Вирок № 38679832, 21.10.2013, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2252/13-к

Провадження № 1-кп/653/209/13

ВИРОК

іменем України

21.10.2013

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Харченко Е.Г.

прокурора Гальченка В.М.

адвоката ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження № 1201223000000187 від 18 грудня 2012 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря-нарколога, психіатра не перебуває, працюючого водієм «Иван такси», «Любимое такси», згідно ст. 89 КК України не судимого, притягувався до адміністративної відповідальності:

- 01 лютого 2012 року постановою ВДАІ за ч. 1 ст. 127 КУпАП до адмінштрафу в сумі 51 грн. - не сплачений;

- 04 лютого 2012 року постановою взводу ДПС за ч. 5 ст. 121 КУпАП до адмінштрафу в сумі 51 грн. - не сплачений;

- 09 лютого 2012 року постановою взводу ДПС за ч. 5 ст. 121 КУпАП до адмінштрафу в сумі 51 грн. - не сплачений;

- 22 березня 2012 року постановою УДАІ за ч. 1 ст. 122 КУпАП до адмінштрафу в сумі 255 грн. - не сплачений;

- 11 липня 2012 року постановою взводу ДПС за ч. 1 ст. 122 КУпАП до адмінштрафу в сумі 255 грн. - не сплачений;

- 17 листопада 2012 року постановою ВДАІ за ч. 1 ст. 122 КУпАП до адмінштрафу в сумі 255 грн. - не сплачений;

- 24 січня 2013 року постановою ВДАІ за ч. 1 ст. 122 КУпАП до адмінштрафу в сумі 255 грн. - не сплачений;

- 28 січня 2013 року постановою ВДАІ за ч. 1 ст. 127 КУпАП до адмінштрафу в сумі 51 грн. - не сплачений;

- 24 лютого 2013 року постановою ВДАІ за ч. 1 ст. 127 КУпАП до адмінштрафу в сумі 51 грн. - не сплачений;

- 01 березня 2013 року постановою ВДАІ за ч. 1 ст. 122 КУпАП до адмінштрафу в сумі 255 грн. - не сплачений;

- 10 березня 2013 року постановою ДПС за ч. 1 ст. 127 КУпАП до адмінштрафу в сумі 51 грн. - не сплачений;

- 26 березня 2013 року постановою ВДАІ за ч. 1 ст. 122 КУпАП до адмінштрафу в сумі 255 грн. - не сплачений;

- 06 квітня 2013 року постановою ВДАІ за ч. 1 ст. 127 КУпАП до адмінштрафу в сумі 51 грн. - не сплачений;

- 11 квітня 2013 року постановою ВДАІ за ч. 1 ст. 122 КУпАП до адмінштрафу в сумі 255 грн. - не сплачений.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 27 березня 2012 року близько 07-30 год., керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ-33021» реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи у стані стомлення, чим порушив вимоги п. 2.9 (б) Правил дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями, рухаючись по автодорозі «Генічеськ-Велика Лепетиха», збоку селища Велика Лепетиха у напрямку міста Генічеськ, знаходячись в районі 130 кілометра автодороги, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки яка склалася, порушуючи вимоги п. 2.3. (б), п. 13.1 і п. 13.3 Правил дорожнього руху України, здійснюючи об'їзд велосипедиста ОСОБА_2, що їхала на велосипеді у попутному напрямку біля правої межі проїжджої частини, не дотримав безпечного інтервалу і скоїв на неї наїзд. В результаті даної дорожньо-транспортної події велосипедист ОСОБА_2, 1967 року народження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 195 від 31 травня 2012 року, отримала легкі тілесні ушкодження: відкритий перелом діафіза лівої плечової кістки, садно лівого плеча, посттравматичний неврит лівого променевого нерву, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину визнав повністю, підтвердив викладені обставини, пояснив, що працював водієм в ТОВ «Транслогистик» та виконуючи свої обов'язки, в березні 2012 року розвозив хліб по продовольчим магазинам, рухаючись в напрямку міста Генічеськ, побачив велосипедиста, яка рухалася в попутному напрямку, коли почав її обганяти, то на декілька хвилин виключився - заснув, оскільки був дуже стомлений, потім почув удар, та в дзеркалі заднього виду побачив, що велосипед лежить на узбіччі, він зупинився, повернувся, хто викликав швидку допомогу не пам'ятає, може він, а може ні, залишився на місці ДТП до їх приїзду, потім відвіз хліб та повернувся, перебував в тверезому стані, до цього також не вживав алкогольні напої. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати, а також просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки він працює водієм і це є його єдиним заробітком, попросив вибачення у потерпілої, також пояснив, що якщо страховка не покриє витрати потерпілої, буде сплачувати сам.

Крім цього, вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що 27 березня 2012 року вона їхала по дорозі з с. Фрунзе до м. Генічеську, коли її збив вантажний автомобіль, який розвозить хліб, під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3. Вона тривалий час після цього лежала в лікарні, обвинувачений ніякої матеріальної допомоги та відшкодування спричиненої шкоди не пропонував. Цивільний позов вона буде подавати окремо в порядку цивільного судочинства.

Також, вина обвинуваченого підтверджується висновками судової авто технічної експертизи від 07 серпня 2012 року № 1543, згідно якої обвинувачений, який керував автомобілем «ГАЗ-33021» в розглядаємій ситуації повинен був діяти відповідно до вимог п. 13.1 та п. 13.3 Правил дорожнього руху України та виконуючи в комплексі вимоги цих пунктів мав технічну можливість не допустити настання даної події.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, за згодою учасників судового провадження, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспрюються, і в суду немає підстав сумніватися в істинності й добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, вислухавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження і оцінивши представлені докази, вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого, що згідно ст.. 12 КК України є тяжким злочином, суспільну небезпеку скоєного, а також те, що даний злочин є

необережним, особу винного, що за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра, нарколога не перебуває, обставинами, що пом'якшують покарання суд вважає визнання підсудним своєї вини, щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином, покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкцій ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений систематично порушує правила дорожнього руху, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, але враховуючи вищевикладене та обставини, які пом'якшують покарання, відношення обвинуваченого до скоєного, поведінка після ДТП, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього положення ст.75, 76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного основного покарання.

Цивільний позов не заявлений, потерпілій роз'яснено, що у випадку не подання цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до початку з'ясування обставин по справі, вона має право звернутися до суду окремо в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення авто-технічних та транспортно-трасологічних експертиз в розмірі 1529 грн. 28 коп., судово-медичної експертизи в розмірі 102,7 грн.

Забіжний захід у вигляді особистого зобов'язання обраний ОСОБА_3 18 липня 2013 року на два місяці, закінчився 18 вересня 2013 року.

Суд, враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, схильність його до скоєння адміністративних правопорушень на транспорті, для запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень в цій сфері, вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу та покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки: - не відлучатись із населеного пункту, в якому він постійно проживає (м. Запоріжжя) без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки. У відповідності зі ст. 76 п. 2,3,4 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: - періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчій інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки відносно ОСОБА_3 виконувати самостійно.

Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу та покласти такі обов'язки: - не відлучатись із населеного пункту, в якому він постійно проживає (м. Запоріжжя) без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення: - судово-медичної експертизи в сумі 102 (сто дві) гривні 70 копійок; - експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 470 (чотириста сімдесят) гривень 40 копійок; судової транспортно-трасологічної експертизи в сумі 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 48 копійок; судової авто-технічної експертизи в сумі 470 (чотириста сімдесят) гривень 40 коп., всього на суму 1631

(одна тисяча шістсот тридцять одна) гривня 98 копійок: отримувач коштів УДКСУ в Генічеському район; код ЄДРПОУ 37934859; банк отримувача ГУ ДКСУ в м. Херсон; МФО 852010; рахунок отримувача 31117095700112, код класифікації доходів бюджету 22090200.

Речовий доказ - автомобіль «ГАЗ-33021» реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслогистик» вважати повернутим даному підприємству; велосипед, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 вважати повернутим їй.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя: Ю. Г. Берлімова