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 (а.с.18, 19).
Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 (а.с.20), виданого Білоцерківською ОДПІ, ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2012 є платником єдиного податку.
Крім того, як вбачається із письмової інформації Управління Пенсійного фонду України від 13.01.2014, позивач є пенсіонером з 24.05.2012 та як особа, яка працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення, відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримала право на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З серпня 2012 року позивач є пенсіонером за віком, що не спростовується відповідачем.
У листопаді 2013 року Білоцерківською ОДПІ позивачеві визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску та надіслано вимогу від 21.11.2013 №Ф-972 на суму 5084,25 грн. (а.с.37).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно не погодився із доводами відповідача, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи наступне.
Так, визначальним для розв'язання цього спору є правильне розуміння положень частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-V), відповідно до якої, особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, однією з умов звільнення осіб від сплати за себе єдиного внеску, є отримання особою пенсії за віком. При цьому, будь-яких застережень в цій нормі та в наведеному Законі про те, що під пенсіонерами за віком слід розуміти лише тих осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нема.
За загальним правилом пенсію за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Пенсії за віком поділяються на три види: 1) на загальних підставах; 2) пільгових; 3) спеціальних юридичних підставах (умовах).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що під пенсіонерами за віком, указаними в частині четвертій статті 4 Закону № 2464-VІ, необхідно розуміти всіх осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з досягненням віку і незалежно від законів, якими таке право на пенсію за віком встановлено, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивач має передбачене частиною 4 статті 4 "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування" право на звільнення від сплати єдиного внеску, адже позивач обрав спрощену систему оподаткування та отримує пенсію за віком.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 28 квітня 2014 року.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.
Судове рішення № 38680662, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/6822/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: